Бабино (Україна)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Бабино
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Самбірський район
Громада Стрілківська сільська громада
Основні дані
Населення 480
Площа 1,005 км²
Густота населення 477,61 осіб/км²
Поштовий індекс 82094
Телефонний код +380 3238
Географічні дані
Географічні координати 49°19′07″ пн. ш. 22°50′36″ сх. д. / 49.31861° пн. ш. 22.84333° сх. д. / 49.31861; 22.84333Координати: 49°19′07″ пн. ш. 22°50′36″ сх. д. / 49.31861° пн. ш. 22.84333° сх. д. / 49.31861; 22.84333
Середня висота
над рівнем моря
493 м
Водойми р. Мшанець
Відстань до
районного центру
28 км
Найближча залізнична станція Лопушанка-Хомина
Відстань до
залізничної станції
10 км
Місцева влада
Адреса ради 82092, Львівська обл., Самбірський р-н, с. Стрілки
Карта
Бабино. Карта розташування: Україна
Бабино
Бабино
Бабино. Карта розташування: Львівська область
Бабино
Бабино
Мапа
Мапа

Ба́бино (інші назви — Бабине, Бабина, Головецько Горішне) — село в Україні, Стрілківської сільської громади у Самбірському районі Львівської області. Орган місцевого самоврядування — Стрілківська сільська рада.

Розташування[ред. | ред. код]

Село тягнеться, по суті, одною вулицею вздовж річки Мшанець, у прирічковій долині, що між хребтом Оровим та горою Маґура-Лімнянська. На північному сході від села розташовані дві вершини Орового хребта — Кичерка (724 м) і Горб (739 м). Умовно село Бабино можна поділити на декілька частин: початок села, або "Між Калиничами" яка знаходиться по правому боці від мосту. Далі прямо одною вулецею тягнется "Вогін" , тягнется аж до школи. Наступне місце немає назви але воно розташоване між "Заваткою" яка тягнется від кінця села до межі з цією частиною яка знаходиться біля потічка коло "Бульянки" і "Вогоном"

Історія[ред. | ред. код]

В "Лопушанському архіві" знайшли дозвіл № 273556 з дня 10.11.1916 на відкриття господарчих млинів, зокрема Миколи Мицака в Головецькому (Бабина)[1].

У 2023 р. село Бабина разом із довколишніми селами ввійшло до мережі історико-туристичних маршрутів "БойкоМандри", яка створюється за підтримки УКФ та Стрілківської територіальної громади.[2][3] [4][5][6]

Церква Богоявлення Господнього[ред. | ред. код]

У селі є дерев'яна церква Богоявлення Господнього, збудована 1898 року[7] на місці попередньої з 1742 року[8]. Була парохіяльною церквою Жукотинського деканату Перемиської єпархії УГКЦ.

Церква має зрубну конструкцію, збудована на плані хреста, із замкнутими з трьох сторін вівтарем і раменами трансепта. Нава, бабинець та пресбітерій перекриті куполами на восьмигранних тамбурах. Вся будівля покрита листовим металом. Поряд з церквою стоїть квадратна дзвіниця, ймовірно, старша за сам храм, покрита чотирисхилим дахом. Біля церкви є могильний цвинтар.[8]

Населення[ред. | ред. код]

Чисельність населення сіл Головецько, Гвоздець, Бабино Стрілківської ОТГ, 2021
Чисельність населення сіл Головецько, Гвоздець, Бабино Стрілківської ОТГ, 2021

У 1928 році в Бабино проживало 350 осіб, серед яких було 11 євреїв та 39 школярів.

2001 року населення села становило 480 осіб.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Курій Василь, Лопушанський Роман. Найрідніша в світі Лопушанка-Хомина. 2019
  2. Гром, Наталія. БойкоМандри: туристичні маршрути Стрілківської громади.
  3. Strilky Territorial Community. Cities for Cities (en-GB) . Процитовано 14 листопада 2023.
  4. IgnBor (24 вересня 2023). У Стрілківській громаді проєкт «БойкоМандри» поєднається із сусідами-поляками. Leopolis.news (англ.). Процитовано 14 листопада 2023.
  5. ❗️Новий туристичний проєкт «БойкоМандри» – актуальний, як ніколи ❗️ «БойкоМандри» – це три піші та веломаршрути, що пролягають через гори мальовничої... | By Бойківщина | Facebook (укр.), процитовано 14 листопада 2023
  6. БойкоМандри. boykomandry.com. Процитовано 15 листопада 2023.
  7. Головецько (Бабина). Церква Богоявлення Господнього 1898. Архів оригіналу за 31 травня 2017. Процитовано 18 квітня 2017.
  8. а б "BIESZCZAD". Rocznik Towarzystwa opieki nad zabytkami. Ddział w Michniowcu. 1995. Maciej Augustyn, Andrzej Szczerbicki. "Cerkiew w dolinie potoku Mszaniec". Str. 18-28.

Джерела[ред. | ред. код]