Ліси Албанії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search

Ліси Албанії — увесь комплекс лісових масивів на території Албанії (28,7 тис. км²), що становить майже 25 % площі країни, тоді як 1980 року цей показник сягав 1282 тис. га (47 %)[1][2][3]. У лісовому фонді країни на хвойні породи припадає лише 149 тис. га (12 % деревостою в 1980 році), а на листяні — 1,13 млн га (88 %). Загальний запас промислової деревини оцінюється в 80 млн м³[1]. Найбільші лісові масиви займають гірські північні, північно-східні й південно-східні околиці країни. За деревостоєм ліси Албанії поділяються на: високі — 46 %, молоді — 29 %, чагарники — 25 %. Головні породи: різноманітні види дубів — 32 %, бук — 17 %, сосни — 17 %, ялиця — 2 %, широколисті породи — 34 %.

Природні умови[ред.ред. код]

Докладніше: Географія Албанії

Близько 70 % території Албанії займають Албанські Альпи: Північні (Проклетіє) з висотами до 2692 м і Південні, між якими лежить Центральний масив, розчленований долинами річок. Узбережжя Адріатичного моря на заході переважно низовинне, на півдні — гористе (гори Люнгара, Малакастра, Гріба, Чіка, Дембелі, Люнджерія); уздовж узбережжя — горбиста приморська низовина[2].

Клімат узбережжя й західних схилів гір, обернених до моря, субтропічний середземноморський з жарким сухим літом і відносно теплою (середні температури не опускаються нижче -5 °C) вологою зимою. Для східних регіонів країни властивий помірний морський клімат. Пересічна температура липня +24…+25 °C, січня +3…+9°C. Кількість атмосферних опадів сильно коливається на місцевості й залежить від експозиції схилів — від 500 до 2500 мм на рік, максимум припадає на осінь[2].

Районування[ред.ред. код]

Лісовий покрив країни можна умовно, в залежності від висоти над рівнем моря й експозиції схилів, розділити на 3 пояси[1].

  1. Прибережний пояс тягнеться від узбережжя в глиб країни до висот 300 м на півночі й 900 м на півдні. Рослинні формації представлені типовим середземноморським маквісом, тобто поєднанням вічнозелених чагарників з широколистяними породами дерев: дуб кам'яний (Quércus ílex), верес деревовидий (Erica arborea), суничник дрібноплодий (Arbutus andrachne), маслина (Olea europaea), юдине дерево (Cercis siliquastrum), олеандр (Nerium oleander), фісташка (Pistacia), держидерево (Paliurus spina-christi)[1]. Завдяки людині в цьому поясі дуже поширені фруктові дерева: гранат (Punica), апельсин (Citrus sinensis), мигдаль (Prunus dulcis), фундук (Corylus avellana), яблуня (Malus).
  2. Дубовий пояс охоплює схили гір на висотах від 300 до 1000 м на півночі й від 900 до 1200 м на півдні. Це передусім мішані широколистяні дубові ліси: дуб густий (Quercus frainetto), австрійський (Q. cerris), пухнастий (Q. pubescens) і македонський (Q. trojana)[1]. У цьому поясі албанці так само розводять багато фруктових порід, що й в прибережному, додаючи до них волоський горіх (Juglans regia) і каштан їстівний (Castanea sativa).
  3. Буковий пояс представлений високопродуктивними лісовими угрупованнями мішаних й виключно букових лісів на висотах від 1000 до 1600 м на півночі й від 1200 до 1800 м на півдні. У мішаних лісах цього поясу хвойні породи представлені ялицею македонською (Abies borisii-regis) і грецькою (A. cephalonica), тисом ягідним (Taxus baccata), сосною румелійською (Pinus peuce) та панцирною (P. heldreichii), яка зустрічається у верхньому поясі до висоти 2100 м[1].

Лісове господарство[ред.ред. код]

Середня продуктивність лісів країни досить низька — 62 м³/га, тільки 30 % лісів можуть становити господарське значення для лісозаготівлі[1].

Після другої світової війни із запровадженням планової економіки в Албанії лісове господарство перейшло до рук держави. За комуністичних часів щорічний обсяг лісозаготівлі становив 2,5 млн м³[1]. Були зведені підприємства деревообробної промисловості, налагоджений випуск меблів, скипидару, ацетону, спирту. Такі деревообробні підприємства були відкриті в Шкодері, Тирані й Ельбасані, а також на місцях лісових рубок. Північний кластер лісової промисловості був створений на лівому березі Дрина: Кабаші, Фуша-е-Аресіт, Крюезіу, Шемрія; південний кластер у Черменіці й Яблониці Мокрій: Бідза, Стеблева, Хотолішті, Пишнаші, Наградець[2].

Лісорозведення[ред.ред. код]

За часів державної планової економіки в Албанії велось цілеспрямоване покращення продуктивності лісових масивів: висаджувались австрійський дуб, румелійська та панцирна сосни; для осушення заболочених низовин висаджувався евкаліпт[1].

Через інтенсивний перевипас скотини на гірських схилах, зведення лісових масивів масово стали ширитись ерозія та зсуви ґрунту. Щоб запобігти цим негативним руйнівним явищам на небезпечних схилах висаджуються лісозахисні смуги.

У прибережній смузі з теплим лагідним середземноморським кліматом висаджувались плантації маслин.

Лісовим господарством займається Міністерство лісів та внутрішніх вод Албанії.

Охорона лісів[ред.ред. код]

Природно-заповідний фонд Албанії (національні парки позначено зеленим)

Гірські ліси країни з прадавніх часів населяють люди, які вже 10 тис. років тому знищували їх вогнем задля очищення території під землеробство. За античних часів Епір стає одним з центрів тогочасної людської цивілізації, але із закінченням епохи античності ці землі не зазнавали значного впливу від людської діяльності. Впродовж XIX століття ситуація докорінно змінилась, ландшафти зазнали суттєвих змін: збільшення поголів'я овець спричинювало тяжкі наслідки перевипасу, розвиток сільського господарства спричинював зведення лісів. Зміни ведення господарства місцевим населенням, разом із зростанням населення і політичної нестабільності в регіоні призвели до значного знеліснення і ерозії ґрунтів[4].

За часів народно-демократичної влади (1966 року) було створено мережу з 11 національних парків, декотрі з них задля збереження цінних букових, ялицевих та соснових гірських лісів, чагарників середземноморського узбережжя:

У 1990-2000-х роках колишня мережа охоронюваних територій була реорганізована, деякі резервати було закрито, створено нові, змінений режим і площа старих:

Через політичну нестабільність та економічні негаразди відбувається надмірний тиск на лісові біотопи. Швидка й інтенсивна деградація лісів у вигляді незаконних рубок, численних пожеж, браконьєрства, неконтрольованого збору рослинної сировини призвели до екологічної катастрофи — площа продуктивних лісів за 1990-2000-ні роки зменшилась вдвічі[4][3]. За рік в найбіднішій країні Європи вирубується в середньому 2,5 млн дерев. На початку 2016 року влада Албанії ввела мораторій на будь-які рубки дерев у лісах на 10 років[3].

Наукові дослідження[ред.ред. код]

Лісівнича освіта[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г д е ж и к Букштынов А. Д., 1981
  2. а б в г Албанія / Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  3. а б в Не рубайте, мужики! // Закон і бізнес. — 2016. — № 8 (закон і бізнес).
  4. а б (англ.) Pindus Mountains mixed forests. — World Wildlife Fund, 16 травня 2014.

Література[ред.ред. код]

  • (нім.) Hovart L., Ellenberg H., Glavac V. Vegetation Sudosteuropas. Jena, 1974, 768 p.
  • (нім.) Walter H. Die Vegetation Osteuropas, Nord- und Zentralasiens. Stuttgart, 1974, 452 p.
  • (рос.) Байтин А. А., Логинов Н. В., Столяров Д. П. Лесоустройство в зарубежных странах. — М., 1964. — 270 с.
  • (рос.) География лесных ресурсов земного шара. — М., 1960. — 666 с.
  • (рос.) Букштынов А. Д., Грошев Б. И., Крылов Г. В. Леса. — М. : Мысль, 1981. — 316 с. — (Природа мира) — 100 тис. прим.

Посилання[ред.ред. код]