Ієронім Августин Любомирський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ієронім Августин Любомирський
пол. Hieronim Augustyn Lubomirski
Hieronim Augustyn Lubomirski 111.PNG
Народився 20 січня 1647(1647-01-20)
Ряшів, Польща
Помер 20 квітня 1706(1706-04-20) (59 років)
Ряшів, Польща
Громадянство
(підданство)
Польща
Діяльність кондотьєр, дипломат, Імперський князь
Alma mater Падуанський університет
Учасник Хотинська битва (1673), Битва під Войниловим (1676), Битва під Журавним, Оборона Відня, Битва під Парканами, Q9163021?, Битва під Переритою (1691) і Battle of Klissow[d]
Членство Варшавська конфедерація і Сандомирська конфедерація
Титул Імперський князь
Посада Великий гетьман коронний, Польний гетьман коронний, Краківські каштеляни, Краківські воєводи, Великий підскарбій коронний, Q11770518? і Q370477?
Рід Любомирські
Батько Єжи-Себастьян Любомирський
Мати Konstancja Lubomirska[d]
Брати, сестри
У шлюбі з Q28372703?
Діти Q9145500?, Jerzy Ignacy Lubomirski[d], Jan Lubomirski[d] і Anna Lubomirska[d]
Нагороди
орден Білого Орла
Szreniawa RGB kolor.jpg

Ієронім Августин Любомирський (пол. Hieronim Augustyn Lubomirski; 20 січня 1647 — 20 квітня 1706, Ряшів) — польський державний і військовий діяч з роду Любомирських, польний і великий гетьман коронний.

Життєпис[ред. | ред. код]

Герб Любомирських

Народився в сім'ї польного гетьмана коронного князя Єжи-Себастьяна Любомирського і дочки Сандомирського каштеляна Констанції Ліґензянки. Брат Станіслава Іраклія Любомирського.

Володів Ряшевом, був власником (дідичем)[1] Вишнича, Ярослава.

У 1663 році навчався в Падуанському університеті, вступив в орден лицарів-госпітальєрів. У 1668 році, командуючи загоном найнятим на власні кошти, брав участь у боях проти гетьмана Петра Дорошенка. З 1670 року перебував на службі у війську коронному. Брав участь у поході 1671 року проти Кримської орди, де відзначився під час боїв за Брацлав і Кальник, взяв Вінницю.

Брав участь в Хотинській битві, поході Миколая Єроніма Сенявського в Молдавію 16731674 років. Відзначився в битві під Львовом в 1675 році[2] і в боях під Войнилівом, Журавним в 1676 році.

Був прихильником обрання Яна III Собеського. Протягом багатьох років судився з Димитром Єжи Вишневецьким за Острозьку ординацію.

У 1676 році став хорунжим великим коронним, в 1677 його війська — без згоди Речі Посполитої — підтримали антиавстрійське повстання в Угорщині. В 1679 році став придворним Людовика XIV, отримавши щорічну пенсію 15 000 ліврів. З квітня по листопад 1702 року був польним гетьманом коронним. З 1702 по 1706 був великим гетьманом коронним.

Обіймав посади: каштеляна краківського з 1702, воєводи краківського, підскарбія великого коронного з 1692 року, маршалка надвірного коронного з 1683[3].
Не допустив дуелі між Стефаном Александром Потоцьким та Адамом Миколаєм Сенявським.

У 1705 році був нагороджений Орденом Білого Орла[4].

Помер у родовому Ряшівському замку.

Сім'я[ред. | ред. код]

1694 р. одружився з Констанцією Бокум (пом. 1704/1709[5]). Діти:

  • Ганна Любомирська (пом. 1735), з 1711 р. дружина воєводи краківського Франциска Вєлопольского;
  • Маріанна Любомирська, дружина Криштофа Товянського;
  • Єльжбета Любомирська, дружина Яна Рубинського;
  • Єжи Ігнацій Любомирський (1687—1753), великий хорунжий коронний;
  • Ян Казимир Любомирський (пом. 1736), староста болимовський;
  • Александр Якуб Любомирський (1695—1772), великий коронний мечник і генерал коронної артилерії.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Отчич і дідич — законний спадкоємець і володар в третьому коліні
  2. Hieronim August Lubomirski (1648—1706) — kawaler maltański
  3. Konopczyński W. Chronologia sejmów polskich 1493—1793. — Kraków 1948. — S. 38. (пол.)
  4. Kawalerowie i statuty Orderu Orła Białego 1705—2008, 2008. — S. 216. (пол.)
  5. Wimmer J. Lubomirski Hieronim Augustyn h. Szreniawa (ok. 1647—1706)… — S. 14.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Wimmer Jan. Lubomirski Hieronim Augustyn h. Szreniawa (ok. 1647—1706) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1973. — Tom ХVIII/1, zeszyt 76. — S. 11—14. (пол.)

Посилання[ред. | ред. код]