Інкунабули

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Інкуна́були (лат. incunabula — колиска, початок) — книги, видані в Європі від початку книгодрукування і до 1 січня 1501 року. Видання цього періоду є вкрай рідкісними, оскільки їх наклад був в межах 100–300 примірників.

Історія[ред.ред. код]

Інкунабули дуже схожі до рукописних книг як шрифтовим оформленням, так і зовнішніми характеристиками. Першодрукарі у всьому наслідували рукописи, адже не мали інших зразків. На перших друкованих книгах не позначалось ні року, ні місця друку, ні друкарні.

Термін вперше застосований Бернардом фон Малінкродтом у 1639 році у памфлеті «De ortu et progressu artis typographicae» ("Розвиток прогресу типографського мистецтва) і закріпився у XVIII столітті.

Інкунабули поділяють на два типи: ксилографічні та типографські. Типографським способом друку була виконана Біблія Гутенберга. Деякі автори вважають інкунабулами видання, виконані винятково типографським способом.

Більшість видань були латинською мовою, але друкувались книги і іншими мовами. Основними покупцями інкунабул були вчені, знать, адвокати та священнослужителі. Друкувались інкунабули без абзаців.

У XIX столітті з'явились перші каталоги інкунабул. Вичерпним каталогом такого роду є «Gesamtkatalog der Wiegendruck», скомпільований Державною бібліотекою у Берліні. Німецькі інкунабули описані в рамках проекту «Sammlung Deutscher Drucke». Також має значення каталог інкунабул «Incunabula Short-Title Catalogue»[1] Британської бібліотеки.

Особливості інкунабул[ред.ред. код]

За своїми особливостями інкунабули відрізняють від наступних видань. Насамперед це особливий папір ручного виробництва з ганчір'яної сировини. Цей папір особливо цупкий і відрізняється від паперу пізніших сортів. Особливістю інкунабул є також те, що першодрукарі намагалися якомога точніше відтворити в друкованих книгах зовнішність книжок рукописних. Інкунабули часто не мають титульного аркуша (як і в рукописних книгах). Вихідні відомості в книзі розміщували в кінці тексту книги — в колофоні.

У тексті інкунабул відсутній поділ на абзаци. З нових рядків починалися лише розділи, а в середині розділу текст був суцільним. Заголовки і орнаментальну частину тривалий час відтворювали вручну. Ініціали та прикраси на берегах додавалися після друку художниками-ілюмінаторами. Шрифти кожного з друкарів мають індивідуальний характер. Загально поширеним був ґотичний малюнок шрифту. В кінці 60-х років XV століття в Італії виник шрифт антиква, який був зручніший для латиниці. В інкунабулах представлені також кириличний, глаголичний, грецький, єврейський шрифти.

Друкували інкунабули насиченою чорною фарбою. Заголовні літери та окремі слова, з яких починалися важливі для змісту речення, позначалися додатково червоною чи синьою фарбою. Формат книжок був переважно великий, на аркуш паперу (in folio; звідси фоліант). Береги книжок були обов'язково широкі. Зазвичай книги виготовляли без оправ, оскільки передбачалося, що кожен власник замовить палітурку для свого примірника за власним уподобанням і фінансовими можливостями.

Наклад інкунабул спочатку був від 100 до 300 примірників, у кінці XV сторіччя — 1-2 тисячі примірників.

Зібрання інкунабул[ред.ред. код]

Найбільшими зібраннями інкунабул володіють такі бібліотеки:

Інкунабули в бібліотеках України[ред.ред. код]

В Україні зібрання інкунабул мають (список є неповним):

Примітки[ред.ред. код]

  1. Incunabula Short Title Catalogue
  2. Офіційна сторінка Вюртемберзької бібліотеки
  3. Офіційна сторіна Бібліотеки Альбертіна (Лейпциг)
  4. Офіційна сторіна Бібліотеки Ягеллонського університету
  5. Офіційна сторінка бібліотеки
  6. «Les incunables» (French). Bibliothèque nationale et universitaire de Strasbourg. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 2011-03-08. 
  7. «Collezioni» (Italian). Biblioteca nazionale centrale di Roma. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 2011-03-08. 
  8. «Incunaboli» (Italian). Biblioteca Nazionale Universitaria di Torino. Процитовано 2011-03-08. 
  9. «Incunabula». Biblioteca Nacional de Portugal. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 2011-03-15. 
  10. «Il patrimonio bibliografico» (Italian). Biblioteca Universitaria di Padova. Процитовано 2011-03-08. 
  11. «Les imprimés» (French). Bibliothèque Sainte-Geneviève. Процитовано 2011-03-08. 
  12. «Manuscript and Rare Books». Walters Art Museum. Процитовано 2011-03-08. 
  13. «Bibliothèque Municipale de Lyon» (French). Lectura. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 2011-03-08. 
  14. «Incunabula: Printing in Europe before 1501». Bridwell Library, Perkins School of Theology, Southern Methodist University. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 2011-01-04. 
  15. Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека ім. К. А. Тімірязєва. Відділ рідкісних і цінних видань

Література[ред.ред. код]

Загальні праці[ред.ред. код]

  • Severin Costen ; Reimar Walter Fuchs, Der Buchdruck im 15. Jahrhundert : Eine Bibliographie herausgegeben von S. Costen und R. W. Fuchs, A. Hiersemann, 1988–1994, 988 p. (ISBN 3-7772-8812-8)
  • F. Geldner, Die Deutschen Inkunabelndrucker : Ein Handbuch des Deutschen Buchdrucker des XV. Jahrhunderts nach Druckorten, Stuttgart, 1968–1970.
  • Marie-Louis Polain, Marque des imprimeurs et libraires en France au XVe siècle, Paris, 1926.

Каталоги інкунабул[ред.ред. код]

  • Ludwig Hain, Repertorium bibliographicum, in quo libri omnes ab arte typographica inventa usque ad annum MD typis expressi ordine alphabetico vel simpliciter enumerantur vel adcuratius recensentur, Paris / Stuttgart, 1826–1838. Voir sur Gallica, une édition de 1925 : vol.1-1, vol.2-1, vol.2-2
  • Walter Arthur Copinger, Supplement to Hains's Repertorium bibliographicum, London, 1895–1902
  • Dietrich Reichling, Appendices ad Hainii-Copingeri Repertorium bibliographicum : additiones et emendationes, 6 fasc., München, 1905–1914.
  • Catalogue des incunables de la bibliothèque de Toulouse rédigé par le Dr. Desbarreaux-Bernard, Toulouse, Privat, 1878.
  • Catalogue of Books printed in the XVth century, now in the British Museum, Londres, 1908.
  • Catalogue des incunables de la Bibliothèque nationale [puis de la Bibliothèque nationale de France], BnF, Paris, 1981.
  • Catalogues régionaux des incunables de bibliothèques publiques de France, Société des bibliophiles de Guyenne, Bordeaux, puis Bibliothèque nationale [de France], Paris, 1979.
  • G. Sajo et E. Soltesz, Catalogus incunabulorum quae in bibliothecis publicis Hungariae asservantur, Budapest, 1970.
  • M. Bohonos, A. Kawecka-Gryczowa et E. Szandorowska, Catalogus incunabulorum quae in bibliothecis Poloniae asservantur, Варшава, Краків, 1970.
  • Incunabula in Dutch libraries : a census of fifteenth-century printed books in Dutch public collections, Nieuwkoop, 1983, 2 vol.
  • F. R. Goff, Incunabula in American libraries : A third census of the XVth century books recorded in North American collections, New York, 1973.
  • Indice generale degli incunaboli delle biblioteche d'Italia a cura del Centro nazionale d'informazioni bibliografiche, Rome, 1943–1981, 6 vol.
  • Bibliothecae Apostolicae Vaticanae Incunabula, Biblioteca Apostolica Vaticana, Vatican, 1997, 4 vol. (ISBN 88-210-0676-X)

Інкунабули в Україні[ред.ред. код]

  • Каталог інкунабул / Укл. Б. Зданевич. — К. : Вид-во «Наукова думка», 1974. — 252 с.
  • Шовкопляс І. Г. Книжкові фонди Центральної наукової бібліотеки імені В. І. Вернадського Академії наук УРСР: Короткий огляд . — К., 1989. — С. 53-55, 75-77.
  • Бирюк Я. Інкунабули Центральної наукової бібліотеки Академії наук Української РСР // Архіви України. — 1965. — № 5. — С. 73-79.
  • Рева Л. Г. Видання Швайпольта Фіоля у фондах відділу стародруків та рідкісних видань ЦНБ // Бібліотечний вісник. — 1994. — № 3. — С. 20-21.
  • Бондар Н. Першодруки НБУВ // Бібліотечний вісник. — 1999. — № 1. — С. 23-29.
  • Соколов В. Західноєвропейські видання з астрономії XV ст. у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (історико-книгознавчий аналіз) // Вісник книжкової палати. — 2001. — № 4. — С. 23-27.
  • Бондар Н. П. Найдавніші інкунабули Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (у контексті висвітлення гутенбергівської тематики) // Наукові праці НБУВ . — К., 2003. — Вип. 10. — С. 98-136.
  • Ковальчук Г. Борис Зданевич і його відкриття Provinciale Romanum // Наукові праці НБУВ. — К., 2003. — Вип. 10. — С. 67-82.
  • Швець Н. Зведений каталог інкунабул, що зберігаються у бібліотеках та музеях Львова. 2002 (рукопис);
  • Швець Н. Примірник Краківського бревіарію 1498 р. у НБ ЛУ // Зб. Праць РРК, С. 41-62; НБ ЛНУ рук. 255 IV; Архів бібліотеки ф. 31, оп. 4, 226, 400/1.
  • Фаас, І. Я. Інкунабули Центральної наукової бібліотеки м. Одеси: (Матеріали до зводного каталогу інкунабул бібліотек України) / І. Я. Фаас . — Одеса : Центральна наукова б-ка, 1927 . — 26 с. — (Праці Центральної наукової бібліотеки) . — Бібліогр. в підряд. приміт.
  • Інкунабули (першодруки) Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка: каталог = Incunabula Bibliothecac Universitatis Leopoliensis: catalogus / Львівський національний університет імені Івана Франка, Наукова бібліотека; [уклав Ф. П. Максименко: передмова — Ф. П. Максименко; упорядники М. Ільків-Свидницький, В. Кметь; вступна стаття — М. Ільків-Свидницький, В. Кметь;]. — [Видання 2-ге розширене та доповнене]. — Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2011. — 122 с., іл. — Анотована бібліографія: с. 97-114. — До 400-річчя Наукової бібліотеки та 350-річчя Львівського національного університету імені Івана Франка.

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]