Альберт Кан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Альберт Кан
англ. Albert Kahn
англ. Albert Kahn
нім. Albert Herzensworte Kahn
Народження 21 березня 1869(1869-03-21)[1][2][…]Раунен, Рейнланд-Пфальц, Німецька імперія
Смерть 8 грудня 1942(1942-12-08)[1][2][…] (73 роки)Детройт, Мічиган, США
Поховання White Chapel Memorial Cemeteryd
Релігія юдаїзм[4]
Національність німецький єврей
Громадянство Німеччина НімеччинаFlag of the United States.svg США
Діяльність архітектор
Праця в містах Детройт
Найважливіші споруди Штаб-квартира General Motors
Нагороди
Ідентифікатори і посилання
Structurae 1006040
база даних Музею Орсе 104428
Альберт Кан у Вікісховищі?

Альберт Кан (англ. Albert Kahn; 1869, Раунен, Рейнланд-Пфальц, Німецька імперія — 1942, Детройт, Мічиган, США) — американський промисловий архітектор німецького єврейського походження. Один з найвідоміших архітекторів свого часу, автор забудівлі Детройт​​а, неофіційний «батько» радянської «індустріалізації»; голова фірм Albert Kahn Inc. та Albert Kahn Associates.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в Німеччині в єврейській родині [5]. Був старшим сином рабина в Раунені. Емігрував з батьками в США в 1880.

Навчався архітектурі в фірмі Mason and Rice в Детройті. У 1891 нагороджений стипендією для поїздки в Європу. Там він зустрівся з молодим архітектором Генрі Беконом, і вони разом відвідали Італію, Францію, Німеччину та Бельгію.

У 1896 заснував фірму разом з Джорджем Неттлтоном і Олександром Троубріджем. З 1902 керував фірмою сам.

Перебуваючи в Детройті​, центрі американської автомобільної промисловості, Кан пов'язав з ним свою кар'єру.

У 1919 спроектував штаб-квартиру корпорації General Motors.

Робота в СРСР[ред. | ред. код]

У 1928 запрошений в СРСР для участі в індустріалізації. Приїхав до Москви на чолі групи з 25 інженерів, і протягом 2 років фірма Albert Kahn Inc. підготувала понад 4 000 фахівців, у 1929-1932 спроектувала і організувала будівництво 521 об'єктів [6] [7] [8] (за іншими даними - 571) об'єкт. Це, в першу чергу, тракторні (тобто танкові) заводи в Сталінграді, Челябінську, Харкові. Автомобільні заводи в Москві та Нижньому Новгороді. Ковальські цехи в Челябінську, Дніпропетровську, Харкові, Коломні, Люберцях, Магнітогорську, Нижньому Тагілі, Сталінграді. Верстатобудівні заводи в Калузі, Новосибірську, Верхній Салді. Прокатний стан в Москві; ливарні заводи в Челябінську, Дніпропетровську, Харкові, Коломні, Люберцях, Магнітогорську, Сормово, Сталінграді; механічні цехи в Челябінську, Люберцях, Подільському, Сталінграді, Свердловську; сталеливарні цехи та прокатні стани в Кам'янському (в 1936-2016 — Дніпродзержинськ), Коломні, Кузнецьку, Магнітогорську, Нижньому Тагілі, Верхньому Тагілі, Сормово; підшипниковий завод в Москві, Волховський алюмінієвий завод; Уральська азбестова фабрика та багато інших [9].

Проекти[ред. | ред. код]

  • Апартаменти по вул. 2900 Схід Джефферсон-авеню, Детройт, 1915
  • Виробничий центр Рассел, 1916
  • Будівля Новин Детройта, 1917
  • Штаб-квартира компанії Ford Motor Company в Нью-Йорку, 1917
Участь в проектуванні виробництв

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Encyclopædia Britannica
  2. а б SNAC — 2010.
  3. а б Словник шотландських архітекторів
  4. біографія
  5. Біографія Алберта Кана на сайті знаменитих архітекторів (англ.)
  6. Журнал «Тайм» (англ.)
  7. / expert / 2010/01 / ura_u_nih_depressiya / Журнал «Експерт» № 1 (687) / 28 грудня 2009 року Максим Рубченко. «Ура, у них депресія!»
  8. І. Трабскій. Він служив Генрі Форду і Йосипу Сталіну. Архів оригіналу за 14 травень 2011. Процитовано 17 листопад 2016. 
  9. Рудольф Волтерс. [http: //www.rgo-sib.ru/book/kniga/ 169.htm {{{Заголовок}}}]. — Свиньїн і сини, 2010. — ISBN 978-5-98502-093-9.

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Д. Хмельницкий. Танки за хлеб. Американские корни советской военной промышленности. — Москва, «Яуза», 2006. ISBN 87849-214-8