Falcon Heavy

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Falcon Heavy
Falcon-heavy-crop.jpg
Призначення Орбітальна ракета-носій
Виробник SpaceX
Країна США
вартість запуску () $90 млн.-$135 млн.
Розміри
Висота 70 м
Діаметр 3.66 м
Маса 1420788 кг
Ступенів 2+
Вантаж
Вантаж на
НОО
63800 кг
Вантаж на
Геоперехідну орбіту
26700 кг
Вантаж на
Марс
16800 кг
Вантаж на
Плутон
3500 кг
Споріднені ракети
Історія запусків
Статус експлуатується
Космодроми Космічний центр імені Кеннеді, LC-39;
Стартовий комплекс SpaceX
Всього запусків 3
Успішних 3
Невдалих 0
Частково невдалих 0
Перший запуск 6 лютого 2018
Відео з камер у авто
Останній запуск 25 червня 2019
Перший триядерний ступінь
Двигуни 27 Merlin 1D+
Тяга
  • Рівень моря: 22819 кН
  • Вакуум: 24681
кН
Питомий імпульс
  • Рівень моря: 282 с
  • Вакуум: 311
с
Тривалість горіння 162 с
Паливо надохолоджені Гас RP-1/Рідкий кисень
Другий ступінь
Двигуни 1 Merlin 1D+ Vacuum
Тяга 934 кН
Питомий імпульс 348 с
Тривалість горіння 397 с
Паливо надохолоджені Гас RP-1/Рідкий кисень

Falcon Heavy, спочатку відома як Falcon 9 Heavy (укр. Сокіл 9 Важкий) — ракета-носій частково багаторазового використання, що розробляється і виготовляється американською компанією SpaceX. Обидві ступені ракети використовують рідкий кисень і гас RP-1, на двигунах розроблених SpaceX, Merlin 1D+. Планується багато різних варіантів завантаження корисним вантажем до 64 тонни, які можна буде вивести на низьку орбіту Землі,[1], 19 тонн на геостаціонарну орбіту,[2] 16 тонн на траєкторію до Місяця і 14 тонн на траєкторію до Марса[3], що відносить Falcon Heavy до класу надважких підйомників.[4]

Запуск неодноразово відкладався. 6 лютого 2018 відбувся перший політ Falcon Heavy, корисним вантажем, під час якого була власна Tesla Roadster Ілона Маска. Її було відправлено на еліптичну геліоцентричну орбіту, що перетинає орбіту Марса.[5][6] «Червона машина для червоної планети», — написав він.[7] Запуск відбувся з 39 майданчика космодрому на мисі Канаверал (США, штат Флорида).

Історія[ред. | ред. код]

Зліва направо: Falcon 1, Falcon 9 v1.0, Falcon 9 v1.1 і Falcon Heavy

Концепція ракети-носія «Falcon Heavy» бере початок у середині 2010-х. Компанія SpaceX оприлюднила план щодо цієї ракети під час конференції у Вашингтоні у квітні 2011 року, було оголошено, що тестовий політ очікується у 2013 році.[8] Ряд факторів відклав перший політ ракети до 2017 року, включаючи дві аномалії з ракетою-носієм Falcon 9, що потребували уваги інженерів для аналізу аварії, це відклало запуск на багато місяців. Інтеграція і структурні проблеми з компонуванням трьох ракет Falcon 9 в одне ціле, виявилась складніше, ніж передбачалось.[9] Ілон Маск у липні 2017 року зазначив публічно, що «сконструювати Falcon Heavy виявилось складніше, ніж ми думали…Насправді, ми були досить наївні щодо цього.»[10] На грудень 2017 рік, тестовий політ ракети призначений на січень 2018 року.[11].

Церемонія закладання компанією SpaceX стартового майданчику SLC-4 для Falcon Heavy у червні 2011 року

Концепція і фінансування[ред. | ред. код]

Ілон Маск вперше згадав Falcon Heavy у вересні 2005 року.[12] Були розглянуті різні варіанти з використанням ракети Falcon 5, проте єдиним рентабельним варіантом виявився 9- двигунний перший ступінь ракети Falcon 9. Подальші дослідження можливостей цієї ракети призвели до концепту ракети Falcon Heavy.

Конструкція і розробка[ред. | ред. код]

Оскільки конструкція Falcon Heavy базувалась на ракеті Falcon 9 і її двигунах, перший політ Falcon Heavy залежав від розробки ракети Falcon 9.

У 2008 році SpaceX планувала здійснити перший запуск Falcon 9 у 2009 році і «Falcon 9 Heavy планується створити через кілька років.» На конференції Mars Society Conference, Ілон Маск також зазначив, що верхній ступінь на водневому паливі буде створений через 2-3 роки.[13] Falcon Heavy розробляється за приватні кошти. Державні кошти для розробки ракети не залучались.[14]

У квітні 2011 році можливості і продуктивність Falcon 9 стали значно краще, SpaceX здійснила два успішних демонстраційних запуски на ННО, один з яких протестував повторне включення двигунів другого ступеню. На прес-конференції у Вашингтоні, яка відбулась 5 квітня 2011 року, Ілон Маск зазначив, що Falcon Heavy «матиме змогу підіймати найбільший корисний вантаж в історії, окрім ракет Сатурн-5 і Енергія».[15]

У 2015 році SpaceX анонсувала значні зміни в конструкції ракети, які робляться паралельно з модернізацією ракети Falcon 9 v1.1.[16]

У 2011 році з очікуваним попитом обох варіантів, SpaceX анонсувала плани з розширення виробничих можливостей «об'єми виробництва збільшаться до виготовлення першого ступеню ракети Falcon 9 і прискорювача для Falcon Heavy кожен тиждень і верхнього ступеню кожні два тижні».[15] У грудні 2016 року SpaceX опублікувала фото одного з елементів ракети.[17]

Тестування[ред. | ред. код]

У 2013 році новий тестовий майданчик був збудований у Макгрегорі, Техас, для тестування 27 двигунів ракети Falcon Heavy.[18] На травень 2017 року, SpaceX здійснила перший статичний вогневий тест польотного варіанту Falcon Heavy на тестовому майданчику у Макгрегорі.[19][20] На вересень 2017 року три перших ступені ракети успішно пройшли статичні вогневі тести на наземному стенді.[21] У липні 2017 року, Ілон Маск зазначив, що «практично неможливо здійснити тестування ракети на наземних стендах», необхідно спочатку здійснити тестові польоти.[10]

Перший і подальші польоти[ред. | ред. код]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg YouTube full-color icon (2017).svg Анімація польоту (2015) на YouTube
Nuvola apps kaboodle.svg YouTube full-color icon (2017).svg Анімація польоту (2018) на YouTube
Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg YouTube full-color icon (2017).svg Вебкаст дебютного запуску на YouTube
Nuvola apps kaboodle.svg YouTube full-color icon (2017).svg Трансляція з відеокамер на автомобілі на YouTube

У квітні 2011 року Ілон Маск оголосив про перший політ Falcon Heavy з бази Ванденберг із Західного узбережжя США у 2013 році.[15][22] SpaceX оновила пусковий майданчик Launch Complex 4E для запуску ракет Falcon 9 та Heavy. Перший запуск був запланований з Бази ВПС США на мисі Канаверал у 2013—2014 роках.[23]

На вересень 2015 року аварія SpaceX CRS-7 у червні затримала початок польотів Falcon Heavy до квітня/травня 2016 року,[24] проте, у лютому 2016 року запуски були знову зміщені на кінець 2016 року. Запуск було заплановано з відремонтованого пускового майданчика LC-39A.[25][26] У серпні 2016 року демонстраційний політ був перенесений на початок 2017 року,[27] потім на літо 2017[28], пізніше — на кінець 2017 року[29] і на січень 2018 року.[30] Наступні місії були зрушені вперед.

Другий демонстраційний політ запланований на 2018 рік з корисним навантаженням STP-2 для ПС США.[31] Місії на ГПО для Intelsat та Inmarsat, які були заплановані на кінець 2017 року, були запущені модифікованою ракетою — Falcon 9 Full Thrust.[32][33] Перша комерційна місія на ГПО запланована на 2018 рік для супутника — Arabsat.[34]

На липневій конференції у Вашингтоні Ілон Маск зазначив «існують реальні шанси того, що ракета не досягне орбіти» і «я сподіваюсь, що це відбудеться на достатній відстані, щоб не пошкодити пусковий майданчик». Я буду вважати це вже перемогою, якщо чесно".[10] Маск зазначив, що інтеграція трьох перших ступенів Falcon 9 виявилась значно складнішою, ніж очікувалось.[9][10]

У грудні 2017 року Ілон Маск написав у Твіттері, що під час першого польоту Heavy в якості КВ виступить його власний Tesla Roadster, який буде відправлено у напрямку орбіти Марса.[5] Він опублікував світлини через кілька днів.[35] 28 грудня 2017 року, Falcon Heavy була переміщена на стартовий майданчик для тестових прожигів 27 двигунів, що очікуються 6 січня.[36]

24 січня 2018 року компанія SpaceX здійснила успішне вогневе випробування новітньої ракети-носія Falcon Heavy.[37]

Запуск здійснено 6 лютого 2018 року. Через 2 хв. 33 сек. після старту два бічні прискорювачі від'єдналися від основної ракети та за декілька хвилин синхронно приземлилися біля місця запуску — до Космічного центру імені Кеннеді на посадкові майданчики 1 і 2 (LZ-1 і LZ-2), розташовані за 300 м один від одного. Центральне ядро від'єдналося через 3 хв. 4 сек. польоту. Воно повинно було приземлитися на плавучу платформу в Атлантичному океані. Проте, внаслідок нестачі спеціального палива для запалювання, спрацював лише один із трьох двигунів, необхідних для посадки, і ступінь упав в океан на швидкості близько 483 км на годину у ста метрах від платформи.[38] Невдовзі після цього обтікач КВ від'єднався, і подальший політ продовжили другий ступінь ракети із електромобілем.

Через 6 год. польоту по навколоземній орбіті третім увімкненням двигуна другого ступеню Tesla Roadster Ілона Маска була спрямована до орбіти Марса.[39][40]

Конструкція[ред. | ред. код]

Falcon Heavy схожа за конструкцією на Falcon 9, однак має два додаткові бокові прискорювачі, приєднані до першого ступеню, що діють як рідинні підсилювачі,[41] що концептуально схоже на конструкцію американської ракети-носія Delta IV Heavy або ж російської Ангара. Falcon Heavy більш ємна ніж будь-яка інша ракета-носій, що використовується сьогодні, вона зможе виводити 53 тонни корисного вантажу на низьку опорну орбіту.[22] Ракета була розроблена, щоб задовольнити всі можливі вимоги і класифікації. Межі структурної безпеки будуть на 40 % важчими вантажу польоту, що більше ніж сьогоднішні 25 % інших ракет.[42] Falcon Heavy матиме змогу транспортувати людину в космос, ракета також може відновити пілотовані місії до Місяця, або здійснювати польоти з астронавтами до Марса.[43] Проте, через розробку ракети BFR, пілотовані місії Falcon Heavy до Марса малоймовірні.

Перший ступінь ракети складається з трьох перших ступенів Falcon 9, кожен з яких має дев'ять двигунів Merlin 1D. Falcon Heavy матиме тягу на рівні моря 22,819 кН з 27 двигунів Merlin 1D, під час виходу з атмосфери, тяга ракети підвищиться до 24,681 кН.[44] Верхній ступінь обладнаний одним двигуном Merlin 1D, модифікованим для умов вакууму з тягою 934 кН, час роботи двигуна — 397 секунд. Технічні властивості двигуна дозволяють запускати його кілька разів.[41] Згори розташований перехідний відсік, що вміщає двигун другого ступеню і обладнаний механізмами розстикування ступенів. Резервуари ракети Falcon 9 виготовлені з алюмінієво-літієвого сплаву. Бак другого ступеню ракети Falcon 9 — це урізана версія бака першого ступеню, він виготовлений тим самим методом, і з того ж матеріалу. Цей підхід дозволить зменшити вартість виробництва.[41]

Всі три «ядра» першого ступеню мають двигуни, що розташовані за схемою «октавеб» для пришвидшення виробничого процесу[45], кожне «ядро» має чотири розкладні опори.[46] Для контролю приземлення цих прискорювачів і центрального «ядра» через атмосферу, SpaceX використовує невеликі решітчасті гіперзвукові рулі, які розкладаються після від'єднання «ядра» від центрального першого ступеню.[47] Після відділення бокових ступенів, центральний двигун в кожному продовжує працювати ще кілька секунд для коригування траєкторії для безпечного віддалення від ракети.[46][48] Опори розкладаються під час приземлення для здійснення м'якої посадки на землю. Гіперзвукові рулі для коригування траєкторії як і опори для приземлення — це вже випробувана технологія, яка використовується на ракеті Falcon 9.[49]

Можливості виведення корисного навантаження[ред. | ред. код]

Falcon Heavy за класифікацією НАСА відноситься до надважких ракет-носіїв.[4]

Початковий концепт визначав здатність ракети-носія виводити 24 750 кг на ННО, проте у квітні 2011 вантажопідйомність була збільшена до 53 000 кг[50] з можливістю виводити 12 000 кг на ГПО.[51] Пізніші дані свідчасть про збільшення КВ вище ННО до 19 000 кг на ГСО,[52] 16 000 кг до Місяця і 14 000 кг до Марса.[53][54]

В кінці 2013 року, SpaceX підняла планку корисного вантажу Falcon Heavy на ГПО до 21 200 кг.[55]

У квітні 2017 року, проектне навантаження, що зможе виводити ракета на ННО була збільшена до 63 800 кг. Це було досягнуто за рахунок використання всього палива і без повернення ступенів на Землю.[56]

Історія змін здатності виводити корисний вантаж
Призначення Falcon Heavy Falcon 9
з серпня 2013
до квітня 2016
з травня 2016
до березня 2017
З квітня 2017
ННО (28.5°) 53,000 кг 54,400 кг 63,800 кг 22,800 кг
ГПО (27°) 21,200 кг 22,200 кг 26,700 кг 8,300 кг
ГПО (27°) багаторазова 6,400 кг 6,400 кг 8,000 кг 5,500 кг
Марс 13,200 кг 13,600 кг 16,800 кг 4,020 кг
Плутон - 2,900 кг 3,500 кг -

Перехресна система подачі палива[ред. | ред. код]

Спочатку планувалася можливість встановлення на Falcon Heavy унікальної системи перехресної подачі палива, що дозволяє двигунам центрального блоку використовувати паливо з бічних прискорювачів в перші хвилини після старту. Це давало б можливість зберегти більше палива в центральному блоці для більш тривалої його роботи після відділення бічних прискорювачів, і, як наслідок, збільшити максимальну масу корисного навантаження[57]. Згодом пріоритет розробки даної системи був знижений через небажання додатково ускладнювати конструкцію, а також через відсутність на ринку попиту на настільки важке корисне навантаження. Робота над розробкою даної системи триває, її впровадження можливе в майбутньому. На початковому етапі буде використовуватися схема, за якою, відразу після запуску ракети-носія тяга двигунів центральної секції буде максимально знижена для економії палива. Після відділення бічних прискорювачів двигуни першого ступеню будуть знову включені на повну тягу[58]. Подібну схему використовує ракета-носій Delta IV Heavy.

Багаторазовість[ред. | ред. код]

SpaceX працює над реалізацією багаторазовості системи Falcon Heavy, щоб зробити всі елементи ракети-носія багаторазовими.

Раніше, компанія повідомляла, що ракета-носій матиме всі ступені багаторазового використання.[59] Також були продемонстровані посадки першого ступеня Falcon 9 на майданчики, розташовані як на землі, так і на плаваючу платформу, при цьому кілька разів перші ступені використовувались не перший раз.[60] Це добре збігається з конструкцією Falcon Heavy, яка передбачає відділення бокових прискорювачів ракети (перші ступені Falcon 9) і м'яку посадку для відновлення і запуску знову.[49] Починаючи з 2013 року перші ступені ракети Falcon 9 забезпечені системою контрольованої м'якої посадки. Під час першого польоту Falcon Heavy можливе повернення другого ступеня ракети.[61]

SpaceX зазначає, що маса корисного навантаження на ГПО буде зменшена через повернення ступенів на Землю, проте вартість запуску буде зменшена також. З поверненням всіх трьох елементів першого ступеня, на ГПО може бути виведене корисне навантаження масою 8 000 кг. Якщо на Землю повертаються лише два бокові прискорювачі, то КН збільшується до 16 000 кг на ГПО.[62]

Вартість запусків[ред. | ред. код]

У травні 2004 Ілон Маск зазначив «Довготривалі плани розробки потребують розробки важких, або навіть надважких носіїв, якщо є попит на ринку. Ми очікуємо, що збільшення розміру ракети-носія призведе до зменшення вартості виведення на орбіту….Зрештою, я вважаю, що $500/фунт або менше цілком можна досягти».[63] Названа вартість — $1,100/кг — це мета, яку анонсував Маск у 2011 році — 35 % вартості виведення вантажу на ННО ракетою середнього класу Зеніт, яка здатна виводити 14 000 кг на ННО.[64]

Станом на березень 2013 року, вартість доставки вантажу на ННО становила нижче $2,200/кг у варіанті, коли ракета підіймає максимальну вагу вантажу.[65] Вартість доставки корисного навантаження змінювалась з року в рік, в різних варіантах Falcon Heavy ціна варіювалась: $80–125 млн у 2011,[50]$83–128 млн у 2012,[51]$77–135 млн у 2013,[66], $85 млн для 6400 кг на ГПО у 2014, і $90 млн для 8000 кг на ГПО у 2016.[67].

У 2011 SpaceX зазначила, що вартість доставки корисного вантажу на ННО може бути нижчою за $2,200/кг, якщо кількість запусків щороку складатиме — 4. На 2011 рік планувалось запускати 10 ракет Falcon Heavy і 10 ракет Falcon 9 щороку.[53] Третій пусковий майданчик планувалось збудувати для Falcon Heavy не раніше 2014 року з першими запусками ракети не раніше 2016 року.[68] Наприкінці 2013 року компанія планувала здійснити перший політ ракети у 2014, проте на жовтень 2017, запуск перенесений на кінець 2017 через обмежену здатність промислових потужностей компанії.[69][70] У листопаді 2017 дата запуску була перенесена на січень 2018 року.[30]

У 2013 році вартість запуску корисних вантажів була найнижчою в галузі.[71] Низька ціна обумовлена багаторазовою системою, яка дозволяє економити до 30 % вартості, що дозволяє говорити про початок нового економічного простору в космічній галузі.[14][72]

Перелік запусків[ред. | ред. код]

Номер польоту Дата (UTC) Місія;
КВ
Замовник Результат Повернення прискорювачів 1-го ступеня Повернення центр. блоку 1-го ступеня Примітки
1 6 лютого 2018[73] Тестовий політ;
Tesla Roadster Ілона Маска
SpaceX Вдалий Успіх, на наземні майданчики Провал, на ASDS Спорткар Ілона Маска направлений на ГЦО, що перетинає орбіту Марса.[74][75]
2 11 квітня 2019 Arabsat-6A[en] Arab Satellite Communications Organization[en] Вдалий Успіх, на наземні майданчики Успіх, на ASDS [76]
3 25 червня 2019 STP-2: FORMOSAT 7, LightSail 2, DSX, GPIM, DSAC, ISAT Міністерство оборони США Вдалий Успіх, на наземні майданчики Провал, на ASDS Уперше вдалося упіймати обтікач[77]
4 2020[78] AFSPC-52 ВПС США

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • Для перевезення обтікача корисного вантажу ракети Falcon Heavy було задіяно вантажний літак Ан-124-100 «Руслан» української компанії «Авіалінії Антонова». Літак подолав 3 613 км протягом 4,5 годин, забезпечивши доставку складової ракети для її вчасного запуску з космодрому на мисі Канаверал.[79]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Clark, Stephen (5 квітня 2011). SpaceX enters the realm of heavy-lift rocketry. Spaceflight Now. Архів оригіналу за 24 липня 2013. Процитовано 4 червня 2012. 
  2. SpaceX Brochure. Архів оригіналу за 24 липня 2013. Процитовано 14 червня 2011. 
  3. FALCON HEAVY. Архів оригіналу за 19 травня 2020. Процитовано 4 січня 2018. 
  4. а б , HSF Final Report: Seeking a Human Spaceflight Program Worthy of a Great Nation. October 2009, Review of U.S. Human Spaceflight Plans Committee, p. 64-66: «5.2.1 The Need for Heavy Lift … require a „super heavy-lift“ launch vehicle … range of 25 to 40 mt, setting a notional lower limit on the size of the super heavy-lift launch vehicle if refueling is available … this strongly favors a minimum heavy-lift capacity of roughly 50 mt …» [Архівовано 16 лютого 2019 у Wayback Machine.] Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «hsf200910» визначена кілька разів з різним вмістом
  5. а б Ілон Маск анонсував перший запуск ракети Falcon Heavy у космос. Архів оригіналу за 4 грудня 2017. Процитовано 3 грудня 2017. 
  6. Траєкторія польоту Tesla. Elon Musk (twitter.com). 7 лютого 2018. Архів оригіналу за 7 лютого 2018. Процитовано 7 лютого 2018. 
  7. Eric Berger (1 грудня 2017). SpaceX спробує запустити червоний Tesla Roadster на червону планету. arstechnica.com. Архів оригіналу за 2 грудня 2017. Процитовано 2 грудня 2017. (англ.)
  8. Clark, Stephen (5 квітня 2011). SpaceX enters the realm of heavy-lift rocketry. Spaceflight Now. Архів оригіналу за 17 грудня 2015. Процитовано 13 вересня 2017. 
  9. а б SpaceX's Big New Rocket May Crash on 1st Flight, Elon Musk Says. Архів оригіналу за 21 липня 2017. Процитовано 25 грудня 2017. 
  10. а б в г Elon Musk. Elon Musk, ISS R&D Conference [video]. Подія відбулася 36:00–39:50. “There is a lot of risk associated with the Falcon Heavy. There is a real good chance that the vehicle does not make it to orbit... I hope it makes far enough away from the pad that it does not cause pad damage. I would consider even that a win, to be honest. ... I think Falcon Heavy is going to be a great vehicle. There is just so much that is really impossible to test on the ground. We'll do our best. ... It actually ended up being way harder to do Falcon Heavy than we thought. At first it sounds real easy; you just stick two first stages on as strap-on boosters. How hard can that be? But then everything changes. [the loads change, aerodynamics totally change, tripled vibration and acoustics, you break the qualification levels on all the hardware, redesign the center core airframe, separation systems]... Really way, way more difficult than we originally thought. We were pretty naive about that. ... but optimized, it's 2 1/2 times the payload capability of Falcon 9.[Архівовано 3 березня 2020 у Wayback Machine.]
  11. Rocket Launch: NET January 2018 | SpaceX Falcon Heavy Inaugural Flight. www.kennedyspacecenter.com (англ.). Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 1 грудня 2017. 
  12. Musk, Elon. June 2005 through September 2005 Update. SpaceX. Архів оригіналу за 12 червня 2019. Процитовано 24 червня 2017. 
  13. Musk, Elon (16 серпня 2008). Transcript - Elon Musk on the future of SpaceX. Shit Elon Says. Mars Society Conference, Boulder Colorado. Архів оригіналу за 15 березня 2017. Процитовано 24 червня 2017. 
  14. а б Boozer, R.D. (10 березня 2014). Rocket reusability: a driver of economic growth. The Space Review 2014. Архів оригіналу за 6 квітня 2015. Процитовано 25 березня 2014. 
  15. а б в Шаблон:Cite pr
  16. de Selding, Peter B. (20 березня 2015). SpaceX Aims To Debut New Version of Falcon 9 this Summer. Space News. Процитовано 23 березня 2015. 
  17. SpaceX (28 грудня 2016). Falcon Heavy interstage being prepped at the rocket factory. When FH flies next year, it will be the most powerful operational rocket in the world by a factor of two. Instagram. Архів оригіналу за 3 грудня 2017. Процитовано 24 червня 2017. 
  18. Falcon Heavy Test Stand. Архів оригіналу за 25 серпня 2011. Процитовано 6 травня 2013. 
  19. Berger, Eric (9 травня 2017). SpaceX proves Falcon Heavy is indeed a real rocket with a test firing. Ars Technica. Архів оригіналу за 9 травня 2017. Процитовано 9 травня 2017. 
  20. SpaceX (9 травня 2017). First static fire test of a Falcon Heavy center core completed at our McGregor, TX rocket development facility last week. (Твіт) (англ.). Процитовано 13 травня 2017 — через Твіттер. 
  21. SpaceX (1 вересня 2017). Falcon Heavy’s 3 first stage cores have all completed testing at our rocket development facility in McGregor, TX → (Твіт) (англ.). Процитовано 1 вересня 2017 — через Твіттер. 
  22. а б US co. SpaceX to build heavy-lift, low-cost rocket. Reuters. 5 квітня 2011. Архів оригіналу за 5 April 2011. Процитовано 5 квітня 2011.  Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «reut20110405» визначена кілька разів з різним вмістом
  23. Шаблон:Cite pr
  24. Foust, Jeff (2 вересня 2015). First Falcon Heavy Launch Scheduled for Spring. Space News. Архів оригіналу за 1 жовтня 2021. Процитовано 3 вересня 2015. 
  25. Launch Schedule. Spaceflight Now. Архів оригіналу за 1 січня 2016. Процитовано 1 січня 2016. 
  26. Foust, Jeff (4 лютого 2016). SpaceX seeks to accelerate Falcon 9 production and launch rates this year. SpaceNews. Архів оригіналу за 9 лютого 2016. Процитовано 6 лютого 2016. 
  27. Bergin, Chris (9 серпня 2016). Pad hardware changes preview new era for Space Coast. NASA Spaceflight. Архів оригіналу за 17 серпня 2016. Процитовано 16 серпня 2016. 
  28. SpaceX is pushing back the target launch date for its first Mars mission. Space.com. 17 лютого 2017. Архів оригіналу за 14 вересня 2017. Процитовано 19 лютого 2017. 
  29. Clark, Stephen (14 жовтня 2017). Launch schedule. SpaceFlight Now. Архів оригіналу за 24 грудня 2016. Процитовано 15 жовтня 2017. 
  30. а б Debut of SpaceX's Falcon Heavy rocket now planned early next year – Spaceflight Now. spaceflightnow.com (амер.). Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 29 листопада 2017. (англ.) Наведено за англійською вікіпедією.
  31. de Selding, Peter B. (26 червня 2017). SpaceX’s Shotwell: 1 Falcon Heavy demo this year; satellite broadband remains ‘on the side’. Space Intel Report. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 27 червня 2017. 
  32. Clark, Stephen (30 серпня 2016). SES agrees to launch satellite on 'flight-proven' Falcon 9 rocket. Spaceflight Now. Архів оригіналу за 31 серпня 2016. Процитовано 31 серпня 2016. (англ.) Наведено за англійською вікіпедією.
  33. de Selding, Peter B. (3 листопада 2016). Inmarsat, juggling two launches, says SpaceX to return to flight in December. SpaceNews. Архів оригіналу за 1 жовтня 2021. Процитовано 24 червня 2017. (англ.) Наведено за англійською вікіпедією.
  34. Arabsat contracts go to Lockheed Martin, Arianespace and SpaceX. Spaceflight Now. Архів оригіналу за 23 серпня 2018. Процитовано 5 травня 2015. 
  35. Knapp, Alex (22 грудня 2017). Elon Musk Shows Off Photos of a Tesla Roadster Getting Prepped to Go to Mars. Forbes (англ.). Архів оригіналу за 23 грудня 2017. Процитовано 23 грудня 2017. 
  36. Time-lapse video: Falcon Heavy goes vertical at launch pad 39A. 28 грудня 2017. Архів оригіналу за 28 грудня 2017. Процитовано 28 грудня 2017. 
  37. SpaceX випробувала ракету-носій Falcon Heavy. Архів оригіналу за 27 січня 2018. Процитовано 27 січня 2018. 
  38. Центральний прискорювач Falcon Heavy не зміг приземлитися на плавучу платформу. УНІАН. 7 лютого 2018. Архів оригіналу за 7 лютого 2018. Процитовано 7 лютого 2018. 
  39. Tesla Маска перетне орбіту Марса, але не досягне поясу астероїдів [Архівовано 8 лютого 2018 у Wayback Machine.]. Loren Grush, The Verge. 8 лютого 2018.
  40. "Божевільні речі трапляються": чому запуск Falcon Heavy настільки важливий та як все відбулось. Архів оригіналу за 9 лютого 2018. Процитовано 8 лютого 2018. 
  41. а б в Falcon 9 Overview. SpaceX. 8 травня 2010. Архів оригіналу за 1 грудня 2011. Процитовано 4 жовтня 2012. 
  42. SpaceX Announces Launch Date for the World's Most Powerful Rocket. Spaceref.com. Архів оригіналу за 24 липня 2013. Процитовано 10 квітня 2011. 
  43. Falcon Heavy. SpaceX. 2015. Архів оригіналу за 19 травня 2020. Процитовано 29 квітня 2016. 
  44. Falcon Heavy. SpaceX. 16 листопада 2012. Архів оригіналу за 6 квітня 2017. Процитовано 5 квітня 2017. (англ.) Наведено за англійською вікіпедією.
  45. Octaweb. SpaceX News. 12 квітня 2013. Архів оригіналу за 3 липня 2017. Процитовано 2 серпня 2013. 
  46. а б Landing Legs. SpaceX News. 12 квітня 2013. Архів оригіналу за 3 липня 2017. Процитовано 2 серпня 2013. 
  47. Kremer, Ken (27 січня 2015). Falcon Heavy Rocket Launch and Booster Recovery Featured in Cool New SpaceX Animation. Universe Today. Universe Today. Архів оригіналу за 12 вересня 2015. Процитовано 12 лютого 2015. 
  48. Nield, George C. (April 2014). Draft Environmental Impact Statement: SpaceX Texas Launch Site 1. Federal Aviation Administration, Office of Commercial Space Transportation. с. 2–3. Архів оригіналу за 7 грудня 2013. 
  49. а б Simberg, Rand (8 лютого 2012). Elon Musk on SpaceX’s Reusable Rocket Plans. Popular Mechanics. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 7 лютого 2012. 
  50. а б Clark, Stephen (5 квітня 2011). SpaceX enters the realm of heavy-lift rocketry. Spaceflight Now. Архів оригіналу за 17 грудня 2015. Процитовано 4 червня 2012. 
  51. а б Space Exploration Technologies Corporation - Falcon Heavy. SpaceX. 3 грудня 2011. Процитовано 3 грудня 2011. [недоступне посилання з 01.11.2017]
  52. SpaceX Brochure. Архів оригіналу за 9 серпня 2011. Процитовано 14 червня 2011. 
  53. а б SpaceX Press Conference. SpaceX. Архів оригіналу за 28 березня 2013. Процитовано 16 квітня 2011. 
  54. Feasibility of a Dragon-derived Mars lander for scientific and human-precursor investigations (PDF). 8m.net. 31 жовтня 2011. Архів оригіналу за 16 червня 2012. Процитовано 14 травня 2012. 
  55. Capabilities & Services. SpaceX. 2013. Архів оригіналу за 7 жовтня 2013. Процитовано 25 березня 2014. 
  56. Capabilities & Services. SpaceX. 2017. Архів оригіналу за 31 серпня 2013. Процитовано 5 квітня 2017. 
  57. Falcon Heavy (англ.). spacex.com. Архів оригіналу за 19 травня 2020. Процитовано 4 січня 2018. 
  58. Falcon Heavy (англ.). spaceflight101.com. Архів оригіналу за 5 вересня 2016. Процитовано 7 січня 2018. 
  59. Chris Bergin (12 січня 2009). Musk ambition: SpaceX aim for fully reusable Falcon 9. NASAspaceflight. Архів оригіналу за 5 липня 2017. Процитовано 24 червня 2017. 
  60. Stephen Clark (31 березня 2017). SpaceX flies rocket for second time in historic test of cost-cutting technology. SpaceFlightNow. Архів оригіналу за 9 червня 2017. Процитовано 24 червня 2017. 
  61. Elon Musk [elonmusk] (31 березня 2017). "Considering trying to bring upper stage back on Falcon Heavy demo flight for full reusability. Odds of success low, but maybe worth a shot." (Твіт). Процитовано 24 червня 2017 — через Твіттер. 
  62. Svitak, Amy (5 березня 2013). Falcon 9 Performance: Mid-size GEO?. Aviation Week. Архів оригіналу за 11 січня 2018. Процитовано 24 червня 2017. «Falcon 9 will do satellites up to roughly 3.5 tonnes, with full reusability of the boost stage, and Falcon Heavy will do satellites up to 7 tonnes with full reusability of all three boost stages," [Musk] said, referring to the three Falcon 9 booster cores that will comprise the Falcon Heavy's first stage. He also said Falcon Heavy could double its payload performance to GTO "if, for example, we went expendable on the center core.» 
  63. Testimony of Elon Musk (5 травня 2004). Space Shuttle and the Future of Space Launch Vehicles. U.S. Senate. Архів оригіналу за 1 жовтня 2021. Процитовано 24 червня 2017. 
  64. Sietzen, Frank, Jr. (18 березня 2001). Spacelift Washington: International Space Transportation Association Faltering; The myth of $10,000 per pound. SpaceRef. Архів оригіналу за 1 жовтня 2021. Процитовано 24 червня 2017. 
  65. Brian Wang (22 березня 2013). Upgraded Spacex Falcon 9.1.1 will launch 25% more than old Falcon 9 and bring price down to $4109 per kilogram to LEO. NextBigFuture. Архів оригіналу за 3 липня 2017. Процитовано 24 червня 2017. 
  66. Archived copy. Архів оригіналу за 7 жовтня 2013. Процитовано 28 вересня 2013. . Retrieved 2014-03-25.
  67. Capabilities and Services. SpaceX. 3 травня 2016. Архів оригіналу за July 2, 2014. 
  68. Foust, Jeff (1 квітня 2013). The great state space race. The Space Review. Архів оригіналу за 5 лютого 2017. Процитовано 3 квітня 2013. 
  69. Svitak, Amy (5 березня 2014). SpaceX to Compete for Air Force Launches This Year. Aviation Week. Архів оригіналу за 5 березня 2014. Процитовано 12 березня 2013. 
  70. Svitak, Amy (10 березня 2014). SpaceX Says Falcon 9 To Compete For EELV This Year. Aviation Week. Архів оригіналу за 10 березня 2014. Процитовано 11 березня 2014. 
  71. Belfiore, Michael (9 грудня 2013). The Rocketeer. Foreign Policy; Feature article. Архів оригіналу за 10 грудня 2013. Процитовано 11 грудня 2013. 
  72. Messier, Doug (14 січня 2014). Shotwell: Reusable Falcon 9 Would Cost $5 to $7 Million Per Launch. Parabolic Arc. Архів оригіналу за 16 лютого 2017. Процитовано 15 січня 2014. 
  73. Launch of Falcon Heavy with payload FH Test. AmericaSpace. 16 січня 2018. Архів оригіналу за січень 17, 2018. Процитовано 18 січня 2018. 
  74. elonmusk (1 грудня 2017). Payload will be my midnight cherry Tesla Roadster playing Space Oddity. Destination is Mars orbit. Will be in deep space for a billion years or so if it doesn’t blow up on ascent. (Твіт). Процитовано 2 грудня 2017 — через Твіттер. 
  75. SpaceX (22 грудня 2017). A Red Car for the Red Planet instagram.com/p/BdA94kVgQhU (Твіт). Процитовано 8 січня 2018 — через Твіттер. 
  76. William Graham (11 квітня 2019). SpaceX за допомогою Falcon Heavy запустила ArabSat-6A. nasaspaceflight.com. Архів оригіналу за 12 квітня 2019. Процитовано 12 квітня 2019. (англ.)
  77. Eric Ralph (25 червня 2019). SpaceX успішно упіймала перший обтікач ракети у сітку "Ms. Tree". teslarati.com. Архів оригіналу за 26 червня 2019. Процитовано 25 червня 2019. (англ.)
  78. Alan Boyle (21 червня 2018). SpaceX підписала контракт із Повітряними силами США на запуск за $130 млн.. geekwire.com. Архів оригіналу за 23 червня 2018. Процитовано 23 червня 2018. (англ.)
  79. Embassy of Ukraine in the USA / Посольство України в США. www.facebook.com (укр.). Архів оригіналу за 1 листопада 2019. Процитовано 7 лютого 2018. 

Посилання[ред. | ред. код]