Іслям II Ґерай

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іслям II Ґерай
Gerae-tamga.svg
 Народився  невідомо
 Помер  березень 1588
Аккерман
Рід Ґераї
Батько Девлет I Ґерай
Походження кримський татарин
Конфесія суніт
Кримський хан
травень 1584 — серпень 1584
Попередник Мехмед II Ґерай
Наступник Саадет II Ґерай
Похований Аккерманська мечеть

Ісля́м II Ґера́й[джерело?], часто трапляється традиційна форма Ісла́м-Гіре́й (крим. II İslâm Geray, ۲اسلام گراى‎; ? — 1588) — кримський хан у 15841588 рр. з династії Ґераїв, наступник Мехмеда II Ґерая, попередник Гази II Ґерая. Син Девлета I Ґерая.

Біографія[ред. | ред. код]

Свого часу батько відправив Ісляма Ґерая до Стамбула, де той багато років прожив при султанському дворі. У 1574 р. покинув османську столицю, переселившись в Бурсу, де поселився в суфійському текіє. Будучи дервішем, займався виключно духовним вдосконаленням і був далекий від політики. Однак султан примусив Ісляма Ґерая стати ханом.

Після прибуття до Криму Іслям II Ґерай опинився в центрі внутрішньополітичної кризи, викликаної вбивством Мехмеда II Ґерая і вигнанням мансурських беїв. Брат і сини покійного Мехмеда II Ґерая знайшли притулок в Московській Астрахані, їх були готові підтримати московський князь, величезні маси Мансурів та інших ногайських родів. Москва примусила хана стати її васалом, погрожуючи у разі відмови вторгненням до Криму Мурада Ґерая на чолі ногайсько-московського війська. У наслідок цього свобода політичних дій Ісляма II Ґерая була сильно обмежена.

Кримське суспільство було розколото. Частина беїв чекала повернення прихильників Мехмеда II Ґерая (Мурада або Гази Ґераїв), оскільки була незадоволена засиллям Ширінів, на яких спирався хан. Ак-Керманські ногайці, проявивши непокірність ханові, всупереч забороні нападали на підвладну султанові Молдавію, що ускладнювало відносини Ісляма II з Османською імперією. Після походу до Криму Саадета II Ґерая в 1584 р., Іслям II Ґерай щороку чекав нового удару з боку астраханських вигнанців.

Іслям II Ґерай був глибоко релігійною людиною. Увів поминання імені султана перед ім'ям правлячого хана в суспільній молитві (до того часу султан взагалі не згадувався в ній).

Помер в Аккермані, готуючись до походу на Польщу. Похований при місцевій мечеті.

Сім'я[ред. | ред. код]

Дружини
  • Невідома наложниця — мати ханзаде Мубарека.
  • Невідома наложниця — донька Урус Ісмаіла, князя Великої Ногайської Орди. 
Сини
  • Ханзаде Мубарек Ґерей

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]