Івонн Шоке-Брюа

Івонна Шоке-Брюа
фр. Yvonne Choquet-Bruhat
Ім'я при народженні	фр. Yvonne Suzanne Marie-Louise Bruhat
Народилася	29 грудня 1923(1923-12-29) (100 років) Лілль
Країна	Франція
Діяльність	математик, фізик, викладачка університету, дослідниця
Alma mater	Вища нормальна школа (1949) факультет природничих наук Паризького університетуd (1951) Національний центр наукових досліджень (1951) École normale supérieure de jeunes fillesd (1946)
Галузь	математична фізика, математика і фізика
Заклад	Університет Екс-Марсельd University of Reimsd факультет природничих наук Паризького університетуd Університет імені П'єра і Марії Кюрі Інститут перспективних досліджень
Посада	голова
Науковий керівник	André Lichnerowiczd
Аспіранти, докторанти	Francis Cagnacd Richard Kernerd
Членство	Французька академія наук Американська академія мистецтв і наук International Society on General Relativity and Gravitationd
Батько	Georges Bruhatd
Мати	Berthe Hubertd
Брати, сестри	François Bruhatd
У шлюбі з	Gustave Choquetd Léonce Fourèsd
Діти	Daniel Choquetd
Нагороди	срібна медаль Національного центру наукових досліджень (1958, 1956) бронзова медаль Національного центру наукових досліджень (1955) нагорода Марселя Гроссманна (2003) Конкур женераль (1941) премія Денні Гайнемана з математичної фізики (2003) Q110929260? (1963)
Івонн Шоке-Брюа у Вікісховищі

Івонн Шоке-Брюа (фр. Yvonne Choquet-Bruhat народилася 29 грудня 1923 року, Лілль, Франція) — французький математик і фізик. Вона зробила основоположний внесок у вивчення загальної теорії відносності Ейнштейна показавши, що Рівняння Ейнштейна можна представити у вигляді коректно поставленої задачі з початковими значеннями. У 2015 році її проривна стаття була названа журналом Classical and Quantum Gravity одним із тринадцяти «віхових» результатів у вивченні загальної теорії відносності за сто років її вивчення вона була першою жінкою, обраною до Французької академії наук, і є Великим офіцером Почесного легіону.

Біографія

Івонна Брюа народилася 1923 року в Ліллі. Її матір'ю була професорка філософії Берта Юбер, а батьком — фізик Жорж Брюа, загиблий у 1945 році в концентраційному таборі Заксенгаузен. Її брат Франсуа Брюа також став математиком, зробивши помітний внесок у вивчення алгебраїчних груп.

Брюа здобула середню освіту в Парижі. У 1941 році вона взяла участь у престижному національному конкурсі Concours général, вигравши срібну медаль з фізики. З 1943 до 1946 року вона навчалася в Вища нормальна школа в Парижі, а з 1946 року працювала там асистентом викладача і проводила дослідження під керівництвом Андре Ліхнеровича.

У 1947 році вона вийшла заміж за колегу-математика Леонса Фуре. Їхня донька Мішель зараз (станом на 2016 рік) еколог. У 1960 році Брюа і Фуре розлучилися, а пізніше вона вийшла заміж за математика Густава Шоке і змінила прізвище на Шоке-Брюа. У неї і Шоке було двоє дітей; її син Даніель Шоке — нейробіолог, а донька Женев'єва — лікарка.

З 1949 по 1951 рік вона була науковою співробітницею Французького національного центру наукових досліджень, і здобула докторський ступінь.

У 1951 році вона стала науковим співробітником із докторським ступенем в Інституті перспективних досліджень в Прінстоні, штат Нью-Джерсі, США. Її науковий керівник Жан Лере запропонував Івонні вивчити динаміку рівнянь поля Ейнштейна. Він також познайомив її з Альбертом Ейнштейном, з яким вона ще кілька разів консультувалася під час свого перебування в Інституті.

У 1952 році Брюа та її чоловікові запропонували роботу в Марселі, що прискорило її ранній відхід з Інституту. Того ж року вона опублікувала інформацію про локальне існування та унікальність рішень вакуумних рівнянь Ейнштейна, що стало її найвідомішим досягненням. Її робота доводить правильність рівнянь Ейнштейна і поклала початок вивченню динаміки в загальній теорії відносності.

Шоке-Брюа в Каліфорнійському Університеті Берклі, в 1974 році.

Кар'єра

У 1958 році вона була нагороджена Срібною медаллю Національного центру наукових досліджень. З 1958 по 1959 рік викладала в Реймському університеті. У 1960 році вона стала професором Університету П'єра і Марії Кюрі ('UPMC) в Парижі і залишалася професором або почесним професором до виходу на пенсію в 1992 році.

В Університеті П'єра і Марії Кюрі вона продовжувала вносити значний внесок у математичну фізику, особливо в загальну теорію відносності, супергравітації і неабелеві калібрувальні теорії стандартної моделі. Її робота 1981 року з Дімітріосом Хрістодулу показала існування глобальних розв'язків рівнянь Янга-Міллса, Хіггса і спінорного поля у вимірах 3+1. Крім того, 1984 року вона провела, можливо, перше математичне дослідження супергравітації, результати якого можна поширити на важливу нині модель у вимірах D=11.

У 1978 році Івонну Шоке-Брюа було обрано кореспондентом Академії наук, а 14 травня 1979 року вона стала першою жінкою, обраною її дійсним членом. З 1980 до 1983 року вона була президентом Міжнародного комітету із загальної теорії відносності та гравітації. У 1985 році її було обрано членом Американської академії мистецтв і наук. У 1986 році Асоціація жінок у математиці обрала Шоке-Брюа для читання престижної Нетерівськой лекції

Посилання

• Contributions of 20th Century Women to Physics'
• «Yvonne Choquet-Bruhat», Biographies of Women Mathematicians, Коледж Агнес Скотт
• Videos of Yvonne Choquet-Bruhat на AV-Портале Німецької національної бібліотеки наук і технологій
• Christina Sormani, C. Denson Hill, Paweł Nurowski, Лідія Бієрі, David Garfinkle, and Nicolás Yunes (August 2017). A two-part feature: The Mathematics of Gravitational waves. Notices of the American Mathematical Society. American Mathematical Society. 64 (7): 684—707. doi:10.1090/noti1551. ISSN 1088-9477.