Стихія (алхімія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
4 елементи у символі сонця (Пшеворська культура)

Стихія (елемент) (від дав.-гр. στοιχεῖον — «елемент, стихія») в античній і середньовічній натурфілософії — одна з чотирьох (у давньокитайській філософії — 5 стихій у-сін) першооснов світу: земля, вода, повітря і вогонь. Вчення про чотири елементи становило теоретичну основу алхімії.

Вчення про стихії в античний час[ред.ред. код]

Теорію чотирьох стихій першим почав розробляти Емпедокл, який вважав, що елементи матеріальні і наділені властивостями філії (любові) і фобії (ворожнечі); ці дві протилежності, властиві всім тілам, і провокують рух матерії. Пізніше концепція чотирьох стихій розвивалася такими видатними філософами, як Платон і Аристотель.

За Платоном, елементи, які є різними проявами первинної матерії, здатні до взаємоперетворення. Платон наводив за приклад геометрію багатогранників для пояснення таких властивостей матерії, як твердість, плавкість, повітреподібність, вогнеподібність. При цьому землі відповідав куб, воді — ікосаедр, повітрю — октаедр, вогню — тетраедр. П'ятому можливому правильного багатограннику — додекаедру, на думку Платона, відповідав п'ятий елемент, який Бог-Творець використовував, щоб створити небесні тіла.

Four elements representation uk.svg

За Аристотелем, кожен елемент являє собою один зі станів єдиної першоматерії — певне поєднання основних якостей — тепла, холоду, вологості і сухості:

  • Тепло + сухість = Вогонь
  • Тепло + вологість = Повітря
  • Холод + вологість = Вода
  • Холод + сухість = Земля
4 елементи навколо Землі (Terre): Вода (Eau), Повітря (Air), Вогонь (Ferre)

У натурфілософії Аристотеля також передбачалося існування п'ятого елемента, (квінтесенції) — ефіру, або початку руху. Геоцентрична космологія Аристотеля включала припущення, що навколо центру Всесвіту (центру Землі) розташовані послідовно сфери чотирьох елементів у порядку зменшення їх тяжкості — землі, води, повітря і вогню; вище їх розташовані небесні сфери.

Згідно з уявленнями сучасної науки, цим чотирьом елементам можна приблизно зіставити чотири агрегатних стани речовини відповідно: тверде, рідке, газоподібне і плазма. Поняття літосфера, гідросфера, атмосфера і магнітосфера також можна зіставити з аристотелевськими сферами чотирьох елементів.

«Стихія» у сучасній науці[ред.ред. код]

Термін «елемент» або стихія у сучасній науці зберігся у словосполученні «хімічний елемент», а також у вигляді прикметника у терміні «елементарна частка». З елементами-стихіями безпосередньо пов'язане поняття стихійне лихо. Елемент — це першооснова, частинка, складова нашого світу. Термін «елемент» також присутній у психології і тісно переплітається з поняттям темперамент.

Стихії у філософії буддизму та індуїзму[ред.ред. код]

Зображення чакр на тілі людини

Відповідно до цієї філософії, оточуючий нас матеріальний світ є ілюзією. Ця ілюзія виникає зсередини людини, проектуючи з його чакр, нижні п'ять з яких є вмістищами першоелементів (стихій):

  1. Муладхара-чакра — містить метаелемент Землі, який відповідає твердому агрегатному стану речовини. Вона проектує навколо людини ту частину матеріального світу, яку він може відчути через свій дотик
  2. Свадістана-чакра — містить метаелемент Вогню, який відповідає агрегатниму стану речовини плазма. Вона проектує навколо людини ту частину матеріального світу, яку він може відчути через свій зір.
  3. Набі-чакра — містить метаелемент Води, який відповідає рідкому агрегатному стані речовини. Вона проектує навколо людини ту частину матеріального світу, яку він може відчути через свій смак.
  4. Анахата-чакра — містить метаелемент Повітря, який відповідає газоподібному агрегатному стані речовини. Вона проектує навколо людини ту частину матеріального світу, яку він може відчути через свій нюх.
  5. Вишуддха-чакра — містить метаелемент Ефіру, який відповідає хвильовому агрегатниму станом речовини. Вона проектує навколо людини ту частину матеріального світу, яку він може відчути через свій слух.

Чакри представляють із себе диски з інформацією, які повільно повертаються за годинниковою стрілкою і проектують навколо людини постійно мінливу «реальність». Оскільки чакри пов'язані між собою енергетичними каналами, то проекції різних чакр абсолютно скорельовані. Тобто, там, де можна «помацати», там можна і «побачити».

У-Сін[ред.ред. код]

Докладніше: У-сін
Пентаграма У-Сін

У-сін (П'ять елементів; п'ять стихій; п'ять дій; кит. 五行) — одна з основних категорій китайської філософії; п'ятичленна структура, що визначає основні параметри світобудови. Крім філософії, широко використовується у традиційній китайській медицині, ворожінні, бойових мистецтвах, нумерології.

Включає в себе п'ять класів (Дерево, Вогонь, Земля, Метал, Вода), що характеризують стан і взаємозв'язок всіх існуючих предметів і явищ. Послідовність стихій визначена у каноні «Шу цзін», главі «Хун фань».

Див. також[ред.ред. код]

Шаблон:Окультизм

Аристотель Це незавершена стаття з філософії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.