Гаяна-Ессекібо
Гаяна-Ессекібо | |
Країна |
![]() ![]() |
---|---|
![]() | |
Категорія мап на Вікісховищі | d |
![]() |
Координати: 6°18′ пн. ш. 59°42′ зх. д. / 6.300° пн. ш. 59.700° зх. д.
Гаяна-Ессекібо (ісп. вимова: [ɡwaˈʝana eseˈkiβa] ( прослухати) також Західна Гаяна; ісп. Territorio del Esequibo; у Венесуелі ісп. Zona en Reclamación) — спірна територія на заході сучасної республіки Гаяна, в басейні річки Ессекібо.
Площа — 159 500 км², населення — 283 000 осіб, густота населення — 0,75 осіб/км².
Історія[ред. | ред. код]
Була досліджена іспанцями, потім формально відносилось до складу так званої Великої Колумбії, хоча іспаномовне населення тут не встигло сформуватися. У 1831 році Британія об'єднала Бербіс, Демерару і Ессекібо в Британську Гвіану з річкою Ессекібо як її західного кордону, ця територія становить до 70 % території сучасної Гаяни (решта 30 % в 1803 були віднята у Нідерландів). Так почався тривалий територіальний спір незалежної Венесуели спочатку з Британською імперією, коли у 1895 році вибухнула Венесуельська криза, а потім і з незалежною Гаяною, оскільки Женевський договір між Венесуелою та Гаяною 17 лютого 1966 зробив останню правонаступницею Британської імперії в питанні вирішення своїх територіальних суперечок. Місцеве населення Західної Гвіани і раніше представлено переважно автохтонними племенами. На картах Венесуели територія, зазвичай, вказується як частина Венесуели.
Див. також[ред. | ред. код]
|
Ця стаття не містить посилань на джерела. (серпень 2016) |