Airbus A300

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Airbus A300
Luft.a300b4.d-aias.750pix..jpg
Airbus A300-600 авіакомпанії Lufthansa
Тип широкофюзеляжний реактивний пасажирський літак
Розробник Airbus
Перший політ 28 жовтня 1972
Початок експлуатації 30 травня 1974 (Air France)
Статус експлуатується
Основні експлуатанти UPS Airlines
Mahan Air
Iran Air
Thai Airways International
Роки виробництва 1974 — 2007
Вироблено 561 [1]
Варіанти A300-600ST Beluga
Airbus A310
Commons-logo.svg  Зображення на Вікісховищі

Airbus A300 — перший літак, збудований компанією Airbus, яка була результатом злиття різних літакобудівних підприємств Європи, а зараз повністю належить EADS. Розробка повинна була порушити домінуюче становище на ринку компанії Боїнг. Водночас це був перший двомоторний широкофюзеляжний літак у світі. Літак вміщає 266 пасажирів у двокласовому варіанті, з максимальною дальністю польоту 4 070 морських миль (7 540 км). У 2005 році авіакомпанії світу експлуатували 407 літаків А300 всіх моделей. Виробництво літаків цього типу було припинене в липні 2007 року, разом з моделлю A310.

Зміст

Модифікації [ред.]

А300 В1 — А300 В2 [ред.]

Спорудження першого дослідного літака А300 В1 почалося у вересні 1969 року. Перший політ відбувся 28 жовтня 1972 року, а наприкінці червня 1973 — перший політ літака А300 B2, фюзеляж якого був подовжений на 2,6 м. По завершенні льотних випробувань, в яких брали участь 4 літаки, в середині березня 1974 року її сертифікували у Франції і ФРН, а в кінці травня 1974 року — в США. Тоді ж почалося і серійне виробництво нових лайнерів. Перший літак був поставлений в травні 1974 року. Спочатку на ринку з'явилися лайнери А300 В2-100 з двигунами General Electric CF6-50C.

А300 В4 [ред.]

A300B4-200 авіакомпанії DHL

Наступною модифікацією став А300 В4 з поліпшеними характеристиками та збільшеною дальністю польоту. Перший політ дослідного зразка літака відбувся 26 грудня 1974 року. Цю модель сертифікували в березні 1975. Регулярна експлуатація літака почалася в травні 1975 року.

А300 C4 та A300 F4 [ред.]

А300 В і досвід його розробки послугували базою для подальшої діяльності консорціуму Airbus. На основі пасажирського літака були створені вантажопасажирський варіант А300 C4 та вантажний — A300 F4. Однак широкого розповсюдження вони не отримали — всього було побудовано чотири одиниці. В кабіні могли розміститися до 20 вантажних піддонів, а в нижніх вантажних відсіках — до 20 контейнерів типу LD3 загальною масою до 40 т.

А300-600 [ред.]

В кінці 1980 року. консорціум почав розробку вдосконаленого варіанту — А300-600 для авіаліній середньої та давльної протяжності. До роботи над цією моделлю консорціум приступив в кінці 1980. Дослідний екземпляр (з двигунами JT9D-7R4H1) виконав перший політ 8 липня 1983 року. На початку березня 1984 він був сертифікований у Франції. У березні 1985 року завершилася сертифікація варіанту літака з двигунами CF6-80C2, а у вересні почалися його поставки. Першою цю модель отримала таїландська авіакомпанія Thai Airways.

A300-600 R [ред.]

Airbus A300-600R авіакомпанії Lufthansa

На базі А300-600 був розроблений варіант із збільшеною дальністю польоту — A300-600 R. Його створення Airbus розпочав 1985 року. Перший політ A300-600R (з двигунами General Electric CF6-80C2A5) відбувся 9 грудня 1987 року. У березні 1988 завершилася його сертифікація в Європі і США. Перший літак був поставлений в кінці квітня 1988 року американській авіакомпанії American Airlines. В кінці вересня 1988 відбувся перший політ варіанту з двигунами підприємства Pratt & Whitney, поставки ж почалися в листопаді 1988 року. У березні 1990 літак A300-600R, оснащений двигунами компанії General Electric, був сертифікований FAA на відповідність вимогам ETOPS до дводвигунових магістральних літаків, згідно з якими літак може виконувати протягом 180 хвилин політ до запасного аеродрому з одним працюючим двигуном. A300-600R випускали серійно з 1987 року. До початку 1996 було поставлено 148 літаків цієї моделі.

Airbus Beluga

A300-600ST Beluga [ред.]

Докладніше у статті A300-600ST Beluga

На основі літака A300-600R спеціально створеною компанією SATIC був розроблений вантажний літак A300-600ST Beluga, призначений для перевезення великогабаритних конструкцій (секцій фюзеляжу, консолей крила, поверхонь оперення та двигунів) для пасажирських літаків консорціуму Airbus з заводів-виготовлювачів до Франції на складальний комплекс в Колом'ї (передмістя Тулузи). У кабіні літака можна перевозити вантажі масою до 45 т на відстань 2 700 км.

А300 ZERO-G [ред.]

В 1997 році Національний центр з досліджень космічного простору Франції одержав модифікований літак А300 ZERO-G для імітації умов невагомості.

Конструкція літака [ред.]

Під час розробки A300 було майже неможливо уявити, що літак з двома турбінами зможе здійснювати трансатлантичні та тихоокеанські польоти. Тому літак здійснював лише континентальні польоти. Пізніше обмежена дальність польоту стала великим недоліком літака.

Спочатку на ринку з'явилися лайнери А300 В2-100 з двигунами General Electric CF6-50C. В кінці 1976 року почалися поставки літаків А300 В2-200, які оснащували ТРДД Pratt & Whitney JT9D-59A. Наступною була модифікація А300 В4. Літак оснащений аналоговим комплексом авіоніки з виведенням інформації на електромеханічні індикатори. Для індонезійської авіакомпанії розробили кабіну екіпажа спеціальної конструкції (з приладовою дошкою, де зосереджені всі необхідні індикатори) — за так званою концепцією FFCC (Forward Facing Crew Cockpit).

Вантажопасажирський варіант А300 С4 і вантажний — A300 F4 мали по лівому борту фюзеляжу вантажні двері розміром 3,58×2,56 м, розташовані перед крилом.

А300-600 [ред.]

У конструкції А300-600 використовували передню та центральну секції фюзеляжу, а також крила літаків А300В2/В4, а хвостову частину фюзеляжу узяли від літака А310. Кабіна екіпажу стала такою ж, як і на А310, цифрові комплекси авіоніки — EFIS та ЕСАМ — також були взяті з моделі А310. З метою забезпечення необхідного відцентрування, фюзеляж був подовжений на 0,53 м, на кінцях крила встановили «крильця». Дослідний екземпляр (з двигунами JT9D-7R4H1), а сертифікований варіант літака з двигунами CF6-80C2.

Airbus Beluga в Бремені під час завантаження за допомогою модуля Columbus деталей для Міжнародної космічної станції

A300-600R [ред.]

Для збільшення дальності польоту додатковий паливний бак моделі A300-600R ємністю 6150 л розмістили в горизонтальному оперенні. Це дозволило вирішити ще одну задачу — за допомогою системи перекачування палива стало можливо управляти балансуванням літака у польоті (вперше подібну систему використовували на літаку A310-300). Двигуни — General Electric CF6-80C2A5 та Pratt & Whitney.

A300-600ST Beluga [ред.]

Літак відрізняється збільшеним до 7,7 м діаметром фюзеляжу та носовим обтічником, що відкривається вгору. На кінцях горизонтального оперення встановлено дві «шайби».

Виробництво літаків [ред.]

Найбільша кількість одиниць вироблялася в якості суто пасажирських літаків, розрахованих приблизно на 250 місць, хоча вироблялись як переобладнані екземпляри (A300 C4), так і повністю вантажні машини (A300 F4). З середини 1990-х років вироблявся лише один вантажний варіант A300, A300F4-600R. До травня 2005 надійшло 135 замовлень.

У липні 2007 виробництво A300 було припинено, щоб використовувати виробничі потужності для збірки більш нових серій аеробусів. Останній літак цього типу був поставлено 12 липня 2007 року в модифікації A300F4-600R для вантажної авіакомпанії FedEx. За весь час було вироблено 561 широкофюзеляжний літак A300. В експлуатації станом на жовтень 2008 року знаходилося 412 літаків цього типу.

A300 ZERO-G

Виробництва Airbus розташовуються в різних країнах Європи. Корпусні деталі роблять у Великій Британії, інші компоненти у Франції та Німеччині. Між заводами частини транспортуються літаками та автомобільним транспортом.

У Франції (Тулуза) виробляються придатні для польоту, але необроблені машини. Внутрішнє оздоблення, як заключна дія відбувається в Гамбурзі-Фінкенвердері, потім літак перелітає в Тулузу, а після цього доставляється клієнтам. Така схема виробництва унікальна та існує лише у Airbus, хоча завжди були спроби її відтворити, насамперед у Франції, але поки вони залишаються лише спробами.

Оскільки частини літака постійно збільшувались і не могли більше транспортуватися машиною Super Guppy, був розроблений спеціальний літак на базі A300-600 з позначенням A300-600 СВ, вироблений на сьогоднішній день в кількості 5 екземплярів. Він відомий також під ім'ям Airbus Beluga.

Третій побудований екземпляр A300 (рік випуску 1973/серійний номер 003) був куплений в 1998 французьким керуванням космічними польотами. З того часу підприємство Novespace за її замовленням проводить параболічні польоти на цій машині. Літак відомий також під найменуванням A300-ZERO-G.

Втрати [ред.]

За даними на 26 серпня 2011 року було втрачено 30 літаків типу A300[2].

Дата Бортовий номер Місце катастрофи Жертви Короткий опис
17.03.82 ФранціяF-BVGK ЄменСана 0/124 При зльоті вибухнув другий двигун.
18.12.83 МалайзіяOY-KAA МалайзіяКуала-Лумпур 0/247 Груба посадка, сідав під час зливи при мінімальній видимості.
29.09.86 ІндіяVT-ELV ІндіяЧеннаї 0/196 Перерваний зліт, в двигун потрапив птах.
21.09.87 ЄгипетSU-BCA ЄгипетЛуксор 5/5 Розбився при посадці після тренувального польоту.
03.07.88 ІранEP-IBU Перська затока 290/290 Збитий американською ракетою в нейтральних водах.
15.02.91 Ірак9K-AHF ІракМосул 0/0 Захоплений у Кувейту, знищений під час операції «Буря в пустелі».
15.02.91 Ірак9K-AHG ІракМосул 0/0 Захоплений у Кувейту, знищений під час операції «Буря в пустелі».
28.09.92 ПакистанAP-BCP НепалКатманду 167/167 Розбився в горах при заході на посадку.
24.04.93 ФранціяF-BUAE ФранціяМонпельє 0/324 Зачепив освітлювальну щоглу при буксируванні, списаний.
15.11.93 ІндіяVT-EDV ІндіяТірупаті 0/262 Вичерпав паливо та здійснив аварійну посадку.
26.04.94 ТайваньB-1816 ЯпоніяНаґоя 264/271 Розбився при заході на друге коло через грубі помилки екіпажу.
10.08.94 Південна КореяHL7296 Південна КореяЧеджу 0/160 Вилетів за межі ЗПС під час посадки з великою швидкістю.
22.10.94 ТаїландHS-THO ТаїландБангкок 0/н.д. При пробному запуску двигунів зіткнувся з іншим літаком.
26.12.94 ФранціяF-GBEC ФранціяМарсель 3/170 Захоплений алжирськими терористами, узятий штурмом.
17.05.96 ТуреччинаTC-ALP ТуреччинаСтамбул 0/н.д. Згорів в ангарі.
26.09.97 ІндонезіяPK-GAI ІндонезіяМедан 234/234 Розбився при заході на посадку, екіпаж не зрозумів диспетчерів.
16.02.98 ТайваньB-1814 ТайваньТайбей 7+196/196 Розбився при заході на друге коло.
24.03.99 ОАЕA6-PFD ГреціяРодос 0/271 При посадці не спрацювала система гальмування.
02.02.00 ІранEP-IBR ІранТегеран 8+0/0 На ангар з Аеробусом звалився Lockheed C-130 Hercules.
12.02.00 Кот-д'ІвуарTU-TAT СенегалДакар 0/182 При русі до ЗПС з працюючими двигунами зломилися стійка шасі.
17.10.01 ПакистанAP-BCJ ОАЕДубай 0/205 При посадці зломилися стійка шасі.
12.11.01 СШАN14053 СШАНью-Йорк 5+260/260 Руйнування керма керування в сильну турбулентність. Одна з версій — помилкові дії пілота.
08.03.02 ІндіяVT-EFW ІндіяДелі 0/5 Через помилки техніків переднє шасі заклинило та зломилося.
01.03.04 ПакистанAP-BBA Саудівська АравіяДжидда 0/273 При зльоті дві шини вибухнули, їх затягнуло в двигуни.
23.03.07 АфганістанYA-BAD ТуреччинаСтамбул 0/н.д. При посадці викотився з ЗПС та накренився на праве крило.
19.04.07 КатарA7-ABV ОАЕАбу-Дабі 0/0 Згорів в ангарі.
02.03.10 ТуреччинаTC-ACB АфганістанБаграм 0/5 При посадці зломилися стійка шасі, списаний[3].
13.04.10 МексикаXA-TUE МексикаМонтеррей 2+5/5 Вантажний рейс, розбився при заході на посадку.
xx.04.10 МексикаXA-TVU МексикаМехіко 0/0 При техобслуговуванні кран впав і пошкодив крило[4]. Списаний.
25.08.11 Лівія (1977-2011)5A-IAY Лівія (1977-2011)Триполі 0/0 Знищений на стоянці під час боїв за аеропорт.
25.08.11 Лівія (1977-2011)5A-DLZ Лівія (1977-2011)Триполі 0/0 Знищений на стоянці під час боїв за аеропорт.
ПІДСУМОК: 30 літаків 22 країни 1760/3848

Технічні дані [ред.]

A300B2/B4 A300-600R
Тип Середньої та великої дальності Середньої та великої дальності
Довжина 53,62 м 54,08 м
Розмах крил 44,84 м 44,48 м
Площа несучих поверхонь 260,00 м ² 260,00 м ²
Висота 16,53 м 16,62 м
Двигуни 2 ТРДД тягою 227кН- 236кН
Pratt & Whitney JT9D-9
General Electric CF6-80-C2A5		 2 ТРДД тягою 249кН- 273,6кН
Pratt & Whitney JT9D-7R4H1, PW 4158
General Electric CF6-80-C2A1 або CF6-80-C2A5
Максимальна швидкість 917 км/год 890 км/год на висоті 7.620 м
Крейсерська швидкість 847 км/год 875 км/год на висоті 9.450 м
Дальність A300B2 — 3430 км з 269 пасажирами, A300B4 — 5375 км з 269 пасажирами 6.968 км з 267 пасажирами та двигунами PW4156
Маса порожнього A300B2 — 79.600 кг, A300B4 — 88.500 кг 78.201 кг з двигунами PW4156
Макс. злітна вага A300B2 — 142.000 кг, A300B4 −165.000 кг 165.000 кг з двигунами PW4156

Примітки [ред.]

  1. ↑ Список вироблених літаків Airbus A300 – Planespotters.net Just Aviation
  2. ↑ Авіаційна база даних бепеки
  3. ↑ CH-Aviation — Airline News, Fleet Lists & More
  4. ↑ Mexico's AeroUnión Adds 3 A300 B4F-203! — Civil Aviation Forum|Airliners.net

Посилання [ред.]

Отримано з http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Airbus_A300&oldid=11923714