Очікує на перевірку

Корейський інститут аерокосмічних досліджень

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Корейський інститут аерокосмічних досліджень
кор. 재단법인 한국항공우주연구원
АбревіатураKARI(англ.), 항우연(кор.)[1]
Типнауково-дослідний інститут
космічне агентство[d]
Засновано10 жовтня 1989[2]
Країна Південна Корея
Штаб-квартираDaejeond (36°22′09″ пн. ш. 127°21′50″ сх. д. / 36.369388000027775831° пн. ш. 127.36402500002778027° сх. д. / 36.369388000027775831; 127.36402500002778027)
ЧленствоInter-Agency Space Debris Coordination Committeed[3]
KESLI Consortiumd[4]
Вебсайт: kari.re.kr/kor.do

Мапа

CMNS: Корейський інститут аерокосмічних досліджень у Вікісховищі

Корейський інститут аерокосмічних досліджень (англ. Korea Aerospace Research Institute, KARI) — агентство з дослідження космосу та аеронавтики Республіки Корея. Засновано 1989 року. Основний інститут Південної Кореї в галузі освоєння космосу. Головні лабораторії розташовані в місті Теджон. Основною метою на поточному етапі є розроблення та вдосконалення ракети-носія KSLV. До вступу Південної Кореї 1992 року в Інститут перспективної техніки (англ. Institute for Advanced Engineering, IAE), зосереджувався переважно на аерокосмічних технологіях.

Діяльність

[ред. | ред. код]

Відіграє важливу роль у галузі. Інститут є власністю держави, із цим пов'язаний його особливий статус. Від 1999 року співпрацює в дослідженнях космосу з Корейською аерокосмічною корпорацією (KAI), яка займається цивільним та військовим авіа- та ракетобудуванням, розробкою та створенням супутників. Спочатку розробки в космічній галузі були відповіддю на аналогічні в КНДР і проходили за технічної підтримки США. 2004 року підписано угоду про співпрацю також і з російською стороною. Дослідницькі лабораторії розташовані в місті Теджон, а саме в спеціалізованому науковому містечку Тедок. Основний замовник проєктів — держава. Одним із проєктів є розробка засобів виведення супутників на навколоземну орбіту — ракет-носіїв. Інститут обслуговує перший космодром Південної Кореї. Також можна відзначити проєкт створення супутника Аріран-1, а також розробки ракет-носіїв KSLV-I та KSLV-II. 3 вересня 2016 року на ВЕФ-2016 у Владивостоці Держкорпорація «РОСКОСМОС» та Корейський інститут аерокосмічних досліджень підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо активізації двосторонньої співпраці у космічній сфері[5].

Ракети-носії

[ред. | ред. код]

KSLV-I або проєкт Наро — завершений проєкт інституту зі створення та вдосконалення двоступеневої ракети-носія. Перший ступінь — російський (на базі ракети «Ангара»), другий — південнокорейський. Перший пуск відбувся 2009 року, другий — 2010 року. Обидва запуски виявилися невдалими. Третій запуск ракети-носія «KSLV-1», намічений на осінь 2012 року[6], було перенесено і він відбувся 30 січня 2013 року, що дало можливість КНДР випередити Південну Корею і стати 12 грудня 2012 року 10-ою космічною державою. Це був останній запуск у рамках проєкту KSLV-I.

KSLV-II — перспективний проєкт створення наступної в сімействі ракети-носія, що має три ступені національної розробки. 21 червня 2022 року здійснено успішний пуск ракети-носія.

Космодром

[ред. | ред. код]

Для запуску власних ракет-носіїв у країні на 2009 рік споруджено космодром «Космічний центр Наро», розташований на острові Венародо в провінції Чолла-Намдо на південному заході Корейського півострова.

Пілотована космонавтика

[ред. | ред. код]

Південна Корея розпочала разову національну програму «Корейський астронавт». За програмою підготовлено двох корейських астронавтів і 8 квітня 2008 року Ї Со-йон вирушила на російському кораблі «Союз ТМА-12» на Міжнародну космічну станцію. За наявними відомостями, програма обійшлася країні в 20 млн доларів[7].

Неодноразово[коли?] заявлялося[ким?], Що в перспективі країна має намір організувати власними силами національну пілотовану космонавтику, для чого передбачається створити центр підготовки астронавтів і розробити після KSLV-II потужнішу ракету-носій.

Аерокосмічні дослідження

[ред. | ред. код]

За підтримки інституту розроблено супутники Аріран, COMS та STSAT. Також в інституті ведуться розробки безпілотних літальних апаратів, багатоцільових гелікоптерів та висотних дирижаблів.

Місячна програма

[ред. | ред. код]

У співпраці з НАСА від 2016 року інститут розробляє власну місячну програму. В рамках першої фази сконструйовно демонстраційну автоматичну станцію Данурі[en] для дослідження Місяця з місячної орбіти. Станцію запущено з космодрому Канаверал 5 серпня 2022 року за допомогою ракети-носія Falcon 9 компанії SpaceX. Для економії палива зонд летів величезною дугою через точку Лагранжа L1. 28 листопада 2022 року Данурі передала знімки Землі та Місяця, зроблені в період від 15 вересня до 15 жовтня. 16 грудня (17 грудня за сеульським часом) станція виконала перше з п'яти увімкнень двигунів і вийшла на еліптичну навколомісячну орбіту (109 км x 8920 км)[8]. Процес виходу на колову орбіту мав завершитись 29 грудня. Наступні включення двигунів мали відбутися 21, 23, 26 і 28 грудня[уточнити].

Зв'язок з KPLO підтримується з використанням мережі далекого космічного зв'язку NASA (а на етапі перельоту — і європейських центрів космічного зв'язку), а також власної станції KARI з 35-метровою антеною.

У вересні 2023 року KARI опублікував серію знімків Данурі, що демонструють місця посадки експедицій Аполлон-11 і Аполлон-17[9].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. https://www.joongang.co.kr/article/23974063
  2. https://www.kari.re.kr/kor/sub01_04.do
  3. https://www.iadc-home.org/member_agencies_list
  4. https://www.kesli.or.kr/web/libStatus.do
  5. Подписание соглашения с КАРИ. Роскосмос. 3 вересня 2016. Архів оригіналу за 6 вересня 2016. Процитовано 4 вересня 2016.
  6. Запуск южнокорейской ракеты KSLV-3 может состояться в 3 квартале 2012. РИА Новости. 04.08.2011. Архів оригіналу за 3 травня 2014. Процитовано 10 квітня 2012.
  7. Yi describes frightening return to Earth. yahoo.com. 21 квітня 2008. Архів оригіналу за 8 березня 2012. Процитовано 22 квітня 2008.
  8. South Korean spacecraft enters lunar orbit with deceleration maneuver, 19 грудня 2022
  9. 한국항공우주연구원. 26 вересня 2023

Посилання

[ред. | ред. код]