Скандербег

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Портрет Скандербега в галереї Уффіці, Флоренція

Георг Кастріоті Скандербег (*6 травня 140517 січня 1468), відомий як Скандербег (алб. Gjergj Kastrioti Skënderbeu, лат. Georgius Castriotus Scanderbegh, тур. İskender Bey, що означає «Пан Олександр») — вождь антиосманського албанського повстання, національний герой Албанії, оспіваний у піснях.

Служив у турецькій армії, але згодом почав війну за незалежність Албанії. Був мусульманином, але пізніше відрікся. У багатьох битвах проявляв неабияку мужність, за що турки назвали його Скандер, тобто — Олександр (ім'я Олександра Македонського завжди було на Сході синонімом героя). Шолом Скандербега зображений на сучасному Гербі Албанії.

Біографія[ред.ред. код]

Народився в сім'ї албанського князя Кастріота. Його віддали султанові Мураду II як заручника. Там він прийняв іслам під ім'ям Іскандер-бей або Скандербег і прославився у битвах за Туреччину. Під його керівництвом була кавалерія з 5000 турецьких вершників.

1443 року Кастріот підняв повстання в Албанії і, проголошений албанськими старшинами вождем албанців, розбив турків на Чорній Дрині, а потім, уклавши союз із Угорщиною, примусив Мурада II зняти облогу з албанського міста Круї. У листопаді 1443 він був оголошений главою князівства Кастріоті.

Коли у його сім'ї відібрали родовий маєток в Круї, Скандербег зрікся мусульманства. 1444 року уклав військово-політичний союз із Венецією та вождями різних племен («Ліга Лежі»), після чого, маючи в своєму розпорядженні невеликий кавалерійський загін, що базувався в Круї, він розгорнув партизанську війну в Північній Албанії.

Завдавши поразки військам Османської імперії в 1449 і 1451, Скандербег був визнаний (1461) султаном Мехмедом II як правитель Албанії.

З не меншим успіхом Кастріот чинив опір султанові Мехмеду II і навіть після взятті Константинополя турками 1453 року уклав вигідний для Албанії мир.

Неаполітанський король Фердинанд дав йому титул герцога Сан-Петро як нагороду за допомогу проти герцога Анжуйського. 1463 року Кастріот розірвав, за благословенням папи Пія II, мир з турками і знову завдав їм кілька досить суттєвих поразок. Мехмед II готувався вислати проти нього всі свої сили, але Кастріот помер.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]