Розлуч

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Розлуч
Панорама Розлуча (вигляд з півдня)
Панорама Розлуча (вигляд з півдня)
Країна Україна Україна
Область Львівська область Львівська область
Район/міськрада Турківський район
Рада Розлуцька сільська рада
Код КОАТУУ 4625586901
Основні дані
Засноване 1511
Населення 1268
Площа 2,2 км²
Густота населення 576,36 осіб/км²
Поштовий індекс 82512
Телефонний код +380 3269
Географічні дані
Географічні координати 49°14′09″ пн. ш. 22°58′41″ сх. д. / 49.23583° пн. ш. 22.97806° сх. д. / 49.23583; 22.97806Координати: 49°14′09″ пн. ш. 22°58′41″ сх. д. / 49.23583° пн. ш. 22.97806° сх. д. / 49.23583; 22.97806
Середня висота
над рівнем моря
573 м
Водойми р. Ясениця
Відстань до районного центру 14 км
Найближча залізнична станція Розлуч
Місцева влада
Адреса ради 82512, Львівська обл., Турківський р-н, с. Розлуч, тел. 3-75-36
Карта
Розлуч (Україна)
Розлуч
Розлуч
Розлуч (Львівська область)
Розлуч
Розлуч
Розлуч (Турківський район)
Розлуч
Розлуч

Ро́злуч — село в Україні, Турківському районі Львівської області. Населення становить 1268 осіб (у 1921 р. — 1251 осіб). Орган місцевого самоврядування — Розлуцька сільська рада.

На південний схід від села розташована гора Розлуч (932 м), неподалік від якої бере початок річка Дністер. При північній околиці села розташований заказник «Розлуч».

Село відоме з 1511 р. і колись називалось Борисова Воля. У 1905 р. через село проклали залізничну колію, яка з'єднувала Львів з Ужгородом. У селі є залізнична станція. Крім того, через Розлуч проходить автодорога Львів-Самбір-Турка-Ужгород.

До Другої світової війни завдяки своєму розташуванню і кільком мінеральним джерелам село славилось як курорт. На північній околиці на схилі пагорба був влаштований досить великий трамплін для занять гірськолижним спортом. Після війни вся курортна інфраструктура занепала, і лише недавніми роками Розлуч почав відновлювати колишню славу курорної місцевості. Тут функціонує кілька будинків відпочинку, активно розвивається зелений туризм. Як і колись, відпочивальників приваблюють спокій, чисте повітря і мінеральні джерела, серед яких є джерело типу «Нафтуся».

Храми[ред.ред. код]

Дерев'яна каплиця німецьких колоністів, яка пізніше стала костелом святого Франциска Борджія, датується 19011902 роками. Нині будівля покинута і перебуває в аварійному стані.

Сільську церкву Різдва Пресвятої Богородиці спорудив у 1876 році майстер Гаврило Роман з Багнуватого. Будівля відновлювалася у 1923 році, а нині разом з дзвіницею входить до переліку архітектурних пам'яток місцевого значення. Церква розташована на пагорбі в північній околиці села, дерев'яна, тризрубна, складається з трьох квадратних об'ємів. Вівтарем церква спрямована на схід. Увінчують храм основні зруби пірамідальні наметові верхи з п'ятьма заломами над навою і чотирма над вівтарем і бабинцем. Оперізує церкву широке піддашшя, оперте на виступи вінців зрубів, під якими схована невелика ризниця. З заходу до бабинця прибудовано засклений ґанок. Стіни підопасання ошальовані дерев'яною вагонкою, надопасання і заломів — дошками і лиштвами.

Дивіться[ред.ред. код]

Фотографії[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • «Турківщина» (путівник). — Львів, видавництво «Камула»

Посилання[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.