Александров Володимир Степанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Александров Володимир Степанович
Aleksandrov V S.jpg
Александров Володимир Степанович
Псевдо А.ч-в; Алнов В.
Народився 2 липня 1825(1825-07-02)
Бугаївка, Ізюмський повіт, Харківська губернія, Російська імперія
Помер 10 січня 1894(1894-01-10) (68 років)
Харків, Російська імперія
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Діяльність Письменник
Alma mater ХНУ імені В. Н. Каразіна і медичний факультет Харківського університетуd
Мова творів Українська
Батько Александров Степан Васильович

S:  Роботи у  Вікіджерелах

Володи́мир Степа́нович Алекса́ндров (нар. 2 липня 1825, Бугаївка, Ізюмський повіт, Харківська губернія, Україна — пом. 10 січня 1894, Харків, Україна) — український поет, військовий лікар, музикант, фольклорист. Доктор медицини з 1859 року.

Життєпис[ред. | ред. код]

Син сільського священика Степана Александрова, автора бурлескної поеми «Вовкулака». Народився в селі Бугаївка Ізюмського повіту на Слобожанщині. Закінчив медичний факультет Харківського університету, працював військовим лікарем.

Навчався в Куп'янському духовному училищі, Харківському колегіумі (семінарії) та Харківському університеті, по закінченні якого в 1853 працював військовим лікарем у піхотному полку, потім у Варшавському та Седлецькому госпіталях, саперному батальйоні. В 1860 повернувся в Україну лікарем уланського полку в Чугуєві, був старшим ординатором місцевого шпиталю. 1867 обійняв посаду харківського міського лікаря. Від 1879 — знову в армії, служив старшим лікарем резервного батальйону в Харкові, старшим лікарем Керченського лазарету, дивізійним лікарем у Полтаві та Харкові, де свою оселю по вулиці Великій Сумській зробив своєрідним українським культурним центром. Пішов у відставку 1888.

Збирав етнографічний матеріал, опрацьовував фольклорні мелодії. 1861 в «Основі» вмістив вірші «Думка» та «Плач дочки по матері». Надрукував низку книжок у Харкові та Полтаві, виступав також у львівських часописах «Зоря», «Світ». Створював п'єси, оперети: «За Немань іду» (1872; доповнена та доопрацьована М. Старицьким) і «Не ходи, Грицю, на вечорниці» (1873), казки: «Коза-Дереза», «Ивашечко», «Чижикове весілля», «Пісня про Гарбуза», біблійні перекази, в тому числі «Тихомовні співи на Святі мотиви». Перекладав поезії Г. Гейне, А. Міцкевича, М. Лермонтова та інших авторів. Витлумачивши німецький оригінал, написав знамениту пісню «Розбите серце» («Я бачив, як вітер березу зломив…»). На схилі літ уклав історичну збірку «Гетьманщина» (колекція портретів гетьманів України від Б. Хмельницького до К. Розумовського з біографіями), підготував лібрето опери П. Щуровського «Богдан Хмельницький». 1886—92 випустив два альманахи «Складка».

Помер у Харкові. На його помин К. Білиловський, Б. Грінченко, Марко Кропивницький та інші видали ще одну «Складку» (1896).

Донька Людмила — автор музики опублікованих у 1887 році романсів, які стали народними піснями: «Повій, вітре, на Вкраїну» (слова Степана Руданського) і «Дивлюсь я на небо» (слова Михайла Петренка).

Творча діяльність[ред. | ред. код]

Вперше виступив з поезіями 1861 (журнал «Основа»). Написав оперети

  • «За Немань іду» (1872) і
  • «Не ходи, Грицю, на вечорниці» (1873); остання перероблена пізніше Миколою Старицьким.

В опереті «За Немань іду» відбувся дебют романсу «Повій, вітре, на Вкраїну» (слова Степана Руданського) його доньки Людмили Володимирівни.

Видав збірку власних перекладів з М. Лермонтова та І. Козлова «Малоруські співанки» (1880) й альманах «Складка» (1887—1892).

Александров збирав усну народну творчість і опубл. «Народний пісенник з найкращих українських пісень», казки «Коза-дереза», «Івашечко»; друкував етнографічні праці. Деякі поезії Алексанрова здобули популярність у народі («Я бачив, як вітер березку зломив» та ін.).

Твори[ред. | ред. код]

  • Предание о храмовой иконе в церкви слободы Бугаевки Харьковской губернии Изюмского уезда: С прибавлением кратких сведений о самой Бугаевке. Х., 1876
  • Песни, бывшие наиболее в ходу между студентами Харьковского университета в 1840 годах. Х., 1891.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Александров Володимир Степанович // Українська музична енциклопедія, Т.1 — Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. 2006 — C. 42

Бібліографія[ред. | ред. код]

Перші публікації творів[ред. | ред. код]

  • Думка («Не так мене правда…»).— Основа, 1861, № 7, стор. 58.
  • За Немань іду (Малоруська оперетка в 2 актах і в 4 картинах). Скомпонував В. Ал-ов. Пісні на фортепіано положила Людмила Ал-ова. X., Унів. друк., 1872. 47 стор.-Ь 12 стор. нот.
  • За Немань іду. Малоруська оперетка в 4 актах. Скомпонував В. Ал-ов. Пісні на фортепіано положила Людмила Ал-ова. Вид. 2-е. З додатком однієї картини. X., Унів. друк., 1873. 60 стор.
  • Не ходи, Грицю, на вечорниці (Оперетка в 4 діях). X., 1873. 61 стор.
  • Співанки, з великоруської на малоруську мову переложив Вл. Александров. Виручка з видання призначена на пам'ятник Лєрмонтову. X., друк. M. М. Гордона, 1880. 8 стор. Зміст: Янгол («Із неба опівночі янгол летів…») — переклад з Лєрмонтова; Сон («В жару півдня в долині Дагестана…»)— переклад з Лєрмонтова; Думка («У журбі іду я на дорогу…») — переклад з Лєрмонтова; Розбите серце («Я бачив, як вітер березу зломив…») — з Левенштейна[de]; Луна («В діброві грімко я сумую…») — з великоруського; Веснянка («Іде весна, тепло несе…») — з руського; Вечерній дзвін[ru] — з Козлова[ru].
  • Малороссийская сказка Коза-дереза. X., тип. M. M. Гордона, 1881. 19 стор.
  • Кедр. 3 Гейне. Переклад.— Світ, 1881, № 10, стор. 173.
  • Студентский гимн в память годовщины императорского Харьковского университета 17 января. Посвящает молодым друзьям студентам Харьковского университета старый собрат по Университету. X., тип. И. В. Попова, 1882. 2 стор.
  • Украинский карманный календарь на 1887 год. X., 1886.
  • Народний пісенник з найкращих українських пісень, які тепер найчастіш співаються. З нотами особно. Скомпонував Вл. Александров. X., видав Ф. Михайлов, 1887. 113 стор. [86 народних пісень].
  • Українська мелодія (3 Висоцького).— Складка, № 1. Альманах. Спорудив Вл. Александров. X., друк. Адольфа Дарре, 1887, стор. 5—6.
  • Лірницька дума («Як зле та лихе чоловік починає…»).— Складка, № 1, X., 1887, стор. 81.
  • Моя могила.— Складка, № 1, X., 1887, стор. 44.
  • Чижикове весілля (3 народної теми).— Складка, № 1, X., 1887, стор. 55—59.
  • Співанка («Ти несись, мій спів, з мольбою…»). (З німецького).— Складка, № 1, X., 1887, стор. 64.
  • Живе озеро (Казка Данилевського).— Складка, № 1, X., 1887, стор. 85—89.
  • Байка («На вовка помовка, а заяць кобилу з'їв…»). (Переклад з І. А. Крилова).— Зоря, 1889, № 15—16, стор. 243—244.
  • Пісня про гарбуза (Рослинний епос по народній темі).— Зоря, 1889, № 15—16, стор. 249—250.
  • Песни, бывшие наиболее в ходу между студентами Харьковского университета в 1840 годах, русские и латинские, последние с русскими переводами в стихах, с нотами для пения и с аккомпанементами на рояле. Собрал и издал студент того времени Вл. Александров. X., тип. Адольфа Дарре, 1891. 71 стор.
  • Таємна журба (3 Гейне).— Складка, № 2. Альманах. Спору-див Вл. С. Александров. X., друк. И. М. Варшавчика, 1893, стор. 56.
  • До пташок.—Складка, № 2, X., 1893, стор. 76—77.
  • Привітання («Слідочки ніг твоїх я думкою цілую…»).— Складка, № 2, X., 1893, стор. 50.
  • Про війну і про те, з чого вона буває (3 народних вуст).— Складка, № 2, X., 1893, стор. 111 — 116.
  • Діди (Поема). Переклад з Міцкевича.— Ілюстр. календар т-ва «Просвіта», 1893, стор. 57—62.
  • Пісня про всяку рибу.— Зоря, 1893, № 3, стор. 52—53.
  • Стародавня легенда про черця, що жив аж триста літ.— Зоря, 1893, № 11, стор. 208—210.
  • Зміряча Рада (Байка по І. А. Крилову). [Інший варіант байки: «На вовка помовка, а заяць кобилу з'їв…»].— Зоря, 1894, № 2, стор. ЗО.

Найважливіші повторні видання[ред. | ред. код]

  • Драматична оперетка «Не ходи, Грицю, на вечорниці» у п'яти актах. Вид. 2-е. Скомпонував Вл. Александров. Полтава, тип. Полт. губ. правл., 1884. 72 стор.
  • Украинская сказка Коза-дереза. Полтава, тип. Полт. губ. правл., 1885. 33 стор.
  • Пісня про Гарбуза. Рослинний епос по народній темі. X., 1889. 16 стор.
  • Чижикове весілля. Живе озеро. Дві казки. К., вид. С. І. Гомо-лінського, 1890. 16 стор.

Література про Александрова[ред. | ред. код]

  • Січовик Василь. Володимир Александров (Огляд життя і літературної діяльності).— Діло, 1888, № 193, 194, 196, 197.
  • Комар[ов] М. В. Александров. «Чижикове весілля і Живе озеро». Дві казки. К, 1890. Рец.— Зоря, 1890, № 23, стор. 364.
  • [Без підп.]. Некролог.— Жите і слово, т. І, 1894, кн. 2, стор. 319.
  • В. Н[аумен]ко. Владимир Степанович Александров.— Киев. старина, 1894, № 2, стор. 311—313.
  • Білило Цезар [Білиловський К.]. Споминки про д-ра В. Александрова.— Зоря, 1894, № 4, стор. 90—92.
  • Граб Павло [Грабовський П.]. Споминки про Володимира Александрова.—. Зоря, 1894, № 23, стор. 505—506
  • Граб Павло [Грабовський П.]. Споминки про д-ра В. Александрова— Зоря, 1895, № 13, стор. 258—259. [Див.: Грабовський Павло. Зібрання творів у 3 т. Т. 3. К-, Вид-во АН У PCP, 1960, стор. 103—105].
  • Білиловський К. А. Коротенькі споминки про В. С. Александрова.— Складка. Альманах на спомин В. С. Александрова. Спорудив К. А. Білиловський. X., 1896, стор. З—23.
  • Єрофеїв Ів. Матеріали до біографії В. С. Александрова.— Червоний шлях, 1926, № 9, стор. 253—455.
  • Єрофєєв Ів. В. С. Александров,—Літ. газета, 1945, № 14.

Література[ред. | ред. код]

  • Антологія української поезії, т. і. К., 1957.
  • Граб(овський) П. Споминки про В. Александрова. «Зоря», 1895, ч. 13.
  • В.Н-ко [Науменко В.] Владимир Степанович Александров. «Киевская старина», 1894, № 2
  • Д-р Володимир Александрів. «Зоря», 1894, № 2
  • Білило Ц. [Білиловський К.] Споминки про д-ра В. Александрова. Там само, № 4
  • Новицкий С. А. Доктор медицины Владимир Степанович Александров. Х., 1894
  • Єрофеїв І. Матеріали до біографії В. С. Олександрова. «Червоний шлях», 1926, № 9
  • Возняк М. Автобіографічні знадібки до характеристики В. С. Александрова. «Україна», 1928, № 4
  • Старицький М. Твори, т. 8. К., 1965
  • Грабовський П. Вибрані твори, т. 2. К., 1985
  • Андронова Л. Г. Александров Володимир Степанович. В кн.: Літературна Харківщина. Х., 1995.
  • Слобожанська муза. Антологія любовної лірики ХVІІ—ХХ століть / Балабуха К.Х, Бойко В. С., Боровий В. І., Ковальова О.П., Перерва А.А., Сапеляк С. Є., Сторожук А.П. — Харків : Майдан, 2000. — С. 65–68. — ISBN 9667077764.

Посилання[ред. | ред. код]