Міацум

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мапа Республіки Вірменії разом з Нагірно-Карабаською Республікою

Міацум (вірм. Միացում — «Возз'єднання») — ідея, заснована на прагненні вірмен Нагірного Карабаху ввійти до складу єдиної вірменської держави, що включає території Республіки Вірменії та Нагірно-Карабаської Республіки.

Передумови[ред.ред. код]

Історія Вірменії
Zvartnots img 6965.jpg
Держави та утворення
Айраратське царствоВелика ВірменіяМала Вірменія
ЦопкМарзпанська ВірменіяВірменський емірат
Анійське царствоСюнікВаспураканТашир—Дзорагет
АрцахХаченКарсЦарство Варажнуні
КесунЕдесаМелітенаПірКілікія
Шах-АрменідиХамсАрранЧухур-СаадКарабах
Вірменська областьЕріванська губернія
Єлизаветпольська губерніяПерша Республіка
Вірменська РСРРеспубліка ВірменіяНКР
Війни та битви
Війни: ПарфіяТуреччинаГрузіяАзербайджанКарабах
Битви: ТигранакертАрташатРандеяАварайр
ВарнакертСеванМанцикертГарніБітліс
СардарапатАпаранКаракіліс
Релігії
ПоганствоМітраїзм
Вірменська апостольська церква
ПавлікианиТондракійціКатолицизм
Географія
Вірменія (ЗахіднаСхідна)
Вірменське нагір'яКілікія
Династії
ГайкідиЄрвандідиАрташесіди
АршакідиАрцрунідиБагратіди
РубенідиХетумідиЛузіньяни
Національно-визвольний рух
АрменаканГнчакДашнакцутюнФідаї
ЦегакронАСАЛАМіацум
Тематичні статті
ВірмениЕтногенезКультураМоваВірменське питання
ГеноцидВірменофобіяАмшенціДіаспора
СтолиціМатенадаранВірменознавствоШляхта
Хронологія

Портал «Вірменія»

Ідея виникла в епоху перебудови в середовищі вірмен, незадоволених тим, що область, заселена переважно вірменським населенням, залишається під юрисдикцією Азербайджанської РСР1970-х рр.. За підтримки першого секретаря ЦК Компартії АзРСР Г. Алієва проводилася політика заселення НКАО азербайджанцями[1]). В одному зі своїх інтерв'ю Гейдар Алієв зізнався:

« Коли я був першим секретарем, багато допомагав у той час розвитку Нагірного Карабаху. У той же час намагався змінити там демографію. Нагірний Карабах піднімав питання про відкриття там інституту, вишу. У нас все заперечували проти цього. Я подумав, вирішив відкрити. Але з тією умовою, щоб було три сектори — азербайджанський, російський і вірменський. Відкрили. Азербайджанців з прилеглих районів ми направляли не в Баку, а туди. Відкрили там велику взуттєву фабрику. У самому Степанакерті не було робочої сили. Направляли туди азербайджанців з навколишніх місць. Цими та іншими заходами я намагався, щоб в Нагірному Карабасі було більше азербайджанців, а число вірмен скоротилося. Ті, хто працював у той час в Нагірному Карабасі, знають про це.  »

Вірменські погроми в Сумгаїті і Баку тільки посилили ці тенденції, що призвело до військового зіткнення між військами Азербайджанської Республіки і силами Армії Оборони Нагірно-Карабаської Республіки (Арцах).

Періодизація[ред.ред. код]

Символ[ред.ред. код]

Прапор Нагірного Карабаху.

Вірменський прапор був безпосередньо натхненно взятий за основу прапора Нагірного Карабаху, що був прийнятий 26 січня 1993 року. На вірменський прапор поміщений білий зигзаг[2], що символізує розлуку з батьківщиною та її прагнення до возз'єднання[3]. При аналізі прапора, це прагнення до возз'єднання відбувається, Нагірний Карабах показаний стрілкою з трикутника, що неминуче входить до Вірменії, де її місце, здається, чекати.

Порівняння[ред.ред. код]

  • Азербайджанська сторона порівнювала ідею міацуму з аншлюсом, розпочатим Німеччиною щодо Австрії в 1938 році. З точки зору прихильників ідеї це порівняння некоректне, оскільки ініціатором останнього була політика нацистської партії у Німеччині, яка не зважала на думку австрійської влади і народу. Тоді як міацум дістав підтримку широких верств вірменського населення.
  • Необхідно розрізняти возз'єднання і анексію в термінах історичного порівняння. Міацум радше схожий на енозіс, зіставний з бажанням приєднання Кіпру до Греції під час англійської колонізації. На думку кандидата історичних наук Сергія Маркедонова існують паралелі між ідеєю міацуму та енозісу.[4]
  • Порівнюючи з історією України, Міацум можна зіставити з Актом злуки УНР та ЗУНР.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. В памяти народа сохранилась проводимая в 70-х годах реформа Гейдара Алиева по развитию Агдама и заселению Карабаха азербайджанцами, где проживало большинство армян, увеличивал кадровый потенциал азербайджанцев, развивал все экономические, технические, культурные сферы Агдама.[1] В одном из своих речей Г. Алиев признал об осознании им важности политики заселения Нагорного Карабаха азербайджанцами («Бакинский рабочий», 24 лютого, 2001)
  2. Міністерство закордонних справ Нагірно-Карабаської Республіки
  3. Прапор НКР на сайті «Прапори світу»
  4. Карабах: есть ли надежда на мир?