Івашкевич Григорій Артемович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Івашкевич Григорій Артемович
Івашкевич Григорій Артемович
Івашкевич Григорій Артемович
Івашкевич Григорій Артемович
Івашкевич Григорій Артемович
Народився 31 січня 1917(1917-01-31)
місто Юстинград Київської області
Помер 12 лютого 1997(1997-02-12) (80 років)
місто Львів
Країна Україна Україна
Діяльність лікар, хірург
Alma mater Військово-медична академія імені С.М.Кірова
Галузь Хірургія
Заклад Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
Науковий ступінь доктор медичних наук
Відомий завдяки: Роботи в галузі хірургії, хірургічної інфекції, медичної етики

Івашкевич Григорій Артемович (*31 січня 1917 — †12 лютого 1997) — український лікар, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри шпитальної хірургії ЛНМУ імені Данила Галицького(1968–1985).

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

Народився 31 січня 1917 року в місті Юстинграді Київської області в сім'ї селян. Після переїзду сім'ї на Донбас у 1932 році закінчив Микитівську неповну середню школу і став працювати на шахті. Спочатку працював підсобним робітником, згодом — машиністом електровоза на шахтах «Комсомолець», «19 20», «№ 8» імені Сталіна в Горлівському районі. Восени 1935 року здав вступні екзамени і був зарахований студентом Щербинівського гірничого робфаку, який успішно завершив у 1936 році. Восени 1936 року після успішної здачі екзаменів був прийнятий на лікувальний факультет 1-го Харківського медичного інституту. Літом 1938 року переведений на 3-ій курс в Ленінградську військово-медичну Ордена Леніна академію імені С. М. Кірова. З початком Німецько-радянської війни в 1941 році після її закінчення був скерований в діючу армію Південно-західного фронту. 18 вересня 1941 року разом з МСБ-86 в бою під м. Чорнухи Полтавської області потрапив в оточення і полон. Під час полону працював лікарем в шпиталі для радянських військовополонених у м. Лохвиця Полтавської області. 12 вересня 1943 року звільнений з полону Радянською Армією і знову призваний до її рядів. В березні 1945 року під час обстрілу м. Гляйвіц (Німеччина) отримав компресійний перелом хребта, у зв'язку з чим був демобілізований. Після демобілізації 11 листопада 1945 року був призначений головним лікарем районної лікарні у м. Великі Мости Львівської області, де працював до 1947 року. З березня 1947 по 1949 рр. працював старшим ординатором хірургічного відділення Нестерівської (тепер — Жовквівської) ЦРЛ. З 22 березня 1949 по 1956 рр. завідував хірургічним відділенням Яворівської ЦРЛ.
В 1956 році захистив кандидатську дисертацію, присвячену діагностичному значенню пульсації черевної аорти, і перейшов на роботу в Львівський медичний інститут на кафедру туберкульозу. Там пропрацював до 1959 року, одночасно поєднуючи посади доцента кафедри (з 1957 р.) і завідувача відділення легеневої хірургії. В 19591968 рр. працював доцентом на кафедрі загальної хірургії. У 1965 році захистив докторську дисертацію «Хірургічні аспекти проблеми постхолецистектомічного синдрому», у 1966 році йому присвоєно вчене звання професора.
В 1968 році очолив кафедру шпитальної хірургії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, якою завідував до 1985 року. З 1985 по 1991 роки працював професором цієї ж кафедри. В 1992 році став проректором із навчальної роботи і очолив кафедру загальної і факультетської хірургії в приватному Дрогобицькому медичному інституті, де працював до 1994 року. Автор близько 300 наукових і навчально-методичних праць, серед них 2-х монографій, 5-ти авторських свідоцтв. Підготував 3 докторів і 15 кандидатів медичних наук[1].
Помер 12 лютого 1997 року. Похований у Львові на Личаківському цвинтарі (поле 82).

Напрями наукових досліджень[ред. | ред. код]

Комплексне лікування і евакуації хворих правцем; хірургічне лікування шлунково-кишкових кровотеч; удосконалення методів шлункової хірургії, зокрема, резекції шлунка за Більрот-І; лікування ендогенних інтоксикацій при перитоніті, сепсисі, інших гнійно-запальних процесах; опрацювання оригінальної гіпотези розвитку гострого панкреатиту.

Основні праці[ред. | ред. код]

•Диагностическое значение пульса брюшной аорты (канд. дис.). Львів, 1956;
•Комплексное лечение столбняка (докт. дис.). Львів, 1965;
•Сепсис и септические состояния. Вестн Хирург 1974,№ 1;
•Хирургическая инфекция и методы борьбы с ней. Клин Хирург 1976, № 5;
•О патогенезе острого панкреатита. // Клинич. хирургия. — 1977. — N 4. — С. 7-13.
•Природа пареза кишечника при остром гнойном перитоните// Вестник хирургии.-1974.- № 5.-С.55-57.
•Механизм развития септических метастазов. Вестн Хирург 1985, № 2;
•Диссеминированный ишемический некроз при профузных гастродуоденальных кровотечениях. Вестн Хирург 1983, № 8;
•Комплексное лечение больных с гнойными процессами (монографія). Київ, Здоров'я, 1979 (співавт.);
•Преступление без наказания (брошура). Львів, Край, 1995;
•Способ лечения анаэробной флегмоны стопы при сахарном диабете 15.11.1991 г. Патент РФ № 01690700;

Бібліографія[ред. | ред. код]

•Учені вузів Української РСР. Київ, КДУ, 1968: 183;
•Львівський державний медичний інститут. Львів, Словник, 1994:142, 146–147, 176;
•Практична медицина 1997, № 7-8: 152–153;
•Ганіткевич Я. Історія української медицини в датах і іменах. Львів, НТШ, 2004: 285;
•Голик Й. Народне Здоров'я 2007, № 3;
•Архів ЛНМУ, спр. 14087, 62138 [фото].

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Тисячі операцій, понад 300 наукових праць – життєвий шлях хірурга Григорія Івашкевича - ilvivyanyn.com (укр.). 7 жовтня 2022. Процитовано 25 жовтня 2022.