Вулиця Олександра Кониського (Київ)
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Вулиця Олександра Кониського Київ | |
|---|---|
 | |
| Місцевість | Солдатська слобідка |
| Район | Шевченківський |
| Назва на честь | О. Я. Кониського |
| Колишні назви | |
| Іванівська, Тургенєвська | |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 1 060 м |
| Координати початку | 50°26′52″ пн. ш. 30°29′45″ сх. д. / 50.447778° пн. ш. 30.495861° сх. д.Координати: 50°26′52″ пн. ш. 30°29′45″ сх. д. / 50.447778° пн. ш. 30.495861° сх. д. |
| Координати кінця | 50°27′24″ пн. ш. 30°29′19″ сх. д. / 50.456806° пн. ш. 30.488861° сх. д. |
| поштові індекси | 01054, 04050, 04053, 04655 |
| Транспорт | |
| Найближчі станції метро |
 «Лук'янівська» |
| Тролейбуси | Тр 6, 16, 18 (по вулиці Січових Стрільців) |
| Маршрутні таксі | Мт 181, 439 (вулицею Січових Стрільців); 165, 181, 439 (Бульварно-Кудрявською вулицею) |
| Рух | однобічний |
| Покриття | асфальт |
| Зовнішні посилання | |
| Код у реєстрі | 11723 |
| У проєкті OpenStreetMap | r414818 |
| Мапа | |
 | |
 Вулиця Олександра Кониського у Вікісховищі | |
Ву́лиця Олекса́ндра Кони́ського — вулиця в Шевченківському районі міста Києва, місцевість Солдатська слобідка. Пролягає від вулиці Олеся Гончара до вулиці Січових Стрільців.
Прилучаються вулиці Бульварно-Кудрявська, Павлівська і Полтавська.
Історія[ред. | ред. код]
Вулицю було прокладено у період між 1838 та 1849 роками[1] під назвою Іванівська. 1903 року за клопотанням мешканців отримала назву Тургенєвська вулиця, на честь російського письменника Івана Тургенєва.
Сучасна назва на честь українського письменника, літературознавця, видавця, педагога і громадського діяча Олександра Кониського — з 2023 року[2].
Забудова[ред. | ред. код]
На вулиці Олександра Кониського подекуди збереглися споруди кінця XIX — початку XX ст.
| Номер будинку | Найменування | Примітка |
|---|---|---|
| 1/90 | житловий будинок (кінець ХІХ — початок ХХ ст.) | на розі з вул. Олеся Гончара |
| 14/47 | житловий будинок (кінець ХІХ — початок ХХ ст.) | на розі з вул. Бульварно-Кудрявською |
| 19 | житловий будинок (1901 р.) у стилі історизм. Архітектор І. Агуров | |
| 20 | житловий будинок у стилі історизм (1899 рік). Архітектор М. Яскевич | |
| 21 | житловий будинок (кінець ХІХ — початок ХХ ст.) | |
| 22 | житловий будинок (1890[3]), відомий як будинок Маліних. З 2021 року перебуває в Списку історичних будинків, які потребують додаткового захисту | у 2021 році забудовник ТОВ «Сервіт» (ЖК «Тургеневъ») намагався розібрати будівлю, у жовтні-листопаді 2022 ці спроби поновилися[3] |
| 23 | житловий будинок (флігель) у цегляному стилі (кінець ХІХ — початок ХХ ст., надбудова початок ХХІ ст.) | |
| 26 | житловий будинок (флігель) у стилі модерн (початок ХХ ст., надбудова початок ХХІ ст.) | |
| 27 | житловий будинок (флігель) у стилі модерн, зведений у 1910-ті роки | |
| 30 | житловий будинок у стилі історизм (1890-ті роки) | |
| 32-А | житловий будинок у стилі історизм (друга половина XIX ст.) | |
| 35-А, 35-Б | садиба, складається з головного будинку та флігеля, зведених на початку XX ст. у стилі історизм | |
| 40 | житловий будинок (кінець XIX ст.) | |
| 43 | житловий будинок у стилі історизм (початок XX ст.) | |
| 55 | житловий будинок у стилі модерн (1914–1915 роки) | |
| 57 | житловий будинок (флігель) у стилі модерн (початок ХХ ст.) | |
| 60 | житловий будинок, зведений у стилі модерн за проектом інженера О. Феокритова (початок 1910-х років) | |
| 65 | житловий будинок, зведений у 1899 році архітектором К. Шиманом | |
| 77 | житловий будинок, зведений у стилі неоренесансу на початку 1900-х років | |
| 79 | житловий будинок у стилі неоренесанс (1905 рік) | |
| 80 | житловий будинок у стилі історизм (початок XX ст.) | |
| 81 | житловий будинок у стилі модерн (1911 рік) |
Особистості[ред. | ред. код]
- У будинку № 9 у 1911–1912 роках розташовувалася редакція часопису «Рілля».
- У будинку № 40 під час свого візиту до Києва у червні 2001 року жив Папа Римський Іван Павло II.
- У будинку № 58 у 1917 році проживала радянська партійна діячка Євгенія Бош;
- У будинку № 65 у 1918–1923 роках жив письменник та громадський діяч Петро Стебницький;
- У будинку № 81 мешкали: з 1915 року по 1953 рік письменниця і діяч українського театру Софія Тобілевич; художник Давид Шостак (квартира № 9);
- У будинку № 83/85 у 1970—1997 роках мешкав академік АПН УРСР Костянтин Кульчицький;
Пам'ятники та меморіальні дошки[ред. | ред. код]
- буд. № 11 — пам'ятник Героям Небесної Сотні[4].
- буд. № 81 — меморіальна дошка на честь Софії Тобілевіч. Відкрито 8 липня 1958 року, мармур, архітектор В. І. Шляховий. У 1984 році дошку було замінено на гранітну.
- буд. № 83/85 — меморіальна дошка на честь академіка Костянтина Кульчицького.
- буд. № 40 — пам'ятник Папі Римському Івану Павлу II. Встановлений у 2002 році, скульптор Борис Довгань, архітектор Флоріан Юр'єв.
Установи та заклади[ред. | ред. код]
- Публічна бібліотека імені Лесі Українки (буд. № 83/85)
- Головне управління статистики у м. Києві (буд. № 71)
- Коледж «Бакаляр» (буд. № 8/14)
- Апостольська нунціатура — Посольство Ватикану (буд. № 40)
- Український державний інститут по проектуванню підприємств рибного господарства і промисловості (буд. № 82-А)
- Міський психоневрологічний диспансер № 1 (буд. № 20)
- Факультет мистецтв Національного педагогічного університету імені Михайла Петровича Драгоманова (буд. № 11)
Галерея[ред. | ред. код]
-
-
Апостольська нунціатура. Олександра Кониського, 40.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Рибаков, 1997, с. 54.
- ↑ Рішення Київської міської ради від 2 березня 2023 року № 6030/6071 «Про перейменування вулиці Тургенєвської у Шевченківському районі міста Києва» (дата публікації 10.03.2023) [Архівовано з першоджерела 11 березня 2023.]
- ↑ а б На Тургенєвській знову відновили незаконне будівництво ЖК
- ↑ У Києві відкрили пам'ятник Героям Небесної Сотні
Джерела[ред. | ред. код]
- Тургенєвська вулиця // Веб-енциклопедія Києва.
- Довідник для сортування кореспонденції, адресованої до м. Києва та його околиць: Звіринець, Караваївська дача, Куренівка, Нивки, Олександрівська Слобідка, Воскресенська Слобідка, Микільська Слобідка, Передмісна Слобідка, Пріорка, Святошин, Сирець, Чоколівка та Труханів острів. — [К.] : Видання Київського відділу зв'язку, 1932. — 48 с.
- Вулиці Києва. Довідник / упоряд. О. І. Марчук та ін. — К. : Державне видавництво технічної літератури, 1958. — 462 с.
- Тургенєвська вул. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 167.
- Тургенєвська вулиця // Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 228. — ISBN 5-88500-070-0.
- Тургенєвська вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 281. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
- Вул. Тургенєвська // Фотоспомин. Київ, якого немає: Анотований альбом світлин 1977–1988 років / автор світлин В. Галайба; автори-упорядники: М. Виноградова та ін. — К. : Головкиївархітектура; НДІТІАМ, 2000. — 408 с. : іл. — ISBN 966-7452-27-1.
- Тургенєвська вулиця // Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 614. (рос.)
- Пам'ятки історії та культури України: Каталог-довідник. Зошит 2: Каталог-довідник пам'яток історії та культури України: м. Київ / В. О. Горбик (кер. автор. колект.) та ін. — К., 2007. — С. 215. — ISBN 978-966-8999-05-5.
- Рибаков М. О. Невідомі та маловідомі сторінки історії Києва. — К. : Кий, 1997. — 374 с. — ISBN 966-7161-15-3..
- Тургенєвська вулиця // МІАС ЗМД «Містобудівний кадастр Києва».
|
Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||
|
