Архітектура Азербайджану

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Архітектура Азербайджану — комплекс будівельних споруд на території сучасного Азербайджану, що представляють архітектурно-історичну значимість.

Середовище[ред.ред. код]

Азербайджан — країна Закавказзя, розташована між Іраном, Вірменією, Грузією і берегом Каспійського моря. Через територію проходили міжнародні торговельні шляхи за які боролися Візантія, Хозарський каганат і сасанідська Персія. На азербайджанську архітектуру найбільше вплинули такі країни, як Вірменія і Персія (Іран).

IV–VII ст[ред.ред. код]

Lekit round temple 2.JPG
Церква в селі Лекіт
Церква в селі Кум.JPG
Церква в селі Кум

Доісламська доба. Від неї залишилися відомі християнські храми VI ст. в селах Кум (тринавова базиліка з галереями) і Лекіт (ротондальний тетраконх), а також зороастрійські храми вогнепоклонників і «довгі мури» — гірські оборонні стіни (висотою до 20 м і товщиною до 4 м) з баштами в районі Дербента. Ці укріплення запирали так званий Каспійський стратегічний прохід.

VІІІ-ХІ ст[ред.ред. код]

Формування тридільного типу східного ісламського міста, яке складалося з таких частин: цитадель (резиденція правителя, диз) + шахрістан (громадський центр з мечеттю, ремісничими рядами, критими ринками) + рабади (житлові передмістя). Кожна частина мала свої укріплення. Приклад — місто Стара Ганджа. В цей період архітектура зазнала значного розвитку, але, нажаль, тогочасних пам'яток дотепер не залишилося. Матеріалами будівництва були камінь та цегла.

XII–XIII ст[ред.ред. код]

Mardakankrugbashnya2.JPG
Замок у с. Мардакян
Qız qalası 2013.JPG
Дівоча башта

Розвивалися міста розташовані на караванних шляхах (Баку). Будівництво на Апшеронському півострові замків з донжонами під впливом фортифікаційної архітектури Кілікійської Вірменії. Замок з круглим донжоном у с. Мардакян, 1232 р. Донжон по висоті розчленований куполами на три яруси.

Дівоча башта в Баку VI–XII ст. до цього часу має кілька до кінця не з'ясованих етапів будівництва. Вона циліндрична, з виступом, який не має ніякого раціонального пояснення. Також немає аналогій у середньовічній фортифікаційній архітектурі. Башта має 8 ярусів, перекритих кам'яними куполами, колодязь. Розрахована на 200 чоловік.

Середина ХIII-ХІV ст[ред.ред. код]

Чотирикутний замок
Чотирикутний замок

Занепад після монгольського нашестя. Продовжується будівництво замкзамків з квадратними донжонами. Прикладами є замки у с. Мардакян (кінця XIV ст.) та у с. Рамана (XIV ст.). Обидва відтворюють тип прямокутного замку з донжоном. Проте донжон тепер має квадратну форму у плані, з наріжними циліндричними напівбаштами. Відомі також замки з циліндричними донжонами (у с. Нардаран).

Розвиваються мавзолеї: мавзолеї в Барді, 1322 р. (циліндричний, з конусовидним вінчанням), у с. Карабаглар, XIV ст. (циліндричний, гофрований). Вишуканим декором відзначається центричний 12-гранний мавзолей у с. Хачин-Дорбатли 1314 р. з хрещатим внутрішнім простором, перекритим дуже розвиненими сталактитовими склепіннями.

Стовпова купольна Джума-мечеть (велика мечеть) у Дербенті, 1368 р., перебудована з християнської базиліки VII ст. з молільним залом 70×20 м, з монументальним стрілчастим куполом над міхрабом.

XV ст[ред.ред. код]

Palace of Shirvanshahs common.JPG
палац Ширваншахів
Блакитна мечеть в Тебризі

Удосконалюються раніше сформовані архітектурні композиції, і прийоми. Головною пам'яткою доби є палац Ширваншахів у Баку. Цей комплекс має велику і складну форму та розташований терасами, на рельєфі. До його складу входять споруди різних типів — палац, усипальниця, мавзолей, 3 мечеті, лазня.

Шедевр цегляного будівництва — центрична багатокупольна Блакитна мечеть у Тебризі (в Іранському Азербайджані) 1465 р., облицьована поліхромною орнаментованою майолікою (збереглася в руїнах після землетрусу).

XVI–XVIІ ст[ред.ред. код]

Створення держави Сефевідів. В архітектурі — продовжуються попередні традиції. Найвизначнішими пам'ятками є культові комплекси поблизу могил шейхів в Барді й Ардебілі. Барда. Мавзолей Імам-заде, XVII ст. Культовий комплекс шейха Сефі в Ардебілі, XV–XVII ст. виник навколо мавзолею засновника династії Сефевідів. Це споруди, згруповані довкола кількох внутрішніх дворів, що включають портал, сад, басейн, 2 мечеті й мавзолей.

Замість баштових мавзолеїв починають будувати невеликі восьмигранні мавзолеї з конічними завершеннями — мавзолей у с. Гюрджилер.

Цивільна архітектура представлена такими пам'ятками, як караван-сарай, торговий комплекс і лазні-хамам у Баку.

XVIII ст[ред.ред. код]

Розпад держави Сефевідів на дрібні ханства на території Азербайджану, занепадає економіка й архітектура.

Найвизначнішими архітектурними пам'ятками палаци Бакинських (не зберігся, відомий за кресленнями) і Шекинських ханів. Для палацу Шекинських ханів другої половини XVIII ст. властиві простий об'єм і розписи, різьблення тощо.

XIX ст[ред.ред. код]

Захоплення території Азербайджану Російською імперією. Цьому періоду характерні перепланування і перебудування міст та будівництво нових будівель і споруд за проектами в стилістиці класицизму.

Загалом, вершинами досягнення архітектури Азербайджану є Дівоча башта та ансамбль палацу Ширваншахів у Баку. Вони включені до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.