Економіка Албанії

Економіка Албанії
Тирана є економічним центром Албанії.
Валюта	1 Албанський лек (ALL, L) = 100 кіндарок
Фінансовий рік	календарний рік
Організації	WTO, ЦЄАВТ, ЧЕС
Статистика
ВВП	▲ $27,993 млрд (номінал, 2025) ▲ $61,261 млрд (ПКС, 2025)
Зростання ВВП	▲ 3,25 % (2024) ▲ 3,45 % (2023) ▲ 4,86 % (2022)
ВВП на душу населення	▲ $10,386 (номінал, 2025) ▲ $22,730 (ПКС, 2025)
ВВП за секторами	сільське господарство: 18,62 %, промисловість: 21,39 %, послуги: 47,35 % (2022)
Інфляція (ІСЦ)	1,9 % (2014)
Населення поза межею бідності	22 % (2020)
Індекс Джіні	33 (2021)
Робоча сила	▼ 1.376.643 млн (2023)
Робоча сила за секторами	сільське господарство (21,4 %), промисловість (28,3 %), послуги (50,3 %) (2024)
Безробіття	▼8,8 % (2024)
Галузі виробництва	взуття, одяг та одяг; туризм, нафта, цемент, хімічна промисловість, гірничодобувна промисловість, метали, продукти харчування та напої, гідроенергетика, автозапчастини
Зовнішня діяльність
Експорт	$4,25 млрд (2023)
Експортні товари	одяг та взуття, асфальт, метали та металеві руди, сира нафта, цемент та будівельні матеріали, овочі, фрукти, тютюн, перероблені продукти харчування та напої, гідроенергія, автомобільні запчастини
Партнери	Італія 40,8 %  Греція 12,7 %  Косово 7,5 %  Греція 4,2 % (2016)
Імпорт	$4,084 млрд (2017)
Імпортні товари	машини та устаткування, продукти харчування, текстиль, хімікати і т. д.
Партнери	Італія 29 %  Німеччина 9,4 %  КНР 8,7 %  Греція 7,8 %  Туреччина 7,8 %  Сербія 4,1 % (2016)
Державні фінанси
Борг	Державний борг: 71,3 % ВВП (2017) Зовнішній борг: $8,797 млрд (2017)
Доходи	$3,486 млрд (2017)
Витрати	$3,765 млрд (2017)
Головне джерело: CIA World Fact Book

Албанія — аграрно-індустріальна країна. Основні галузі економіки: харчова, текстильна та легка промисловість, нафтова, цементна, хімічна, гірнича, гідроенергетична. Близько 45 % національного прибутку створюється в промисловості і 33 % в сільському господарстві. Основний транспорт — автомобільний, залізничний, морський. Головні морські порти: Дуррес, Вльора, Саранда. Міжнародний аеропорт — в Тирані.

ХХ століття

Дорога А1 на півночі Албанії

Албанський експорт у 2006

Внаслідок аграрної реформи (1945—1946) понад 70 тис. безземельних селян одержали 172 тис. га землі, 475 тис. оливкових дерев, багато с.-г. реманенту. Швидкими темпами розвивається кооперування с. г. В кін. 1958 було бл. 2000 с.-г. кооперативів, які об'єднували 63 % сел. дворів і 76 % посівних площ, 22 держ. господарства, 22 МТС. Посівна площа— 404,6 тис. га (1957). Значне місце займають сади, оливкові плантації та виноградники. Луки і пасовиська—30 % території А. Серед зернових провідні—пшениця і кукурудза. Важлива тех. культура—бавовник (бл. половини всієї площі тех. культур). Вирощують також тютюн, цукр. буряки та ін. Тваринництво дає 40 % усіх доходів с. г. Особливо розвинуте вівчарство. У 1957 налічувалось (в тис. голів): овець — 1612,1, кіз — 1029,3, великої рогатої худоби — 405,4, свиней —96,2.

Довоєнна А. не мала залізниць; з 1947 збудовано з-ці Дуррес—Тирана, Дуррес—Пекіні—Ельбасан. Головний вид транспорту— автодорожній (77 % всіх перевезень, 1957). Морський транспорт відіграє важливу роль у зовн.-економіч. зв'язках. Головні порти Дуррес і Вльора.

Основи національної промисловості закладені після 1949. У кінці 1980-х років на частку промислової продукції припадало біля половини валової вартості товарів і послуг в Албанії. Найважливіші галузі промисловості були пов'язані із видобутком і збагаченням хромових і мідних руд, перегонкою нафти, виробництвом електроенергії, машин і інш. У кінці 1980-х років частка продукції харчової і текстильної промисловості становила біля третини всієї промислової продукції країни. У 1990-х роках обробна промисловість переживала глибоку кризу. До 1992 її продукція скоротилася більш ніж на 50 %, а в 1996 становила всього 12 % ВВП. На початку XXI ст. албанська економіка, основою якої залишається сільське господарство, продовжує пошуки ефективних шляхів зростання. При цьому Албанія залежить значною мірою від допомоги донорських країн (головні донори — США, 25 % допомоги, Італія — 24 % і Німеччина — 8 %).

Особлива увага в роки комуністичного режиму приділялася розвитку гідроенергетики. У 1988 виробництво електроенергії досягло майже 4 млрд кВт·год, з них на частку ГЕС припадало 80 %. У 1990-х роках виробництво електроенергії скоротилося, стали звичайними перебої в енергопостачанні, але до 1995 воно було відновлене.

За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A., 2001): ВВП — $ 2,6 млрд Темп зростання ВВП — 8 %. ВВП на душу населення — $ 795. Прямі закордонні інвестиції — $ 24 млн Імпорт — $ 1,07 млрд (г.ч. Італія — 43,4 %; Греція — 28,8 %; Туреччина — 3,9 %; Німеччина — 3,7 %). Експорт (сира нафта, бітум, хром, залізна руда, нікель, вугілля, мідний дріт, тютюн, фрукти, овочі, хромова руда, ферохром, сільськогосподарські продукти) — $ 348,5 млн (г.ч. Італія — 62,7 %; Греція — 12,5 %; Німеччина — 5,5 %; США — 1,2 %).

Азартні ігри

Азартні ігри Албанії частково легальні й жорстко контролюються державою. Тривалий час азартні ігри було дозволено, але 2008 року їх було практично повністю заборонено до 2020-го, коли відбулося часткове послаблення щодо умов ліцензування казино. Щорічний оборот індустрії ставок Албанії оцінюють у 700 млн євро.

Див. також

• Корисні копалини Албанії
• Історія освоєння мінеральних ресурсів Албанії
• Гірнича промисловість Албанії
• Сільське господарство в Албанії

Джерела

Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X. Гірничий енциклопедичний словник. Том 3. 2004 р.

Посилання

• Albic Business Web Portal in Albania
• Bank of Albania (official site) [Архівовано 1 лютого 2017 у Wayback Machine.]
• U.S. Department of Energy — Country Report on Albania