Корисні копалини Чилі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Корисні копалини Чилі.

Чилі має родов. нафти і газу, кам'яного і бурого вугілля, зал. і марганцевих, мідних, свинцево-цинкових, молібденових, літієвих, золотих і срібних руд, борної сировини, натуральної селітри і самородної сірки (табл. 1).

Основні корисні копалини Чилі станом на 1998-99 рр.[ред. | ред. код]

Корисні копалини

Запаси

Вміст корисного компоненту в рудах, %

Частка у світі, %

Підтверджені

Загальні

Барит, тис. т

4000

8000

97 (BaSO4)

1,2

Залізні руди, млн т

530

1790

53 (Fe)

0,3

Золото, т

1345

1778

0,7 – 4,5 г/т

2,8

Калійні солі в перерахунку на К2О, млн т

10

50

2 (К2О)

0,1

Марганцеві руди, млн т

1

22

33 (Mn)

 

Мідь, тис. т

158440

208866

1,01 (Cu)

23,7

Молібден, тис. т

1660

2724

0,017 (Мо)

18,7

Нафта, млн т

11

 

 

 

Природний горючий газ, млрд м³

98

 

 

0,1

Свинець, тис. т

37

90

2,1 (Pb)

 

Срібло, т

16540

21540

100 г/т

3

Вугілля, млн т

4593

5488

 

 

Апатити, млн т

0,8

10

16 (Р2О5)

0,02

Цинк, тис. т

16

166

2,7 (Zn)

 

Нафта і газ. Запаси нафти і газу незначні. Перше нафт. родов. Манантьялес відкрите в Магеллановому нафтогазоносному бас. в 1945. До кінця ХХ ст. в цьому басейні відкрито понад 100 нафтових, газонафтових і газових родов. з покладами у відкладах юри і нижньої крейди на глиб. 1,4-3 км. Найбільші родовища (початкові розвідані запаси понад 10 млн т) зосереджені у сх. частині басейну: Посесьон, Данієль, Пехеррей, Спайтфул, Остіон. Всі газові родов. дрібні (початкові розвідані запаси менше 1 млрд м³). У нафтогазоносному бас. Лебу-Арауко, на шельфі у відкладах олігоцену відкрите газове родов. Тольтен; в бас. Центр. долини – газове родов. Лабранса.

Вугілля. За загальними і розвіданими запасами вугілля Ч. займає 3-є місце в Лат. Америці: 10% ресурсів припадає на антрацити і кам'яне вугілля, інша частина – на буре вугілля. Пром. вугленосні відклади поширені в зах. і півд. частинах країни – в районах Арауко, Вальдівія і Магелланової прот. Осн. родов. бурого вугілля залягають серед палеогенових відкладів в районі Магелланової прот. (Пекет та інш.). Зольність вугілля 17-19%, вихід летких речовин 51%, вміст S менше 1%, теплота згоряння 16,7-20,1 МДж/кг. Прогнозні ресурси басейну оцінюються понад 5 млрд т. Гол. кам'яновугільний басейн – Консепсьон (розвідані запаси 100 млн т), де в породах еоцену локалізуються антрацити родов. Коронель (Швагер), Лота та ін. Продуктивний горизонт нараховує 3 пласти потужністю 0,7-2,0 м. Вугілля бітумінозне, вологість 40%, теплота згоряння 34,5 МДж/кг. У вугільному районі Вальдівія відомі родов. Вікторія-де-Лебу та ін. У околицях Лебу знаходяться єдині в Південній Америці поклади лігніту.

Залізо. Скарнові родов. залізняка розташовані в Береговій Кордильєрі (Ель-Ромераль, Ель-Альгарробо, Ель-Кармен, Ель-Тофо та ін.). Запаси більшості родов. не перевищують 100 млн т. Руди магнетит-гематитові, вміст Fe 55-65%. У Гол. Кордильєрі з четвертинним вулканом Ель-Лако пов'язане однойменне, найбільше в країні родов. (загальні запаси руди бл. 1 млрд т). Потужні (до 60 м) лінзи магнетит-гематитових руд містять 65% Fe.

Марганець. Запаси марганцевих руд в країні невеликі. Пром. значення мають осадові пластові родов. Берегові Кордильєри (Ламберт, Корраль-Кемадо та ін.). Вміст Mn в рудах 27-38%. У Гол. Кордильєрі відомі осадово-ексгалаційні вияви марганцю, на півдні Берегової Кордильєри – метаморфогенні.

Літій. За запасами літієвих руд Ч. займає одне з провідних місць серед промислово розвинених країн (бл. 50% розвіданих запасів). Родов. (Салар-де-Атакама, Аскотан та ін.) знаходяться в Центр. долині і пов'язані з мінералізованими водами саларів – високогірних безстічних озер. На родов. Салар-де-Атакама ресурси літію в каліче (пористі гіпсово-ґалітові породи просякнуті ропою) оцінюються в понад 3 млн т, вміст Li2O 0,3%.

Золото. Прогнозні ресурси золота в країні – 2-5 тис.т, що становить 6-у позицію у світі (поряд з Австралією, Канадою, Ґаною, Індонезією, Папуа Новою Ґвінеєю, Венесуелою і Перу). Корінні і розсипні родов. руд золота відомі на всій тер. країни. Пром. значення мають переважно корінні родов. (Ель-Індія, Гуанако, Пунітакі, Андакольо та ін.). У Береговій Кордильєрі родов. г.ч. золото-сульфідного типу. Золото-срібні родов. Головної Кордильєри пов'язані з неогеновими субвулканічними інтрузіями сер. складу. Великі запаси золота зосереджені на деяких мідно-порфірових родов. (Чукікамата, Ель-Сальвадор та ін.). Відомі також розсипні родов. (Ріо-де-Оро та ін.).

Мідь. За запасами мідних руд Ч. займає 1-е місце серед країн світу (23,7% розвіданих запасів, 1998). У півн. і центр. частинах країни відомо понад 400 родов., розташованих у Мідноносному поясі Південної Америки. Високоякісні мідні руди поширені в північній і центральній частині Чилі в берегових хребтах і в Андах. Основна частина запасів (99%) пов'язана з мідно-порфіровими родов., якість сульфідних руд висока. У Береговій Кордильєрі є порівняно невеликі мідно-порфірові родов. верхньої крейди (Андакольо, Сольдадо та ін.). У Гол. Кордильєрі – олігоценові і міоценові родов., серед яких унікальні за своїми запасами Чукікамата і Ель-Теньєнте, великі – Ріо-Бланко (6,7 млн т) і Лос-Бронсес (розвідані запаси 6,2 млн т металу), Ель-Сальвадор (3,8 млн т) та ін. З юрськими ефузивами Берегової Кордильєри пов'язані пластові поклади мідно-цеолітових родов. Мантос-Бланкос, Буена-Есперанса та ін. Відомо багато гідротермальних жильних родов. (Ель-Індія). Є скарнові (Панульсільо), стратиформні в теригенно-карбонатних породах (Сан-Бартоло), екзогенні (Сагаска та ін.) родов. Три найважливіших родовища – Чукікамата і Сальвадор на півночі країни і Ель-Теньєнте поблизу Сантьяго – містять бл. 20% світових запасів мідної руди.

Молібден. За підтвердженими і загальними запасами молібденових руд Ч. займає 2-е місце у світі (після США, 1999). Чилі володіє 19.8% загальних і 18.7% підтверджених світових запасів молібдену. Основна частина їх укладена в рудах кайнозойських комплексних мідно-порфірових родов. Чукікамата, Ель-Теньєнте , Ель-Сальвадор, Лос-Бронсес, Сольдадо, Мантос-Бланкос та ін. При цьому майже 76% підтверджених запасів сконцентровано у двох надвеликих родовищах: Чукікамата і Ель-Теньєнте. Вміст молібдену в них відносно невисокий – 0.02-0.03%. Молібденові руди ряду родов. містять також реній, загальні запаси якого оцінюються в 1800 т.

Поліметали. Чилі бідна на свинцево-цинкові руди. Невеликі гідротермальні жильні родов. є на півночі Берегової Кордильєри (Караколес, Лас-Каньяс та ін.). У Патагонській Кордильєрі розвідане колчеданно-поліметалічне родов. Ель-Токо (з вмістом срібла, міді).

Срібло. Понад 80% запасів срібних руд пов'язані з родов. міді. Більшість родов. власне срібних руд сконцентрована поблизу узбережжя, у вузькому поясі юрських-нижньокрейдових інтрузивів Берегової Кордильєри (Чаньярсільо, Чімберос та ін.). Багаті руди приурочені до зони гіпергенезу.

Борні руди зосереджені в ропі саларів Педерналес, Пінтадос, Калієнте та ін. Крім того, бор міститься в селітроносних породах.

Селітра натуральна. У Ч. знаходяться єдині у світі родов. натуральної селітри (нітрату) – Токопілья, Педро-де-Вальдівія, Марія-Елена, Ікіке, Тальталь та ін., які приурочені до порід мезозою. Родовища селітри тягнуться у вигляді довгої переривистої смуги вздовж пустелі Атакама в межах провінцій Тарапака, Антофагаста і Атакама. Нітрат залягає на глиб. 3-20 м. Поклади селітри приурочені до крайових частин саларів (пл. до 300 км²) Центральної долини. Потужність покладів 1-3 м. Вмісти нітрату натрію і калію від 2-3 до 40%. У селітрі присутній йод (0,03-0,12%).

Сірка. Родов. самородної сірки (понад 100) пов'язані з плейстоценовими і четвертинними вулканами Гол. Кордильєри (Ель-Такора, Ольягуе, Ауканкільча, Чутінза, Він-ель-Торо та ін.) і Центр. долини та розташовані в основному на півночі країни.

Інші корисні копалини. Крім того, в Ч. відомі родов. руд вольфраму, стибію, ртуті, бариту, йодатів, уранових, ванадієвих руд, апатитів, калійних солей та ін.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]