Ващук Микола Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ващук Микола Васильович
Ващук М.В.jpg
Народився 5 червня 1959(1959-06-05)
Велика Хайча, Овруцький район, Житомирська область, Українська РСР, СРСР
Помер 14 травня 1986(1986-05-14) (26 років)
Москва, СРСР
Поховання Митинський цвинтар
Країна Flag of the Ukrainian Soviet Socialist Republic.svg Українська РСР
Діяльність Ліквідатори наслідків аварії на Чорнобильській АЕС
Військове звання сержант
Нагороди
орден Червоного Прапора Орден «Золота Зірка»

Ващук Микола Васильович (5 червня 1959, Велика Хайча, Овруцький район, Житомирська область — 14 травня 1986, Москва) — ліквідатор аварії на Чорнобильській АЕС, командир відділення 6-ї самостійної воєнізованої пожежної частини з охорони міста Прип'ять, Герой України (2006).

Життєпис[ред. | ред. код]

Микола Васильович Ващук народився 5 червня 1959 року в селі Велика Хайча Овруцького району на Житомирщині у селянській родині. У 1974 році закінчив хлопець 8 класів. Після закінчення середньої школи працював у Києві на заводі «Більшовик». У 1978-1980 роках проходив службу у лавах Радянської Армії. У 1982 році був прийнятий на роботу в органи внутрішніх справ на посаду пожежного 6-ї самостійної воєнізованої пожежної частини (СВПЧ-6) з охорони міста Прип'ять. З лютого 1985 року працював командиром відділення СВПЧ-6.

26 квітня 1986 року начальником чергового пожежного караулу був лейтенант Володимир Правик та - пожежники: Микола Ващук, Василь Ігнатенко, Віктор Кібенок, Микола Титенок, Володимир Тишура та інші.

Микола чергував замість товариша, на початку травня мав одружитися. Під час ліквідації аварії встановив автодрабину між третім і четвертим енергоблоками. Його відділення проклало робочу рукавну лінію на покрівлю. О 4 год 50 хв пожежу локалізовано.

Після тривалого впливу високого рівня радіаційного опромінення, теплового виділення та задимлення Миколу Ващука було виведено з бойової обслуги і госпіталізовано. Лікувався він у спеціальній клініці Москви, однак доза опромінення була надто висока.

Помер Микола Васильович 14 травня 1986 року. Поховали його у Москві на Митінському кладовищі.

Сім'я[ред. | ред. код]

Залишилась вдова Інна та син Анатолій.

Нагороди[ред. | ред. код]

Згадується у документальному фільмі «Чорнобиль: Два кольори часу» (Укртелефільм, 1986-88).

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

Ім'я Героя вибито на одній із плит меморіалу Героям-чорнобильцям у Києві на перетині бульвару Верховної Ради та проспекту Миру; меморіалу загиблим працівникам МВС України у Києві на Солом'янській площі; на стелі з іменами Героїв-чорнобильців у Сімферополі у парку Гагаріна біля входу з вулиці Павленко.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Попередник: Герой Україникавалер ордена «Золота Зірка»
№ 14
21 квітня 2006
Наступник:
Юрковська Олена Юріївна Ігнатенко Василь Іванович