Білоусівка (Лубенський район)

село Білоусівка
Країна	Україна
Область	Полтавська область
Район	Лубенський район
Громада	Чорнухинська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA53040130020018220
Облікова картка	Білоусівка
Основні дані
Засноване	1650 рік
Населення	452
Поштовий індекс	37110
Телефонний код	+380 5340
Географічні дані
Географічні координати	50°21′53″ пн. ш. 32°54′04″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	135 м
Місцева влада
Адреса ради	37100, Полтавська обл, Лубенський р-н, селище Чорнухи, вул. Центральна, буд. 39
Карта
Білоусівка
Білоусівка
Мапа
Білоусівка у Вікісховищі

Білоу́сівка — село в Україні, у Чорнухинській селищній громаді Лубенського району Полтавської області. Населення становить 452 осіб. До 2018 орган місцевого самоврядування — Білоусівська сільська рада.

Географія

Село Білоусівка знаходиться на березі річки Лохвиця, вище за течією на відстані 2,5 км розташоване село Суха Лохвиця, нижче за течією на відстані 2,5 км розташоване село Голотівщина. Річка в цьому місці пересихає, на ній зроблено кілька загат.

Історія

Заснована на поч. 17 ст. В селі здавна було багато вітряних млинів, по одній з версій від мірошників з білими від борошна вусами і походить назва села...

Білоусівку відвідував Тарас Шевченко, який присвятив місцевій поміщиці Петровській свою поему «Тополя». В 1859 р. населення села становило 1360 чол. В 1900 р. — 1758. Найбільшим поміщиком в селі був Андерсон (прийомний син Бебіля).

Георгіївська церква. Перша згадка про церкву у Білоусівці датована 1758 роком. Клірова книга за 1902 рік згадує про побудову у 1774 році нової Георгіївської церкви. Однак існує версія про будівництво храму у 1803 році.  Нарешті, у 1847 році, за підтримки поміщиків Петровських, які мали маєток у Білоусівці, будується третій за рахунком Георгіївський храм. Він був дерев'яним, на мурованому цоколі, з прибудованою дзвіницею. Імовірно, його архітектура була виконана в стилі провінційного класицизму. На початку XX ст. при храмі діяли школа грамоти та однокласна змішана церковно-парафіяльна школа. Парафія володіла 33 десятинами ружної землі. Зі священиків відомі: Олексій Денисович Клепачевський (1895, 1902), Іоанн Симеонович Білецький (1912), Петро Сергійович Моцний (1951—1952), Іван Макарович Севастьяненко (1954). Кількість парафіян на 1912 рік складала — привілейованого стану 13, міщан — 100, козаків — 1287, селян — 1226. Разом — 1325 осіб. У 1935 році церкву зачинено «за браком службовців культу». У 1936 році храм перебудували у сільський клуб («колбуд»). Під час німецької окупації, в 1942 році богослужіння відновлені, віднайдені іконостас, вівтар та інше церковне начиння. Остаточно церква ліквідована після 1954 року.

Під час подій 1905—1907 рр. в селі відбувалися селянські виступи, які були придушені козацькими частинами. 2 організаторів виступів (Г.Квітницького та К. Завгороднього було страчено).

У 1910 р. населення становило 1661 чол. В селі діяло 25 вітряків, 2 кузні, олійниця, цегельня, 2 лавки, паровий млин із просорушкою.

У квітні 1919 р. в Білоусівці було створено артіль «Червона Зірка». На 1926 р. населення становило 1970 чол.

17 вересня 1941 року Білоусівку було окуповано німцями. 17-го ж вересня 1943 р. звільнено частинами 309 стрілецької дивізії Воронезького фронту.

На 1 січня 1997 року населення села становило 469 чол.

Місток через річку Суха Лохвиця в селі Білоусівка Чорнухинського району Полтавської області

Об'єкти соціальної сфери

• Школа I—II ст.

Відомі люди

• Мележик Василь — Герой Радянського Союзу.
• Шаховський А. — літературознавець.
• Оникій Богун — український військовий, громадсько-політичний діяч, адміністративний старшина Армії УНР.
• Іван Богун — український військовий Армії УНР.
• Олексій Бакуменко - поет і художник, автор використання Виговського розпису у костюмі брестської матрьошки.
• Баглай Пантелеймон Коленикович  — учасник Першої світової війнилейб-рядовий лейб-гвардии 3-й стрелковый полк.
• Баглай Феоктист Каленикович  — учасник Першої світової війни рядовой 5-й Заамурский пограничный конный полк, 33-й армейский корпус, 9-я Армія.

Посилання

• Погода в селі Білоусівка [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.