Великий Преслав
місто | ||||
|---|---|---|---|---|
| Великий Преслав болг. Велики Преслав | ||||
| ||||
 | ||||
| Країна |
 Болгарія | |||
| Область | Шуменська область | |||
| Община | Великий Преслав | |||
| Код ЕКАТТЕ | 58222 | |||
| Поштовий індекс | 9850 | |||
| Телефонний код | 0538 | |||
| 43° пн. ш. 27° сх. д.H G O | ||||
| Висота | 145 | |||
| Площа | 76,76 км² | |||
| Населення | 7694 (2011) | |||
| Телефонний код | +421-0538 | |||
| bulgaria.domino.bg/velikipreslav/ | ||||
| Відстань | ||||
| До обласного центру | ||||
| фізична | 15 км [2] | |||
| До Софії | ||||
| фізична | 288 км [2] | |||
| Розташування | ||||
  Великий Преслав Великий Преслав (Болгарія) | ||||
| Мапа | ||||
| ||||
 Великий Преслав у Вікісховищі
| ||||
Вели́кий Пресла́в (болг. Велики Преслав) або просто Преслав (у давньоруських літописах — Переяславець)[3] — місто в Шуменській області Болгарії. Адміністративний центр общини Великий Преслав. Столиця країни з часів Першого Болгарського царства,[4][5] в новій історії Великий Преслав має статус міста з 1883 року. До Визволення в 1878 році місто також називалося турецькою назвою Ескі Стамбулук (старий Стамбул).[6] Селище носило назву Преслав до 1993 року, коли був виданий указ про його перейменування у Великий Преслав[7]. З кінця XIX століття проводяться археологічні розкопки[3].
За даними перепису населення 2011 року у місті проживали 7694 особи.
Національний склад населення міста[8]:
| Національність | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| болгари | 5190 | 75,5 % |
| турки | 1004 | 14,6 % |
| цигани | 593 | 8,6 % |
| інша | 31 | 0,5 % |
| не визначились | 58 | 0,8 % |
| Всього відповіли | 6876 |
Розподіл населення за віком у 2011 році[9]:
Динаміка населення[10]:
Місто розташоване в Шуменській області, в 20 км від міста Шумен, за 3 кілометри на південь від сучасного села Преслава, воно є третім за величиною в регіоні після Шумена і Нового Пазара і є адміністративним центром громади Великий Преслав. Площа Преслава — 5 квадратних кілометрів.
Звіт про дослідження доісторичних поселень у Північно-східній Болгарії 1926 року показує, що з початку ХХ ст. до н. е. тут існував курган у неолітичний, енеолітний і бронзовий періоди. Курган називається «Мертвецький» і має діаметр 150 м і висоту 5 м, розташований в 0,5 км на захід від міста. Археологічний огляд виявляє друге поховання на території Великого Преслава, що датується неолітом і енеолітом. Воно розташоване у місцевості Гебеклісе, в 2 км на південь від міста, на відстані 150 м від річки Голяма Камчия, діаметром 70 м і висотою 5,5 м[11]
У районі Делі Душка, поза стінами пізнішого середньовічного міста, були знайдені залишки тринефної церкви першої половини V століття.[12]
Місто виникло у другій половині IX століття під час правління князя Бориса I (852—889) як військовий табір з укріпленим палацом і гарнізоном, розташований в 30 км від столиці Першої Болгарської держави Плиска. У 893 році після Преславської церковно-народної ради місто було оголошено столицею Болгарії, ставши місцем першої болгарської книжної школи. Преславська книжна школа розвивалася як важливий літературний і культурний центр Болгарії і в слов'янському світі, де служили видатні середньовічні письменники і вчені Наум Охридський, Костянтин Преславський, Іоанн Екзарх, Пресвітер Козьма, Чорноризець Храбр, Тудор Доксов та інші.
У середні століття Преслав став одним з найкрасивіших і величних міст Південно-східної Європи, з якого збереглися значні пам'ятники Плиска-Преславської культури. Зовнішнє місто було оточене білими стінами. Структури воріт, веж і стін подібні до структур Плиски. Внутрішнє місто також було оточене стіною, де був розташований комплекс царських будівель: величні кам'яні палаци, такі як Великий палац і Тронний палац з колонами, багато прикрашена мозаїкою, мармуровими і керамічними іконами Кругла церква та інші.
В кінці 60-х років X століття київський князь Святослав I, мотивований візантійським імператором Іоанном I Цимісхієм, пішов у похід на Болгарію і підкорив північний схід країни, у тому числі великі міста Друстар (сьогодні Сілістра) і Преслав (971). Він продовжив свій похід на південь і напав на візантійців, які в наступній війні вступили до Східної Болгарії спочатку як визволителі і вигнали русичів. Однак імператор Іоанн І вирішив скористатися ситуацією і зайняти східні болгарські землі, у тому числі Друстар і Преслав, захопивши болгарського царя Бориса II і Преславську скарбницю. На честь своєї перемоги імператор назвав місто на свою честь, давши йому візантійську назву «Йоанополіс». Місто було звільнене царем Самуїлом в 976 році і залишалося в болгарських руках до 1001 року, коли воно знову потрапило під візантійське панування. Після воскресіння Болгарської держави після повстання Івана Асена I і Теодора-Петра (1185—1187) Преслав знову став болгарською фортецею.
Серед археологічних знахідок виявлена керамічна ікона св. Теодора Стратилата, преславський золотий скарб і керамічний іконостас палацового монастиря, унікальна колекція свинцевих печаток, цінна колекція епіграфічних пам'яток, шахова фішка (пішак). Археологічні знахідки — зброя, знаряддя праці, ювелірні прикраси, розмальована кераміка тощо, свідчать про високо розвинуті ремесла і жваву торгівлю з Візантією та іншими країнами[3].
Преславська єпархія стала незалежною від Константинопольського Патріархату в 1871 році. Через рік 20 серпня 1872 року Архімандрит Симеон став митрополитом Преславської єпархії.
Більшість населення складають православні християни. Є три православної церкви — архангела Михаїла,[13] Св. апостолів Петра і Павла і пам'ятник-храм- Св. Кирила і Мефодія.
Патлейнський монастир «Св. Пантелеймон» був заснований у 9 столітті. Монастир складався з хрестовокупольної церкви та житлових і комерційних будівель, утворених у трьох дворах — молитовному, житловому і виробничому.
Є легенди, що в монастирі жили і творили учні святих братів Кирила і Мефодія Климент Охридський і Наум Преславо-Охридський. У 907 році, у монастирі помирає князь Борис.[14] У районі монастиря відбуваються розкопки з початку 1908 року. Знайдено унікальну керамічну ікону святого Теодора Стратилата археологом Йорданом Господиновим.[15]
- Професійна технічна гімназія «Симеон Великий»
- Професійна сільськогосподарська гімназія
- Середня школа «Черноризець Храбр»
- Початкова школа «Св. Кирила і Мефодія»
У місті розташований Національний історико-археологічний заповідник та музей, до складу якого входять відновлені та збережені частини розкопок середньовічного міста та музей, де розміщені деякі відкриті об'єкти; зберігається більше 35 000 об'єктів, з яких близько 1700 експонуються для відвідувачів. Музей був заснований 26 жовтня 1906 року за ініціативою Йордана Господинова в місцевому археологічному товаристві «Тича» . Будівля музею була повністю завершена в 1981 році. Заповідник входить до 100 національних туристичних об'єктів Болгарії.
У Преславі є етнографічний будинок XVIII — XIX століття, який зберігається в автентичному вигляді, представляє звичаї регіону з етнографічною колекцією. Місто також має громадський центр «Розвиток 1874», заснованим ще до Визволення.
- Дитячий ансамбль «Здравець» очолює Валентина Янкова
- Дитяче ансамбль «Здравець — юніор» на чолі з Валентиною Янковою
- Танцювальна група «Любе ле» з керівником Христо Колевим
- Танцювальна група «Радість» на чолі з Христом Колевим
- Танцювальна група"Пендарі" з режисерами Діляною Георгієвою та Венетою Івановою
- Жіноча фольклорна група «Болярка» на чолі з Венеліном Борисовим
- Дитячий ансамбль танцю «Веселий Хорс» з керівником Ніною Денєвою
- Народний клуб «Веселий хор» на чолі з Ніною Денєвою
Були знайдені кісткові останки диких і домашніх птахів проф. Златозаром Боєвим, який визначив 18 видів птахів, більш цікавим серед них є орел яструбиний (Aquila fasciata), білоголовий сип (Gyps fulvus), фазан (Phasianus colchicus), галагаз звичайний (Tadorna Tadorna) та інші.[16][17][18]
Місцева футбольна команда ФК «Преслав», що грає в футбольній групі «Б» .
-
Вхід у фортецю -
Стіни фортеці -
Преславський скарб -
-
-
Особи, пов'язані з Великим Преславом:
- Цар Симеон I (893–927), болгарський правитель
- Цар Петро I (927–969) болгарський правитель
- Цар Борис II (969–971), болгарський правитель
- Король Роман (978–991) болгарський правитель
- Цар Самуїл (997–1014), болгарський правитель
- Цар Гаврило Радомир (1014–1015), болгарський правитель
- Цар Іван Владислав (1015–1018), болгарський правитель
- Князь Пресіан II 1018, болгарський правитель
- Цар Петро II Делян (1040–1041, болгарський правитель
- Цар Петро III (1072), болгарський правитель
- Наум Преславський, болгарський святий і писар
- Костянтин Преславський, болгарський священик і письменник
- Чернорізец Храбр, болгарський священик і письменник
- Іоанн Екзарх, болгарський священнослужитель і письменник
- ↑ а б в НСИ Националният регистър на населените места
- ↑ а б Фізичні відстані розраховані за координатами населених пунктів
- ↑ а б в Українська радянська енциклопедія
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 18 квітня 2019. Процитовано 27 лютого 2019.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 9 червня 2019. Процитовано 27 лютого 2019.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Реймонд Детрез: історичний словник Болгарії , опудало пр., 1997, ISBN 0-8108-3177-5 , с.
- ↑ Указ 206 Президента Республіки від 10 вересня 1993 року. Архів оригіналу за 10 грудня 2007. Процитовано 27 лютого 2019.
- ↑ Национален статистически институт. Население по области, общини, населени места и самоопределение по етническа принадлежност към 01.02.2011 г. (болгарською) . Архів оригіналу за 05.04.2013. Процитовано 18 березня 2012.
- ↑ Национален статистически институт. Население по области, общини, населени места и възраст към 01.02.2011 г. (болгарською) . Архів оригіналу за 14.08.2013. Процитовано 18 березня 2012.
- ↑ Национален статистически институт. Справка за населението на гр. Велики Преслав, общ. Велики Преслав, обл. Шумен (болгарською) . Архів оригіналу за 22 серпня 2013. Процитовано 23 січня 2012.
- ↑ Світлана Венелінова, КАТАЛОГ АРХЕОЛОГІЧНИХ ОБ'ЄКТІВ ПРЕСТИЖІЗНОГО ЕПОХА У ВЕЛИКІЙ ТА СЕРЕДНІЙ ОЧИЩЕННІ ВЕЛИКОЇ КАМЧІЇ (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 20 грудня 2018. Процитовано 27 лютого 2019.
- ↑ Димитров, Димитър (2013). Християнските храмове по българските земи I-IX век. София: Фондация „Покров Богородичен“. с. 103. ISBN 978-954-2972-17-4.
- ↑ Василиев, Асен (1965). Български възрожденски майстори: живописци, резбари, строители. София: Наука и изкуство. с. 250.
- ↑ http://pravoslavieto.com/. Архів оригіналу за 25 лютого 2019. Процитовано 27 лютого 2019.
- ↑ http://www.nasamnatam.com/. Архів оригіналу за 18 жовтня 2018. Процитовано 27 лютого 2019.
- ↑ Боєв Х., Н. Ілієв, 1989.
- ↑ Ілєв, Н. Боєв. 1990.
- ↑ Боєв, Х., Н. Ілієв. 1991.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- офіційний сайт м. Великий Преслав [Архівовано 30 травня 2012 у Wayback Machine.]
- Офіційний сайт Археологічного музею у Великому Преславі [Архівовано 17 липня 2012 у Wayback Machine.]
Навчальні заклади
- офіційний сайт початкової школи "Св Кирила і Мефодія "
- офіційний сайт Вищої школи «Черноризець Храбр» [Архівовано 10 червня 2017 у Wayback Machine.]
- офіційний сайт професійно-технічного училища Великого Преслава
ЗМІ
- офіційний сайт місцевої газети «Седмиця» [Архівовано 27 лютого 2019 у Wayback Machine.]
Інші посилання
- Офіційний сайт дитячих ясел у Великому Преславі [Архівовано 18 серпня 2018 у Wayback Machine.]
- офіційний сайт Дитячого будинку, [Архівовано 30 жовтня 2018 у Wayback Machine.] Великий Преслав [Архівовано 30 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
- офіційний вебсайт «Розвиток 1874» [Архівовано 24 серпня 2011 у Wayback Machine.] Великий Преслав [Архівовано 24 серпня 2011 у Wayback Machine.]
- http://mutafova-kashta.com/ [Архівовано 13 липня 2019 у Wayback Machine.]
- Николов А., Генова, . Англійський опис Преслава з 1702 року автора Едмунда Чишале: Середньовічний болгарин та «інші». Колекція на честь 60-річчя проф. Петра Ангелова, 2013, 373—381 [Архівовано 30 серпня 2021 у Wayback Machine.]
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль |