Італійський іредентистський рух

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фашистська карта "майбутньої Італії", випущена в 1930. Зеленим кольором на ній позначені Далмація, Тічино та Ніцца, червоним — Мальта, фіолетовим — Корсика, Савойя та Корфу

Італійський іредентизм — рух, що існував наприкінці XIX-початку XX століття в Італії та суміжних регіонах з італійським населенням, спрямований на об'єднання всіх етнічних італійців в рамках однієї держави.

Історія[ред. | ред. код]

Спочатку рух пропагував приєднання до Італії територій, населених переважно італійцями (і колишніх корінними жителями цих місць), але залишаються під владою Австро-Угорщини після Третьої італійської війни за незалежність. До територій, на які рух висував претензії, належали Трентіно та Тіроль, а також райони з мультиетнічним складом населення, що включав в себе, крім італійців, німців, словенців, хорватів, ладіно та істрорумунів — такі, як Південний Тіроль, Істрія, Гориця та частина Далмації. Пізніше висувалися претензії на місто Рієка (Фіуме), Корсику, Мальту, Ніццу та Італійську Швейцарію.

Дивись[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]


Шаблон:Експансія Італії