Іслям II Ґерай

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 07:38, 2 березня 2012, створена ZéroBot (обговорення | внесок) (r2.7.1) (робот додав: fr:Islam II Giray)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ісля́м II Ґера́й (крим. II İslâm Geray, ۲اسلام گراى‎; ?-1588) — кримський хан у 1584-1588 рр. з династії Ґераїв, наступник Мехмеда II Ґерая, попередник Гази II Ґерая. Син Девлета I Ґерая.

Свого часу батько відправив Ісляма Ґерая до Стамбулу, де той багато років прожив при султанському дворі. У 1574 р. покинув турецьку столицю, переселившись в Бурсу, де поселився в суфійському текіє. Будучи дервішем, займався виключно духовним вдосконаленням і був далекий від політики. Однак султан примусив Ісляма Ґерая стати ханом.

Після прибуття до Криму Іслям II Ґерай опинився в центрі внутрішньополітичної кризи, викликаної вбивством Мехмеда II Ґерая і вигнанням мансурських беїв. Брат і сини покійного Мехмеда II Ґерая знайшли притулок в Московській Астрахані, їх були готові підтримати московський князь, величезні маси Мансурів та інших ногайських родів. Москва примусила хана стати її васалом, погрожуючи у разі відмови вторгненням до Криму Мурада Ґерая на чолі ногайсько-московського війська. У наслідок цього свобода політичних дій Ісляма II Ґерая була сильно обмежена.

Кримське суспільство було розколото. Частина беїв чекала повернення прихильників Мехмеда II Ґерая (Мурада або Гази Ґераїв), оскільки була незадоволена засиллям Ширінів, на яких спирався хан. Ак-Керманські ногайці, проявивши непокірність ханові, всупереч забороні нападали на підвладну султанові Молдавію, що ускладнювало відносини Ісляма II з Туреччиною. Після походу до Криму Саадета II Ґерая в 1584 р., Іслям II Ґерай щороку чекав нового удару з боку астраханських вигнанців.

Іслям II Ґерай був глибоко релігійною людиною. Увів поминання імені султана перед ім'ям правлячого хана в суспільній молитві (до того часу султан взагалі не згадувався в ній).

Помер в Ак-Кермані, готуючись до походу на Польщу.

Література

Гайворонский Алексей. Созвездие Гераев. — Симферополь, 2003

Посилання