Букова (Україна)
| село Букова | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Львівська область |
| Район | Самбірський район |
| Громада | Бісковицька сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA46080010050096417 |
| Основні дані | |
| Засноване | до 1507 |
| Населення | 767 |
| Площа | 2,211 км² |
| Густота населення | 346,9 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 82031 |
| Телефонний код | +380 3238 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°35′27″ пн. ш. 22°59′18″ сх. д. / 49.59083° пн. ш. 22.98833° сх. д.Координати: 49°35′27″ пн. ш. 22°59′18″ сх. д. / 49.59083° пн. ш. 22.98833° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
211 м |
| Водойми | р.Болозівка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 82030, Львівська обл., Старосамбірський р-н, с.Лютовиська |
| Карта | |
  Букова | |
 Букова | |
| Мапа | |
| |
Букова́ — село в Бісковицькій сільській громаді Самбірського району Львівської області України. Історична дата заснування — 1680 рік. Святкування дня села — 8 листопада. Населення становить 767 осіб.
Освіта та культура[ред. | ред. код]
В селі функціонує неповна середня школа на 160 чоловік, народний дім (150 місць), бібліотека.
З 1946 р. в селі функціонує Буківський дитячий будинок-інтернат, розміщений в приміщенні колишнього монастиря св. Йосафата.
Пам'ятки архітектури[ред. | ред. код]
Церква Святого Дмитрія Солунського побудована у 1924 році, Храмове свято — 8 листопада.[1]
Перша згадка про церкву в селі, відомому вже у XV ст., походить з податкового реєстру 1507 року. В інвентарі 1733 року церква відзначена, як стара дерев'яна будівля. З акту візитації старосільського деканату 1761 року відомо, що тодішню церкву в Буковій звели коло 1690 року[2]. Нова дерев'яна тризрубна однобанна церква, зведена з кругляків, постала у 1763 році.
Як подає акт деканальної візитації 1815 року, у церкві не було підлоги, а цвинтар при ній не мав огородження. Відновили споруду в 1892 році, але під час Першої світової війни у 1917 році стара церква згоріла від залишеної запаленої свічки. У 1921 році збудували нову дерев'яну церкву. Зводив її, за словами мешканців, поляк майстер Буклат з Фельштина (сьогодні село Скелівка) з помічником місцевим майстром Дем'яном Медведем.
Завершував будову місцевий мешканець Осип Ганяк. Тоді ж у 1920-х роках встановили новий іконостас. У радянський період церква була зачиненою. Всередині стіни церкви оббиті картом у 1975 році і вкриті орнаментальним трафаретним стінописом.
На північ від церкви раніше стояла стара стовпова дзвіниця, зведена 1743 року. Поряд з нею мурують велику триярусну дзвіницю з цегли (2004 р.).[3]
Історія[ред. | ред. код]
Перебувало у власності Миколая (Миклаша)[4] Гербуртовича «з Фельштина». Згідно запису Перемиських земських книг 1462 року село було передано в спадок Яну «з Городовичів і Хирова»[5]
З 1792 р. село перейшло у власність Добромильського монастиря[6]. У зв'язку з цим у селі було облаштовано монастирський фільварок. Тут мешкали 2-3 ченці, які наглядали за господарством, лісами, ставами для утримання добромильського новіціяту.
Відомо, що на поч. ХІХ ст. у Буківській чернечій обителі розташовувалися: дерев’яний палац, оцінений у 200 зл. р., фільварок, стайня для коней і корівник для корів, стайня на воли, возівня, шпихлір, 4 дерев’яні стодоли, корчма, млинок із 1 каменем загальною вартістю понад 600 зл. р.
Після перенесення новіціяту з Добромиля до Крехова (1902 р.) фільварок в Буковій перетворили на окрему резиденцію Чину Отців Василіян - монастир св. Йосафата (існував до 1946 р.)[7].
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Малецький Роман Михайлович (1994-2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Миколай Куць (1946-2013) — ієромонах Чину Найсвятішого Ізбавителя, священик УГКЦ, один із організаторів та викладачів підпільної семінарії в Самборі.
Див. також[ред. | ред. код]
- Букова (Люблінське воєводство)
- Букова (Поморське воєводство)
- Букова (Дембицький повіт)
- Букова (Румунія)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Старосамбірщина. Архів оригіналу за 20 березня 2017.
- ↑ Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom I. Архів оригіналу за 30 липня 2019. Процитовано 30 липня 2019.
- ↑ Дерев'яні церкви Західної України. Архів оригіналу за 20 лютого 2017.
- ↑ Urzędnicy województwa ruskiego XIV—XVIII ww. / opracował Prszyboś K. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź, 1987. — S. 337. (пол.)
- ↑ Boniecki A. Herbarz polski [Архівовано 22 червня 2018 у Wayback Machine.]… — Cz. 1. — T. 2. — S. 257.
- ↑ ДОБРОМИЛЬСЬКИЙ МОНАСТИР СВ. ОНУФРІЯ: XVII – ХХ ст. http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Nz_i_2013_18_36.pdf
- ↑ ДО ІСТОРІЇ БУКІВСЬКОГО МОНАСТИРЯ СВЯТОГО ЙОСАФАТА ОТЦІВ ВАСИЛІЯН http://ekhnuir.univer.kharkov.ua/bitstream/123456789/10134/2/02_begey.pdf [Архівовано 3 серпня 2019 у Wayback Machine.]
Джерела[ред. | ред. код]
- Слободян В. «Українське сакральне будівництво Старосамбірського району», Львів: Камула.-2015. — 424 с.
- Aleksander Jabłonowski, Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1, Warszawa 1901, s. 7.
Посилання[ред. | ред. код]
- Погода в селі Букова [Архівовано 31 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Старосамбірщина — Букова [Архівовано 20 березня 2017 у Wayback Machine.]
- http://decerkva.org.ua/bukova.html [Архівовано 20 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- Буківський дитячий будинок-інтернат [Архівовано 30 липня 2019 у Wayback Machine.]
- ДОБРОМИЛЬСЬКИЙ МОНАСТИР СВ. ОНУФРІЯ: XVII – ХХ ст.
- Bukowa // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 461. (пол.)
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||
