Адміністративний устрій Білоцерківського району (1923-2020)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Білоцерківський район періоду 1923 - 2020 років був одним із районів Київської округи (1923-1930), Київської області (від 1932). Перед початком адміністративно-територіальної реформи в Україні 2015-2020 років район поділявся на 36 одиниць: 1 міську, 1 селищну, 34 сільські ради. Адміністративний центр району - місто Біла Церква - був містом обласного підпорядкування та не входив до складу району[1].. Білоцерківський район включав 60 населених пунктів (1 місто (Узин), 1 селище міського типу (Терезине) та 58 сіл).

Список рад Білоцерківського району[ред. | ред. код]

Назва Центр Населені пункти Площа
км²
Місце
за площею
Населення
(2001), осіб.
Місце
за населенням
1
Узинська міська рада м. Узин м. Узин 67
2
13217
1
2
Терезинська селищна рада смт Терезине смт Терезине 27
20
1537
8
3
Биково-Гребельська сільська рада с. Бикова Гребля с. Бикова Гребля
с. Черкас
33
14
1191
15
4
Василівська сільська рада с. Василів с. Василів 13
33
335
36
5
Вільнотарасівська сільська рада с. Вільна Тарасівка с. Вільна Тарасівка
с. Володимирівка
с. Гайок
17
29
936
21
6
Глушківська сільська рада с. Глушки с. Глушки 13
33
502
34
7
Дроздівська сільська рада с. Дрозди с. Дрозди
с. Мазепинці
37
9
1388
10
8
Іванівська сільська рада с. Іванівка с. Іванівка 37
9
971
20
9
Йосипівська сільська рада с. Йосипівка с. Йосипівка
с. Затиша
с. Красне
с. Павлівка
30
16
636
28
10
Коженицька сільська рада с. Коженики с. Коженики
с. Клочки
16
31
517
33
11
Макіївська сільська рада с. Макіївка с. Макіївка 27
20
752
25
12
Малоантонівська сільська рада с. Мала Антонівка с. Мала Антонівка 22
23
616
31
13
Маловільшанська сільська рада с. Мала Вільшанка с. Мала Вільшанка
с. Бакали
30
16
2006
6
14
Матюшівська сільська рада с. Матюші с. Матюші 31
15
1275
13
15
Михайлівська сільська рада с. Михайлівка с. Михайлівка
с. Вербова
49
6
676
27
16
Озернянська сільська рада с. Озерна с. Озерна
с. Коржівка
с. Межове
73
1
3399
3
17
Олійниково-Слобідська сільська рада с. Олійникова Слобода с. Олійникова Слобода 14
32
619
30
18
Острійківська сільська рада с. Острійки с. Острійки
с. Блощинці
38
8
1462
9
19
Пилипчанська сільська рада с. Пилипча с. Пилипча
с. Глибочка
с. Городище
34
13
1239
14
20
Піщанська сільська рада с. Піщана с. Піщана 35
12
1168
16
21
Поправська сільська рада с. Поправка с. Поправка
с. Одноріг
с. Черкас
39
7
908
22
22
Потіївська сільська рада с. Потіївка с. Потіївка 30
16
853
23
23
Розаліївська сільська рада с. Розаліївка с. Розаліївка
с. Людвинівка
с. Степок
50,4
4
1057
18
24
Сидорівська сільська рада с. Сидори с. Сидори 22
23
476
35
25
Сорокотязька сільська рада с. Сорокотяги с. Сорокотяги 18
28
712
26
26
Сухоліська сільська рада с. Сухоліси с. Сухоліси
с. Чепиліївка
36
11
1941
7
27
Тарасівська сільська рада с. Тарасівка с. Тарасівка 28
19
814
24
28
Томилівська сільська рада с. Томилівка с. Томилівка 19
27
1123
17
29
Трушківська сільська рада с. Трушки с. Трушки 24
22
2531
4
30
Фастівська сільська рада с. Фастівка с. Фастівка 13
33
628
29
31
Фесюрівська сільська рада с. Фесюри с. Фесюри
с. Щербаки
17
29
605
32
32
Фурсівська сільська рада с. Фурси с. Фурси
с. Чмирівка
21
25
3548
2
33
Храпачівська сільська рада с. Храпачі с. Храпачі
с. Скребиші
20
26
1025
19
34
Чупирянська сільська рада с. Чупира с. Чупира 57
3
1309
12
35
Шкарівська сільська рада с. Шкарівка с. Шкарівка 11
36
2291
5
36
Яблунівська сільська рада с. Яблунівка с. Яблунівка
с. Мала Сквирка
50
5
1358
11

* Примітки: м. — місто, смт — селище міського типу, с. — село

Реформа 2015-2020 років[ред. | ред. код]

Першою громадою, утвореною на території Білоцерківського району, стала Фурсівська: 2 серпня 2017 Матюшівська, Трушківська, Фурсівська сільські ради об'єдналися в єдину громаду з центром у селі Фурси[2]. Перші вибори відбулися 29 жовтня 2017 року. У 2020 році до складу громади були також включені Яблунівська сільська рада Білоцерківського району та Великополовецька - Сквирського[3].

4 жовтня 2017 року утворено Узинську міську громаду у складі Узинської міської, Василівської, Іванівської, Йосипівської, Малоантонівської, Михайлівської, Олійниково-Слобідської, Сухоліської, Тарасівської сільських рад Білоцерківського району[2]. Перші вибори відбулися 24 грудня 2017 року. У 2020 році громада була розширена шляхом включення населених пунктів Макіївської, Острійківської та Розаліївської сільських рад.[3]

Решта території Білоцерківського району 12 червня 2020 року була розподілена на громади таким чином: Биково-Гребельська, Коженицька, Маловільшанська, Озернянська, Поправська, Потіївська, Сорокотязька, Фастівська, Фесюрівська, Чупирянська сільські ради об'єднані у Маловільшанську сільську громаду (до її складу також увійшла Тадіївська сільська рада Володарського району); Терезинська селищна, Вільнотарасівська, Глушківська, Дроздівська, Пилипчанська, Піщанська, Сидорівська, Томилівська, Храпачівська, Шкарівська сільські ради були об'єднані у Білоцерківську міську громаду з центром у місті обласного значення Біла Церква.

Таким чином, нові громади з центрами на території Білоцерківського району об'єднали у собі 30 рад (тобто за винятком 8 рад, що відійшли у підпорядкування міській раді міста обласного значення, але з двома сільрадами з інших районів), до складу яких входило 1 місто та 49 сіл.

17 липня 2020 Білоцерківський район, як всі інші райони на території України, був ліквідований постановою «Про утворення та ліквідацію районів» та утворений знову у нових, розширених межах.

Історія[ред. | ред. код]

1920-і[ред. | ред. код]

Білоцерківський район разом з однойменною округою у складі Київської губернії утворений 7 березня 1923 року. До його складу увійшли населені пункти Білоцерківської і Трушківської волостей Білоцерківського повіту, що ліквідовувалися[4]. За станом на 1924 рік до складу району входили 9 сільрад: Олександрійська, Глибочанська, Зарічанська, Матюшівська, Пилипчанська, Піщанська, Ротоцька, Трушківська, Фурсівська, що об'єднували 14 поселень різного типу (8 сіл, 3 передмістя, 3 частини передмістя). Місто Біла Церква як окружний центр до району не входило, однак його передмістя були навіть центрами сільрад.[5]

1930-і[ред. | ред. код]

У 1931 році до Білоцерківського району приєднано територію ліквідованого Гребінківського району.[6]. У 1932 році Білоцерківський район став одним із 98 районів новоутвореної Київської області. У 1935 році 15 сільрад знову відійшли до Гребінківського району, який було відновлено[7].

1940-і[ред. | ред. код]

1950-і[ред. | ред. код]

1960-і[ред. | ред. код]

9 червня 1962 року новозбудоване селище Київської дослідної станції тваринництва включене до облікових даних як селище Терезине та підпорядковане Вільнотарасівській сільраді.

30 грудня 1962 року у зв'язку з укрупненням районів до складу Білоцерківського району увійшли Узинська селищна рада та усі сільради Сквирського та Узинського районів. При цьому місто Сквира було підпорядковане міській раді Білої Церкви.

10 травня 1963 року у зв'язку з повтореннями назв було перейменовано села Антонівка і Михайлівка на Мала Антонівка і Мала Михайлівка відповідно, та аналогічно назви цих сільрад.

4 січня 1965 року на Київщині було відновлено кілька районів. Відтак, Білоцерківський район був розукрупнений. До Сквирського району були передані 26 сільрад, що об'єднували 55 населених пунктів: Антонівську, Буківську, Великоєрчиківську, Великополовецьку, Горобіївську, Домантівську, Дулицьку, Кам'яногребельську, Краснолісівську, Кривошиїнську, Ленінську, Малоєрчиківську, Малолисовецьку, Маломихайлівську, Мовчанівську, Оріховецьку, Пищиківську, Пустоварівську, Рогізнянську, Самгородоцьку, Селезенівську, Тхорівську, Шаліївську, Шамраївську, Шапіївську, Яхнівську; до Кагарлицького - Шпендівську (1 село); до Фастівського - Малополовецьку сільраду (2 села). Натомість зі складу Тетіївського району було прилучено Тадіївську сільраду (4 села). У складі Білоцерківського району залишилося 36 рад (1 селищна і 35 сільських) та 64 населені пункти.

3 квітня село Хутір Межовий переданий від Озернянської до Тадіївської сільради. 8 грудня 1966 року Тадіївська сільська рада у складі сіл Тадіївка, Гайок, Хутір Межовий, Тарасівка передана до складу Володарського району. Але 9 грудня 1967 року вже перейменований Хутір Межовий - село Межове, повернутий у Білоцерківський район і знову підпорядкований Озернянській сільраді.

У 1967 році відбулося перейменування двох населених пунктів у складі Поправської сільради: з назв сіл Хутір Одноріг та Хутір Черкас виключено слово "Хутір".

1970-і[ред. | ред. код]

У 1971 році селище міського типу Узин набуло статусу міста. Відповідна рада стала міською.

У 1976 році було ліквідовано 3 сільради: Блощинецьку з передачею села Блощинці у підпорядкування Острійківській сільраді, Малоантонівську (с. Мала Антонівка стала відноситися до Олійниково-Слобідської сільради), Чепиліївську з передачею села Чепиліївка до Сухоліської сільради.

1980-і[ред. | ред. код]

У 1984 села Затиша і Красне передані від Василівської сільради до Йосипівської.

У 1985 році село Благовіщення Іванівської сільської ради виключене з облікових даних.

У 1987 село Терезине Вільнотарасівської сільської ради отримало статус селища міського типу та було утворено окрему селищну раду.

1990-і[ред. | ред. код]

У 1991 утворено дві сільради - Глушківську і Малоантонівську, а у 1993 - Сидорівську.[8]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Адміністративно-територіальний устрій Київської області [Архівовано 19 червня 2014 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
  2. а б ВВРУ, 2018, № 29, стор. 31
  3. а б Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 715-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Київської області»
  4. Постанови ВУЦВК про адміністративно-територіяльний поділ Волині, Донеччини, Катеринославщини, Київщини, Одещини, Поділля, Потавщини, Харківщини, Чернігівщини від 7 березня, 20 березня та 10 квітня 1923 р.
  5. Список поселень Київщини. - Видання газети "Вісник Київського губвиконкому. - Київ, 1924.
  6. s:ЗЗРРСУУ/1931/3/Про реорганізацію районів УСРР
  7. s:ЗЗРРСУУ/1935/4/Про склад нових адміністративних районів Київської області
  8. Адміністративно-територіальний поділ Київщини 1918–2010 роки : довідник / автор-упорядник М. М. Корінний — Біла Церква : Видавець О. В. Пшонківський, 2012. — 304 с. : іл.