Вулиця Кирила і Мефодія (Львів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Кирила і Мефодія
Львів
Початкова ділянка вулиці
Початкова ділянка вулиці
Місцевість Цитадель
Район Галицький
Назва на честь святих Кирила і Мефодія
Колишні назви
Курницька, Длугоша, Розенштрасе, Длугоша, Ломоносова
радянського періоду (українською) Длугоша, Ломоносова
радянського періоду (російською) Длугоша, Ломоносова
Загальні відомості
Протяжність 480 м
Координати початку 49°50′02″ пн. ш. 24°01′57″ сх. д. / 49.8339278° пн. ш. 24.0327278° сх. д. / 49.8339278; 24.0327278
Координати кінця 49°49′49″ пн. ш. 24°01′43″ сх. д. / 49.8304278° пн. ш. 24.0288694° сх. д. / 49.8304278; 24.0288694
Поштові індекси 79005[1]
Транспорт
Рух односторонній
Покриття бруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Архітектурні пам'ятки кам'яниці № 8,10,18,22,29,31,33
Пам'ятники погруддя Яна Снядецького, Ярослава Дутчака
Навчальні заклади хімічний та фізичний факультети ЛНУ ім. І. Франка, Львівська лінгвістична гімназія
Поштові відділення ВПЗ № 5 (вулиця Мартовича, 2)[1]
Забудова класицизм, історизм, конструктивізм
Зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
CMNS: Вулиця Кирила і Мефодія (Львів) на Вікісховищі

Ву́лиця Кири́ла і Мефо́дія — вулиця у Галицькому районі Львова. Сполучає вулицю Коцюбинського з вулицею Грушевського.

Прилучаються вулиці Кобилянської, Менделєєва.

Назви[ред. | ред. код]

  • Курницька — назва відома з XVIII століття. Могла походити від слова «курник» — господарське приміщення де тримають птицю. За іншою версією тут «курили» (дистилювали) горілку — технологічний процес, котрий не практикували в середмісті, виносячи за межі міських мурів.
  • Длугоша — названа 1885 року на честь Яна Длугоша, польського історика, церковного і політичного діяча.
  • Розенштрассе — назва часів німецької окупації (від вересня 1941).
  • Длугоша — повернена передвоєнна назва у липні 1944 року.
  • Ломоносова — назва від грудня 1944 року, надана радянською владою Львова, на честь Михайла Ломоносова російського вченого XVIII століття.

Будівлі[ред. | ред. код]

№ 4. Ботанічний сад Львівського університету (стара частина), заснований у 1851 році Гіацинтом Лобажевським на території колишнього саду монастиря тринітаріїв. У 18551877 роках садом опікувався Карл Бауер.[2] У 1892 року частину університетського ботанічного саду забрали під будову нових корпусів — хімічного, геолого-мінералогічного та фармакологічного інститутів Львівського університету.[3]

№ 6,8. Корпуси хімічного та фізичного інститутів, збудовані 1892 року за проектом віденського архітектора Різорі, добудовані 1911 року архітекторами Григорієм Пежанським за участю архітектора Йозефа Браунзайса[4]. До 1939 року в будинку під № 8 розташовувалося Природниче товариство ім. М. Коперника.[5] Нині тут містяться хімічний і фізичний факультети та астрономічна обсерваторія ЛНУ ім. І. Франка.

№ 9. Будинок з елементами готики і романського стилю, споруджений за проектом Тадеуша Обмінського у 1908 році.[6]

№ 11. Вілла Гохберґера. Збудована у 1880 році архітектором Юліушом Гохберґером для власних потреб. 1913 року відбулася реконструкція будинку за проектом К. Теодоровича для С. Левандовського.[7] Нині тут знаходиться дошкільний навчальний заклад № 43.

№ 15. Металеві конструкції тераси колишньої вілли спроектовано та виготовлено у 1905 році відомою в Галичині фірмою «Зигмунт Піотрович і Я. Шуман».[8] 1927 року будинок перебудовано за проектом Івана Багенського і Войцеха Дембінського[9].

№ 17. Будинок жіночого монастиря Сестер Чину святого Василія Великого, відомий нині як Монастир провінції Пресвятої Тройці Святих Василя і Макрини. Приміщення передане монахиням Львівською міською радою у 1993 році.[10]

№ 17а. Будинок гімназії Сестер Василіянок, відомий нині як Львівська лінгвістична гімназія, збудований у другій половині 1920-х років навпроти старого ботанічного саду львівського університету.[10]

№ 18. Вілла Кшановського, збудована за власним проектом архітектора Станіслава Кшановського у 1891 році — для власних потреб.[11]

Пам'ятники[ред. | ред. код]

В будинку, по вул. Кирила і Мефодія, 8, де нині міститься фізичний та хімічний факультети ЛНУ ім. І. Франка, ще 1892 року встановлено погруддя польському вченому-енциклопедисту, астроному, математику, філософу, творцю польської математичної термінології Янові Снядецькому, роботи скульптора Антона Попеля. 14 жовтня 2003 року на фасаді цього ж корпусу встановлено погруддя українського фізика, професора, доктора фізико-математичних наук, багаторічного завідувача кафедри рентгенометалофізики Львівського університету Ярослава Дутчака, роботи скульптора Василя Ярича.

Пам'ятні таблиці[ред. | ред. код]

В приміщенні хімічного факультету ЛНУ ім. І. Франка, рішенням Вченої Ради факультету, 1994 року встановлено пам'ятну таблицю на честь видатного українського вченого-хіміка, Академіка АН УРСР Романа Кучера.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України: Львів-5
  2. Архітектура Львова... — С. 370.
  3. Галицький архітектор Йозеф Браунзайс
  4. Архітектура Львова… — С. 289.
  5. Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова... — С. 131.
  6. Архітектура Львова… — С. 410.
  7. Енциклопедія Львова… — Т. 1. — С. 569, 570.
  8. Архітектура Львова… — С. 412.
  9. Енциклопедія Львова. — Т. 1. — С. 140; Т. 2. — С. 34.
  10. а б Енциклопедія Львова. — Т. 1. — С. 329–333.
  11. Енциклопедія Львова. — Т. 3. — С. 728.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]