TRAPPIST-1
 Розташування зірки у сузір'ї Водолія (виділено червоним колом) | |
| Дані спостереження Епоха | |
|---|---|
| Сузір’я | Водолій |
| Пряме піднесення | |
| Схилення | |
| Видима зоряна величина (V) | 18.80 |
| Характеристики | |
| Спектральний клас | M8V[1] |
| Показник кольору (B−V) | |
| Показник кольору (U−B) |
|
| Астрометрія | |
| Променева швидкість (Rv) | −56.3 км/c |
| Власний рух (μ) | Пр.сх.: мас/р Схил.: мас/р |
| Паралакс (π) | 82.58 ± 1,64 мас |
| Відстань | ≈ 39.5 ± 1.3 св. р. (≈ 12.1 ± 0.4 пк) |
| Абсолютна зоряна величина (MV) |
18.4 ± 0.1 |
| Фізичні характеристики | |
| Маса | 0.08 ± 0.009 M☉ |
| Радіус | 0.114 ± 0.006 R☉ |
| Світність | 0.000525±0.000036[2](болометрична) L☉ |
| Ефективна температура | 2550 ± 55 K |
| Металічність | 0.04 ± 0.08 |
| Обертання | 1.40 ± 0.05 днів |
| Вік | 7,5 ± 2,2 млрд. років |
| Інші позначення | |
2MASS J23062928-0502285
| |
| Посилання | |
| SIMBAD | дані для 2MASS+J23062928-0502285 |
TRAPPIST-1, також відомий як 2MASS J23062928-0502285[3] — ультрахолодний червоний карлик[2], розташований за 39,13 світлового року (12 парсеків) від Сонця у сузір'ї Водолія.
Загальний опис[ред. | ред. код]
Команда бельгійських та американських астрономів на чолі з Мікаелем Жійоном (Michaël Gillon) з Інституту астрофізики та геофізики Льєзького університету[4] використала телескоп TRAPPIST (англ. Transiting Planets and Planetesimals Small Telescope) в обсерваторії Ла-Сілья, що в чилійській пустелі Атакама[5], для спостерження за зіркою TRAPPIST-1 та пошуку планет на її орбітах. Дослідники зробили висновок, що у системі є три планети, подібні розміром до Землі, дві з яких знаходяться дуже близько до зорі, а третя — помітно далі, у зоні, придатній до життя[6][7]. Команда проводила спостереження з вересня до грудня 2015 року і опублікувала результати цих спостережень у журналі Nature за травень 2016 року[5][8].
22 лютого 2017 НАСА оголосило, що, використовуючи телескоп Спітцера, їм вдалося знайти чотири інші планети у системі TRAPPIST-1. За словами науковців, загалом у цій системі сім планет, із яких три розташовані у придатній до життя зоні[9][10].
Відкриття та номенклатура[ред. | ред. код]
Зоря була відкрита у 1999 році під час огляду усього неба на довжині хвилі 2 мікрометра.[11][12] Її було внесено до каталогу під ім'ям "2MASS J23062928-0502285". 2MASS означає, що зоря була відкрита під час його проведення, цифри позначають пряме піднесення та схилення зорі на небі, літера «J» позначає Юліанську Епоху.
З вересня по грудень 2015 року цю систему досліджували учені з Льєзького університету за допомогою телескопа TRAPPIST. Вони виявили, що навколо зорі обертаються екзопланети. Це була перша зоря, екзопланети навколо якої виявили за допомогою цього телескопа, тому система отримала назву TRAPPIST-1, під якою і стала широко відомою.[5]
Імена b, c та d дали планетам цієї системи у порядку відкриття цих планет. Планета b найближча до зірки, а планета d була найдальшою на момент її відкриття у 2015[13]. Усі сім планет були виявлені у порядку збільшення їхньої орбітальної відстані: спочатку у 2015 році планети b, c, d, а пізніше у 2017 — планети e, f, g, h.
Зоряні характеристики[ред. | ред. код]
TRAPPIST-1 — ультрахолодний червоний карлик. Маса зорі становить приблизно 8% маси Сонця, а радіус — 11% радіуса Сонця. Температура на поверхні сягає 2550 K. Вік зорі становить приблизно 7,5 мільярдів років, тоді як вік Сонця — приблизно 4,6 мільярди[14], а температура на його поверхні сягає 5778 K[15].
З огляду на масу зорі, вона здатна прожити приблизно 4–5 трильйони років, а це означає, що TRAPPIST-1, імовірно, залишиться однією з небагатьох малих зір, коли у Всесвіті закінчиться газ для створення нових зір[16]. Зоря багата на метали, її металічність ([Fe/H]) становить 0,04, або 109% від металічності Сонця. Сила світла, що випромінює TRAPPIST-1, становить лише 0,04% від сили світла Сонця.
Планетна система[ред. | ред. код]
У лютому 2017 астрономи оголосили, що планетна система цієї зорі складається із семи планет земної групи, 5 із яких схожі за розміром із Землею (b, c, e, f та g), а розмір 2 інших (d та h) більший, за розмір Марса, але менше за розмір Землі.[17] Три планети (e, f та g) знаходяться у зоні, придатній для життя.[17][18][19][20]
Система дуже компактна. Усі сім планет системи TRAPPIST-1 обертаються навколо зорі за орбітами, набагато меншими за орбіту Меркурія; за винятком планети TRAPPIST-1b, усі інші обертаються навколо зорі за більшою орбітою, аніж Галілеєві супутники обертаються навколо Юпітера,[21] але меншою, ніж більшість інших його супутників. Відстань між планетами TRAPPIST-1b та TRAPPIST-1c становить усього лише 1,6 відстаней від Землі до Місяця. Планети постійно видні у небі одна одною, у деяких випадках вони виглядають у декілька разів більшими, ніж Місяць з Землі.[20] Рік на найближчій до зорі планеті минає приблизно за 1,5 земної доби, на найдальшій — за 18,8 доби.[2][17][22]
| Планета |
Маса (M⊕) |
Радіус (R⊕) |
Велика піввісь орбіти (а. о.) |
Період обертання (днів) |
Ексцентриситет орбіти |
Нахил орбіти |
|---|---|---|---|---|---|---|
| b | 0,85 ± 0,72 M⊕ | 1,086 ± 0,035 R⊕ | 0,01111 | 1,51087081 ± 0,00000060 | < 0,081 | 89,65 ± 0,25° |
| c | 1,38 ± 0,61 M⊕ | 1,056 ± 0,035 R⊕ | 0,01522 | 2,4218233 ± 0,0000017 | < 0,083 | 89,67 ± 0,17° |
| d | 0,41 ± 0,27 M⊕ | 0,772 ± 0,030 R⊕ | 0,021 ± 0,006 | 4,049610 ± 0,000063 | < 0,070 | 89,75 ± 0,16° |
| e | 0,62 ± 0,58 M⊕ | 0,918 ± 0,039 R⊕ | 0,028 | 6,099615 ± 0,000011 | < 0,085 | 89,86 ± 0,11º |
| f | 0,68 ± 0,18 M⊕ | 1,045 ± 0,038 R⊕ | 0,037 | 9,206690 ± 0,000015 | < 0,063 | 89,680 ± 0,034º |
| g | 1,34 ± 0,88 M⊕ | 1,127 ± 0,041 R⊕ | 0,045 | 12,35294 ± 0,00012 | < 0,061 | 89,710 ± 0,025º |
| h | 0,331 ± 0,05M⊕ | 0.715+0.047 −0.043 R⊕ |
0.063+0.027 −0.013 |
18.764+0.008 −0.009 |
0.00567 | 89,80 ± 0,07º |
Орбіти планет b-g знаходяться в резонансі, тож відносний період обертання планет навколо зірки становить приблизно 24/24, 24/15, 24/9, 24/6, 24/4 та 24/3 відповідно. Таким чином, ці планети складають найбільший ланцюжок екзопланет в орбітальному резонансі, хоча, на думку учених, раніше вони знаходились на більших відстанях, але з часом пересунулись всередину протопланетного диска[17].
Обертання[ред. | ред. код]
Усі сім планет здійснюють синхронне обертання, тобто завжди повернуті до зірки однією стороною, подібно до того, як Місяць завжди повернутий однією стороною до Землі[17], що зменшує імовірність зародження життя на цих планетах, хоча і не робить його неможливим[23].
Придатність до життя[ред. | ред. код]
Щонайменше три із семи планет, а саме: планети e, f та g знаходяться у придатній для життя зоні[17]. При цьому три планети, виявлені першими (b, c і d), імовірно, теж мають «обмежені регіони з водоймами», але вони розташовані занадто близько до зорі[24].
Астрофізики з Гарвардського університету прийшли до висновку що шанси виникнення життя на планетах системи TRAPPIST-1 є вищими ніж на Землі. Вчені вважають, що появі живих організмів з неживої матерії сприяє перенесення органічних молекул з одного небесного тіла на інше. Такий процес називається Панспермією. Як відомо із заяви NASA, планети в TRAPPIST-1 віддалені одна від одної на відстань, яка в 10 разів менша за дистанцію Марса від Землі, що, як показав математичний розрахунок, полегшує панспермію. Дослідники також припустили, що між планетами можуть переноситися живі організми (наприклад, спори мікроорганізмів). Це збільшує не тільки число заселених планет, але й біологічне розмаїття істот на них.[25]
У популярній культурі[ред. | ред. код]
23 лютого 2017 року відкриття було відсвятковане анімованим дудлом, намальованим Нейтом Свайнгартом[26][27].
Розробник відеоігор Frontier Developments оголосив, що відкладе реліз оновлення 2.3 для гри Elite: Dangerous, щоб включити до нього нововідкриті планети[28].
Галерея[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: TRAPPIST-1 |
-
Проходження планет системи TRAPPIST-1 по диску зорі в уяві художника -
Планети проходять повз червоний карлик TRAPPIST-1 - в уяві художника. -
Порівняння розмірів Сонця та зорі TRAPPIST-1. -
Три планети обертаються навколо ультрахолодного червоного карлика - в уяві художника. -
Вид з однієї з планет системи TRAPPIST-1 - в уяві художника -
Ролик, що зображує імовірну схему обертання планет навколо зорі TRAPPIST-1.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Costa, E.; Mendez, R.A.; Jao, W.-C.; Henry, T.J.; Subasavage, J.P.; Ianna, P.A. (4 серпня 2006). The Solar Neighborhood. XVI. Parallaxes from CTIOPI: Final Results from the 1.5 m Telescope Program. The Astronomical Journal. The American Astronomical Society. 132 (3). Bibcode:2006AJ....132.1234C. doi:10.1086/505706. Архів оригіналу (PDF) за 18 червня 2019. Процитовано 22 лютого 2017.
- ↑ а б в Temperate Earth-sized planets transiting a nearby ultracool dwarf star [Архівовано 29 березня 2017 у Wayback Machine.] eso.org. (pdf)
- ↑ 2MASS J23062928-0502285. Архів оригіналу за 10 квітня 2019. Процитовано 22 лютого 2017.
- ↑ AGO - Department of Astrophysics, Geophysics and Oceanography. Архів оригіналу за 8 травня 2020. Процитовано 22 лютого 2017.
- ↑ а б в Could these newly-discovered planets orbiting an ultracool dwarf host life?. The Guardian. 2 травня 2016. Архів оригіналу за 5 листопада 2019. Процитовано 22 лютого 2017.
- ↑ Three Potentially Habitable Worlds Found Around Nearby Ultracool Dwarf Star - Currently the best place to search for life beyond the Solar System. eso.org (en-GB) . Архів оригіналу за 30 березня 2020. Процитовано 2 травня 2016.
- ↑ Three New Planets Are the Best Bets for Life. Popular Mechanics. 2 травня 2016. Архів оригіналу за 13 квітня 2020. Процитовано 2 травня 2016.
- ↑ Gillon, Michaël; Jehin, Emmanuël та ін. (2016). Temperate Earth-sized planets transiting a nearby ultracool dwarf star. Nature. 533 (7602): 221—224. doi:10.1038/nature17448.
{{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у:|last3=(довідка) - ↑ Temperate Earth-Sized Planets Found in Extraordinarily Rich Planetary System TRAPPIST-1. SpaceRef. 22 лютого 2017. Процитовано 11 лютого 2017.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ NASA telescope reveals largest batch of Earth-size, habitable-zone planets around single star. Exoplanet Exploration: Planets Beyond our Solar System. Архів оригіналу за 23 квітня 2020. Процитовано 22 лютого 2017.
- ↑ Bryant, Tracey (22 лютого 2017). Celestial Connection. University of Delaware. Архів оригіналу за 16 січня 2020. Процитовано 9 березня 2017.
- ↑ Gizis, John E.; Monet, David G.; Reid, I. Neill; Kirkpatrick, J. Davy; Liebert, James; Williams, Rik J. (2000). New Neighbors from 2MASS: Activity and Kinematics at the Bottom of the Main Sequence. The Astronomical Journal. 120: 1085—1095. doi:10.1086/301456. Архів оригіналу за 24 липня 2019. Процитовано 9 березня 2017.
- ↑ Hessman, F. V.; Dhillon, V. S.; Winget, D. E.; Schreiber, M. R.; Horne, K.; Marsh, T. R.; Guenther, E.; Schwope, A. та ін. (2010). «On the naming convention used for multiple star systems and extrasolar planets». arXiv:1012.0707 [astro-ph.SR].
- ↑ Fraser Cain (16 вересня 2008). How Old is the Sun?. Universe Today. Архів оригіналу за 18 серпня 2010. Процитовано 19 лютого 2011.
- ↑ Fraser Cain (15 вересня 2008). Temperature of the Sun. Universe Today. Архів оригіналу за 29 серпня 2010. Процитовано 19 лютого 2011.
- ↑ Adams, Fred C.; Laughlin, Gregory; Graves, Genevieve J. M. Red Dwarfs and the End of the Main Sequence. Gravitational Collapse: From Massive Stars to Planets. Revista Mexicana de Astronomía y Astrofísica. с. 46—49. Bibcode:2004RMxAC..22...46A.
- ↑ а б в г д е Gillon, Michaël; Triaud, Amaury H. M. J.; Demory, Brice-Olivier; Jehin, Emmanuël; Agol, Eric; Deck, Katherine M.; Lederer, Susan M.; Wit, Julien de; Burdanov, Artem. Seven temperate terrestrial planets around the nearby ultracool dwarf star TRAPPIST-1. Nature. 542 (7642): 456—460. doi:10.1038/nature21360. Архів оригіналу за 25 липня 2020. Процитовано 22 лютого 2017.
- ↑ NASA Telescope Reveals Largest Batch of Earth-Size, Habitable-Zone Planets Around Single Star (Пресреліз). NASA. Архів оригіналу за 5 березня 2017. Процитовано 12 березня 2017.
- ↑ TRAPPIST-1 Planet Lineup. jpl.nasa.gov. Архів оригіналу за 19 травня 2020. Процитовано 12 березня 2017.
- ↑ а б Wall, Mike (22 лютого 2017). Major Discovery! 7 Earth-Size Alien Planets Circle Nearby Star. space.com. Архів оригіналу за 25 травня 2020. Процитовано 12 березня 2017.
- ↑ Redd, Nola Taylor (24 лютого 2017). TRAPPIST-1: System with 7 Earth-Size Exoplanets. Space.com. Архів оригіналу за 28 лютого 2017. Процитовано 12 березня 2017.
- ↑ Luger, Rodrigo; Sestovic, Marko; Kruse, Ethan; Grimm, Simon L.; Demory, Brice-Oliver (12 березня 2017). «A terrestrial-sized exoplanet at the snow line of TRAPPIST-1». arXiv:1703.04166 [astro-ph.EP].
- ↑ Witze, A. (22 лютого 2017). These seven alien worlds could help explain how planets form. Nature. doi:10.1038/nature.2017.21512.
- ↑ NASA оголосило про виявлення 7 "землеподібних" планет [Архівовано 23 лютого 2017 у Wayback Machine.] - на сайті Українська правда
- ↑ Шанси TRAPPIST-1 на появу життя виявилися вищими за можливості Землі [Архівовано 3 березня 2017 у Wayback Machine.] korrespondent.net, 3 березня 2017
- ↑ Radowitz, John von (23 лютого 2017). Exoplanet discovery celebrated with Google Doodle after three planets found. mirror. Архів оригіналу за 23 лютого 2017. Процитовано 23 лютого 2017.
- ↑ Google присвятив дудл відкриттю семи екзопланет. Новое Время. 23 лютого 2017. Архів оригіналу за 25 лютого 2017. Процитовано 24 лютого 2017.
- ↑ Elite: Dangerous 2.3 expansion adds camera, multicrew—and a certain 7 exoplanets. arstechnica. 24 лютого 2017. Архів оригіналу за 16 листопада 2019. Процитовано 24 лютого 2017.
Література[ред. | ред. код]
- Thomas Levenson (2 травня 2016). Astronomers Have Found Planets in the Habitable Zone of a Nearby Star. The Atlantic. Архів оригіналу за 7 серпня 2016. Процитовано 31 липня 2016.
Посилання[ред. | ред. код]
- TRAPPIST-1 [Архівовано 3 травня 2016 у Wayback Machine.], сайт планетної системи
- ESOcast 83: Ultracool dwarf star with planets (video) [Архівовано 11 червня 2016 у Wayback Machine.]
- Близнюк Сонячної системи. Гучне відкриття NASA [Архівовано 3 березня 2017 у Wayback Machine.] korrespondent.net, 23 лютого 2017
- Життя поза Сонячною системою [Архівовано 25 лютого 2017 у Wayback Machine.] — спецтпроект ТСН
| ||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||
