Фрідріх Гельдерлін
| Фрідріх Гельдерлін | |
| Friedrich Hölderlin | |
 |
|
| Дата народження: |
20 березня 1770 |
|---|---|
| Місце народження: |
Лауффен-на-Неккарі |
| Дата смерті: |
7 червня 1843 (73 роки) |
| Місце смерті: |
Тюбінген |
| Громадянство: | німецьке |
| Мова творів: | німецька |
| Рід діяльності: | поет |
| Напрямок: | класицизм, романтизм |
Йоганн Християн Фрідріх Гельдерлін (нім. Johann Christian Friedrich Hölderlin; *20 березня 1770 — †7 червня 1843) — видатний німецький поет-романтик.
Зміст |
Біографія і творчість [ред.]
Ще студентом Тюбінгенського університету Гельдерлін почав писати вірші, у формі та змісті яких помітне наслідування Клопштоку. Фрідріх Шиллер сильно вплинув на молодого Гільдерліна. У студентські роки його однокурсником і найкращим другом був Гегель, з яким у подальшому Гельдерлін кілька років листувався. У 1794—1795 Гельдерлін жив у Єні. У 1794 році відвідував лекції Фіхте в Єнському університеті. Тут, у центрі романтичного руху, він познайомився з представниками нового літературного напрямку; саме тут у Гельдерліна виявилися вперше ознаки іпохондрії. Болісний настрій посилився під впливом безнадійної і пристрасного кохання до матері одного зі своїх учнів, він бачив у ній втілення фантастичного ідеалу жінки, що вже з самих юних років був предметом мрій. Згодом Гельдерлін зобразив її під ім'ям Діотіми у своєму романі «Гіперіон».
В 1798 р. Гельдерлін розлучився зі своєю Діотімою, переїжджав з місця на місце і у 1802 р. повернувся на батьківщину з очевидними ознаками божевілля. Найбільший з творів Гельдерліна — роман «Гіперіон», що являє собою ніби сповідь поета. Характерна риса роману — чисто романтичне прагнення пов'язати філософію та поезію так, що межа між ними зовсім зникає: для Гельдерліна влаштовує тільки та наукова система, що пов'язана гармонією з ідеалом прекрасного. Ідеї,що дотичні поглядам Гельдерліна, пізніше розвиваються в філософських системах Шеллінга та Гегеля. У романі цікава й інша сторона: болісна мрійність і надзвичайно розвинене почуття витонченого створили в Гельдерліні відразу до сучасної дійсності; він зображує свій час і своїх співвітчизників у карикатурах, а свій ідеал шукає під дорогим йому небом Еллади.
Крім «Гіперіона», за Гельдерліном лишилась ще незакінчена трагедія «Смерть Емпедокла» — ліричний вірш у драматичній формі, що слугує, як і «Гіперіон», виразником настрою поета; перекази з Софокла — «Антігона» та «Цар Едіп » — і низка ліричних віршів. Лірика Гельдерліна пройнята пантеїстичнім світоглядом: християнські ідеї з'являються ніби випадково; загалом, настрій Гельдерліна — настрій грека-елліна, що побожно схиляється перед величчю божественної природи. Вірші Гельдерліна багаті на ідеї та почуття, іноді піднесені, іноді ніжні та меланхолійні; мова його — надзвичайно музична, виблискує яскравими образами, особливо в численних описах природи.
Визнання і спадщина [ред.]
«Гельдерлінівське відродження» — це важлива тенденція у світовій поезії другої половини XX — початку XXI століть. Це стосується як переказів та перекладів його віршів багатьма мовами, яким віддають свої сили в цей період найвидатніші поети, так і ширшого досвіду засвоєння поетики ранніх, романтичних, і його пізніх творів. Твори Гельдерліна не тільки по-новому перекладали і вивчали, але й публічно декламували (наприклад, у Берліні в експресіоністському «Новому клубі»).
Поезія, проза, переклади і сама постать Гельдерліна стимулювала до роздумів філософів і теологів (Вільгельм Дільтей, Карл Ясперс, Гайдеггер, Вальтер Беньямин, Моріс Бланш, Аріс Фіоретос, Ганс Кюнг), філологів ( Роман Якобсон, Петер Сонді), письменників (Стефан Цвейг, Георг Гейм, Петер Хертлінг та ін.).
Гельдерлін та музика [ред.]
На вірші Гельдерліна писали музику, серед багатьох інших:
- Йоганнес Брамс
- Бенджамін Бріттен
- Вільгельм Кіллмайєр
- Гідеон Кляйн
- Дьєрдь Куртаг
- Ернст Кшенек
- Лігеті Дьордь
- Бруно Мадерна
- Луїджі Ноно
- Карл Орф
- Ганс Пфіцнер
- Олександр Раскатов
- Макс Регер
- Вольфганг Рим
- Віктор Ульманн
- Вольфганг Фортнер
- Беат Фуррер
- Георг Фридрих Хаас
- Ганс Вернер Хенце
- Пауль Гіндеміт
- Гайнц Голлігер
- Ріхард Штраус
- Ганс Ейслер
- Віктор Гончаренко
Література [ред.]
- Гельдерлін «Sämmtliche Werke» вид. в 1846 р.;
- Гельдерлін «Dichtungen» в 1884 р. (Тюбінген.), з біогр. нарисом Köstlin’a.
- Jung «Hölderlin und seine Werke» (1848);
- Litzmann «H’s. Leben» (Берлін, 1890)
- Wilbrandt в «Führende Geister» (Bd. II, 1890).
- Энциклопедический Словарь Брокгауза и Ефрона (1890—1907)(рос.)
Посилання [ред.]
- Поезія Фрідріха Гельдерліна (укр.)
- Біографія Фрідріха Гельдерліна (рос.)
- Офіціальний сайт Гельдерлиновського Суспільства у Тюбінгене (мови: нім., фр., італ.)
- Hölderlin, Friedrich «Hyperion oder der Eremit in Griechenland» / Фрідріх Гельдерлін «Гіперіон або Пустельник в Греції» (нім.)(рос.)
- Hölderlin, Friedrich «Gedichte» / Фрідріх Гельдерлін «Вірші» (нім.)(рос.)
- Hölderlin, Friedrich «Urteil und Sein» / Фрідріх Гельдерлін «Судження та буття» (нім.)(рос.)
- "Гельдерліна-Лідер", що складається на Віктор Ульман, інтерпретувати і переведені на австрійський жестова мова з Хорст Дітріх, у виконанні Руперта Бергман у виробництво ARBOS - компанія для музики і театру.
