Венедикт (Алексійчук)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
владика Венедикт (Алексійчук)
владика  Венедикт (Алексійчук)
Єпископ Чиказької єпархії УГКЦ
з 29 червня 2017
Обрання: 20 квітня 2017
Інтронізація: 29 червня 2017
Церква: Українська Греко-Католицька Церква
Попередник: Річард Семінак
Єпископ-помічник
Львівської архиєпархії УГКЦ
3 серпня 2010 — 20 квітня 2017
Церква: Українська Греко-Католицька Церква
Титулярний єпископ Джерманічани
3 серпня 2010 — 20 квітня 2017
Попередник: Рафаель Санус Абад
Наступник: Андрій Рабій
Ігумен Унівської лаври
1999 — 2010
 
Народження: 16 січня 1968(1968-01-16) (50 років)
с. Борщівка, Костопільський район, Рівненська область
Прийняття священичого сану: 29 березня 1992
Прийняття монашества: 31 грудня 1995
(мала схима в Унівській лаврі)
Єпископська хіротонія: 5 вересня 2010

Венеди́кт (в миру Вале́рій Дми́трович Алексійчу́к) (нар. 16 січня 1968, Борщівка, Костопільський район, Рівненська область) — єпископ Української Греко-Католицької Церкви, колишній ієромонах Студійського уставу (приналежний до Святоуспенської Унівської лаври); 20 квітня 2017 року призначений правлячим архиєреєм єпархії Святого Миколая з осідком у Чикаго.

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

Єпископський герб Венедикта Алексійчука з девізом церковнослов'янською мовою «Возлюбимъ другъ друга»
  • Народився 16 січня 1968 р. Б. у селі Борщівка Костопільського району Рівненської області.
  • З 1975 по 1983 рр. навчався у Борщівківській восьмирічній школі.
  • У 1983 р. розпочав навчання у Рівненському медичному училищі, яке закінчив 1987 р. за спеціальністю фельдшер. По закінченні якого працював на Станції Швидкої медичної допомоги в місті Костопіль.
  • 1987—1989 рр. був на військовій службі. Опісля з 1989 по 1990 рік працював фельдшером. Спочатку в міській поліклініці а потім в санаторії «Карпати» у місті Трускавці.
  • У 1990—1993 рр. навчався у Дрогобицькій духовній семінарії. 9 жовтня 1991 р. отримав дияконські свячення від владики Филимона (Курчаби). А 29 березня 1992 р. від Блаженнішого Патріарха Мирослава-Івана (Любачівського) прийняв ієрейське рукоположення.
  • В квітні 1992 р. був призначений адміністратором на парафію села Бистриця Дрогобицького деканату. Водночас був співпрацівником при церкві Святої Трійці у місті Дрогобичі, та відповідав у деканаті за працю з молоддю. З 1992 по 1994 рр., працював у Патріаршій Катехитичній комісії, в якій мав відповідальність за організацією місійної праці на Східній Україні.
  • 13 травня 1993 р. був прийнятий до Святоуспенської Унівської Лаври Студійського Уставу. В якій отримав монаший постриг 13 жовтня 1993 року, та 31 грудня 1995 р. прийняв Малу Схиму.
  • З липня 1994 р. трудився над відновленням монашого життя і відбудовою Борисоглібського монастиря у місті Полоцьку (Білорусь). Водночас служив на парафіях у містах Полоцьку, Вітебську, Могильові, Гомелі, Бересті (Білоруська Греко-католицька Церква). Був духівником у молодіжній християнській спільноті в м. Мінську. Перший головний редактор білоруської релігійної культурно-просвітницької газети «Царква».
  • 1996 р. закінчив Люблінський католицький університет з написанням магістерської праці на тему «Християнська духовність за св. Іваном з Кронштадту», та отримав ступень магістра богословія.
  • З грудня 1996 року перебував у місті Сент-Катарінс (Канада) з метою заснування монастиря. Також служив на парафіях Гримзбі і Бімсвел (Торонтська єпархія УГКЦ). Звідти повернувся в Україну у квітні 1999, так як був обраний  ігуменом Святоуспенської Унівської Лаври. У травні 2000 р. повторно обраний ігуменом, а в травні 2005 р. переобраний знову.
  • У жовтні 2004 р. розпочав навчання з богослов'я духовності в Люблінському Католицькому Університеті, де у 2006 р. отримав диплом ліценціату. У цьому ж університеті 18 квітня 2008 р. захистив докторську працю на тему: «Настоятель як духовний отець. Дослідження в світлі творів преподобного Теодора Студита», та отримав ступінь доктора богословія.
  • 2004—2010 рр. — член Патріаршої Комісії у справах монашества.
  • 2006 р. був адміністратором в парафії святого Миколая в м. Перемишляни.
  • 2006—2008 рр. — голова секретаріату Собору монашества УГКЦ.
  • 2007—2009 рр. очолював Літургійну раду УГКЦ з приготування богослужбових текстів.
  • 2007—2010 рр. — Голова Ради вищих настоятелів монастирів УГКЦ
  • 2009 р. призначений членом секретаріату Патріар­шого Собору 2011 року, що відбувся в Бразилії.
  • 2008—2010 роки пройшов курс практичної психології в Європейській Школі Кореспондентської освіти (м. Харків).
  • 2009—2010 роках навчався на курсі «Пропедевтика психічних захворювань» при Українській Спілці Психотерапевтів. 
  • 2009—2012 рр. навчався в Школі Форматорів у Академії Ігнаціанум в Кракові (Польща), де вивчав педагогіку та психологію.
  • 3 серпня 2010 року Блаженніший Любомир Гузар, Верховний Архієпископ Києво-Галицький, за згодою Синоду Єпископів УГКЦ, призначив ієромонаха Венедикта Алексійчука єпископом-помічником Львівської архієпархії.
  • Хіротонія відбулася 5 вересня 2010 року в соборі святого Юра у Львові (головний святитель — архієпископ Львівський Ігор Возьняк, співсвятителі — єпископ Самбірсько-Дрогобицький Юліан Вороновський і єпископ Стемфордський Павло Хомницький).
  • 8 вересня 2010 р. іменований Протосинкелом Львівської Архиєпархії і головою персоналу Курії Львівської Архиєпархії
  • 26 вересня 2011 р. призначений головою Патріаршої Літургічної Комісії УГКЦ. Також є головою Синодального Комітету з літургічних питань.
  • З 2014 року є членом благодійного релігійного товариства «Свята Софія» у м. Римі.
  • 2014—2016 навчався на програмі Key Executitve MBA в Українському Католицькому Університеті та отримав ступень Магістра ділового адміністрування.
  • 13 червня 2015 р. Блаженіший Патріарх Святославом іменував сенатором Українського Католицького Університету.
  • 14 грудня 2015 р. нагородженого хрестом військового капелана.
  • 20 квітня 2017 р. Папа Франциск призначив владику Венедикта правлячим архиєреєм єпархії Святого Миколая з осідком у Чикаго[1].
  • 29 червня 2017 р. у катедральному соборі Святого Миколая в Чикаго Блаженніший Святослав здійснив Чин інтронізації правлячого єпископа Чиказької єпархії владики Венедикта Алексійчука.

Видані книги[ред. | ред. код]

  1. Настоятель як духовний отець (2009),
  2. Духовні настанови (2010),
  3. Будьте святими (2011),
  4. Борщівка — перлина Полісся (2013),
  5. Роздуми до літургійних читань Євангелія (2015),
  6. Роздуми до літургійних читань Апостола (2015).

Богословські студії[ред. | ред. код]

З жовтня 2004 року розпочав докторантське навчання в Люблінському католицькому університеті. У 2006 році закінчив ліценціат у згаданому університеті з богослов'я духовності.

18 квітня 2008 року в Люблінському католицькому університеті захистив докторську працю на тему «Настоятель як духовний отець. Дослідження у світлі творів преподобного Теодора Студита».

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]