Астрономічна і метеорологічна обсерваторія на вершині Піп Іван

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

48°02′49″ пн. ш. 24°37′38″ сх. д. / 48.04694° пн. ш. 24.62722° сх. д. / 48.04694; 24.62722 (Білий Слон)

Руїни обсерваторії, вересень 2003 р.

Астрономі́чна і метеорологі́чна обсервато́рія на верши́ні Піп Іва́н, також звана умовною назвою Бі́лий Слон — колишня обсерваторія на горі Піп-Іван; найвище розташована споруда в Україні, в якій постійно жили й працювали люди (2028 м над рівнем моря). Діяла в 19381941 рр.

Розташована на території Верховинського району Івано-Франківської області. Площа приміщень будівлі становила 554 кв.м, об'єм - 4796 куб.м[1]. Площа забудови становить 816,26 кв.м[2]

Історія[ред.ред. код]

Порівняльний вигляд герба над головним входом (станом на січень 1964 та вересень 2014 р.)

Після Першої світової війни у Польщі постало питання про будівництво нової обсерваторії, бо існуюча Варшавська обсерваторія ставала все менш придатною для астрономічних спостережень.

У 1935 інженер, генерал Леон Бербецький від імені Ліги протиповітряної оборони держави (LOPP) запропонував директорові астрономічної обсерваторії Варшавського університету М.Каменському організувати астрономічний відділ у метеорологічній обсерваторії, яку планували збудувати у Карпатах, на вершині гори Піп-Іван. Того ж року командування протиповітряної оборони Польщі за результатами оголошеного ним конкурсу схвалило проект будівництва обсерваторії архітекторів К. Марчевського та Й. Погоського.

Будівництво розпочалося влітку 1936 року.

Проект-переможець тендеру для будівництва обсерваторії

Обсерваторія зводилася переважно з використанням місцевого будівельного матеріалу — каменю-пісковика, що здешевлювало і спрощувало будівництво. Робочу силу складали теж переважно місцеві мешканці сіл. Камінь на гору підвозили кіньми чи несли в руках, на спині. Так само транспортували інші будівельні матеріали, обладнання, доставлені залізницею до найближчої станції Ворохта (70 км від будівельного майданчика). Багато зусиль було витрачено на перенесення до вершини гори Піп-Іван 33 скринь із елементами купола та іншими деталями. Найбільша з них важила 950 кг.

Проект-переможець тендеру для будівництва обсерваторії (розріз зверху

Стіни обсерваторії, що побудована у стилі конструктивізму, складені із пісковика і сягають 1,5 м товщини на рівні цокольного поверху та 1 м — на рівні верхніх поверхів. Для утеплення приміщення з внутрішньої сторони між тиньком і кам'яною кладкою закладено прошарок просмоленого корку. Споруда має два поверхи зі східної сторони, і 5 — із західної. Її двосхилий дах був покритий мідними листами. З південної сторони розташована ротонда, де розміщувався телескоп.

Урочисте відкриття «Астрономічно-метеорологічної обсерваторії імені маршала Юзефа Пілсудського Ліги протиповітряної оборони Польщі» відбулося 29 липня 1938. Вона складалася із 43 кімнат і має 57 вікон. Серед них — конференц-зал, помешкання керівника обсерваторії, інші житлові приміщення, їдальня, кабінети, зал для метеоінструментів тощо. У підвалі обладнали акумуляторну та котельню.

Керівником обсерваторії був виходець із села Микуличина Владислав Мідович. Тут же він і жив разом із дружиною та сином. Ще кілька осіб допоміжного технічного та наукового персоналу забезпечували постійні астрономічні та метеоспостереження. В обсерваторії постійно перебував загін польських прикордонників.

Урочисте відкриття обсерваторії

Наукові дослідження 1937–1939 рр.[ред.ред. код]

Перше обсерваційне фотографування новим апаратом виконав 1937 року Мацей Бєліцький. Йому вдалося отримати 4 фотографії планетоїда Інтерамня. Кількома місяцями пізніше було зроблено дві фотографії комети Юрофф-Ахмаров-Гассель. Отримані таким чином дані були опубліковані у журналі Варшавської обсерваторії у 19381939 рр.

Навесні 1939 року до роботи в обсерваторії приступив доктор Володимир Зон. Він фотографував зірки у двох кольорах, які вирізнялися інтенсивністю свічення на чорно-білих фотознімках. Робота проводилася з зорями, що населяють Чумацький Шлях. Недопрацьований матеріал доктора Зона, що зберігався у Варшаві, загинув під час Варшавського повстання 1944 року.

У квітні 1939 року до обсерваторії прибув магістр Стефан Щирбак для проведення астрономічної роботи (за дорученням професора Камінського). Тоді він здійснив близько 70 візуальних оцінок яскравості змінних зірок, виконав серію малюнків з обертання Марса, визначив 6 позицій комети Брукса. Він витратив близько 20 годин на пошук нових комет за допомогою 80-міліметрового телескопа. Стефан Щирбак виконував спостереження в обсерваторії, де й загинув у період воєнних дій.

План-схема прибудинкової території обсерваторії на г. Попиван

Після початку Другої Світової війни[ред.ред. код]

Після початку Другої Світової війни працівники обсерваторії евакуювали найцінніше обладнання, яке потрапило до Будапештської астрономічної обсерваторії, потім до Відня, звідки повернулися до Польщі після війни. Змонтований трилінзовий об'єктив перебуває в Сілезькому планетарії.

Після окупації Західної України радянськими військами у вересні 1939 р. обсерваторія постановою Ради народних комісарів УРСР 2 січня 1940 р. була передана до відання академіка Академії Наук УРСР Олександра Яковича Орлова, що було потім підтверджено додатковими рішеннями Гідрометеорологічного комітету РНК СРСР від 25 лютого 1940 р. З весни 1941 р. і до німецької окупації обсерваторією керував Михайло Карпович Коростаренко. Тут здійснювалась деяка науково-спостережна діяльність[3]. Після фашистської окупації наприкінці 1941 року будинок обсерваторії зайняли угорські війська, які обладнали тут спостережний пункт. Німці вивезли металеві частини астрографа до Львова, де до останнього часу вони зберігалися у фізичному корпусі Львівського університету (на вул. Кирила і Мефодія).

Після повторної російської окупації 1944 року було прийнято остаточне рішення, згідно з яким обсерваторію визнано зруйнованою (протокол № 23 АН УРСР від 29.12.1944 р.)[4]

По війні приміщення було покинуте, і місцеві мешканці розтягли з нього все, що мало якусь цінність, зокрема, мідні листи з куполу та даху обсерваторії. Із них вони зробили великі чани, в яких варять сир на навколишніх полонинах.

Вигляд головного входу станом на 1964 р.

Сучасний стан[ред.ред. код]

«Білий слон» (2012 р.)

У жовтні 1996 року в м. Яремче відбулася науково-практична нарада «Метеоролого-астрономічна обсерваторія на горі Піп-Іван», в якій взяли участь представники різних установ України і Польщі. На нараді обговорювалася можливість відбудови та відновлення діяльності обсерваторії. Протокол намірів наради було направлено до урядів України і Польщі.

Івано-Франківська філія інституту «Укрзахідпроектреставрація» виконала архітектурно-археологічні обміри, інженерні обстеження, технологічна лабораторія — роботи з обстеження складу будівельних матеріалів та розчинів, які використовувались при спорудженні будівлі. На замовлення Головного управління будівництва і архітектури обласної держадміністрації виконані робочі креслення ремонту та реставрації обсерваторії. Але досі не визначено функціональне використання обсерваторії.

Дехто запевняє, що тут вигідно було б заснувати інститут природничих наук; професор О.Адаменко пропонував створити туристичний центр. Була пропозиція у відреставрованому будинку обсерваторії розмістити інститут лікарських рослин (у тутешній флорі налічується понад 1000 видів рослин, в тому числі лікарських). Астрономічна обсерваторія Львівського університету вважає за необхідне відновити високогірну станцію для проведення метеорологічних, астрономічних, екологічних, біологічних і сейсмічних досліджень.

За участю провідних науковців України та Польщі, представників органів місцевої влади та проектно-будівельних організацій у 2002 році було проведено три науково-практичні семінари-наради з питань вироблення концепції відновлення та діяльності вищезгаданої обсерваторії. На першій науково-практичній конференції, яка відбулася у Яремчі 24 січня 2002 року, була створена Наукова рада з питань відновлення обсерваторії. Ця споруда одночасно могла б використовуватися не тільки як науковий, але й як екскурсійно-туристичний об'єкт. Польські науковці звернулися з відповідним запитом до органів влади Республіки Польща та отримали схвалення щодо продовження роботи над проектом.


На початку жовтня 2002 року голова Івано-Франківської обласної держадміністрації Михайло Вишиванюк надіслав Президентові Л.Кучмі листа про необхідність підтримати ідею відбудови і відновлення роботи обсерваторії. Наприкінці листопада 2002 року на адресу Вишиванюка надійшов лист від першого заступника глави Адміністрації Президента України Валерія Хорошковського про те, що «розглянуто та визнано слушними пропозиції ОДА щодо необхідності винесення на рівень міжурядових переговорів питання відновлення астрономо-метеорологічної обсерваторії, розташованої на вершині гори Піп Іван у Верховинському районі Івано-Франківської області». З цього приводу Міністерству закордонних справ України було дано відповідне доручення.

Протягом 1998–2010 років було проведено 12 літніх українознавчих експедицій до обсерваторії на гору Піп Іван і на основі доступних літературних джерел та одержаних експедиційних матеріалів було здійснено історичну реконструкцію будівництва цієї споруди.

2010 року було повідомлено про виділення Україною 900 тис. грн. на підготовку проектно-кошторисної документації Польсько-українського центру академічної молоді у селі Микуличин (при загальному кошторисі робіт близько 48 млн грн.; спільний проект Варшавського та Прикарпатського університетів). У рамках цього проекту планували також провести реконструкцію обсерваторії на горі Піп Іван [5].

Незважаючи на 50 років запустіння та руйнації, фундаменти та стіни будівлі збереглися у задовільному стані. Необхідно поновити дерев'яні перекриття, столярні вироби, дах, виконати заново все інженерне забезпечення. Але перш за все потрібно відновити дорогу від лісництва у присілку Явірник до обсерваторії.

Ремонтні роботи[ред.ред. код]

У травні 2012 р. стало відомо, що Міністерство культури Польщі виділяє 70 тисяч доларів на відновлення споруди обсерваторії. Виділення коштів заплановано в рамках грантової програми, партнером якої є Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника. Внесок університету визначений в розмірі 25% від загального кошторису проекту [6]. Кошти будуть спрямовані на консервацію будівлі: накриття дахом, закриття входів і виходів, віконних отворів, щоб ізолювати внутрішні приміщення від проникання снігу та для зменшення вітрильності даху за умов нерідких ураганних вітрів.

2012[ред.ред. код]

Попередньо було заплановано розпочати роботи у липні 2012 р., однак вдалося лише вирівняти і підсипати ґрунтову дорогу, що з'єднує смт. Верховина та с. Шибене. Власне ремонтні роботи на обсерваторії були здійснені у вересні-листопаді 2012 р.[7] Реконструкція проводиться під егідою будівельної компанії ВАТ "Житлобуд", керівником у якій є професійний будівельник і колишній Голова Івано-Франківської обласної Ради Олійник Ігор Мирославович. Керівником ремонтних робіт (виконробом) є колишній головний архітектор м. Івано-Франківськ Ідак Володимир Володимирович.

Станом на кінець 2012 р. було виконано такі роботи (Див. сюжет 24 Каналу від 20.10.12 р.):

  1. Вичищено для житлових потреб робітників кімнату котельної (середина вересня 2012 р., у 2013 р. тут була крамниця)
  2. Замуровано вікна та інші отвори приміщень, де встановлено нове перекриття та підлога, для запобігання засніження (середина вересня 2012 р.)
  3. Частково демонтовано зігнилу підлогу-перекриття другого поверху і замість нього встановлено нове (друга половина вересня 2012 р.)
  4. Повністю встановлено перекриття третього поверху і зведено каркас даху (кінець вересня-початок жовтня 2012 р.)
  5. Дах над встановленими дерев'яними перекриттями повністю зашито мідним листом (середина жовтня 2012 р.)

2013[ред.ред. код]

Влітку 2013 р. жодні роботи не велися, що було зумовлено відсутністю фінансування.

4 вересня 2013 року 10 студентів факультету фізичного виховання і спорту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника та 2 викладачів факультету фізичного виховання і спорту, архітектор Володимир Ідак та головний інженер університету Юрій Лукашук спільно з 30 рятувальниками ГУ МНС в Івано-Франківській області узяли участь в екологічній експедиції на обсерваторію Піп-Іван. Все зібране сміття автомобілем «ГАЗ – 66» було вивезено з гірської вершини, тобто з висоти понад дві тисячі метрів над рівнем моря.[8]

Станом на кінець 2013 р. було виконано такі роботи (протягом першої половини листопада 2013 р.):

  1. Облаштовано для житла працівників кімнату на першому поверсі ("№20"): вибито кладку і встановлено вікно, змонтовано полички, стіл та лежаки.
  2. Встановлено балки перекриття та підлогу другого поверху башти, віконні отвори закрито дошками та цеглою для уникнення проникання снігу
  3. Встановлено металево-дерев'яний каркас для дашка над баштою. Перекрито дашок фанерою OSB та тимчасовим руберойдом.

2014[ред.ред. код]

28.07.2014 р. між Прикарпатським університетом та Управлінням Державної служби з надзвичайних ситуацій у Івано-Франківській області було укладено угоду про співпрацю № 40-с/14, згідно з якою було домовлено про створення окремого рятувального поста на базі приміщень обсерваторії. 7 вересня відбулося чергове сходження на гору Піп Іван делегації, в яку входили представники Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області, Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника та Варшавського Університету (Республіка Польща)[9].

У 2014 р. протягом теплого сезону знову не було виконано ніяких фундаментальних робіт. Протягом чотирьох днів травня встигли лише замінити пошкоджений льодом тимчасовий руберойд на більш витривалий.

Протягом 8-14 серпня спеціалістами лабораторії 3D-сканерів Інституту археології Республіки Польща було виконано роботи по скануванню обсерваторії для подальшого створення 3D-моделі. Відео 1

17 серпня 2014 р. об'єкт відвідала експедиція рятувальників [10], однак ніяких робіт проведено не було. Основні роботи продовжились аж наприкінці серпня 2014 р.

Станом на 09.09.2014 (29.08-09.09.2014) було зроблено[11]:

  1. Вимуровано заново значний сегмент кладки у північній стіні башти, яка випала через ерозію (для цього винесено значну кількість каміння зі схилів)
  2. Вичищено другу кімнату ("№21") для проживання: встановлені двері та вікно замість замурованої цеглою кладки.
  3. Вичищено третю кімнату "№20А" (навпроти існуючої житлової "№20"), що зараз використовується як склад.
  4. Вставлено вікна в тамбурі основи та на другому поверсі башти, закладено цеглою маленьке віконце при сходах з першого на другий поверх.

Протягом 10-17.09.2014 р. працювала бригада бляхарів, яка змонтувала систему водозливу по периметру даху об'єкта та накрила бляхою всі незакінчені раніше сегменти. Також було встановлено двері при виході з башти і два вікна на сходах.

Всупереч інформації ЗМІ про монтування сонячних батарей для автономного електроживлення обсерваторії[12] станом на середину вересня 2014 р. жодних робіт чи передумов для такої діяльності немає.

06.11.2014 р. прибула бригада майстрів з Івано-Франківська у кількості 3 чол., а також 6 рятувальників. Станом на 11.11.2014 зроблено:

  1. Вичищено залишки цементу та старого перекриття даху колишньої котельні (тепер - рятувальний пост)
  2. Встановлено вхідні металеві двері
  3. Змонтовано віконниці (ставні) та металопластикові вікна Відео 2
  4. Засмолено дах руберойдом Відео 3
  5. Вимурувано новий комин (димохід)[13]
  1. Настелено підлогу в одній кімнаті
  2. Частково відновлено перестінок другої кімнати
  3. Пофарбовано двері при виході на башту та два вікна на сходах.

2015[ред.ред. код]

10.07.2015 р. в селищі Верховина відбулась чергова міжнародна зустріч, присвячена в тому числі плануванням робіт на черговий сезон[14]. Однак фактично їх розпочали значно пізніше, що пов'язано із затримкою фінансування.

24 вересня 2015 р. на гору прибула бригада майстрів на чолі з Воломиром Ідаком для відновлення мурів, що оточували обсерваторію по периметру. Мури протидіяли занесенню снігом подвір'я та підвальних приміщень нульового поверху. В зв'язку з поганими погодними умовами роботи було призупинено, і бригада з'їхала з гори вже 30 вересня. Після деякого потепління наступні заїзди відбувались спорадично кількома особами від початку жовтня. Основна бригада знову виїхала 25.10 і закрила сезон 05.11.2015 р. Станом на згадану дату зроблено:

  1. Закінчено облаштування рятувального поста для проживання: виведено димохідну трубу в комин, вичищено комірчину навпроти житлової кімнати рятувального посту, змонтовано лежаки, шафки для речей та сушіння дров, проведено часткову електрифікацію та освітлення приміщення.
  2. Вичищено від землі та піску приміщення генераторної та конюшень[15]
  3. Розкопано до рівня фундаменту та частково залито заново стяжку фундаменту мурів з боку Говерли. Почато роботи з боку каплиці.
  4. Закладено камінням основний вхід в обсерваторію в зв'язку з засмічуванням її туристами у зимовий період
  5. Облаштовано дві кімнати для туристів в перешийку нульового поверху, де встановлені двері, вікна та дощаний настил.
  6. Встановлено металеві віконниці в приміщення дизельної (нижній рівень рятувального посту), встановлено вхідні дерев'яні двері.
  7. Димохід труби закрито металевою заглушкою, встановлено додаткові двері в коридорі рятувального поста.

2016[ред.ред. код]

Туалет для будівельників 1936 р.
Опис стану приміщень та їх історичне призначення

Перший заїзд мав місце 20.06.2016 р. у кількості 7 працівників та 11 студентів ПНУ. Було вивезено два пластикові баки 1 куб. м для збору дощової води, металеві вхідні двері, цемент для мурування парканів та мурів. 24.06.16 було вивезено частину металевих парканів, ворота та хвіртки.

Протягом 20-24.06.2016 р. виконано[16]:

  1. Вирито траншеї для бетонування мурів та парканів.
  2. Випадково розкопано підземний тимчасовий туалет (що був засипаний ще до моменту будівництва мурів).
  3. Встановлено вхідні (парадні) двері.
  4. Вичищено дах перемички від піску та рослинності.
  5. Назбирано каміння для мурування парканів.
  6. Вичищено повністю коридор нульового поверху головного корпусу, а також імовірно пральню, душову та туалет.
  7. Встановлено систему водозбору дощової води з даху.
  8. Вичищено кам'яні доріжки від землі та рослинності, що прокладені уздовж стін будівлі.
  9. Почато розчистку першого поверху в основі прямокутної башти.
  10. Розчищено приміщення котельні

Станом на 13.10.2016 р. було зроблено:

  1. Вичищено приміщення покоїв сучасного рятувального посту від старих будівельних матеріалів, утеплено стіни та підлогу теплозберігаючими матеріалами. В кухні рятувального поста встановлено двох'ярусні ліжка для розміщення будівельних бригад
  2. Розчищено та вивезено будівельне сміття з санблоку основного поверху та зі складу підвального рівня.
  3. Збудовано мур від воріт (окрім ділянки зі старим туалетом) до каплички.
  4. Збудовано туалет.

2017[ред.ред. код]

Станом на середину жовтня в обсерваторії велися роботи у внутрішніх приміщеннях, зокрема:

  • Здійснено утеплення та ремонт колишньої акумуляторної (зараз тут виробниче приміщення з кухнею)
  • Облаштовано приміщення колишніх дизельної та генераторної
  • Розчищено основу круглої башти («лабораторія») та деякі інші приміщення
  • Залито перекриття над приміщенням колишнього конференц-залу
Тривимірна модель споруди з деталізацією стану ремонту на кінець сезону 2015 р. (версія 1.0)

Рятувальна служба[ред.ред. код]

В приміщенні колишньої обсерваторії діє Чорногірський гірський пошуково-рятувальний пост ДСНС України.[17]

Згадки у художній літературі[ред.ред. код]

Про цю обсерваторію згадує Юрій Андрухович у своєму есеї «Carpathologia cosmophilica».

Цей же ж автор описує вигадані події, що відбуваються в неназваній прямо обсерваторії, в романі "Дванадцять обручів".

У книзі "Згори вниз. Книга страхів" Тетяни Малярчук головна героїня зупинялася на ніч у покинутій обсерваторії на вершині гори.

у 2006 році вийшов роман Марії Римар "Білий слон", з яким вона стала дипломантом конкурсу "Коронація слова". Події в обсерваторії вплітаються в містичні події роману.

Трьохвимірна модель версія 2.0

Охоронний статус[ред.ред. код]

Обсерваторія є пам'яткою архітектури місцевого значення згідно рішення Івано-Франківського облвиконкому № 144 від 19.09.1989 р.[18][19]. Охоронний номер 474-М (за іншими даними - 110608[20])

Правовий статус[ред.ред. код]

На підставі рішення Верховинської районної ради від 28.12.2010 р. “Про передачу будинку колишньої обсерваторії на горі Піп Іван” споруду було передано на баланс університету без права його продажу, відчуження чи передачі в оренду. 25.08.11 р. між адміністрацією ПНУ та Верховинською РДА було укладено угоду про цільове використання обсерваторії, згідно з яким ПНУ зобов'язався надавати доступ до приміщень обсерваторії площею 816,26 кв. м, що розташована за адресою: с. Явірник Зеленської сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області, бажаючим для ознайомлення з архітектурною пам'яткою, учням для освітніх цілей та облаштувати оглядовий майданчик для всіх відвідувачів.

Згідно рішення Івано-Франківської обласної Ради було рекомендовано Верховинській районній Раді передати приміщення обсерваторії Прикарпатському університету ім. В. Стефаника у власність.

На підставі вищезгаданого рішення Верховинська районна Рада внесла зміни до рішення від 28.12.10 р., згідно якого будинок колишньої обсерваторії було передано з комунальної власності у державну та у спільне оперативне управління ПНУ, Верховинської РДА та Верховинської райради. Також було внесено зміни до рішення Верховинської райради від 24.06.98 р. до переліку об'єктів комунальної власності району.

Станом на 2016 р., згідно Державного реєстру речових прав, обсерваторія на г. Піп Іван належить державі в особі Міністерства освіти та науки України. Згідно наказу МОН України №620 від 03.06.2016 р. за ПНУ було закріплено право господарського відання обсерваторією за інвентарним номером 10323.

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. KREINER, Jerzy M. (2013). GÓRSKIE OBSERWATORIA ASTRONOMICZNE W PRZEDWOJENNEJ POLSCE (HISTORIA I STAN WSPÓŁCZESNY) (Пол.). POLSKA AKADEMIA UMIEJĘTNOŚCI KOMISJI HISTORII NAUKI PAU. 
  2. Акт приймання-передачі до Угоди про цільове використання обсерваторії на горі Піп-Іван від 25.08.2011 р.
  3. Карпатська обсерваторія ім. Товариша Хрущова. karpatia.org.ua. Процитовано 2017-02-07. 
  4. Зустріч Нового 1940 року в обсерваторії на горі Піп Іван (про мужність академіка О.Я. Орлова та трагічну долю обсерваторії)
  5. Янукович патронуватиме реконструкцію обсерваторії на горі Піп Іван // gazeta.ua, 1.08.2010
  6. Польща допоможе відновити обсерваторію в Українських Карпатах // tyzhden.ua, 30.05.2012
  7. Прикарпатський ти Варшавський університети закінчили перший етап консервації обсерваторії на г. Піп-Іван // firtka.if.ua, 07.11.2012 р.
  8. Спільна екологічна акція студентів і викладачів Прикарпатського університету та рятувальників. www.pu.if.ua. Процитовано 2015-11-09. 
  9. На горі Піп Іван проведено робочу нараду // Сайт управління ДСНС України в Івано-Франківській обл.
  10. В Карпатах на горе Поп Иван обустроят пост горных спасателей
  11. Білий Слон: три дні з хроніки реанімації. karpatia.org.ua. Процитовано 2014-09-09. 
  12. "Білий слон" у Карпатах відновлюють, а на даху встановлюють сонячні батареї
  13. Веб-альбоми Picasa - Yurko Hudyma - ПІЧ 8-11.11.2014. picasaweb.google.com. Процитовано 2015-11-09. 
  14. http://pu.if.ua/uk/mizhnarodnyi-arkhitekturnyi-proekt-vidbudovy-astronomichno-meteorolohichnoi-observatorii-na-h-pip-ivan/3348-pip-ivan
  15. Коли приходить Білий Слон. karpatia.org.ua. Процитовано 2015-11-09. 
  16. Попиван обсерваторний: таємниця філософської кімнати. 
  17. Громадське Телебачення (2017-09-17). Обсерваторія «Білий слон». Робота високогірних рятувальників. Процитовано 2017-09-17. 
  18. Вісник. - Івано-Франківськ, 1989. - №17. - Жовт. -С.43.
  19. Реєстр пам'яток архітектури місцевого значення. 
  20. Архітектурно-будівельний проект захисних і консерваційних робіт архітектурної пам'ятки колишньої обсерваторії (ох .№ 110608) в селі Зелена Верховинського району Івано-Франківської області. ДНРУ Івано - Франківської області. 

Поклики[ред.ред. код]