Журавка (Шполянський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Журавка
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район Шполянський
Рада Журавська сільська рада
Код КАТОТТГ UA71020330060025313
Облікова картка Журавка 
Основні дані
Засноване Початок 18 століття[1]
Населення 1515
Площа км²
Густота населення 0 осіб/км²
Поштовий індекс 20637
Телефонний код +380 4741
Географічні дані
Географічні координати 48°55′47″ пн. ш. 31°37′07″ сх. д. / 48.92972° пн. ш. 31.61861° сх. д. / 48.92972; 31.61861Координати: 48°55′47″ пн. ш. 31°37′07″ сх. д. / 48.92972° пн. ш. 31.61861° сх. д. / 48.92972; 31.61861
Середня висота
над рівнем моря
159 м
Водойми р. Турія
Місцева влада
Адреса ради с. Журавка
Сільський голова Сташенко Володимир Олексійович
Карта
Журавка. Карта розташування: Україна
Журавка
Журавка
Журавка. Карта розташування: Черкаська область
Журавка
Журавка
Мапа
Мапа

Журавка — село в Україні, входить до Шполянської міської громади у Звенигородському районі (до адміністративно-територіальної реформи 2020 р. у Шполянському районі) Черкаської області.

У селі мешкає 1515 осіб.

Історія[ред. | ред. код]

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі, центрі Журавської волості Чигиринського повіту Київської губернії, мешкало 2116 осіб, налічувалось 343 дворових господарства, існували православна церква, школа ("школа помещалась в общественном (громадском) доме, отопление же для нее, в зимнее время, дает помещик... Учеников обыкновенно бывает человек до двадцати"[2]) , 2 постоялих будинки та лавка[3]. За 3 версти — Лебединський Миколаївський жіночий монастир з 2 православними церквами, школою, лікарнею, готелем, лавкою, відбувались щорічні ярмарки 9 травня, 6 серпня та 15 серпня. За версту — вугільна копальня. У селі Журавка знаходився маєток графа Бобринського[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2878 осіб (1403 чоловічої статі та 1475 — жіночої), з яких 2808 — православної віри[4].

26 січня 1944 року село було звільнене силами 5-ї гвардійської танкової армії генерала П. Ротмістрова, безпосередньо - 155-ю танковою бригадою: до 11:30 було звільнено північно-східну частину села, до 15:00 йшло очищення села від дрібних груп противника, о 17:00, залишивши в Журавці роту протитанкових рушниць, бригада рушила на Лебедин. В ході наступу 155 тбр було розгромлено штаб і захоплено знамено 125-го артилерійського полку ворога, захоплено продовольчий, речовий, артилерійський склади і склад ПММ, знищено до 300 солдат і офіцерів противника, 50 гітлерівців було взято у полон. 4-х з них узяв у полон командир відділення роти автоматників моторизованого стрілецько-кулеметного батальйону 155 тбр червоноармієць Михайло Дармаєв. Разом з 155-ю тбр діяла 8-а гвардійська танкова бригада. Від неї в селі залишився мотострілецький батальйон.

У жовтні 1959 року у зв'язку з ліквідацією Златопільського району село увійшло до складу Шполянського району.[5]

Пам'ятки[ред. | ред. код]

  • Панський — гідрологічний заказник місцевого значення.

Персоналії[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Шполянська районна рада. Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 16 травня 2021.
  2. а б Из Таращи, (Киевской губ) // Основа: южно-русский литературно-ученый вестник. С.-Петербург: В типографии П. А. Кулиша. Березіль (Март) 1862. с. 85-88 [розд. паг.]
  3. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  4. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-81. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  5. Голуб К. О. Календар Шполянщини. — 57 с.

Посилання[ред. | ред. код]