Шарль Азнавур

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Шарль Азнавур
фотографія
Основна інформація
Повне ім'я Шахнур Варенаг Азнавурян (вірм. Շահնուր Վաղինակ Ազնավուրյան)
Дата народження 22 травня 1924(1924-05-22) (89 років)
Місце народження Франція Париж, Франція
Жанри шансон
c-aznavour.com(фр.)

Шарль Азнавур (фр. Charles Aznavour; справжнє ім'я — Шанур Варенаг Азнавурян; * 22 травня 1924) — французький шансоньє, поет, композитор, актор.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився 22 травня 1924 року в сім'ї вірменських емігрантів. Батьки майбутнього французького шансоньє емігрували на початку 1920-х років. Проїхавши всю Європу, потрапили до Парижа, де затрималися в очікуванні візи в США. В цей час у них народився син, в результаті сім'я Азнавурян осіла у Франції. Батько Шарля намагався займатися підприємництвом, тримав невеликий ресторан, але через нестачу коштів вимушений був закрити його в 1930 році. Сім'я жила важко. Вже в дев'ятирічному віці Шарль виступав в невеликих паризьких кафе. Акторські здібності він успадкував головним чином від матері, колишньої актриси. Під час Другої світової війни Шарлю вдалося продовжувати свої виступи в окупованому Парижі і тим самим годувати сім'ю (батько пішов добровольцем на фронт).

Перші пісні Шарль почав складати на початку 1940-х років. У 1941 році познайомився з композитором П'єром Рошем, в дуеті з яким виступав в кабаре.

Після війни Шарль познайомився зі знаменитою співачкою Едіт Піаф, подальші роки тісного спілкування з якою дуже багато що дали співаку початківцю.

  • У 1945 році він написав для Піаф пісню Compagnons de la Chanson («Друзі шансона»), що дала назву ансамблю «Компаньйон де ля шансон», в якому Піаф разом з Азнавуром і Рошем виступала в турне по Америці і Канаді.
  • У 1950 році П'єр Рош емігрував до Канади, Шарль почав виступати сам, узявши псевдонім Шарль Азнавур — так тепер звучало його сценічне ім'я, яке сьогодні відоме у всьому світі. У 1954 році він вперше добився успіху як співак, виконавши в США свою пісню «Моє життя».
  • У 1955 році Азнавур вперше виступив на знаменитій сцені паризького концертного залу «Олімпія», але критика була одностайна: у Азнавура немає необхідних для співака ані вокальних, ані зовнішніх даних.

Успіх до співака прийшов в 1956 році після вдалих концертів в Касабланці і Парижі.

  • У 1963 році Азнавур з величезним успіхом виступав в нью-йоркському Карнегі-холі. У 1964 році вперше приїхав на гастролі в Радянський Союз.
  • У 1960 році після того, як вийшов на екрани фільм Франсуа Трюффо «Стріляйте в піаніста», де Азнавур зіграв роль піаніста кабаре, співака визнали і як талановитого кіноактора. Згодом він з успіхом знімався у таких видних кінорежисерів, як Клод Шаброль («Примари капелюшника», 1982), Фолькер Шлендорф («Американський щур», 1963, «Жерстяний барабан», 1979), Клод Лелуш («Едіт і Марсель», 1983).
  • У 1970-і роки Азнавур нарощував успіх: постійні виступи, зарубіжні гастролі. У 1973 році в Лондоні пісня Азнавура «Вона» була удостоєна золотого, а потім платинового диска — нагороди, що ніколи доти не вручалася французові.
  • У 1974 році був записаний диск «Цим вечором Азнавур: його минуле і сьогодення», до якого увійшли кращі пісні Азнавура. У піснях «Ось ти і повертаєшся», «Дякую, мадам життя», повної любові і ніжності, Азнавур нагадав про невблаганний біг часу.
  • У 1978 році вийшов новий альбом Азнавура «Мені невідоме минуле», до якого увійшли як старі, так і нові пісні. У цих піснях Азнавуру щиро і темпераментно вдалося передати відчуття звичайної людини, що знаходили відгук в серці кожного.

Зв'язок із Вірменією[ред.ред. код]

Шарль Азнавур вважає себе французом, оскільки народився і почав свою кар'єру у Франції, але він ніколи не забував про своє вірменське коріння. До 60-х роковин геноциду вірмен Азнавуром і його постійним співавтором Жоржем Гарваренцем була написана пісня «Вони пали». На вірменську тематику написані також пісні «Автобіографія», «Джан» і «Ніжна Вірменія».

Після руйнівного землетрусу у Вірменії в 1988 році Шарль Азнавур організував фонд допомоги, а потім асоціацію «Азнавур і Вірменія», президентом якої є досі. У 1989 році співак приїжджав до Вірменії, щоб підтримати постраждалих від стихійного лиха. Мільйонні тиражі диска з піснею Азнавура «Для тебе, Вірменіє» (фр. Pour toi Arménie) були миттєво розкуплені. Всі виручені кошти пішли до фонду допомоги. У 2006 році шансоньє провів добродійний концерт на головній площі столиці Вірменії, на якому були присутні президенти Франції і Вірменії Жак Ширак і Роберт Кочарян.

Композиторська діяльність[ред.ред. код]

Шарль Азнавур — автор більше тисячі пісень. У числі всесвітньо відомих — «Богема», «Мама», «Вічна любов», «Немодні радощі», «Молодість», «Вчора ще», «Ізабелла», «Вона», «Як то кажуть», «Аве Марія», «Ні, я нічого не забув», «Я вже представляв», «Тому, що», «Дві гітари», «Понеси мене», «Треба уміти», «Померти за любов» і інші. Пісні великого шансоньє виконували такі світові зірки як Едіт Піаф, Рей Чарльз, Боб Ділан, Лайза Мінеллі, Хуліо Іглесіас та інші. У дуеті з Шарлем Азнавуром співали Френк Синатра, Селін Діон, Лучано Паваротті, Пласідо Домінго, Патрісія Каас, Лайза Мінеллі, Елен Сегара і інші. Загальний тираж проданих дисків Шарля Азнавура — більше ста мільйона екземплярів.

Нагороди[ред.ред. код]

Шарль Азнавур удостоєний безлічі нагород і премій, в тому числі вищої нагорода Франції — Орден Почесного легіону (1997).

Почесний громадянин Єревана (1996).[1] У 2004 році Азнавуру була присуджена вища державна нагорода Вірменії — звання «Національний Герой Вірменії» і орден Вітчизни. У 2005 році в Єревані була відкритий майдан імені великого шансоньє, а в Гюмрі, де колись народився його батько, — пам'ятник. Восени 2009 року планується відкриття дому-музею Шарля Азнавура в столиці Вірменії.

У грудні 2008 року президент Вірменії Серж Саргсян надав Шарлю Азнавуру і його імпресаріо Левону Саяну громадянство Вірменії і підписав наказ про призначення відомого французького співака вірменського походження послом Вірменії в Швейцарії, постійним представником республіки у відділенні ООН в Женеві.

Особисте життя[ред.ред. код]

Шарль Азнавур був тричі одружений. Від першого шлюбу у нього є дочка Седа. У 1967 році Азнавур одружувався на шведці Уллі Тюрсель. У них народилося троє дітей, яким Азнавур дав російські імена: Міша, Катя і Ніколя («Ніколай» французам важко вимовити, пояснює Азнавур).

Дискографія[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]