Вулиця Кирила і Мефодія (Львів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Кирила і Мефодія
Львів
Початкова ділянка вулиці
Початкова ділянка вулиці
Місцевість Цитадель
Район Галицький
Назва на честь святих Кирила і Мефодія
Історичні відомості: колишні назви
Курницька (поч. XVIII ст.), Длугоша (1885), Розенштрасе (листопад 1941), Длугоша (липень 1944), Ломоносова (грудень 1944)
радянського періоду (українською) Длугоша, Ломоносова
радянського періоду (російською) Длугоша, Ломоносова
Загальні відомості
Протяжність 480 м
Координати початку 49°50′02″ пн. ш. 24°01′57″ сх. д. / 49.8339278° пн. ш. 24.0327278° сх. д. / 49.8339278; 24.0327278
Координати кінця 49°49′49″ пн. ш. 24°01′43″ сх. д. / 49.8304278° пн. ш. 24.0288694° сх. д. / 49.8304278; 24.0288694
Поштові індекси 79005[1]
Транспорт
Рух односторонній
Покриття бруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Архітектурні пам'ятки кам'яниці № 8,10,18,22,29,31,33
Пам'ятники погруддя Яна Снядецького, Ярослава Дутчака
Навчальні заклади хімічний та фізичний факультети ЛНУ ім. І. Франка, Львівська лінгвістична гімназія
Поштові відділення ВПЗ № 5 (вулиця Мартовича, 2)
Забудова класицизм, історизм, конструктивізм
зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
commons:Вулиця Кирила і Мефодія у Вікісховищі

Ву́лиця Кири́ла і Мефо́дія — вулиця у Галицькому районі Львова. Солучає вулицю Коцюбинського з вулицею Грушевського.

Прилучаються вулиці Кобилянської, Менделєєва.

Назви[ред. | ред. код]

  • Курницька — назва відома з XVIII століття. Могла походити від слова «курник» — господарське приміщення де тримають птицю. За іншою версією тут «курили» (дистилювали) горілку — технологічний процес, котрий не практикували в середмісті, виносячи за межі міських мурів.
  • Длугоша — названа 1885 року на честь Яна Длугоша, польського історика, церковного і політичного діяча.
  • Розенштрассе — назва часів німецької окупації (від вересня 1941).
  • Длугоша — повторно названа у липні 1944 року.
  • Ломоносова — назва від грудня 1944 року, надана радянською владою Львова, на честь Михайла Ломоносова російського вченого XVIII століття.

Будівлі[ред. | ред. код]

№ 4. Ботанічний сад Львівського університету (стара частина), заснований у 1851 р. Гіацинтом Лобажевським на території колишнього саду монастиря тринітаріїв. У 18551877 рр. садом опікувався Карл Бауер[2]. У 1892 р. частину університетського ботанічного саду забрали під будову нових корпусів — хімічного, геолого-мінералогічного та фармакологічного інститутів львівського університету[3].

№ 6,8. Корпуси хімічного та фізичного інститутів, збудовані 1892 р. за проектом віденського архітектора Різорі, добудовані 1911 р. архітекторами Григорієм Пежанським за участю архітектора Йозефа Браунзайса[4]. До 1939 р. в будинку під № 8 розташовувалося Природниче товариство ім. М. Коперника[5]. Нині тут містяться хімічний і фізичний факультети та астрономічна обсерваторія ЛНУ ім. І. Франка.

№ 9. Будинок з елементами готики і романського стилю, споруджений за проектом Тадеуша Обмінського у 1908 році[6].

№ 11. Вілла Гохберґера., збудована у 1880 р. архітектором Юліушом Гохберґером для власних потреб. 1913 р. відбулася реконструкція будинку за проектом К. Теодоровича для С. Левандовського[7]. Нині тут знаходиться дошкільний навчальний заклад № 43.

№ 15. Металеві конструкції тераси колишньої вілли спроектовано та виготовлено у 1905 р. відомою в Галичині фірмою «Зигмунт Піотрович і Я. Шуман» (пол. «Piotrowicz i Schuman»)[8]. 1927 р. будинок перебудовано за проектом Івана Багенського і Войцеха Дембінського[9].

№ 17. Будинок жіночого монастиря Сестер Чину святого Василія Великого., відомий нині як Монастир провінції Пресвятої Тройці Святих Василя і Макрини. Приміщення передане монахиням Львівською міською радою у 1993 р..[10].

№ 17а. Будинок гімназії Сестер Василіянок, відомий нині як Львівська лінгвістична гімназія, збудований у другій половині 1920-х рр. навпроти старого ботанічного саду львівського університету[10].

№ 18. Вілла Кшановського, збудована за власним проектом архітектора Станіслава Кшановського у 1891 р.— для власних потреб[11].

Пам'ятники[ред. | ред. код]

В будинку, по вул. Кирила і Мефодія, 8, де нині міститься фізичний та хімічний факультети ЛНУ ім. І. Франка, ще 1892 р. встановлено погруддя польському вченому-енциклопедисту, астроному, математику, філософу, творцю польської математичної термінології Янові Снядецькому, роботи скульптора Антона Попеля. 14 жовтня 2003 р. на фасаді цього ж корпусу встановлено погруддя українського фізика, професора, доктора фізико-математичних наук, багаторічного завідувача кафедри рентгенометалофізики Львівського університету Ярослава Дутчака, роботи скульптора В. Ярича.

Пам'ятні таблиці[ред. | ред. код]

В приміщенні хімічного факультету ЛНУ ім. І. Франка, рішенням Вченої Ради факультету, 1994 р. встановлено пам'ятну таблицю на честь видатного українського вченого-хіміка, Академіка АН УРСР Романа Кучера.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України
  2. Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 370. — ISBN 978-966-7022-77-8.
  3. Галицький архітектор Йозеф Браунзайс
  4. Архітектура Львова… — С. 289.
  5. Кирила і Мефодія вул.
  6. Архітектура Львова… — С. 410
  7. Енциклопедія Львова… — Т. 1. — С. 569, 570.
  8. Архітектура Львова… — С. 412.
  9. Енциклопедія Львова. — Т. 1. — С. 140; Т. 2. — С. 34.
  10. а б Енциклопедія Львова. — Т. 1. — С. 329–333.
  11. Енциклопедія Львова. — Т. 3. — С. 728.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007—2008. — Т. 1, 2.
  • Кирила і Мефодія вулиця // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького. — Львів : Літопис, 2010. — Т. 3. — С. 198—200. — ISBN 978-966-7007-99-7..
  • Мельник Б. В. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. — Львів : Світ, 2001. — С. 27. — ISBN 966-603-115-9..

Посилання[ред. | ред. код]