Рудники (Мостиська)
| Рудники Мостиська | ||||
 Палац Страхоцького (поч. XIX ст) | ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| 49°48′10″ пн. ш. 23°09′00″ сх. д. / 49.80278° пн. ш. 23.15000° сх. д.Координати: 49°48′10″ пн. ш. 23°09′00″ сх. д. / 49.80278° пн. ш. 23.15000° сх. д. | ||||
| Адмінодиниця | Мости́ська | |||
| Головні вулиці | Рудниківська, Годинівська, Маркіяна Шашкевича | |||
Рудники — один з районів малоповерхової садибної забудови міста Мостиська, колишнє приміське село, відділене річкою Січна.
Історія[ред. | ред. код]
У 1593 р. король Сигізмунд III повідомив Яна Фелікса Гербурта про вислання комісарів для відмежування Мостиськ від маєтностей Нові Рудники і Старі Рудники.
У 1880 р. село Рудники Ляцькі належало до Мостиського повіту Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорської імперії, в селі було 152 будинки і 855 жителів, а на землях фільварку 10 будинків і 65 мешканців, з них 79 греко-католиків, 816 римо-католиків, 25 юдеїв.[1] Місцева греко-католицька церква Вознесіння Господнього належала до парафії Мостиська Мостиського деканату Перемишльської єпархії.
На 01 січня 1939 року в селі було 1380 мешканців, з них 100 українців, 1220 поляків і 60 євреїв[2]. Село входило до ґміни Мосьціска Мостиського повіту Львівського воєводства Польської республіки. Після анексії СРСР Західної України в 1939 році село включене до Мостиського району Дрогобицької області.
Сучасність[ред. | ред. код]
У Рудниках зберігся палац Антонія Страхоцького з початку XIX ст., який після Другої світової війни служить місцевою школою.
Народились[ред. | ред. код]
Щепаник Ян, — винахідник
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Rudniki al. Rudniki Lackie // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 938. (пол.)
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 51.
Див. також[ред. | ред. код]
| |||||
| ||||||||||||||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
