Андрій Боболя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Андрій Боболя
Bobola.jpg
Народився 30 листопада 1591(1591-11-30)[1]
Страхотина, Гміна Сянік, Сяноцький повіт, Підкарпатське воєводство, Польща
Помер 16 травня 1657(1657-05-16)[1] (65 років)
Іванове
Поховання Q9333674?
Громадянство
(підданство)
Flaga Rzeczypospolitej Obojga Narodow ogolna.svg Річ Посполита
Діяльність місіонер, Jesuit, католицький чернець
Конфесія Римо-католицька церква
Рід Q9174796?
Батько Mikołaj Bobola[d]
Фігура Андрія Боболі, перед його святинею у Варшаві

Св. Андрій Бобо́ля (пол. św. Andrzej Bobola; 30 листопада 1591(15911130), Страхоцін, Сяноцький повіт, Підкарпатське воєводство, Польща — 16 травня 1657, Іванове, Берестейська область, Білорусь) — польський шляхтич гербу Леліва, римо-католицький діяч, святий Римо-католицької церкви, священомученик, чернець ордену єзуїтів. Представниками Польської православної церкви вважається символом переслідувань тих православних, які після Берестейської унії відмовилися переходити в лоно Католицької церкви.

Життєпис[ред. | ред. код]

Був прийнятий в Товариство Ісуса (єзуїтів) в 1616 році у місті Вільно. У місцевій академії студіював теологію (1618—1622), рукоположений у священики 12 березня 1622 році єпископом Євстахієм Воловичем[2]. Спершу виконував функції проповідника й керівника марійської конгрегації. Однак з 1635 року, з часу коли почався активний спротив русинів католицькій експансії, святий Андрій став мандрівним проповідником у Білорусі і зміцнював католицьку віру в багатьох з тих, хто вагався, чи не повернутися до віри батьків. З 1636 до смерті в 1657 році пройшов сотні миль по пісках і болотах величезної долини річки Прип'яті.

Вирізнявся своєю релігійною діяльністю, особливо в Бобруйську і Пінську, де завзято проповідував католицизм, внаслідок чого його інколи називають апостолом Полісся. 1657 року під час бойових дій у ході Хмельниччини проти польського гніту, Боболя був схоплений козаками і пізніше вбитий: йому відсікли кінцівки, здерли з тіла шкіру, завдали вогняних опіків, відрізали носа та інше[3]. Похований у м. Янові (Іванове, сучасна Берестейська область). Тіло священомученика спершу було поховано в Пінську, а в 1827 році (за іншими даними 1808[4]) перенесено до Полоцька. 23 червня 1922 більшовики поглумилися з мощей, потім перевезли їх до Інституту гігієни в Москві як «цікавий експонат мумії». Папа Пій XI віднайшов мощі та 18 травня 1924 віддав їх до єзуїтської церква Іль-Джезу в Римі[4].

Папа Пій IX беатифікував його в 1853 році, а Папа Пій XI 17 квітня 1938 року його канонізував.

Тіло було віднайдено нетлінним, зберігається в одному з костелів у Варшаві. Святий покровитель Пінської римо-католицької дієцезії у Білорусі.

Покровительство[ред. | ред. код]

Святий Андрій Боболя — патрон Польщі та Варшавського римо-католицького архієпископства.

Ставлення Польської православної церкви до святого[ред. | ред. код]

Представники Польської православної церкви вважають, що його діяльність є символом переслідувань тих православних, які після Берестейської унії відмовилися переходити в лоно Католицької церкви.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #119550245 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. ks. Poplatek J. T.J. Andrzej Bobola // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Polska Akademia Umiejętności — Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1935. — S. 101. ​(пол.)
  3. Invicti athletae Christi, die XVI m. Maii, A.D. MDCCCCLVII - Pius PP. XII, Litterae Encyclicae | PIUS XII. w2.vatican.va. Процитовано 2019-05-16. 
  4. а б ks. Poplatek J. T.J. Andrzej Bobola… — S. 102.

Посилання[ред. | ред. код]