Петро Данилович
Петро Данилович | |
---|---|
Народився |
1598 Кременець, Кременецький повіт, Волинське воєводство, Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита |
Помер |
1645 Тернопіль, Корона Королівства Польського, Річ Посполита |
Країна | Річ Посполита |
Alma mater | Болонський університет і Старий Левенський університет[d] |
Посада | посол Сейму Речі Посполитої[d], крайчий великий коронний[1], стольник великий коронний[2], підстолій великий коронний[3], кременецький староста[4], Q66190077? і Q66200795? |
Військове звання | ротмістр |
Рід | Даниловичі |
Батько | Данилович Микола |
Мати | Helena Uchańskad |
У шлюбі з | Христина Вишневецька |
Діти | Ян Кароль Данилович, Q122949270?[5] і Q123004375?[6] |
Герб Сас І | |
Петро Данилович гербу Сас (пол. Piotr Daniłowicz; 1598[джерело?] – 1645, Тернопіль[джерело?]) — магнат, військовий та державний діяч Речі Посполитої. Представник давньоруського роду Даниловичів.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився у Крем'янці[джерело?]. Син каштеляна львівського Миколи Даниловича його дружини Гелени Уханської з Белза.
Був одним з найосвіченіших людей свого часу[джерело?]. Навчався в університетах Мюнхена, Понт-а-Муссона в Лотарингії (1617/1618) та у Левенському католицькому університеті в Бельгії (1619), Болонському університеті в Італії (1620). Був послом від Люблінського воєводства на Сейми 1623, 1628, 1629, 1635, 1637 років.
Посади, звання[ред. | ред. код]
Ротмістр Його Королівської Милості, підстолій (1634 р.), стольник (1636 р.), крайчий великий коронний (1638 р.), староста парчівський, крем'янецький.
Шлюби, діти[ред. | ред. код]
Перед 1625 роком одружився з Катажиною Беатою Шамотульською з Крем'янця[джерело?]. У шлюбі народилась:
- Гелена Урсула, підписувалася «з Журова»[7] (пом. до 1669), яка чотири рази виходила заміж:
- 1. біля 1646 — за Теодора Кароля Тарновського (1618—1647, староста клобуцький, кшепіцький, жижморський) (друга дружина);
- 2. біля 1648 за королівського придворного Казимира Мелхіадеса Сапігу (1625—1654) — сина хорунжого литовського Миколи Сапіги;
- 3. за придворного королівського Яна Константія Міхаловського;
- 4. за Самуеля Єжи Пражмовського. У всіх шлюбах народилась єдина донька Катерина Сапіга.
Друга дружина — Христина Вишневецька (1602,Брацлав — 1654, Вінниця, за Ш. Старовольським, був її надгробок,[8] донька князя Адама Вишневецького), з 1631 року був другим її чоловіком (перший — Микола Єло-Малинський[9]). У шлюбі народились:
- Ян (Іван) Карл (1633—1683) — ротмістр, крайчий коронний, одружений з Феліціаною з Вилкова
- Володислав Вінцент (1635, Крем'янець — 1662)
- Урсула[10] (1642—?), яка виходила заміж двічі:
- 1667 за полковника Й. К. М., воєводу брацлавського Яна Потоцького († 1676) (друга дружина)
- до 1683 за крайчого литовського, воєводу берестейського Владислава Йосафата Сапегу († 1733), народилась донька Йоанна Сапіга, з ним розлучилась 1693 року.[11]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV-XVIII wieku / за ред. A. Gąsiorowski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992. — С. 65. — 220 с. — ISBN 83-85213-04-X
- ↑ Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV-XVIII wieku / за ред. A. Gąsiorowski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992. — С. 151. — 220 с. — ISBN 83-85213-04-X
- ↑ Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV-XVIII wieku / за ред. A. Gąsiorowski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992. — С. 133. — 220 с. — ISBN 83-85213-04-X
- ↑ Urzędnicy wołyńscy XIV-XVIII wieku: spisy / за ред. M. Wolski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 2007. — С. 63. — 188 с. — ISBN 978-83-85213-51-2
- ↑ Гісторыя Сапегаў : жыццяпісы, маёнткі, фундацыі — Мінск: Віктар Хурсік, 2017. — С. 92. — 586 с. — ISBN 978-985-7025-75-6
- ↑ Гісторыя Сапегаў : жыццяпісы, маёнткі, фундацыі — Мінск: Віктар Хурсік, 2017. — С. 97. — 586 с. — ISBN 978-985-7025-75-6
- ↑ Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — S. 333. (пол.)
- ↑ Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… [Архівовано 15 жовтня 2014 у Wayback Machine.] — T. 4. — S. 544.
- ↑ Бірюліна О., Довбищенко М. Забуті імена УКРАЇНСЬКОЇ історії: шляхетська родина Єло-Малинських [Архівовано 19 листопада 2015 у Wayback Machine.]. — С. 2.
- ↑ Urszula Daniłowicz z Zaderewiec h. Sas (ID: 4.160.151) [Архівовано 24 вересня 2016 у Wayback Machine.]. (пол.)
- ↑ Rachuba A. Sapieha Władysław Jozafat (Józefat) h. Lis (1652—1733) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polskia Akademia Nauk, 1994. — T. XXXV/1, zeszyt 144. — S. 157—158. (пол.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Piwarski K. Jan Karol Daniłowicz // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademii Umiejętności, 1938. — T. IV/1, zeszyt 16. — S. 416. (пол.) (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Родовід Даниловича Петра [Архівовано 12 жовтня 2016 у Wayback Machine.].
- Генеалогія династії Петра Даниловича[недоступне посилання з липня 2019]. (пол.)
- Piotr Daniłowicz z Zaderewiec h. Sas (ID: 4.160.122) [Архівовано 24 вересня 2016 у Wayback Machine.]. (пол.)
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |