Економіка Албанії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Економіка Албанії
Toptani Shopping Mall Tirana 2016.jpg
Тирана є економічним центром Албанії.
Валюта 1 Албанський лек = 100 кіндарок
Фінансовий рік календарний рік
Організації WTO
Статистика
ВВП $35,87 млрд. (2017)
Ріст ВВП 3,7 % (2017)
ВВП на душу населення $12,500 (2017)
ВВП за секторами сільське госоподарство: 22,6 %, промисловість: 23,8 %, послуги: 53,7 % (2017)
Інфляція (ІСЦ) 2,1 % (2017)
Населення
поза межою бідності
14,3 % (2012)
Індекс Джіні 29 (2012)
Робоча сила 1.407 млн. (2017)
Робоча сила
за секторами
сільське господарство (41,8 %), промисловість (11,4 %), послуги (46,8 %) (2014)
Безробіття 14 % (2017)
Галузі виробництва Харчова промисловість, текстиль та одяг; пиломатеріали, нафта, цемент, хімікати, гірничодобувна промисловість, основні метали, гідроенергетика, туризм
Зовнішня діяльність
Експорт $960,9 млн. (2017)
Експортні товари текстиль та взуття, асфальт, метали і металеві руди, сира нафта, овочі, фрукти, тютюн
Партнери Італія Італія 50,5 %
Сербія Сербія 8,1 %
Flag of Kosovo.svg Косово 7,5 %
Греція Греція 4,2 % (2016)
Імпорт $4.084 млрд (2017)
Імпортні товари машини та устаткування, продукти харчування, текстиль, хімікати і т. д.
Партнери Італія Італія 29 %
Німеччина Німеччина 9,4 %
Flag of the People's Republic of China.svg КНР 8,7 %
Греція Греція 7,8 %
Туреччина Туреччина 7,8 %
Сербія Сербія 4,1 % (2016)
Державні фінанси
Борг Державний борг: 71,3 % ВВП (2017)
Зовнішній борг: $8,797 млрд. (2017)
Доходи $3,486 млрд. (2017)
Витрати $3,765 млрд. (2017)
Головне джерело: CIA World Fact Book[1]

Албанія — аграрно-індустріальна країна. Основні галузі економіки: харчова, текстильна та легка промисловість, нафтова, цементна, хімічна, гірнича, гідроенергетична. Бл. 45 % національного прибутку створюється в промисловості і 33 % в сільському господарстві. Осн. тр-т — автомобільний, залізничний, морський. Гол. морські порти: Дуррес, Вльора, Саранда. Міжнародний аеропорт — в Тірані.

ХХ століття[ред.ред. код]

Дорога А1 на півночі Албанії
Албанський експорт у 2006

Внаслідок аграрної реформи (1945—1946) понад 70 тис. безземельних селян одержали 172 тис. га землі, 475 тис. оливкових дерев, багато с.-г. реманенту. Швидкими темпами розвивається кооперування с. г. В кін. 1958 було бл. 2000 с.-г. кооперативів, які об'єднували 63 % сел. дворів і 76 % посівних площ, 22 держ. господарства, 22 МТС. Посівна площа— 404,6 тис. га (1957). Значне місце займають сади, оливкові плантації та виноградники. Луки і пасовиська—30 % території А. Серед зернових провідні—пшениця і кукурудза. Важлива тех. культура—бавовник (бл. половини всієї площі тех. культур). Вирощують також тютюн, цукр. буряки та ін. Тваринництво дає 40 % усіх доходів с. г. Особливо розвинуте вівчарство. У 1957 налічувалось (в тис. голів): овець — 1612,1, кіз — 1029,3, великої рогатої худоби — 405,4, свиней —96,2.

Довоєнна А. не мала залізниць; з 1947 збудовано з-ці Дуррес—Тірана, Дуррес—Пекіні—Ельбасан. Головний вид транспорту— автодорожний (77 % всіх перевезень, 1957). Морський транспорт відіграє важливу роль у зовн.-економіч. зв'язках. Головні порти Дуррес і Вльора.

Основи національної промисловості закладені після 1949. У кінці 1980-х років на частку промислової продукції припадало біля половини валової вартості товарів і послуг в Албанії. Найважливіші галузі промисловості були пов'язані із видобутком і збагаченням хромових і мідних руд, перегонкою нафти, виробництвом електроенергії, машин і інш. У кінці 1980-х років частка продукції харчової і текстильної промисловості становила біля третини всієї промислової продукції країни. У 1990-х роках обробна промисловість переживала глибоку кризу. До 1992 її продукція скоротилася більш ніж на 50 %, а в 1996 становила всього 12 % ВВП. На початку XXI ст. албанська економіка, основою якої залишається сільське господарство, продовжує пошуки ефективних шляхів зростання. При цьому Албанія залежить значною мірою від допомоги донорських країн (головні донори — США, 25 % допомоги, Італія — 24 % і Німеччина — 8 %).

Особлива увага в роки комуністичного режиму приділялася розвитку гідроенергетики. У 1988 виробництво електроенергії досягло майже 4 млрд кВт·год, з них на частку ГЕС припадало 80 %. У 1990-х роках виробництво електроенергії скоротилося, стали звичайними перебої в енергопостачанні, але до 1995 воно було відновлене.

За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A., 2001): ВВП — $ 2,6 млрд Темп зростання ВВП — 8 %. ВВП на душу населення — $ 795. Прямі закордонні інвестиції — $ 24 млн Імпорт — $ 1,07 млрд (г.ч. Італія — 43,4 %; Греція — 28,8 %; Туреччина — 3,9 %; Німеччина — 3,7 %). Експорт (сира нафта, бітум, хром, залізна руда, нікель, вугілля, мідний дріт, тютюн, фрукти, овочіхромова руда, ферохром, сільськогосподарські продукти) — $ 348,5 млн (г.ч. Італія — 62,7 %; Греція — 12,5 %; Німеччина — 5,5 %; США — 1,2 %).

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Усі дані, якщо це не зазначені окремо, подані у доларах США.