Башкірцева Марія Костянтинівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Марі́я Костянти́нівна Башки́рцева
Башкирцева.jpg
Дата народження 23 листопада 1858(1858-11-23)
Місце народження Гавронці під Полтавою, Україна
Дата смерті 31 жовтня 1884(1884-10-31) (25 років)
Місце смерті Париж, Франція
Національність Українка
Жанр Жанровий живопис

Марі́я Костянти́нівна Башкірцева або Марі́я Костянти́нівна Башки́рцева (*23 листопада 1858[1], Гавронці, Полтавський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія— †31 жовтня 1884, Париж) — французька художниця українського походження, майстер жанрового живопису; автор знаменитих Щоденників.

Церква Різдва Іоана Предтечі, де була охрещена Марія
Батько Марії, Костянтин Павлович
Марія Башкирцева в народному вбранні
Будинок Башкірцевих у Гавронцях

Життєпис[ред.ред. код]

Народилася в українському селі Гавронці, нині Диканського району  Полтавської області України.

Її батько, Костянтин Башкірцев,— син Павла Григоровича Башкірцева, учасника війни 1812 року, генерала,— був великим землевласником та очолював дворянство Полтавської губернії. Мати, Марія Бабаніна, харків'янка, донька полковника — аристократа, який був бібліофілом, англоманом і поціновувачем мистецтв.[2]

Марія Башкирцева в народному вбранні
Мавзолей, де похована Марія та деякі її родичі

1870 року родина виїхала за кордон.

Навчалася живопису в паризькій Академії Жуліана.

Майстер жанрового живопису. Відомі картини: «За книгою», «Молода жінка з букетом бузку», «У студії Жульєна», «Мітинг», серії автопортретів.

Як художниця була під впливом творчості живописця Ж. Бастьєн-Лепажа.

1879 на конкурсі творчих робіт удостоєна золотої медалі.

Хворіла на туберкульоз, померла у віці 25 років. Похована в Парижі.

Авторка відомого європейському читачеві «Щоденника»(1873–1884).

Щоденник[ред.ред. код]

Марія Башкирцева — авторка щоденника, який вона почала писати з п'ятнадцяти років французькою мовою.

На сторінках розкрито глибину розмови з собою людини, яка бажає не втратити жодної хвилини життя. Написано дуже відверто та щиро і при цьому з бажанням бути опублікованою.

Щоденник Марії цікавий вже з перших рядків, в ньому розкрито паралельний світ всередині людини: діалоги між доброю і злою стороною, любов.

Автопортрет, 1880, приватн. збірка

Вибрані твори[ред.ред. код]

В художній студії Жульєна, Художній музей Дніпропетровська
  • Автопортрет, 1880
  • В художній студії Жульєна (жінки художниці)
  • Молода жінка, 1881
  • Парасолька від дощу, 1883
  • Дитяча посмішка, 1883
  • Посмішка дівчини, 1883
  • Осінь, 1883
  • Молода дівчина з квітами бузку.
  • Весна, 1884
  • Мария Башкирцева, «Дневник», М, изд. «Захаров», 2003, 688 с.

Доля спадщини[ред.ред. код]

Маєток Башкирцева було продано в 1900 році графу С. Д. Шереметєву.

У 19171919 роках маєток було зруйновано, а за роки другої світової війни від нього не залишилося й сліду. На час другої світової війни у Гавронцях картин Башкирцевої не було.

У 1908 році Мати Башкирцевої передала до музею Олександра III велику колекцію робіт Марії (141 роботу: серед них — малюнки, ескізи, полотна, пастелі, скульптурні етюди).

У 1930 році з Російського музею (до 1917 р. — музей Олександра III) Санкт-Петербурга (тодішнього Ленінграда) в Дніпропетровський музей було передано дві картини Башкирцевої, а в 1932 році за запитом Наркомосу УРСР Російський музей передав Україні 127 робіт Башкирцевої. У Російському музеї залишилося 8 живописних полотен і 13 малюнків Марії Башкирцевої.

Під час евакуації Харківської картинної галереї безслідно зникли 66 полотен Башкірцевої. Сьогодні в музеях Україні є тільки три її картини: у музеї Харкова, Дніпропетровська та Сум.

У 1980-х роках у Російській національній бібліотеці був виявлений оригінальний текст щоденника, що раніше вважався втраченим. При його вивченні виявилося, що більша частина щоденника Башкирцевої невідома публіці, а вже опублікована частина містить ряд лакун і явних спотворень (у тому числі і рік народження художниці), внесених сім'єю, що не бажала розголошення своїх сімейних таємниць.

Нині [3] йде публікація повного тексту щоденника французькою мовою, а також його англійського перекладу (доступна перша частина під назвою «I Am the Most Interesting Book of All». Очікується також вихід другої частини англійського перекладу під робочою назвою «Gloria Cupiditas»). Повне видання по-новому розкриває особистість Башкирцевої, а також висвітлює життя епохи.

Оригінальні роботи Башкирцевої нині є рідкістю, з огляду на те, що більша їх частина загинула під час Другої світової війни.

Український літературознавець Михайло Слабошпицький видав роман «Марія Башкирцева», перекладений російською та французькою мовами.

Велике дослідження особистості Башкирцевої зробив письменник Олександр Александров. Підсумком його роботи стала книга «Справжнє життя мадемуазель Башкирцевої».

Повість «Променад з мадемуазель Марі» після подорожі до Ніцци, де Башкирцева відвідувала уроки живопису і почала вести свій щоденник, написав письменник Олександр Балабко. Він також автор п'єси на дві дії «Сон Марії Башкирцевої».

Картинна галерея ім. М.К. Башкирцевої у Диканьці
Пам'ятний знак на честь Марії Башкирцевої у Гавронцях: «Картини її належать світу, а серце — землякам»

Вшанування[ред.ред. код]

Посмертна виставка картин відбулася в Парижі (1885).

Твори зберігаються в музеях Франції, Голландії, США, Росії та України.

У Ніцці в Музеї образотворчих мистецтв[en] існує зал Башкирцевої.

У селі Черняківка створено музей Башкирцевої та названо галявину Маріїною долиною, де щороку на день молоді проводяться масові гуляння з виставками художніх творів

Примітки[ред.ред. код]

  1. за іншими данними - у 1860
  2. Олена Чекан: Дівчисько і смерть// Український тиждень № 3 (116) від 22 січня 2010 [1]
  3. 2011 року

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]