Ласпі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Бухта Ласпі)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ласпі
Ласпи 026.jpg
Бухта Ласпі згори
44°25′07″ пн. ш. 33°42′20″ сх. д. / 44.41861° пн. ш. 33.70556° сх. д. / 44.41861; 33.70556Координати: 44°25′07″ пн. ш. 33°42′20″ сх. д. / 44.41861° пн. ш. 33.70556° сх. д. / 44.41861; 33.70556
Море Чорне море
Прибережні країни Україна Україна
*Севастополь
Регіон Севастопольська міськрада
Вливаються
  • Q23954747?
  • Міста та поселення Севастополь
    ідентифікатори і посилання
    GeoNames 703361
    У проекті OpenStreetMap пошук в номінатім
    Ласпі. Карта розташування: Земля
    Ласпі
    Ласпі
    Ласпі (Земля)
    Ласпі у Вікісховищі?

    Ласпі — бухта на Південному березі Криму, недалеко від Фороса у бік Севастополя. Обмежена мисом Сарич зі сходу і заповідником Айя — із заходу. Умовно ділиться на дві частини — Батилиман і Ласпі.

    Зупинка «Ласпі» знаходиться на тридцятому кілометрі траси Ялта-Севастополь, за 30 кілометрів від Севастополя і 40 від Ялти, від цієї зупинки йде дорога до самої бухти. Відстань від траси до безпосередньо Ласпі близько 5 кілометрів.

    Бухта отримала назву від грецького села Ласпі, яке знаходилось за декілька кілометрів на північ від бухти між горами Шабурла (545 м) та Мачук (624,7 м) вище сучасної траси Ялта-Севастополь.[1] Слово ласпі перекладається з грецької як бруд, багно (грец. Λάσπη 'бруд'). Місце, де знаходилося кримське село Ласпі, очевидно, відрізнялося багнистим, болотистим ґрунтом.[2]

    Географія[ред. | ред. код]

    Захід Сонця у бухті Ласпі

    Від західних і північних вітрів бухту захищає гора Куш-Кая (663 м), а від східних — гірський хребет Каланих-Кая (625 м) і гора Іллі, або Атанаса (739 м). Завдяки цьому для Ласпі характерний власний мікроклімат — в дикому вигляді росте рід субтропічних рослин і зустрічається багато реліктових і ендемічних видів. У Ласпі росте суничник дрібноплідний, ялівець високий, сосна Станкевича, півонія кримська занесені до Червоної книги, рідкісний мешканець кримських лісів піраканта яскраво-червона, іглиця понтійська, жасмин, ладанок. За даними вчених Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського з 36 видів орхідей Криму 16 орхідей виростають в урочищі Ласпі.[3] Серед них булатка довголиста, декількка видів зозулинців і рідкісна комперія Компера.

    Акваторія від Фороса до мису Айя — західного краю Ласпінської бухти, вважається однією з найбільш екологічно чистих в Чорному морі.

    Відпочинок[ред. | ред. код]

    Бухта Ласпі є традиційним курортом, який набув популярності ще за радянських часів. Вздовж берега йде півторакілометровий галечний пляж. Він поділений між місцевими санаторіями і облаштований. Там, де скелі підходять до самого берега, залишилися невеличкі дикі пляжи, які зазвичай використовують туристи.

    Популярною розвагою в Ласпі є підводне плавання, чому сприяють природні умови бухти — дуже чиста вода, багато каменів та скель на дні, оброслих водоростями та мідіями. За 300 метрів від Саричу на приблизно десятиметровій глибині розташований так званий «кам'яний сад» — скупчення каменів, що увтроюють справжній лабіринт з гротами та западинами.

    Археологія[ред. | ред. код]

    Раніше навколо Ласпі було багато джерел, а сама вона була густо заселена з часів палеоліту. Ласпі-7 відома стоянкою середньокам'яної доби.[4]

    На березі бухти колись знаходилося середньовічне місто[джерело?], від якого залишилися залишки будівель, стін та храмів. Однак в 1790 році стався сильний землетрус після якого більшість джерел висохли, після цього люди покинули Ласпі і бухта майже збезлюділа.

    Примітки[ред. | ред. код]

    1. Алексей Иванов. Ласпи. От Айя до Сарыча. Историко-географические очерки". ISBN 9668231260
    2. Отин Е. С. Топонимия приазовских греков: историко-этимологический словарь географических названий. Юго-Восток Лтд, 2002–208 с.
    3. Дряхлов Николай Иванович. Природный символ Ласпи — орхидея Комперия Компера (рос.)
    4. Археология Украинской ССР в 3-х тт. (російська мова) 1. Киев. 1985. с. 85.