Траньков Максим Леонідович
Максим Траньков і Тетяна Волосожар із срібними медалями чемпіонату світу 2011 | ||
Персональні дані | ||
Громадянство | Росія | |
---|---|---|
Дата народження | 7 жовтня 1983 (40 років) | |
Місце народження | Перм, РРФСР, СРСР | |
Зріст | 187 см | |
Партнерка | Тетяна Волосожар | |
Колишні партнери |
Марія Мухортова Наталія Шестакова Ірина Уланова Ірина Богомолова Ксенія Васильєва Олеся Корчагіна | |
Тренер |
Ніна Мозер Станіслав Морозов | |
Хореограф |
Микола Морозов Алла Капранова | |
Місце проживання | Москва | |
Найкращі результати за системою ІСУ | ||
Сума: | 237.71 | |
Коротка: | 84.17 | |
Довільна: | 154.66 |
Максим Леонідович Траньков (7 жовтня 1983, Перм) — російський фігурист, який виступає в парному катанні. Заслужений майстер спорту Росії[1]. Прапороносець збірної Росії на закритті Зимових Олімпійських ігор 2014 року.
У парі з Тетяною Волосожар:
- дворазовий олімпійський чемпіон 2014 (в особистих та командних змаганнях)[2];
- чемпіон світу 2013 року;
- триразовий чемпіон Європи (2012, 2013, 2014);
- дворазовий чемпіон Росії (2011, 2013).
У парі з Марією Мухортовою:
- срібний (2008) та дворазовий бронзовий (2009, 2010) призер чемпіонатів Європи;
- чемпіон Росії (2007);
- чемпіон світу серед юніорів (2005).
Біографія[ред. | ред. код]
Початок занять фігурним катанням[ред. | ред. код]
Максима Транькова на ковзанку привели батьки восени 1987 (старший брат Олексій побачив оголошення про набір до групи фігурного катання). Особливого бажання та прагнення Максим не показував, але мати і батько, будучи спортсменами в минулому, наполягали на спортивній кар'єрі. Катався років до восьми без особливих успіхів та мріяв кинути цю справу. Мрія збулася, і рік Максим не катався. Але перший тренер Транькова Валерій Домрачев подзвонив батькам та запропонував їм повернути Максима в спорт, до тренерів Валентини та Валерія Тюкових. Так Максим потрапив до групи парного катання, де катався два роки поодинці. У 11 років став у пару з Олесею Корчагіною, виконав перший дорослий розряд вже в парі. Після двох років спільного катання пара розпалася. Максим став кататися з Ксенією Васильєвою, з нею він домігся сьомого місця на юніорській першості. Ще через два роки Траньков вже катався з Богомоловою Іриною.
Переїзд в Санкт-Петербург[ред. | ред. код]
Влітку 1999 Максим отримав запрошення від Людмили Смирнової, переїхав до Санкт-Петербурга і став у пару з її дочкою Іриною Улановою, з якою вони прокаталися три роки і добилися п'ятого місця на національній юніорській першості.
У 2002 році Траньков перейшов до групи Великова і став у пару з Наталією Шестаковою.
Виступи з Марією Мухортовою[ред. | ред. код]
У 2003 Максим почав кататися з Марією Мухортовою, а в 2005 пара виграла чемпіонат світу серед юніорів.
Перехід у «дорослий» розряд дався парі нелегко. Вони багато конфліктували між собою, часто міняли тренерів. Працювали з Тамарою Москвіною, Артуром Дмитрієвим. У 2006 взагалі розійшлися і не каталися разом кілька місяців[3].
У 2006 році спортсмени в черговий раз перемінили тренера, новим наставником став Олег Васильєв. Одразу після цього вони впевнено виграли чемпіонат Росії 2007 года, на чемпіонат Європи того ж року вони не поїхали через травму Марії, а на чемпіонаті світу стали 11-ми.
У сезоні 2007/2008 року пара стала срібними призерами чемпіонату Росії, поступившись Юко Кавагуті та Олександру Смирнову, а пізніше на чемпіонаті Європи, обіграла їх, ставши другою слідом за Альоною Савченко та Робіном Шолкови. На чемпіонаті світу 2008 року, зірвавши кілька елементів і в короткій і в довільній програмі, спортсмени посіли лише 7-ме місце.
у сезоні 2008–2009, пара зайняла третє місце на турнірі «Skate America» та стала другою на Trophee Eric Bompard вперше у своїй кар'єрі відібравшись для участі в фіналі Гран-прі з фігурного катання. Там вони посіли шосте, останнє місце, погано виступивши в довільній програмі. Однією з причин невдалого виступу стало погане самопочуття Максима у зв'язку з гострим харчовим отруєнням (на цьому фіналі отруїлися кілька спортсменів та суддів). Одразу після закінчення змагань Максим був доставлений до лікарні[4]. Через два тижні, на чемпіонаті Росії, будучи лідерами після виконання короткої програми, у довільній, Максим не виконав обидва стрибкових елемента. Пізніше коментуючи невдалий виступ спортсмен і його тренер стверджували що причиною зриву був стрес отриманий при виконанні програми в Кореї[5][6]. У підсумку, пара знову стала срібними медалістами національної першості. На чемпіонаті Європи, після виконання короткої програми були першими, випереджаючи Альону Савченко та Робіна Шолкови майже на три бали, але в довільній програмі знову допустили ряд помилок, посіли четверте місце і в підсумку стали лише третіми. На чемпіонаті світу зайняли п'яте місце.
У жовтні 2009, вперше в кар'єрі виграли етап «дорослої» серії Гран-прі — «Trophee Eric Bompard». В фіналі Гран-прі зайняли 4-те місце. Потім, повторили свої торішні результати на чемпіонатах Росії та Європи.
На Олімпійських іграх 2010, в короткій програмі, Максим впав при виконанні потрійного тулупа[7], пара допустила ще кілька помарок та опинилася на 8-му місці. У довільній програмі вони були 5-ми, а в підсумку змогли зайняти лише 7-ме місце.
На післяолімпійському чемпіонаті світу дует допустив курйозну помилку — при виконанні викиду в довільній програмі впав партнер[8]. Вони зайняли 4-те місце.
Після чемпіонату світу, Максим Траньков повідомив про розпад своєї пари з Марією Мухортовою та пішов від тренера Олега Васильєва. Розрив відбувся з ініціативи Транькова.[9] Серед причин, які спонукали Максима прийняти таке рішення, він виділив відсутність взаєморозуміння з партнеркою та упереджене ставлення тренера[10].
Виступи з Тетяною Волосожар[ред. | ред. код]
Після завершення спортивної кар'єри свого партнера Станіслава Морозова Тетяна Волосожар отримала пропозицію стати в пару з Максимом Траньковим, що залишився без партнерки, яку спортсменка прийняла. Тренером дуету стала Ніна Мозер, допомагає якоій в роботі Станіслав Морозов, а Микола Морозов, який повернувся з США, допоміг у постановці нових програм[11].
І Тетяні, і Максиму довелося переучувати техніку виконання багатьох елементів, підлаштовуватися один під одного[12].
Офіційний дебют пари на російських змаганнях відбувся в жовтні 2010 року на третьому етапі Кубка Росії в Пермі[13], який вони виграли. В умовах серйозної конкуренції пара виграла чемпіонат Росії 2011, лідируючи в обох програмах.
За правилами Міжнародного союзу ковзанярів спортсмени, що перейшли в збірну іншої країни, повинні відбути річний «карантин». Оскільки у Тетяни останнім стартом за Україну була Олімпіада-2010, то нова пара не могла вийти на міжнародну арену до 16 лютого 2011[14] і вони пропустили чемпіонат Європи (24-30 січня 2011)[15].
Для участі в чемпіонаті світу 2011 року Тетяні та Максиму, як новій парі, потрібно було набрати мінімальний технічний результат (в парах він становить 17 балів в короткій програмі і 30 балів — в довільній). Для досягнення цієї мети пара взяла участь у турнірі Mont Blanc Trophy в лютому 2011 року (проходив в Курмайорі, Італія), одразу ж після закінчення «карантину». Тетяна та Максим не лише без зусиль набрали необхідну суму балів, а й стали беззаперечними лідерами турніру, вигравши обидва види програми[16].
Чемпіонат світу 2011 спочатку повинен був пройти в Токіо. Тетяна та Максим вилетіли в Японію заздалегідь, щоб акліматизуватися і провести кілька тренувань. Пара прибула в Токіо за кілька годин до землетрусу 11 березня 2011. З фігуристами було втрачено зв'язок[17]. Трохи пізніше з'ясувалося, що вони, на щастя, не постраждали[18]. Фігуристи та тренери деякий час перебували на зборі в Фукуоці достатньо далеко від епіцентру землетрусу, але через зростаючу небезпеку та через нез'ясовану долю чемпіонату було прийнято рішення евакуювати всю бригаду додому, в Росію.[19]. У підсумку чемпіонат світу відбувся у Москві. Він став першим великим спільним міжнародним стартом для Тетяни та Максима, але вони одразу ж змогли піднятися на п'єдестал, посівши 2 місце.
Сезон 2011–2012 почався для пари непросто. Максима переслідували травми. Спочатку, невдало впавши на тренуванні під час літньої підготовки до сезону, він отримав травму плеча, а восени у нього загострилася травма паху[20][21]. Проте, пара змогла виграти два міжнародні турніри так званої категорії B (Nebelhorn Trophy 2011 і Меморіал Ондрея Непели 2011) і обидва своїх етапи серії Гран-Прі (Skate Canada International 2011 і Trophée Eric Bompard 2011). Причому, коли в міжсезоння розподілялися етапи, у Тетяни та Максима була можливість взяти третій додатковий етап, але вони обмежилися двома, порахувавши, що для потрапляння у фінал цього буде достатньо[22]. Незважаючи на відсутність оптимальної форми через постійну боротьбу з травмами пара без зусиль вийшла в Фінал Гран-Прі, займаючи перше місце в рейтингу після закінчення всіх етапів. У Фіналі Гран-Прі, лідируючи після короткої програми, пара допустила кілька дрібних помилок у довільній і в підсумку посіла 2 місце, в загальній сумі поступившись всього лише 0,18 бала своїм основним конкурентам Савченко-Шолкови[23]. Як з'ясувалося, у фіналі Гран-Прі з травмою виступав не лише Максим, але і Тетяна (травма м'язів стегна). Пара вирішила пропустити чемпіонат Росії, щоб встигнути відновитися до основних стартів сезону[24]. При цьому їм було гарантовано місце в складі збірної Росії, незважаючи на пропуск національного чемпіонату[25]. І Тетяна, і Максим проходили курс лікування в Нью-Йоркській клініці, одній з небагатьох у світі, що спеціалізуються на лікуванні таких спортивних травм[26][27].
Тетяна та Максим, лідируючи в обох програмах, впевнено виграли свій перший спільний чемпіонат Європи, правда, за їх словами, перемога принесла б їм набагато більше задоволення, якщо б з турніру через травму партнерки не знялись їх основні конкуренти Савченко-Шолкови. Тетяна та Максим сказали, що після зняття німецької пари у них в якійсь мірі пропала мотивація. До того ж, Тетяна ще не до кінця залікувала травму. Через ці причини спортсмени не прагнули показувати свій максимум на цьому турнірі.[28].
Тріумфальним став для пари сезон 2012—2013 років. Досягнуті вища якість та складність (включаючи два різних потрійних стрибки), вперше судді поставили вищий 4-й рівень складності абсолютно за всі елементи, багато з яких оцінені максимальною надбавкою за якість +3, а також практично максимальні оцінки за компоненти 9-10 балів, що дозволило виграти всі 8 змагань в яких вони брали участь. В дорозі на чемпіонат Європи 2013 Траньков отримав звістку про смерть батька, проте знайшов у собі сили виграти змагання з великою перевагою. На чемпіонаті світу 2013 року в канадському Лондоні з великою перевагою в 20 балів вперше став чемпіоном світу.
18 грудня 2013 року Федерація спортивних журналістів Росії нагородила обох «Срібної ланню» як найкращих спортсменів року[29].
2014 року на Зимових Олімпійських іграх Тетяна та Максим стали чемпіонами в командних змаганнях.
11 лютого 2014 пара здобула перемогу в короткій програмі, за сумою балів побивши свій же світовий рекорд на 0,19 бала. Олімпійські чемпіони Сочі-2014 у парному катанні. 12 лютого 2014 пара завоювала золоту олімпійську медаль в особистому заліку.
Освіта[ред. | ред. код]
Студент Московського державного гуманітарного університету ім. М. А. Шолохова.
Програми[ред. | ред. код]
(з Т. Волосожар)
(з М. Мухортовою)
Сезон | Коротка програма | Довільна програма | Показові виступи |
---|---|---|---|
2009–2010 | «Appassionata» Secret Garden |
Саундтрек до фільму «Історія любові» Франсіс Лей |
«Une Vie d'Amour» Мірей Матьє та Шарль Азнавур |
2008–2009 | «Nobody Home» Pink Floyd у виконанні Лондонського симфонічного оркестру |
«Панночка та хуліган» Дмитро Шостакович |
«Погоджуйся хоча б на рай у курені…» Діана Арбеніна і Євген Дятлов |
2007–2008 | «Otonal» Рауль ді Бласіо |
Прелюдія в Сі мінор Сергій Рахманінов |
«Adagio» Secret Garden |
2006–2007 | Музика з кінофільмів Альфред Шнітке |
«Елегія» Сергій Рахманінов |
«Казка мандрів» Альфред Шнітке |
2005–2006 | Baxter | Рапсодія на тему Паганіні Сергій Рахманінов |
«Дощик осінній» з фільму «Турецький гамбіт» Ольга Красько |
2004–2005 | Quidam з Cirque du Soleil Рене Дюпере |
«El dia que me quieras» Рауль ді Бласіо |
«Дощик осінній» з фільму «Турецький гамбіт» Ольга Красько |
2003–2004 | Саундтрек до фільму «Мелодії білої ночі» Ісаак Шварц |
«The Day when Loving You» Рауль ді Бласіо |
Safri Duo |
Спортивні досягнення[ред. | ред. код]
(з Т. Волосожар)
Змагання/Сезон | 2010–2011 | 2011–2012 | 2012–2013 | 2013–2014 |
---|---|---|---|---|
Зимові Олімпійські ігри. індивідуальні змагання | 1 | |||
Зимові Олімпійські ігри. Командні змагання | 1 | |||
Чемпіонати світу. Індивідуальні змагання | 2 | 2 | 1 | |
Чемпіонати світу. командні змагання | ||||
Чемпіонати Європи | 1 | 1 | 1 | |
Чемпіонати Росії | 1 | 1 | ||
Фінали Гран-прі | 2 | 1 | 2 | |
Етапи Гран-прі: Skate America | 1 | 1 | ||
Етапи Гран-прі: Skate Canada | 1 | |||
Етапи Гран-прі: Cup of Russia | 1 | |||
Етапи Гран-прі: NHK Trophy | 1 | |||
Етапи Гран-прі: Trophee Eric Bompard | 1 | |||
Меморіал Ондрея Непели | 1 | |||
Nebelhorn Trophy | 1 | 1 | 1 | |
Mont Blanc Trophy | 1 |
(з М. Мухортовою)
Змагання/Сезон | 2003–2004 | 2004–2005 | 2005–2006 | 2006–2007 | 2007–2008 | 2008–2009 | 2009–2010 |
---|---|---|---|---|---|---|---|
Зимові Олімпійські ігри | 7 | ||||||
Чемпіонати світу | 12 | 11 | 7 | 5 | 4 | ||
Чемпіонати Європи | 2 | 3 | 3 | ||||
Чемпіонати світу серед юніорів | 3 | 1 | |||||
Чемпіонати Росії | 1J. | 3 | 1 | 2 | 2 | 2 | |
Фінали Гран-прі | 6 | 4 | |||||
Етапи Гран-прі: Trophee Eric Bompard | 3 | 2 | 1 | ||||
Етапи Гран-прі: Cup of Russia | 6 | 4 | 7 | 4 | |||
Етапи Гран-прі: Skate America | 5 | 3 | |||||
Етапи Гран-прі: Skate Canada | 7 | 2 | |||||
Finlandia Trophy | 1 | ||||||
Nebelhorn Trophy | 2 |
- J = Юніорський рівень
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Волосожар и Траньков получили удостоверения заслуженных мастеров спорта. Архів оригіналу за 16 грудня 2013. Процитовано 24 лютого 2014.
- ↑ Фигуристы открыли счет российским победам на Олимпиаде в Сочи. РИА Новости. 10 лютого 2014. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 24 лютого 2014.
- ↑ Фигурист Максим Траньков: «Выступлю на чемпионате мира только из-за обязательств». Архів оригіналу за 14 березня 2010. Процитовано 14 березня 2010.
- ↑ Траньков получил пищевое отравление в Южной Корее. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 24 лютого 2014.
- ↑ Максим Траньков: «Впервые в карьере не выполнил два прыжка в произвольной программе». Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 24 лютого 2014.
- ↑ Олег Васильєв: «Транькову было сложно выходить на лед психологически». Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 24 лютого 2014.
- ↑ Максим Траньков: «Никогда не падал на тройном тулупе». Архів оригіналу за 2 березня 2014. Процитовано 24 лютого 2014.
- ↑ Максим Траньков: «Мое падение при исполнении выброса, наверное, войдет в курьезы спорта». Архів оригіналу за 6 березня 2014. Процитовано 24 лютого 2014.
- ↑ Фигуристы Мухортова и Траньков больше не будут кататься вместе. Архів оригіналу за 2 травня 2010. Процитовано 24 лютого 2014.
- ↑ Максим Траньков: «Я постоянно терпел унижения». Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 24 лютого 2014.
- ↑ Российская пара Волосожар — Траньков существует официально. Архів оригіналу за 7 грудня 2011. Процитовано 24 лютого 2014.
- ↑ Тренер сборной: фигуристам Волосожар и Транькову есть над чем работать
- ↑ Волосожар и Траньков получили 68,34 балла за короткую программу на Кубке России. Архів оригіналу за 2 березня 2014. Процитовано 24 лютого 2014.
- ↑ Украинская фигуристка Волосожар будет выступать за Россию. Архів оригіналу за 19 травня 2014. Процитовано 24 лютого 2014.
- ↑ Татьяна Волосожар: «Смогу выступать за Россию с 15 февраля 2011 года». Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 24 лютого 2014.
- ↑ Волосожар-Траньков выиграли Mont Blanc Trophy (Видео). Архів оригіналу за 9 серпня 2011. Процитовано 24 лютого 2014.
- ↑ В Японии пропали российские фигуристы. Архів оригіналу за 23 лютого 2014. Процитовано 24 лютого 2014.
- ↑ Фигуристы Татьяна Волосожар, Максим Траньков и Станислав Морозов находятся в Японии[недоступне посилання з травня 2019]
- ↑ Нина Мозер: «О том, что происходило в Японии, в полном объёме узнали только в Москве». Архів оригіналу за 21 лютого 2014. Процитовано 24 лютого 2014.
- ↑ Татьяна ВОЛОСОЖАР и Максим ТРАНЬКОВ: ХОТИМ БЫТЬ РОК-ЗВЕЗДАМИ. Архів оригіналу за 16 грудня 2013. Процитовано 24 лютого 2014.
- ↑ Травма продолжает беспокоить фигуриста Максима Транькова — тренер
- ↑ Volosozhar and Trankov: A perfect match. Архів оригіналу за 2 березня 2014. Процитовано 24 лютого 2014.
- ↑ ОБИДНЫЕ 0,18. Архів оригіналу за 16 грудня 2013. Процитовано 24 лютого 2014.
- ↑ Фигуристы Волосожар/Траньков вряд ли примут участие в ЧР — Морозов. Архів оригіналу за 21 січня 2012. Процитовано 24 лютого 2014.
- ↑ Волосожар и Траньков освобождены от участия в ЧР по фигурному катанию. Архів оригіналу за 16 грудня 2013. Процитовано 24 лютого 2014.
- ↑ Волосожар и Траньков пропустят чемпионат России. Архів оригіналу за 16 грудня 2013. Процитовано 24 лютого 2014.
- ↑ Нина Мозер: Волосожар и Траньков сейчас лечатся в той же клинике в Нью-Йорке, что и биатлонист Черезов. Архів оригіналу за 16 грудня 2013. Процитовано 24 лютого 2014.
- ↑ Татьяна Волосожар и Максим Траньков: «Без Савченко и Шелковы удовольствие не то». Архів оригіналу за 16 грудня 2013. Процитовано 24 лютого 2014.
- ↑ Лучшие российские спортсмены 2013 года. Архів оригіналу за 21 лютого 2014. Процитовано 24 лютого 2014.
- ↑ До встречи в буфете. Архів оригіналу за 16 грудня 2013. Процитовано 24 лютого 2014.
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Максим Траньков |
- Т. Волосожар і М. Траньков на сайті Міжнародного союзу ковзанярів
- Блог Т. Волосожар і М. Транькова «Свій слід» [Архівовано 2 березня 2014 у Wayback Machine.]
- Офіційна сторінка Т. Волосожар і М. Транькова
- Офіційна група Т. Волосожар і М. Транькова [Архівовано 4 квітня 2011 у Wayback Machine.] на сайті ВКонтакті
- — спільнота «про Т. Волосожар і М. Транькова» в «Живому Журналі»
- М. Мухортова і М. Траньков на сайті Міжнародного союзу ковзанярів
- Блог М. Транькова і М. Мухортовою «Подвійне обертання»
|
|
|
|
|
- Народились 7 жовтня
- Народились 1983
- Олімпійські чемпіони з фігурного катання
- Чемпіони світу з фігурного катання
- Чемпіони Європи з фігурного катання
- Чемпіони світу з фігурного катання серед юніорів
- Переможці Фіналу Гран-прі з фігурного катання
- Чемпіони Росії з фігурного катання
- Уродженці Пермі
- Російські фігуристи
- Російські олімпійські чемпіони
- Чемпіони зимових Олімпійських ігор 2014
- Фігуристи на зимових Олімпійських іграх 2010
- Фігуристи на зимових Олімпійських іграх 2014
- Спортсмени Пермі