Альберт Кан
| Альберт Кан | |
|---|---|
| англ. Albert Kahn англ. Albert Kahn нім. Albert Herzensworte Kahn | |
.jpeg) | |
| Народження | 21 березня 1869[1][2][…] |
| Смерть | 8 грудня 1942[1][2][…] (73 роки) |
| Поховання | White Chapel Memorial Cemeteryd |
| Релігія | юдаїзм[4] |
| Національність | єврей |
| Країна |
 Німеччина→ США |
| Діяльність | архітектор |
| Праця в містах | Детройт |
| Найважливіші споруди | Штаб-квартира General Motors |
| Нагороди | |
| Брати, сестри | Julius Kahnd |
| Діти | ·Lydia Winstond |
 Альберт Кан у Вікісховищі | |
Альберт Кан (англ. Albert Kahn; 1869, Раунен, Рейнланд-Пфальц, Німецька імперія — 1942, Детройт, Мічиган, США) — американський промисловий архітектор німецького єврейського походження. Один з найвідоміших архітекторів свого часу, автор забудівлі Детройта, неофіційний «батько» радянської «індустріалізації»; голова фірм Albert Kahn Inc. та Albert Kahn Associates.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився в Німеччині в єврейській родині [5]. Був старшим сином рабина в Раунені. Емігрував з батьками в США в 1880.
Навчався архітектурі в фірмі Mason and Rice в Детройті. У 1891 нагороджений стипендією для поїздки в Європу. Там він зустрівся з молодим архітектором Генрі Беконом, і вони разом відвідали Італію, Францію, Німеччину та Бельгію.
У 1896 заснував фірму разом з Джорджем Неттлтоном і Олександром Троубріджем. З 1902 керував фірмою сам.
Перебуваючи в Детройті, центрі американської автомобільної промисловості, Кан пов'язав з ним свою кар'єру.
У 1919 спроектував штаб-квартиру корпорації General Motors.
Робота в СРСР[ред. | ред. код]
У 1928 запрошений в СРСР для участі в індустріалізації. Приїхав до Москви на чолі групи з 25 інженерів, і протягом 2 років фірма Albert Kahn Inc. підготувала понад 4 000 фахівців, у 1929-1932 спроектувала і організувала будівництво 521 об'єктів [6][7][8] (за іншими даними - 571) об'єкт. Це, в першу чергу, тракторні (тобто танкові) заводи в Сталінграді, Челябінську, Харкові. Автомобільні заводи в Москві та Нижньому Новгороді. Ковальські цехи в Челябінську, Дніпропетровську, Харкові, Коломні, Люберцях, Магнітогорську, Нижньому Тагілі, Сталінграді. Верстатобудівні заводи в Калузі, Новосибірську, Верхній Салді. Прокатний стан в Москві; ливарні заводи в Челябінську, Дніпропетровську, Харкові, Коломні, Люберцях, Магнітогорську, Сормово, Сталінграді; механічні цехи в Челябінську, Люберцях, Подільському, Сталінграді, Свердловську; сталеливарні цехи та прокатні стани в Кам'янському (в 1936-2016 — Дніпродзержинськ), Коломні, Кузнецьку, Магнітогорську, Нижньому Тагілі, Верхньому Тагілі, Сормово; підшипниковий завод в Москві, Волховський алюмінієвий завод; Уральська азбестова фабрика та багато інших [9].
Проекти[ред. | ред. код]
- Апартаменти по вул. 2900 Схід Джефферсон-авеню, Детройт, 1915
- Виробничий центр Рассел, 1916
- Будівля Новин Детройта, 1917
- Штаб-квартира компанії Ford Motor Company в Нью-Йорку, 1917
- Участь в проектуванні виробництв
Галерея[ред. | ред. код]
-
Мічиганський університет, головний корпус гуманітарних наук -
Будівля поліції Детройта -
Будівля General Motors, Детройт, 1919 -
Будівля Фішера, 1927 -
Тракторний завод у Сталінграді (1930) -
Бібліотека, Мічиганський університет
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б Словник шотландських архітекторів
- ↑ біографія
- ↑ Біографія Алберта Кана на сайті знаменитих архітекторів [Архівовано 21 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Журнал «Тайм» [Архівовано 14 січня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ / expert / 2010/01 / ura_u_nih_depressiya / Журнал «Експерт» № 1 (687) / 28 грудня 2009 року Максим Рубченко. «Ура, у них депресія!». Архів оригіналу за 19 травня 2022. Процитовано 22 травня 2022.
- ↑ І. Трабскій. Він служив Генрі Форду і Йосипу Сталіну. Архів оригіналу за 14 травня 2011. Процитовано 17 листопада 2016.
- ↑ Рудольф Волтерс. Архівована копія. — Свиньїн і сини, 2010. — ISBN 978-5-98502-093-9. Архівовано з джерела 16 грудня 2018
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Альберт Кан |
.svg){kind=small}
- Chicago Architecture, Edited by John Zukowsky. The Art Institute of Chicago and Prestel Verlag, Munich, London, New York, 1987.
- Біографія Алберта Кана на сайті Мічиганського університету
- Біографія Алберта Кана на сайті знаменитих архітекторів [Архівовано 21 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Марк Меерович. Американські та німецькі архітектори в боротьбі за радянську індустріалізацію
- Melnikova-Raich, Sonia (2010). The Soviet Problem with Two 'Unknowns': How an American Architect and a Soviet Negotiator Jump-Started the Industrialization of Russia, Part I: Albert Kahn. IA, Journal of the Society for Industrial Archeology. 36 (2): 57—80. ISSN 0160-1040. Архів [http: //www.sia-web.org/iajournal/siaia.html оригіналу] за 16 грудня 2013. Процитовано 23 червня 2019. [1] [Архівовано 24 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
Література[ред. | ред. код]
- Д. Хмельницкий. Танки за хлеб. Американские корни советской военной промышленности. — Москва, «Яуза», 2006. ISBN 87849-214-8
|
|
Це незавершена стаття про архітектора чи архітекторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |