Фрідріх Гельдерлін
| Фрідріх Гельдерлін | |
| Friedrich Hölderlin | |
 |
|
| Дата народження: | 20 березня 1770 |
|---|---|
| Місце народження: | Лауффен-на-Неккарі |
| Дата смерті: | 7 червня 1843 |
| Місце смерті: | Тюбінген |
| Громадянство: | німецьке |
| Мова творів: | німецька |
| Рід діяльності: | поет |
| Напрямок: | класицизм, романтизм |
Йоганн Християн Фрідріх Гельдерлін (нім. Johann Christian Friedrich Hölderlin; *20 березня 1770 — †7 червня 1843) — видатний німецький поет-романтик.
Зміст |
[ред.] Біографія і творчість
Ще студентом Тюбінгенського університету Гельдерлін почав писати вірші, в форму та зміст яких помітно наслідування Клопштоку. Фрідріх Шиллер прийняв у ньому найтеплішу участь. У студентські роки його однокурсником і найкращим другом був Гегель, з яким у подальшому Гельдерлін кілька років продовжував листування. В 1794—1795 Гельдерлін жив у Єні. У 1794 році відвідував лекції Фіхте в Єнському університеті. Тут, у центрі романтичного руху, він зав'язав особисті відносини з представниками нового літературного напрямку; тут же у Гельдерліна виявилися вперше зачатки іпохондрії. Болісний настрій посилився під впливом безнадійної і пристрасної любові до матері одного з його учнів, він бачив у ній втілення фантастичного ідеалу жінки, що вже з самих юних років був предметом мрій, і зобразив її під ім'ям Діотіми у своєму романі «Гіперіон».
В 1798 р. Гельдерлін розлучився зі своєю Діотімою, переїжджав з місця на місце і в 1802 р. повернувся на батьківщину з явними ознаками божевільності. Найбільшій з творів Гельдерліна — роман «Гіперіон», що представляє як би сповідь поета. Характерна риса роману — чисто романтичне прагнення зв'язати філософію з поезією так, що кордони між ними зовсім згладжується: для Гельдерліна тільки та наукова система задовільна, що стоїть у зв'язку і гармонує з ідеалом прекрасного. Ідеї, які мають щось спільне з поглядом Гельдерліна, пізніше одержують розвиток в філософських системах Шеллінга та Гегеля. У романі цікаві й інша сторона: болісна мрійність і надзвичайно розвинене почуття витонченого створили в Гельдерліні відразу до сучасної дійсності; він зображує свій час і своїх співвітчизників в карикатурах, а ідеал свій шукає під дорогим йому небом Еллади.
Крім «Гіперіона», після Гельдерліна залишилися ще незакінчена трагедія «Смерть Емпедокла» — ліричний вірш в драматичній формі, що слугує, як і «Гіперіон», вираженням власного настрою поета; перекази з Софокла — «Антігона» та «Цар Едіп » — і ряд ліричних віршів. Лірика Гельдерліна пройнята пантеїстичнім світоглядом: християнські ідеї просочуються як би випадково; загалом настрій Гельдерліна — настрій грека-елліна, хто побожно схиляється перед величчю божественної природи. Вірші Гельдерліна багаті ідеями та почуттями, іноді піднесеними, іноді ніжними та меланхолійними; мова надзвичайно музикальна і виблискує яскравими образами, особливо в численних описах природи.
[ред.] Визнання і спадщина
«Гельдерліновське відродження» — важлива тенденція в русі світової поезії другої половини XX — початку XXI століть. Це відноситься до переказів та перекладів його віршів, яким віддають свої сили в цей період найвидатніші поети різних мов, і до більш широкому досвіду засвоєння поетики як ранніх, романтичних, так і пізніх його творів. Його твори не тільки переводили і вивчали заново, але публічно декламували (наприклад, у Берліні в експресіоністському «Новому клубі»).
Поезія, проза, переклади і сама фігура Гельдерліна дала стимул до роздумів філософів і теологів (Вільгельм Дільтей, Карл Ясперс, Гайдеггер, Вальтер Беньямин, Моріс Бланш, Аріс Фіоретос, Ханс Кюнг), філологів ( Роман Якобсон, Петер Сонді), до творчості письменників (Стефан Цвейг, Георг Гейм, Петер Хертлінг та інші).
[ред.] Гельдерлін та музика
На вірші Гельдерліна писали музику, серед багатьох інших:
- Йоганнес Брамс
- Бенджамін Бріттен
- Вільгельм Кіллмайєр
- Гідеон Кляйн
- Дьєрдь Куртаг
- Ернст Кшенек
- Лігеті Дьордь
- Бруно Мадерна
- Луїджі Ноно
- Карл Орф
- Ханс Пфіцнер
- Олександр Раскатов
- Макс Регер
- Вольфганг Рим
- Віктор Ульманн
- Вольфганг Фортнер
- Беат Фуррер
- Георг Фридрих Хаас
- Ханс Вернер Хенце
- Пауль Хіндеміт
- Хайнц Холлігер
- Рихард Штраус
- Ханс Ейслер
[ред.] Література
- Гельдерлін «Sämmtliche Werke» вид. в 1846 р.;
- Гельдерлін «Dichtungen» в 1884 р. (Тюбінген.), з біогр. нарисом Köstlin’a.
- Jung «Hölderlin und seine Werke» (1848);
- Litzmann «H’s. Leben» (Берлін, 1890)
- Wilbrandt в «Führende Geister» (Bd. II, 1890).
- Энциклопедический Словарь Брокгауза и Ефрона (1890—1907)(рос.)
[ред.] Посилання
- Поезія Фрідріха Гельдерліна (укр.)
- Біографія Фрідріха Гельдерліна (рос.)
- Офіціальний сайт Гельдерлиновського Суспільства у Тюбінгене (мови: нім., фр., італ.)
- Hölderlin, Friedrich «Hyperion oder der Eremit in Griechenland» / Фрідріх Гельдерлін «Гіперіон або Пустельник в Греції» (нім.)(рос.)
- Hölderlin, Friedrich «Gedichte» / Фрідріх Гельдерлін «Вірші» (нім.)(рос.)
- Hölderlin, Friedrich «Urteil und Sein» / Фрідріх Гельдерлін «Судження та буття» (нім.)(рос.)
- "Гельдерліна-Лідер", що складається на Віктор Ульман, інтерпретувати і переведені на австрійський жестова мова з Хорст Дітріх, у виконанні Руперта Бергман у виробництво ARBOS - компанія для музики і театру.
