Абон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Абон
Абон з яловичини
Типзакуска
Походженнякухня Південно-Східної Азії
Необхідні компонентиМ'ясо, курятина, риба або морепродукти, кокосове молоко, спеції
Зазвичай використовувані компонентиГриби, темпе, цибуля, соєвий соус, пальмовий цукор, креветкова паста

Абон — страва індонезійської кухні, що являє собою дрібні, зазвичай пластівцеподібні шматочки м'яса, курятини, риби, морепродуктів або, в окремих випадках, деяких продуктів рослинного походження, обсмажені в олії зі спеціями з додаванням кокосового молока. Найчастіше сировиною для нього слугує яловичина, в християнських районах країни для цього використовують також свинину.

Може бути легкою закускою, однак частіше використовується як додатковий інгредієнт або гарнір до інших страв — вареного рису, бубур-аям, насі-горенг, локшини, омлету, а також як начинка для випічки або для арем-арем.

Виготовляється як у домашніх умовах, так і промисловим способом. Страва популярна в різних регіонах Індонезії, однак найбільш помітну роль відіграє в кухні яванців.

Походження та поширення

[ред. | ред. код]
Продаж яловичого абону. Північна Суматра

Абон є індонезійською версією страви, що існує у багатьох східних кухнях під різними національними найменуваннями. У його рецепті простежується безсумнівний вплив китайської кухні, в якій аналогічна страва фігурує під назвою жоусу (кит. 肉酥, піньїнь: ròusū, акад. жоусу, буквально — «розсипчасте м'ясо»). Проте, в силу того, що приготування абона практикується індонезійцями з вельми давнього часу, ця страва зазвичай сприймається ними як власна, споконвічна. Додатковим фактором «самобутності» індонезійського абона є певні нюанси рецепта: якщо технологія його приготування фактично ідентична китайській, то набір використовуваних спецій істотно відрізняється. Крім того, якщо для китайської кухні продукти при обсмажуванні подібної страви присмачуються виключно соєвим соусом, то у індонезійців для цієї мети використовується кокосове молоко, а соєвий соус лише іноді додається в якості однієї з приправ [1].

Абон є звичною стравою в багатьох регіонах Індонезії, включаючи Північну і Південну Суматру, Балі, Північний Сулавесі. Однак найбільш значну роль він відіграє в кухні найчисленнішого народу країни — яванців, які компактно проживають в провінціях Центральна та Східна Ява і дисперсно — на багатьох інших територіях [2].

Подача та вживання

[ред. | ред. код]
Рибний абон домашнього виробництва. Острів Банка

Абон може подаватися як легка закуска — на зразок чипсів, однак основне його призначення — служити додатковим інгредієнтом або гарніром інших страв. Особливо часто абон посипають варений рис, або ж його додають в страви, основу яких складає рис, наприклад, в бубур-аям, насі-горенг, а також в арем-арем — як начинку. Нерідко він входить до складу тумпенгу — церемоніальної страви, що представляє собою гостру піраміду вареного рису, оточену різноманітними гарнірами. Абон також присмачують локшину, омлети, деякі супи й овочеві страви[3] [4] [5][6] [7].

Іноді абон служить начинкою або одним з компонентів начинки до деяких видів випічки. Так, у східнояванському Маланзі абон прийнято начинити плоскі напівкруглі пиріжки з маніоковим борошном, а одним з кулінарних спеціалітетів Центрального Калімантан є пироги з кукурудзяно — бататового тіста з начинкою з м'ясного абона [8], які формою нагадують гусячу тушку і названі, відповідно, «гусячими пирогами» (бандж. wadai burung angsa) [4].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Lisdiana Fachruddin, 1997, с. 26.
  2. Lisdiana Fachruddin, 1997, с. 12-13.
  3. Produk Abon Jamur Kian Menjamur (індонез.). Kompas. 5 лютого 2017. Архів оригіналу за 28 лютого 2020. Процитовано 28 лютого 2020.
  4. а б Suryatini N. Ganie, 2013, с. 774.
  5. Carla Maharani, 2013, с. 31.
  6. Nikmatnya Bubur Ayam 'Bu Ida' Resep Dua Generasi (індонез.). Detik. 29 жовтня 2013. Архів оригіналу за 27 лютого 2020. Процитовано 27 лютого 2020.
  7. Dapur Alma, 2013, с. 45.
  8. Suryatini N. Ganie, 2013, с. 536.