Триметазидин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад!
Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря.
Триметазидин
Систематизована назва за IUPAC
1-(2,3,4-trimethoxybenzyl)piperazine
Класифікація
ATC-код C01EB15
PubChem 21109
CAS 5011-34-7
DrugBank
Хімічна структура
Формула C14H22N2O3 
Мол. маса 266,336 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність 90%
Метаболізм Печінка
Період напіввиведення 6 год. (MR-форма 7—12 год.)
Екскреція Нирки
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата ПРЕДУКТАЛ® MR,
«Лабораторії Серв'є Індастрі»/«АНФАРМ Підприємство Фармацевтичне» АТ/ТОВ «Сердікс», Франція/Польща/Росія
UA/3704/02/01
28.03.2012-28/03/2017
ТРИДУКТАН МВ,
ТОВ «Фарма Старт», Україна
UA/5030/01/01
09.08.2011-09/08/2016
ПРЕДИЗИН®
ТОВ «Гедеон Ріхтер Польща»/«Гедеон Ріхтер Румунія» А.Т./ВАТ «Гедеон Ріхтер», Польща/Румунія/Угорщина
UA/11298/01/01
06.01.2011-06.01.2016
[1]

Триметазидин (англ. Trimetazidine, лат. Trimetazidinum) — лікарський препарат, який за своїм хімічним складом є похідним піперазину[2][3]. Застосовують перорально.[4][5] Триметазидин синтезували в 1961 році у Франції[6][7], і спочатку розглядали як один із представників групи бета-блокаторів. У 1974 році японські дослідники встановили, що триметазидин не має адренолітичної дії, але має здатність знижувати частоту серцевих скорочень та має антиангінальний ефект. У 1990-х роках встановили, що триметазидин є препаратом із кардіометаболічною дією[8], і розпочато випуск препарату французькою фармацевтичною компанією «Laboratoires Servier» під торговельною маркою «Вастарел».[9] У 1997 році триметазидин уперше рекомендувало Європейське кардіологічне співтовариство як препарат для метаболічної терапії[10], а у 2012 році Європейське агентство з лікарських засобів надало рекомендації про використання триметазидину в лікуванні ішемічної хвороби серця (у тому числі стенокардії) як додаткового засобу при неефективності препаратів першої лінії у лікуванні стенокардії.[11]

Фармакологічні властивості[ред. | ред. код]

Триметазидин — синтетичний препарат, що по хімічному складу є похідним піперазину та належить до групи метаболічних препаратів. Механізм дії препарату полягає у інгібуванні ферменту 3-кетоацил-КоА-тіолази, що призводить до гальмування β-окислення жирних кислот, внаслідок чого при ішемії міокарду активується окислення глюкози, яке потребує меншого використання кисню клітинами та знижує ішемію тканин, а також знижується кількість активованих недоокислених форм жирних кислот — ацил-КоА та НАД•Н.[12][13] При застосуванні триметазидину знижується кількість вироблення іонів водню та накопичення у клітинах іонів натрію і кальцію, покращується оновлення фосфоліпідів мембран клітин і посилюється захист мембран клітин від пошкоджуючої дії похідних жирних кислот із довгим ланцюгом, підвищує ефективність утворення АТФ[14], знижує виведення із клітин лактатдегідрогенази та креатинфосфокінази[13], а також блокує проникнення нейтрофілів у міокард після ішемії та реперфузії міокарду.[15][16] При застосуванні триметазидину також зменшується внутрішньоклітинний ацидоз, зменшується накопичення вільних радикалів і токсичних продуктів обміну, знижує виснаження джерел енергії в клітинах міокарду (зокрема глікогену) та покращує ендотелійзалежну вазоділятацію судин міокарду.[2][15] При застосуванні триметазидину також зменшується активність аденілатциклази тромбоцитів, що разом зі зниженням надходження кальцію призводить до зниження індукованої тромбіном адгезії тромбоцитів, і, як наслідок цього, перешкоджає утворенню тромбів у коронарних артеріях.[13] Під час застосування при інфаркті міокарду триметазидин сприяє зменшенню зони інфаркту, знижує частоту аритмій та прогресування серцевої недостатності.[12] При застосуванні триметазидину при стенокардії у хворих зменшується потреба в нітрогліцерині, збільшується поріг фізичних навантажень та покращенням показників фармакологічних проб.[17][3] Згідно проведених клінічних досліджень, триметазидин може ефективно знижувати наслідки ішемії у хворих після кардіохірургічних втручань, а також запобігати виникненню нових епізодів ішемії міокарду.[16][17] Триметазидин також добре комбінується з іншими антиангінальними засобами — нітратами, інгібіторами АПФ, бета-блокаторами, блокаторами кальцієвих каналів, що підвищує ефективність лікування стенокардії.[13][7][17] Триметазидин ефективний також при лікуванні ішемічної хвороби серця із супутнім цукровим діабетом, а також у випадку мікроваскулярної стенокардії (так званого «синдрому Х»)[3][13], а також у лікуванні дилятаційної кардіоміопатії.[17] Триметазидин у частині клінічних досліджень зменшував вираженість клінічних проявів хронічної недостатності мозкового кровообігу.[12] Триметазидин також ефективний при лікуванні зниження слуху, хвороби Меньєра, при лікуванні шуму у вухах та головокружіння оториноларингологічного походження.[4][12] Триметазидин покращує функціональну активність сітківки[4], та виявляє ефективність при лікуванні діабетичної ретинопатії та глаукоми.[18] Триметазидин також застосовується у культуризмі для покращення метаболізму міокарду, та відновлення і захисту міокарду при фізичних навантаженнях.[19] Негативним ефектом триметазидину є посилення тремору кінцівок та гіпертонусу при хворобі Паркінсона, у зв'язку із чим препарат не рекомендований даній категорії хворих.[2]

Фармакокінетика[ред. | ред. код]

Триметазидин швидко та повністю всмоктується після перорального застосування, біодоступність препарату складає 90 %.[5][13] Після перорального прийому максимальна концентрація триметазидину в крові досягається протягом 2 годин[5], у випадку застосування MR-форми (таблетка із сповільненим виділенням препарату) утримується протягом 5 годин.[13] Триметазидин погано (на 16 %)зв'язується з білками крові.[12][13] Препарат добре розподіляється у тканинах організму, проходить через гематоенцефалічний бар'єр, проникає через плацентарний бар'єр[4][5], даних за виділення препарату в грудне молоко немає. Метаболізується препарат у печінці. Виводиться триметазидин із організму із сечею, переважно в незміненому вигляді.[12][13] Період напіввиведення препарату становить у середньому 6 годин[2][20], при застосуванні MR-форми період напіввиведення становить 7—12 годин[13], та може збільшуватися у людей похилого віку.

Показання до застосування[ред. | ред. код]

Триметазидин застосовується при лікуванні ішемічної хвороби серця (у тому числі стенокардії), хронічній серцевій недостатності, головокружінні при судинних ураженнях головного мозку та хворобі Меньєра, шумі у вухах та захворюваннях сітківки.[4][5]

Побічна дія[ред. | ред. код]

При застосуванні триметазидину побічні ефекти виникають рідко. Згідно інформації виробника, найчастішими побічними ефектами є висипання на шкірі, свербіж шкіри, кропив'янка, головний біль, запаморочення, біль у животі, нудота, блювання, діарея[4][5]; дуже рідко екстрапірамідні симптоми — тремор, ригідність, акінезія, гіпертонус м'язів, порушення рівноваги.[2][4]

Протипокази[ред. | ред. код]

Триметазидин протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, вагітності та годуванні грудьми. Триметазидин не рекомендований для застосування при важкій печінковій та нирковій недостатності[5][4] та паркінсонізмі.[2] Дані за застосування триметазидину дітям до 18 років відсутні.

Форми випуску[ред. | ред. код]

Триметазидин випускається у вигляді таблеток по 0,02 г та таблеток пролонгованої дії (MR-форма) по 0,035 г.[20]

Заборона використання у спортсменів[ред. | ред. код]

З 1 січня 2014 року триметазидин заборонений для використання спортсменами під час змагань згідно рішення Всесвітнього антидопінгового агентства[21], і його виявлення під час змагань у спортсменів призводить до їх дискваліфікації.[22]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Державний реєстр лікарських засобів України
  2. ↑ а б в г д е Метаболический миокардиальный цитопротектор триметазидин в лечении больных с ишемической болезнью сердца и сопутствующих заболеваний (обзор) [Архівовано 2016-02-02 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. ↑ а б в Ранолазин и триметазидин (рос.)
  4. ↑ а б в г д е ж и http://compendium.com.ua/akt/84/2740/trimetazidinum (рос.)
  5. ↑ а б в г д е ж http://www.vidal.ru/drugs/molecule/1082 (рос.)
  6. ↑ Самородская И.В. (25 грудня 2013). Мельдоний: обзор результатов исследований (рос.). «РМЖ». Архів оригіналу за 31 січня 2016. Процитовано 23 січня 2016.
  7. ↑ а б МИЛДРОНАТ И ТРИМЕТАЗИДИН: СХОДСТВО И РАЗЛИЧИЕ В ИХ ДЕЙСТВИИ (рос.)
  8. ↑ Триметазидин: 50 лет клинических исследований (рос.)
  9. ↑ SERVIER - product portfolio. Архів оригіналу за 2 липня 2007. Процитовано 8 липня 2007.
  10. ↑ Проблема взаимозаменяемости лекарственных препаратов. Триметазидин МВ — эффективная терапия больных ишемической болезнью сердца (рос.)
  11. ↑ European Medicines Agency recommends restricting use of trimetazidine-containing medicines (PDF). Press release. European Medicines Agency. 12 червня 2012. Архів оригіналу (pdf) за 6 квітня 2013. Процитовано 30 січня 2016. (англ.)
  12. ↑ а б в г д е Житникова Л.М. (18 червня 2012). Триметазидин в метаболической терапии сердечно–сосудистых заболеваний (рос.). «РМЖ». Процитовано 30 січня 2016.
  13. ↑ а б в г д е ж и к л Триметазидин у комплексній терапії ішемічної хвороби серця та асоційованих кардіологічних станів
  14. ↑ Возможности метаболической терапии у пациетов с ишемической болезнью сердца (рос.)
  15. ↑ а б Терапия ишемической болезни сердца с помощью препарата триметазидин (рос.)
  16. ↑ а б Кардиопротективное влияние введения триметазидина у больных после хирургической реваскуляризации сердца (рос.)
  17. ↑ а б в г Скибчик В.А. (03.2005). Новые исследования расширяют возможности применения триметазидина (Тримектала) (рос.). Мистецтво лікування. Архів [http:/m-l.com.ua/?aid=488/ оригіналу] за 31 січня 2016. Процитовано 31 січня 2016.
  18. ↑ Бутикова О.В., Бузина Е.Ю., Бойко Э.В., Сосновский С.В. (2008). Результаты применения препарата триметазидин («Предуктал МВ») в комплексном лечении глаукомы (рос.). Актуальные проблемы офтальмологии 2008. Архів оригіналу за 31 січня 2016. Процитовано 31 січня 2016.
  19. ↑ Препараты для укрепления сердца в бодибилдинге (рос.)
  20. ↑ а б " "Триметазидин в Справочнике Машковского".[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)
  21. ↑ Триметазидина дигидрохлорид включён в Запрещённый список 2014 года [Архівовано 23 лютого 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  22. ↑ Олимпиада-2014: украинскую лыжницу уличили в применении допинга (рос.)

Джерела[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Триметазидин&oldid=41207871