Рогізно (Самбірський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Рогізно
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Самбірський район
Громада Бісковицька сільська громада
Облікова картка картка 
Основні дані
Перша згадка 8 травня 1352
Населення 605
Площа 0,935 км²
Густота населення 647,06 осіб/км²
Поштовий індекс 81421
Телефонний код +380 3236
Географічні дані
Географічні координати 49°37′45″ пн. ш. 23°03′49″ сх. д. / 49.62917° пн. ш. 23.06361° сх. д. / 49.62917; 23.06361Координати: 49°37′45″ пн. ш. 23°03′49″ сх. д. / 49.62917° пн. ш. 23.06361° сх. д. / 49.62917; 23.06361
Середня висота
над рівнем моря
289 м
Водойми р. Болозівка
Відстань до
районного центру
20 км
Найближча залізнична станція Самбір
Відстань до
залізничної станції
22 км
Місцева влада
Адреса ради 81421, Львівська обл., Самбірський р-н, с. Верхівці
Карта
Рогізно. Карта розташування: Україна
Рогізно
Рогізно
Рогізно. Карта розташування: Львівська область
Рогізно
Рогізно
Мапа
Мапа

Рогізно — село в Бісковицькій сільській громаді Самбірського району Львівської області України. Населення становить 605 осіб.

Відомості про існування села сягають епохи князя Лева Даниловича, коли він надав його (разом із селом Ритеровичі) у володіння роду Дробишів.[1]

Перша згадка про Рогізно є у грамоті Оти Пілецького від 8 травня 1352 р. як про село Перемишльської волості.[2]

Рогізно складається з трьох частин. Головна частина села називається просто Село, південна частина (тягнеться від центру села до річки Болозівки) — Родзина, тобто родина (до війни заселена переважно поляками) і західна частина — Кольонія (до війни тут жили німецькі колоністи). Неподалік горішнього (північного) кінця села в лісі розташована гора, за назвою Біла гора. Колись з-під неї витікав струмок з ропою (насичений соляний розчин). Місцеві мешканці використовували його для своїх господарських потреб[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Купчинський О. Акти і документи галицько-волинського князівства ХІІІ — першої половини XIV століть. Дослідження, тексти. Львів: Наукове товариство імені Шевченка у Львові, 2004, — С. 832—834
  2. Олег Купчинський. Забуті та невідомі староукраїнські грамоти XIV — першої половини XV ст. — с. 341—342.
  3. Юнко М. М. Топоніми Самбірщини як пам’ятки історико-культурної спадщини Прикарпаття. ВІСНИК Львівського інституту економіки і туризму (8/2013). Архів оригіналу за 3 липня 2016.

Посилання[ред. | ред. код]