Великий Преслав

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
місто
Вікіпедія: Портал:«Болгарія»
Великий Преслав
болг. Велики Преслав
Weliki-Preslaw-coat-of-arms.png
Preslav fortress 11.jpg
Країна Болгарія Болгарія
Область Шуменська область
Община Великий Преслав
Код ЕКАТТЕ 58222
Поштовий індекс 9850
Телефонний код 0538
43°09′39″ пн. ш. 26°48′44″ сх. д.H G O
Висота 145
Площа 76,76 км²
Населення 7694 (2011)
Телефонний код +421-0538
Автомоб. ном. H
bulgaria.domino.bg/velikipreslav/
Відстань
До обласного центру
 фізична 15 км [2]
До Софії
 фізична 288 км [2]
Розташування
Великий Преслав. Карта розташування: Болгарія
Великий Преслав
Великий Преслав
Великий Преслав (Болгарія)
Мапа
CMNS: Великий Преслав на Вікісховищі

Вели́кий Пресла́в (болг. Велики Преслав) — місто в Шуменській області Болгарії. Адміністративний центр общини Великий Преслав. Столиця країни з часів Першого Болгарського царства,[3][4] в новій історії Великого Преслава має статус міста з 1883 року. До Визволення в 1878 році місто також називалося турецькою назвою Ескі Стамбулук (старий Стамбул).[5] Селище носило назву Преслав до 1993 року, коли був виданий указ про його перейменування у Великий Преслав[6].

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису населення 2011 року у місті проживали 7694 особи.

Національний склад населення міста[7]:

Національність Кількість осіб Відсоток
болгари 5190 75,5%
турки 1004 14,6%
цигани 593 8,6%
інша 31 0,5%
не визначились 58 0,8%
Всього відповіли 6876

Розподіл населення за віком у 2011 році[8]:


Динаміка населення[9]:

География[ред. | ред. код]

Місто розташоване в Шуменській області, в 20 км від міста Шумен, воно є третім за величиною в регіоні після Шумена і Нового Пазара і є адміністративним центром общини Великий Преслав. Площа Преслава - 5 квадратних кілометрів.

Історія[ред. | ред. код]

Стародавня[ред. | ред. код]

Звіт про дослідження доісторичних поселень у Північно-східній Болгарії 1926 року показує, що з початку ХХ ст. до. н.е. що існував курган у неолітичний, енеолітний і бронзовий вік. Курган називається "Мертвецький" і має діаметр 150 м і висоту 5 м, розташований в 0,5 км на захід від міста. Археологічний огляд виявляє друге поховання на території Великого Преслава, що датується неолітом і енеолітом. Воно розташоване у місцевості Гебеклісе, в 2 км на південь від міста, на відстані 150 м від річки Голяма Камчия, діаметром 70 м і висотою 5,5 м [10]

Старий столичний комплекс Преславський палац

Раннє середньовіччя[ред. | ред. код]

У районі Делі Душка, поза стінами пізнішого середньовічного міста, були знайдені залишки тринефної церкви першої половини V століття. [11]

Місто виникло у другій половині IX століття під час правління князя Бориса I (852-889) як військовий табір з укріпленим палацом і гарнізоном, розташований в 30 км від столиці Першої Болгарської держави Плиска. У 893 році після Преславської церковно-народної ради місто було оголошено столицею Болгарії, ставши місцем першої болгарської книжної школи. Преславська книжна школа розвивалася як важливий літературний і культурний центр Болгарії і в слов'янському світі, де служили видатні середньовічні письменники і вчені Наум Охридський, Костянтин Преславський, Іоанн Екзарх, Пресвітер Козьма, Чорноризець Храбр, Тудор Доксов та інші.

У середні століття Преслав став одним з найкрасивіших і величних міст Південно-східної Європи, з якого збереглися значні пам'ятники Плиска-Преславської культури. Зовнішнє місто було оточене білими стінами. Структури воріт, веж і стін подібні до структур Плиски. Внутрішнє місто також було оточене стіною, де був розташований комплекс царських будівель: величні кам'яні палаци, такі як Великий палац і Тронний палац з колонами, багато прикрашена мозаїкою, мармуровими і керамічними іконами Кругла церква та інші.

В кінці 60-х років X століття київський князь Святослав I, мотивований візантійським імператором Іоанном I Цимісхієм, йде у похід на Болгарію і підкоряє північно - схід країни, в тому числі великі міста Друстар (сьогодні Сілістра) і Преслав (971). Він продовжив свій похід на південь і напав на візантійців, які в наступній війні вступили до Східної Болгарії спочатку як визволителі і вигнали русчичів. Однак імператор Іоанн І вирішив скористатися ситуацією і зайняти східні болгарські землі, в тому числі Друстар і Преслав, захопивши болгарського царя Бориса II і Преславську скарбницю. На честь своєї перемоги імператор назвав місто на свою честь, давши йому візантійську назву "Йоанополіс". Місто було звільнене царем Самуїлом в 976 році і залишалося в болгарських руках до 1001 року, коли воно знову потрапило під візантійське панування. Після воскресіння Болгарської держави після повстання Івана Асена I і Теодора-Петра (1185-1187) Преслав знову став болгарською фортецею.

Серед археологічних знахідок виявлена керамічна ікона св. Теодора Стратилата, преславський золотий скарб і керамічний іконостас палацового монастиря, унікальна колекція свинцевих печаток, цінна колекція епіграфічних пам'яток, шахова фішка (пішак).

Османська влада[ред. | ред. код]

Преславська єпархія стала незалежною від Константинопольського Патріархату в 1871 році. Через рік 20 серпня 1872 року Архімандрит Симеон став митрополитом Преславської єпархії.

4-та сільськогосподарська культурна та національна рада, 28 - 29 серпня 1938 Варна .
Керамічна ікона Св. Теодор Стратилат Преславської школи
Преславська кругла церква

Релігія[ред. | ред. код]

Церква "Св. Архангел Михаїл "

Більшість населення складають православні християни. Є три православної церкви храму - «Архангел Михаїл»,[12] "Св. апостолів Петра і Павла" і пам'ятник-храм- "Св. Кирила і Мефодія".

Монастир "Св. Пантелеймон"[ред. | ред. код]

Патлейнський монастир "Св. Пантелеймон" був заснований у 9 столітті. Монастир складався з хрестокупольної церкви та житлових і комерційних будівель, утворених у трьох дворах - молитовному, житловому і виробничому.

Є легенди, що в монастирі жили і творили учні святих братів Кирила і Методя Климент Охридський Наум Преславо-Охридський. У 907 році, в монастирі помирає князь Борис.[13] У районі монастиря відбуваються розкопки з початку 1908 року. Знайдено унікальну керамічну ікону святого Теодора Стратилата археологом Йорданом Господиновим.[14]

Освіта[ред. | ред. код]

  • Професійна технічна гімназія "Симеон Великий"
  • Професійна сільськогосподарська гімназія
  • Середня школа "Черноризець Храбр"
  • Початкова школа "Св. Кирила і Мефодія "

Культура[ред. | ред. код]

Громадський центр "Розвиток-1874"

У місті розташований Національний історико-археологічний заповідник та музей, до складу якого входять відновлені та збережені частини розкопок середньовічного міста та музей, де розміщені деякі відкриті об'єкти; зберігається більше 35 000 об'єктів, з яких близько 1700 експонуються для відвідувачів. Музей був заснований 26 жовтня 1906 року за ініціативою Йордана Господинова в місцевому археологічному товаристві "Тича" . Будівля музею була повністю завершена в 1981 році. Заповідник входить до 100 національних туристичних об'єктів Болгарії.

У Преславі є етнографічний будинок XVIII - XIX століття, який зберігається в автентичному вигляді, представляє звичаї регіону з етнографічною колекцією. Місто також має громадський центр "Розвиток 1874", заснованим ще до Визволення.

Творча діяльність[ред. | ред. код]

  • Дитячий ансамбль "Здравець" очолює Валентина Янкова
  • Дитяче ансамбль "Здравець - юніор" на чолі з Валентиною Янковою
  • Танцювальна група "Любе ле" з керівником Христо Колевим
  • Танцювальна група "Радість" на чолі з Христом Колевим
  • Танцювальна група"Пендарі" з режисерами Діляною Георгієвою та Венетою Івановою
  • Жіноча фольклорна група "Болярка" на чолі з Венеліном Борисовим
  • Дитячий ансамбль танцю "Веселий Хорс" з керівником Ніною Денєвою
  • Народний клуб "Веселий хор" на чолі з Ніною Денєвою

Інші[ред. | ред. код]

Були знайдні кісткові останки диких і домашніх птахів проф. Златозаром Боєвим, який визначив 18 видів птахів, більш цікавим серед них є орел яструбиний (Aquila fasciata), білоголовий сип (Gyps fulvus ), фазан (Phasianus colchicus), галагаз звичайний (Tadorna Tadorna) та інші.[15][16][17]

Спорт[ред. | ред. код]

Місцева футбольна команда ФК "Преслав", що грає в футбольній групі "Б" .

Галерея[ред. | ред. код]

Особи[ред. | ред. код]

Особи, пов'язані з Великим Преславом:

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Ця сторінка має Властивість Вікіданих P910: основна категорія теми сторінки із значенням "Category:Preslav", але не має назви українською мовою, яку треба додати за посиланням d:Special:SetLabelDescriptionAliases/Q7371536/uk. Докладніше: Вікіпедія:Проект:Вікідані; Вікіпедія:Категоризація.
  2. а б Фізичні відстані розраховані за координатами населених пунктів
  3. http://promacedonia.org/en/sr/
  4. http://promacedonia.org/vz1a/index.html
  5. Реймонд Детрез: історичний словник Болгарії , опудало пр., 1997, ISBN 0-8108-3177-5 , с.
  6. Указ 206 Президента Республіки від 10 вересня 1993 року
  7. Национален статистически институт. Население по области, общини, населени места и самоопределение по етническа принадлежност към 01.02.2011 г. (болгарською). Архів оригіналу за 05.04.2013. Процитовано 2012-03-18. 
  8. Национален статистически институт. Население по области, общини, населени места и възраст към 01.02.2011 г. (болгарською). Архів оригіналу за 14.08.2013. Процитовано 2012-03-18. 
  9. Национален статистически институт. Справка за населението на гр. Велики Преслав, общ. Велики Преслав, обл. Шумен (болгарською). Архів оригіналу за 2013-08-22. Процитовано 2012-01-23. 
  10. Світлана Венелінова, КАТАЛОГ АРХЕОЛОГІЧНИХ ОБ'ЄКТІВ ПРЕСТИЖІЗНОГО ЕПОХА У ВЕЛИКІЙ ТА СЕРЕДНІЙ ОЧИЩЕННІ ВЕЛИКОЇ КАМЧІЇ
  11. Димитров, Димитър (2013). Християнските храмове по българските земи I-IX век. София: Фондация „Покров Богородичен“. с. 103. ISBN 978-954-2972-17-4. 
  12. Василиев, Асен (1965). Български възрожденски майстори: живописци, резбари, строители. София: Наука и изкуство. с. 250. 
  13. http://pravoslavieto.com/
  14. http://www.nasamnatam.com/
  15. Боєв Х., Н. Ілієв, 1989.
  16. Ілєв, Н. Боєв. 1990.
  17. Боєв, Х., Н. Ілієв. 1991.

Зовнішні посилання[ред. | ред. код]

Навчальні заклади

ЗМІ

Інші посилання

Примітки[ред. | ред. код]