Габрусевич Іван Северинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Іван Габрусевич)
Перейти до: навігація, пошук
Іван Северинович Габрусевич
Іван Северинович Габрусевич

Час на посаді:
червень 1931 — березень 1932
Попередник Степан Охримович
Наступник Богдан Кордюк

Народився 1902(1902)
с. Вільховець, Бережанський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорська імперія
Помер 16 травня 1944(1944-05-16)
Заксенгаузен, Третій Рейх

Іван Северинович Габрусевич (також Ґабрусевич;[1] псевдо: «Гребелька», «Джон», «Зубр», «Іртен», «Северко») (1902(1902), с. Вільховець, Бережанський повіт, Королівство Галичини та Володимирії — 16 травня 1944, Заксенгаузен, Третій Рейх) — 4-й крайовий провідник ОУН на західно-українських землях (06.1931—03.1932).

Життєпис[ред.ред. код]

Народився на Галичині в родині священика. Дитинство минуло у селі Годів, нині Зборівського району Тернопільської області.

Закінчив філологічний факультет Львівського університету (1931). Член ОУН (1929), керівник підреферентури Юнацтва ОУН Крайової Екзекутиви. Створив нелегальну мережу молодіжних націоналістичних груп та організацій для акцій непокори властям; редактор журналу «Юнак». Член Пласту у Львові.

Від липня 1931 — крайовий провідник ОУН на західно-українських землях (ЗУЗ).

Діяльність у Німеччині та Австрії[ред.ред. код]

Від 1934 — в Берліні (Німеччина) та Відні (Австрія). Член Проводу ОУН, керівник його референтури ідеологічного вишколу.

У 1938 році ОУН отримала у для своїх потреб замок поблизу села Зауберсдорф у районі Віннер-Нойнштадту (Австрії) на південь від Відня[2]. За спогадами одного з діячів ОУН Зиновія Книша[3]:

«
ОУН винайняла цей будинок майже за безцінь, для наших цілей надавався він прекрасно: вигідно приміщалася в ньому добра сотня людей, а то й більше, оточений високим муром, не видно, що діється всередині, положений у глухому селі, здаля від битого шляху, але не занадто далеко від Відня. Чудове місце на різні курси, вишколи, всяку конспіраційну роботу.
 »

У цьому замку члени ОУН отримали змогу пройти початковий військовий вишкіл. За спогадами учасника вишколу Євгена Стахіва, він включав у себе «теоретичні військові справи, трохи стратегії, міжнародної політики»[4], а також лекції з націоналістичної ідеології, які проводив Іван Габрусевич («Джон»)[5].

Стосунки з П. Судоплатовим[ред.ред. код]

В його кімнаті (приміщення Українського бюра на Мекленбурзькій вулиці) мешкав П. Судоплатов під час перебування у Берліні. Був присутній на першій зустрічі («сходини»[6]) членів ОУН з П. Судоплатовим. Мав конфлікти з ним, одного разу назвав його «большевиком».[1]

Друга світова війна[ред.ред. код]

Займався організаційною роботою для проголошення у Львові 30 червня 1941 Акту відновлення Української держави. 15 вересня того ж року Габрусевича заарештувало ґестапо; загинув у концтаборі Заксенгаузен.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Володимир Косик. Спецоперації НКВД-КГБ проти ОУН… — С. 41.
  2. І. Стебельський. Шляхами молодості й боротьби. Спогади, статті, листування / Передм. О. Зінкевича. — К. : Смолоскип, 1999. — С. 53.
  3. Книш З. Перед походом на Схід. Спогади й матеріяли до діяння Організації Українських Націоналістів у 1939—1941 роках. — Т. 2. — Торонто, б. р. — С. 7—8.
  4. Стахів Є. Крізь тюрми, підпілля й кордони. Повість мого життя. — К., 1995. — С. 78.
  5. Стебельський І. Шляхами молодості й боротьби. Спогади, статті, листування / Передм. О. Зінкевича. — К. : Смолоскип, 1999. — С. 55.
  6. наголос на 1-му складі

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]


Попередник
Степан Охримович
Organization of Ukrainian Nationalists-M.svg 5-й Крайовий провідник ОУН
червень 1931- березень 1932
Organization of Ukrainian Nationalists-M.svg Наступник
Богдан Кордюк