Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення/31 липня 2020
Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.
| << | >> | |||||||||
|
Пам'ятайте, що статті вилучаються за підсумками обговорення, а не голосування. Неаргументовані голоси не враховуються!
↓ | Будь ласка, додавайте нові теми знизу. додати тему |
---|
Зміст
- Поставив: --塩基 10:20, 31 липня 2020 (UTC)[відповісти]
- За:
- Статтю було вилучено в результаті обговорення: Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення/8 листопада 2018. Однак помітив, що статтю було відновлено в особистий для поліпшення, однак її через півроку просто було перейменовано назад в основний простір без поліпшення — по суті відбулось відновлення в обхід ВП:ВВС. Я вважаю, що наразі аргументи старого обговорення є в силі — наявні в статті джерела вказують лише на те, що ця книга вийшла в світ та існує, а не дають об'єктивної оцінки її значущості. --塩基 10:20, 31 липня 2020 (UTC)[відповісти]
- Як гадаєте, може ця монографія бути знаковою для регіону? --Flavius (обговорення) 12:31, 31 липня 2020 (UTC)[відповісти]
- Моє особисте враження, що книжка цілком може нею стати, але я не є ні ворожкою, ні істориком. Я можу судити лише в контексті правил Вікіпедії, які вимагають незалежних авторитетних джерел про предмет статті. --塩基 13:37, 31 липня 2020 (UTC)[відповісти]
- Я поділяю це. Але просто спитав опісля того, як подивився, що Миколаївська РДА Львівської області закупала книги про ЗУНР, в тому числі й цю книгу [1] у межах проведення конкурсу [2]. От і замислився, а чи є ця монографія знаковою для Львівщини чи ні. Бо мені здається, що так, є. Хоч і рецензій ще немає на неї, окрім малослівних думок істориків [3] і новин зі ЗМІ [4], по-інакшому підтвердити знаковість (у значенні важливість) цієї книги для Львівщини неможливо. --Flavius (обговорення) 14:05, 31 липня 2020 (UTC)[відповісти]
- @Flavius1: рецензії є, просто погано шукали. До того ж на тематичних сайтах (військовий огляд тощо).--Arxivist (обговорення) 18:06, 31 липня 2020 (UTC)[відповісти]
- @Arxivist: З оглядів я це бачив [5]. Але це ж огляд. Так і написано на сайті "Огляд тематичної літератури". А рецензій так і не знайшов. Можливо дійсно поганенько шукав. Можете тут подати, аби всі побачили? --Flavius (обговорення) 18:45, 31 липня 2020 (UTC)[відповісти]
- @Flavius1: огляд я б відніс до рецензії. Адже є автор та текст "огляду" у форматі рецензії. До того ж на тематичнім сайті. В нас і менші пишуть рецензії на більш відомі твори. Ще є ця. Репортаж з Зіку теж на сторінці. Десь так :) --Arxivist (обговорення) 18:49, 31 липня 2020 (UTC)[відповісти]
- @Arxivist: Ці огляди (ну, це все-таки огляди, хоч із елементами аналізу та оцінки) не віднесуть до пункту 1 ВП:КЗК, але вони, на мою думку, вже певною мірою можуть підтвердити тезу вище, що таки книга є знаковою щонайменше для регіону, а то й більше. --Flavius (обговорення) 19:01, 31 липня 2020 (UTC)[відповісти]
- @Flavius1: огляд я б відніс до рецензії. Адже є автор та текст "огляду" у форматі рецензії. До того ж на тематичнім сайті. В нас і менші пишуть рецензії на більш відомі твори. Ще є ця. Репортаж з Зіку теж на сторінці. Десь так :) --Arxivist (обговорення) 18:49, 31 липня 2020 (UTC)[відповісти]
- @Arxivist: З оглядів я це бачив [5]. Але це ж огляд. Так і написано на сайті "Огляд тематичної літератури". А рецензій так і не знайшов. Можливо дійсно поганенько шукав. Можете тут подати, аби всі побачили? --Flavius (обговорення) 18:45, 31 липня 2020 (UTC)[відповісти]
- @Flavius1: рецензії є, просто погано шукали. До того ж на тематичних сайтах (військовий огляд тощо).--Arxivist (обговорення) 18:06, 31 липня 2020 (UTC)[відповісти]
- Я поділяю це. Але просто спитав опісля того, як подивився, що Миколаївська РДА Львівської області закупала книги про ЗУНР, в тому числі й цю книгу [1] у межах проведення конкурсу [2]. От і замислився, а чи є ця монографія знаковою для Львівщини чи ні. Бо мені здається, що так, є. Хоч і рецензій ще немає на неї, окрім малослівних думок істориків [3] і новин зі ЗМІ [4], по-інакшому підтвердити знаковість (у значенні важливість) цієї книги для Львівщини неможливо. --Flavius (обговорення) 14:05, 31 липня 2020 (UTC)[відповісти]
- Моє особисте враження, що книжка цілком може нею стати, але я не є ні ворожкою, ні істориком. Я можу судити лише в контексті правил Вікіпедії, які вимагають незалежних авторитетних джерел про предмет статті. --塩基 13:37, 31 липня 2020 (UTC)[відповісти]
- Як гадаєте, може ця монографія бути знаковою для регіону? --Flavius (обговорення) 12:31, 31 липня 2020 (UTC)[відповісти]
- Як тут вже було зазначено, щонайперше статтю відновлено в обхід ВП:ВВС, що, безумовно, порушення правил. Що стосується рецензій, то більш-менш нормальна рецензія-огляд лише одна. Що стосується закупівлі книг, то зараз протягом останніх кількох років ця процедура децентралізована і бібліотеки можуть закуповувати те, що їм хочеться (а РДА, точніше відділ культури) є розпорядником грошей. Поодинокий факт закуплі не може бути в таких умовах суттєвим аргументом. Якби закупівля була в рамках обласної програми, тоді ще можна було би якось застосувати такий аргумент. Власне, сам агумент щодо впливу на життя регіону достатньо сумнівний як через поширеність книги, так і щодо впливу на свідомість, науку чи популярну науку / публічний простір. Лише одна презентація висвітлена в ЗМІ - ну цього справді замало. Зважаючи, що по суті наповнення тексту статті не змінилося, то не з'явилося нових аргументів для значимості статті, а тому предмет статті є не значимим і статтю слід перенести до особистого простору автора. --Kharkivian (обг.) 08:36, 11 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
- Проти:
- @Base: Вже як мінімум дві рецензії є. Значущий автор. Цього досить для скасування номінації. Тому, раджу, йти лісом. --Arxivist (обговорення) 18:00, 31 липня 2020 (UTC)[відповісти]
- Видання також використовується в нових монографіях, таких як Леонтія Войтовича.--Arxivist (обговорення) 18:09, 31 липня 2020 (UTC)[відповісти]
- На мою думку, є відповідність ВП:КЗК, зокрема книга важлива (читай знакова) як для військової історії, так і для регіону (і навіть країни) одночасно. Треба залишати. --Flavius (обговорення) 19:05, 31 липня 2020 (UTC)[відповісти]
- Тут, на мою думку, два питання:
- Значимості книги
- Відновлення в основних простір в обхід ВП:ВВС
- Стосовно значимості в мене сумніву немає. Є кілька рецензій, висвітлення в масмедіа.
- Стосовно ВП:ВВС — як на мене, то це правило має містити положення про те, що якщо статтю суттєво доопрацьовано чи переписано «з нуля» і з часу її вилучення пройшов якийсь достатній термін (скажімо рік), то її можна створювати заново. --Perohanych (обговорення) 17:27, 24 листопада 2020 (UTC)[відповісти]
- Утримуюсь:
- @Arxivist:, поясните?--Юрко (обговорення) 13:48, 31 липня 2020 (UTC)[відповісти]
- @Юрко Градовський: що мені пояснювати, якщо ви полінились знайти нові рецензії які вийшли після створення моєї статті? Вже їх є дві. Раджу зайнятись написанням статей або переписанням їх. Особливо про астероїди та футболістів. --Arxivist (обговорення) 17:57, 31 липня 2020 (UTC)[відповісти]
- Пояснити те, як стаття з'явилась в основному просторі, мав на увазі. До чого тут астероїди з футболістами?--Юрко (обговорення) 18:25, 31 липня 2020 (UTC)[відповісти]
- Номінації вищезазначеного користувача давно сприймаю як тролінг. А пояснювати нічого не хочу. Додав більше джерел та й відновив. --Arxivist (обговорення) 18:51, 31 липня 2020 (UTC)[відповісти]
- В особистому просторі ви прибрали картинку. Я бачу, що ви після того додали джерело, одне, огляд, і лишили статтю в тому ж вигляді статтю, що й до вилучення. --塩基 19:54, 31 липня 2020 (UTC)[відповісти]
- Наразі додані ще джерела. А мій особистий простір — на те і мій особистий простір, щоб туди не лізли. Це суто моя справа. :) --Arxivist (обговорення) 21:13, 31 липня 2020 (UTC)[відповісти]
- Але відновлення має відбуватись виключно через ВП:ВВС, правила однакові для всих. Прикро. --Юрко (обговорення) 14:16, 1 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
- Наразі додані ще джерела. А мій особистий простір — на те і мій особистий простір, щоб туди не лізли. Це суто моя справа. :) --Arxivist (обговорення) 21:13, 31 липня 2020 (UTC)[відповісти]
- В особистому просторі ви прибрали картинку. Я бачу, що ви після того додали джерело, одне, огляд, і лишили статтю в тому ж вигляді статтю, що й до вилучення. --塩基 19:54, 31 липня 2020 (UTC)[відповісти]
- Номінації вищезазначеного користувача давно сприймаю як тролінг. А пояснювати нічого не хочу. Додав більше джерел та й відновив. --Arxivist (обговорення) 18:51, 31 липня 2020 (UTC)[відповісти]
- Пояснити те, як стаття з'явилась в основному просторі, мав на увазі. До чого тут астероїди з футболістами?--Юрко (обговорення) 18:25, 31 липня 2020 (UTC)[відповісти]
- @Arxivist:, справді негарно, що статтю перенесли до вашого простору для допрацювання, а ви її повернули назад до простору статей без жодного допрацювання. Якщо була домовленість про допрацювання, мало б бути і власне допрацювання — NickK (обг.) 16:59, 1 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
- Статтю перенести в особистий простір автора. Він її доопрацьовує. Створює тему у ВП:ВВС. Через факт доопрацювання і значимості монографії адміністратори сторінку поновлюють. Мені здається цей алгоритм зможе повернути ситуацію у русло конструктиву і відповідності правилам. --Artem Lashmanov (обговорення) 14:50, 9 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
Підсумок[ред. код]
Під час першої номінації книга дійсно була ще свіжою і важко було сказати про її значимість. Зараз є дві рецензії, тобто відповідає пункту 2 ВП:КЗК. рім того, в одній з рецензій зазначено, що «це перше академічне дослідження про початковий період українсько-польської війни за Східну Галичину». Таке твердження рецензента дає значисість згідно п. 3 ВП:КЗК. Залишено. --Стефанко1982 (обговорення) 11:56, 15 лютого 2021 (UTC)[відповісти]
- П.С. Щодо способу відноввлення статті не через ВП:ЗВС... Так, дійсно відновлення статті не повинно так робитися... Єдиний, що можу сказати на захист автора статті: ВП:БЮРО.--Стефанко1982 (обговорення) 12:01, 15 лютого 2021 (UTC)[відповісти]
- Поставив: --Zvr (обговорення) 15:16, 31 липня 2020 (UTC)[відповісти]
- За:
- Реклама --Zvr (обговорення) 15:16, 31 липня 2020 (UTC)[відповісти]
- чи пішла справа далі складання меню? не зовсім зрозуміло. якщо ні, то значимості бракує --Anntinomyобг 11:13, 9 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
- Соціальний проект достатньо відомий. Неодноразово потрапляв на цю інформацію в ЗМІ, але окремої сторінки він не заслуговує. Перенести на сторінку Клопотенко Євген Вікторович, а статтю вилучити. --Artem Lashmanov (обговорення) 14:55, 9 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
- Коментар Вчора були на зборах в школі. Сказали харчування з нового року «по Клопотенку». Якщо в нього вийшло почати змінювати систему яка працює років 70 без суттєвих змін, можливо воно варте окремої статті... Але поки не чув про масовість --Artem Lashmanov (обговорення) 10:30, 28 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
- Власне, на мій погляд достатньо зрозуміти, що проєкт є лише на рівні ідеї - було оголошено про нього, почалася якась робота і проведена пресконференція. Для значимого проєкту цього явно замало, а тому вагому інформацію варто перенести до статті про особу, а статтю через незначимість - вилучити. --Kharkivian (обг.) 08:41, 11 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
- Проти:
- Утримуюсь:
Підсумок[ред. код]
Вилучено відповідно до аргументів «За» без заперечень. --Mcoffsky (обговорення) 22:21, 11 жовтня 2020 (UTC)[відповісти]
- Поставив: --Kharkivian (обг.) 18:05, 31 липня 2020 (UTC)[відповісти]
- За:
- У такому вигляді - реклама. Відсутнє широке висвітлення у численних незалежних надійних джерелах. Не відповідає загальним критеріям значимості. --Kharkivian (обг.) 18:05, 31 липня 2020 (UTC)[відповісти]
- Виглядає значно більше як піар-проект, ніж як справді значима річ. Якщо цей шрифт справді буде використовуватися на Марсі, то він буде значимим, а так це розкрутка незначимого шрифту завдяки дуже відомому Марсу — NickK (обг.) 19:24, 1 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
- Нижче пояснив. На мою думку — реклама / розкрутка статусу. — Alex Khimich 20:26, 4 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
- Alex Khimich, дуже слабке пояснення. Зокрема й через нерозуміння різниці між любительською і професійною роботою. А ще й через те, що ви спустилися на лірику замість обговорення теми дотримання правил. Ви свою суб'єктивну думку на основі якихось своїх уявлень поставили вище за формальний перелік правил, яких дотримався автор --Viter-z-bayraku (обговорення) 07:56, 5 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
- Гарних та якісних шрифтів багато, але не всі вони стають відомими. Наприклад, у нас немає статті навіть про сімейство шрифтів Akzidenz Grotesk. Згадки у деяких не дуже якісних джерелах зробила сама назва та опис. Доволі провокативний опис, що вводить в оману. Приклад: "Ідеально підходить для навігації та інтерфейсів у марсіанській колонії". Але, якщо змінити назву, наприклад, на Mercury Type, то Ілон Маск та його бажання колонізувати Марс не допоміг би отримати хоча б декілька згадок. Не виключаю, що з часом він може стати відомим, але поки що — ні. --Salween (обговорення) 17:14, 8 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
- Salween Стаття про один якийсь шрифт не має видалятися лишу тому, що про якийсь більш відомий, але НЕ український шрифт ще не створена. І де ви побачили "Доволі провокативний опис, що вводить в оману" у статті немає жодного слова "ідеальна", бо це не нейтральне формулювання, не по правилах, а стаття зроблена по правилах. Це б помітила будь-яка неупереджена людина, яка би прослідкувала за дискусією, за аргументами, а не за тим, що з одного боку більше новачків, а з іншого боку більше досвідчених вікіпедистів, які чомусь не враховують аргументи проти видалення. А у цих аргументах вказано як саме у статті вже враховані всі зауваження, і які там є джерела (9 посилань), і чому вони зовнішні і достатньо авторитетні. --Євген Садко (обговорення) 10:22, 9 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
- @Євген Садко: З усією повагою до вашої праці, я зміню свою думку як тільки мене задовільнить якість джерел. А вам, як професіоналу своєї справи, порадив би створити статтю про українські шрифти: історія зародження, особливості, сучасний період. Підозрюю, що великого спротиву, якщо ви додасте туди інформацію і про свій шрифт, ви не зустрінете. Хоча, звісно, не гарантую цього. --Salween (обговорення) 11:05, 9 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
- @Salween: З усією повагою до вашої праці, я не хочу більше витрачати час на створення контенту, в якому особисто вас "задовільнить якість джерел". Мене задовольняють лише якісні логічні спільноти, де правила однакові для всіх. --Євген Садко (обговорення) 15:47, 11 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
- @Євген Садко: З усією повагою до вашої праці, я зміню свою думку як тільки мене задовільнить якість джерел. А вам, як професіоналу своєї справи, порадив би створити статтю про українські шрифти: історія зародження, особливості, сучасний період. Підозрюю, що великого спротиву, якщо ви додасте туди інформацію і про свій шрифт, ви не зустрінете. Хоча, звісно, не гарантую цього. --Salween (обговорення) 11:05, 9 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
- Salween Стаття про один якийсь шрифт не має видалятися лишу тому, що про якийсь більш відомий, але НЕ український шрифт ще не створена. І де ви побачили "Доволі провокативний опис, що вводить в оману" у статті немає жодного слова "ідеальна", бо це не нейтральне формулювання, не по правилах, а стаття зроблена по правилах. Це б помітила будь-яка неупереджена людина, яка би прослідкувала за дискусією, за аргументами, а не за тим, що з одного боку більше новачків, а з іншого боку більше досвідчених вікіпедистів, які чомусь не враховують аргументи проти видалення. А у цих аргументах вказано як саме у статті вже враховані всі зауваження, і які там є джерела (9 посилань), і чому вони зовнішні і достатньо авторитетні. --Євген Садко (обговорення) 10:22, 9 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
- Проти:
- Про загальні критерії значимості. Плануючи статтю про шрифт для Марса, я дивився на інші статті про українські шрифти, зокрема безкоштовні. Тоді таких статей було чотири (Арсенал, Кобзар, Луцький шрифт, Lugatype). Навіть якщо й вони, на вашу думку, не мають значення, то я як дизайнер із досвідом створення і дослідження шрифтів стверджую, що статті про шрифти мають велике значення. І не лише ці п’ять, а ще десятки інших шрифтів, які є не просто якісним продуктом (графікою та програмним забезпеченням), а й інструментами, що дозволяють нашим дизайнерам створювати візуальне обличчя для України і будь-яких її здобутків. Шрифтовий дизайн – дуже важлива частина візуальної комунікації, особливо для України, бо зараз ця галузь є точкою стрімкого розвитку і зростання. З часів Майдану українські дизайнери зробили понад 50 шрифтів на замовлення і ще сотні шрифтів для продажу, та загальнодоступних. А до цього за всі роки незалежності було зроблено не більше 10 замовних шрифтів. Наше суспільство проходить важливий шлях від повного нерозуміння дизайну взагалі, а шрифтів і поготів, до свідомого ставлення до брендингу, реклами, урбаністики та інклюзивного середовища. У СРСР не було конкурентного дизайну, а більшість металевих шрифтів більшовики переплавили на кулі й трактори ще до війни. Але наше суспільство долає цю травму і ми бачимо, що бізнес і навіть державні органи вже платять гроші за шрифти, коли замовляють їх розробку або купують ліцензії на використання готових шрифтів. Україна зараз на шляху створення національної культури і школи цифрових шрифтів. У нас щойно з’явилися перші приклади успішної шрифтової освіти, де люди роблять сучасні цифрові шрифти, цікаві не лише в України, але й на глобальному рівні. І навіть без власної освіти у нас є ціла плеяда унікальних шрифтових дизайнерів: як самоуків, так і тих, хто отримав профосвіту за кордоном чи на місцевих факультетах графічного дизайну. Але щоб передати досвід, нам потрібна власна освіта, а для цього ми повинні розповідати про свою професію. Читачі Вікіпедії мають знати про шрифти взагалі, звідки і як вони беруться, як вони представляють минуле, сьогодення і майбутнє України. Також читачі мають знати про шрифтовий дизайн як нову для більшості людей професію, у якій дуже багато цікавого для розвитку людини, позаяк шрифтовики поєднують у собі такі риси, як логіка, системне мислення, візуальна культура, знання з історії мистецтва і дизайну, ергономіки тощо. Ще важливий критерій значимості статті в тому, що шрифт робився для колонії на Марсі. Внесок у космічні дослідження, зокрема освоєння Марсу, важливий для будь-якої країни, і цей внесок не обмежується двигунами, ракетами і скафандрами. Шрифт – частина дизайну, дизайн – це комунікація. Без якісного дизайну неможливе позитивне ставлення до справи, розуміння ідеї чи продукту, зручність взаємодії. Про широке висвітлення у численних незалежних надійних джерелах – дякую вам за пораду. Стаття до вашого зауваження мала не всі відомі мені посилання, я не думав, що це дуже важливо, мабуть, я помилявся. Ми додали ще кілька джерел різними мовами від тих, хто раніше нічого не чув про автора Марс Тайп, а просто написав новину про перший у світі шрифт для Марса для своїх читачів. Щодо реклами. Можливо, мої аргументи про значимість вас переконали, бо мотивація значимості тут головна і у статті немає намагання щось продати. Мені складно вважати рекламою інформацію про продукт, безкоштовний для будь-якого використання. — Користувач:Євген Садко (обг.) 20:02, 1 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
- @Євген Садко: Чи має цей шрифт якийсь офіційний статус як «перший у світі шрифт для Марса»? Його визнали таким НАСА, якась інша космічна агенція? Чи цей статус придумав творець цього шрифту, не маючи ніяких підстав вважати, що цей шрифт буде реально використовувати хтось пов'язаний з Марсом? — NickK (обг.) 21:08, 1 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
- @NickK: У статті немає слів «перший у світі шрифт для Марса» коли я робив цей шрифт я знайшов один шрифт, який мав назву Mars (не Mars Type) і він був не стільки для планети, скільки мав маскулінний вигляд, був акцидентним, трохи футуристичним. Також я перевірив сучасні марсіанські місії різних країн, там теж були добре відомі впізнавані на вигляд шрифти, не розроблені спеціально для Марса. І дизайн чомусь був не дуже якісним. Тобто мої власні дослідження (на які у Вікіпедії немає посилань, бо я не все публікував) показали, що у своєму класі Mars Type унікальний і дійсно перший шрифт, що спеціально розроблений для колонії на Марсі, як навігаційний шрифт (way finding). Офіційно мій шрифт є першим в Україні шрифтом, зареєстрованим як твір графіки і ПЗ одночасно. Про це написано у статті. Якщо ви перевірите джерела, ви побачите, що деякі люди також сприйняли мій шрифт як перший шрифт для Марса. Насправді Марс, як планета, не належить жодній країні чи організації, тому я не знаю, хто би міг видати свідоцтво про те, що цей шрифт дійсно перший шрифт для Марса. Але я, звичайно писав електронні листи у космічні агенції, NASA, ESA, Українська Космічна Агенція, а ще Ілону Маску (не на пряму, я й інші люди тегали його у твітері) та у SPACEX. Відповіли наразі лише з ESA, але я не питав у них сертифікат про "першість шрифту". Можна констатувати, і це видно із джерел, що шрифт цей зацікавив людей з різних країн які відслідковують новини про космос, Марс і шрифти. Ще мій шрифт привернув увагу кремлеботів на сайтах з РФ і на сайтах Шарія, які не є поважними джерелами, бо робили просто копію з джерел, які писали власний текст. Тобто італійські, іспанські, китайські, англомовні сайти про дизайн і космос зацікавилися, українські ЗМІ стримано відреагували (бо люди досі не знають що таке шрифт взагалі) а російські та проросійські боти зробили тисячі картиночок із салом і Порошенком у космосі. Дуже показово. Співробітники планетарію у Лекко навіть попросили зробити у цьому шрифті літери з діакритичними знаками для їх мови, тоді шрифт ще був у ранній версії, підтримував лише англійську та українську. — Користувач:Євген Садко (обг.) 21:50, 1 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
- @Євген Садко: Ви пишете, що це «шрифт для людської колонії на Марсі». Колонії на Марсі зараз очевидно немає, вона не потребує ніякого шрифту, бо там нема де робити навігацію. Але чи хтось, хто працює над колонізацією Марсу, має якийсь стосунок для цього шрифту? Якщо немає, то Марс із твердження («це шрифт для людської колонії на Марсі») стає елементом піару («розробник просуває його як шрифт для людської колонії на Марсі»). Вікіпедії важливі факти, а не піар — NickK (обг.) 14:08, 2 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
- @NickK: Перед тим як робити колонію на Марсі чи Місяці, будувати ракету, навіть маленький будинок, треба зробити проект. Це може бути рендер, креслення, назва проекту, табличка з номером будинку. Це було і буде завжди. 1 - ідея, 2 - проект (план), 3 - реалізація (будівництво, реліз, виробництво). Проекти і навіть креслення для споруд на інших планетах люди робили ще у 19 столітті. Якщо ближче до нас, було кілька проектів із планами колонізації Марса. Завжди є конкурси, як цей: Лучший концепт марсианского города получит $10000 -The Mars Society объявила конкурс. Я не подаю роботу на цей конкурс, а просто навожу приклад того, що проект, дизайн, креслення, слогани, шрифти, іконки, рендери потрібні не тоді, коли у нас вже є колонія на Марсі, невідомо як зроблена без плану, зовнішнього вигляду, без внутрішньої логіки, (ми випадково її знайшли там і взяли собі) а тоді, коли ми прагнемо створити цю колонію. Спочатку в нас буде проект колонії, а потім сама колонія. Для точності інформації у статті я, звичайно, можу зробити правку про те, що шрифт призначено для майбутньої колонії на Марсі. Будь який автор може робити будь що без замовлення від іншої особи чи організації. Саме так зробив я. Я хочу наблизити нас до Колонії на Марсі, тому роблю те, що вмію для цього. Такі рішення як відкрита ліцензія OFL сприяють тому, щоб усі могли скористатися розробкою, яка може бути частиною колонії на Марсі. — Користувач:Євген Садко (обг.) 14:36, 1 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
- Євген Садко, не подумайте що я ціну вам збиваю, ваш шрифт звісно найкращий. Просто розкажу про ці "шрифти" теж, раз тут цілий епос.. Колись (2009-2014) я підробляв на вечірніх на курсах графічного та веб дизайну — викладав декілька предметів, так ось, у нас був такий предмет як "теорія дизайну", поміж інших речей ми там робили (!) шрифти на одному із занять.Це процес досить ємкий, але простий — робили пару літер на занятті, потім ними друкували, реальна робота була додому — доробити все, звісно, на типові ascii коди — це було звичайне домашнє завдання в ілюстраторі намалювати і перенести криві у який-небудь FontMaker... нічого екстраординарного. Писав на дошці кілька стрічок віршика, які потрібно було написати "своїм шрифтом". Хтось завитки малював, хтось сачкував і просто домальовував існуючі літери у готових шрифтах, хтось трасуванням свого почерку займався і робив свій власний рукописний шрифт... Хто на диплом робив брендбук із фірмовим стилем, той мав його зробити ідеально. Це завдання виконувало 90% студентів і це звичайне домашнє завдання а не щось таке епічне... — Alex Khimich 20:26, 4 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
- @Alex Khimich: Якщо ви замість дискусії про правила Вікіпедії переходите на історії, я теж наведу аналогічні історії. Хтось зробив гру, наприклад Doom чи навіть Larry V, а йому відповідають — "я у школі на інформатиці теж зробив гру, про квадратик і точку, це була просто домашка!". Хтось професійно намалював картину, натюрморт, чи портрет, а йому відповідають: — "я ходив на курси скетчінгу, там за одну домашку ми по 20 малюнків робили!". А тепер про професійне. Я теж робив перші літери в ілюсстраторі, а потім складав з них шрифт у різних програмах, це було у 2001 році, на першому курсі в Академії Дизайну. У нас було багато завдань з каліграфії, і я хотів собі роздруковувати різні тексти, щоб дивитися на них поки пишу, як взірець із будь-яким текстом. Тоді я і зробив перші "шрифти", теж більше 2 днів над ними не сидів. Але я не називаю це шрифтами. Розумієте різницю? Мій перший справжній шрифт (це була кирилиця для крутого латинського шрифта Бейкер Сігнет: https://rentafont.com.ua/fonts/baker-signet/regular ) я робив з 2003 по 2008 рік, звичайно не весь час, але тільки на консультації і доопрацювання із 2 шрифтовими майстрами пішло кілька тижнів. Сам я поки що не витрачав на один шрифт більше 500 годин, але я знаю усіх моїх колег з України, і знаю скільки часу треба щоб зробити якісний шрифт під певну задачу, з певними параметрами, і протестувати його, зробити символи мов, якими ніколи не володів, але треба не напортачити з ними... іноді це тисячі годин роботи. Цікаво, а як ви робили кернінг для свого "шрифту" з домашки? Класами, чи кожну пару окремо? Скільки мов ваші "шрифти" на одну домашку підтримували? Чи робили ви хінтінг для дрібних розмірів? Я робив кернінг для Mars Type кілька тижнів, хінтінг робив автоматичний, але в іншій ситуації знадобився би ручний, ще пару тижнів працював би. Текстовий шрифт — це "трохи довше" ніж ваша 1 домашка. — Користувач:Євген Садко (обг.) 23:05, 4 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
- Євген Садко, не подумайте що я ціну вам збиваю, ваш шрифт звісно найкращий. Просто розкажу про ці "шрифти" теж, раз тут цілий епос.. Колись (2009-2014) я підробляв на вечірніх на курсах графічного та веб дизайну — викладав декілька предметів, так ось, у нас був такий предмет як "теорія дизайну", поміж інших речей ми там робили (!) шрифти на одному із занять.Це процес досить ємкий, але простий — робили пару літер на занятті, потім ними друкували, реальна робота була додому — доробити все, звісно, на типові ascii коди — це було звичайне домашнє завдання в ілюстраторі намалювати і перенести криві у який-небудь FontMaker... нічого екстраординарного. Писав на дошці кілька стрічок віршика, які потрібно було написати "своїм шрифтом". Хтось завитки малював, хтось сачкував і просто домальовував існуючі літери у готових шрифтах, хтось трасуванням свого почерку займався і робив свій власний рукописний шрифт... Хто на диплом робив брендбук із фірмовим стилем, той мав його зробити ідеально. Це завдання виконувало 90% студентів і це звичайне домашнє завдання а не щось таке епічне... — Alex Khimich 20:26, 4 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
- @NickK: Перед тим як робити колонію на Марсі чи Місяці, будувати ракету, навіть маленький будинок, треба зробити проект. Це може бути рендер, креслення, назва проекту, табличка з номером будинку. Це було і буде завжди. 1 - ідея, 2 - проект (план), 3 - реалізація (будівництво, реліз, виробництво). Проекти і навіть креслення для споруд на інших планетах люди робили ще у 19 столітті. Якщо ближче до нас, було кілька проектів із планами колонізації Марса. Завжди є конкурси, як цей: Лучший концепт марсианского города получит $10000 -The Mars Society объявила конкурс. Я не подаю роботу на цей конкурс, а просто навожу приклад того, що проект, дизайн, креслення, слогани, шрифти, іконки, рендери потрібні не тоді, коли у нас вже є колонія на Марсі, невідомо як зроблена без плану, зовнішнього вигляду, без внутрішньої логіки, (ми випадково її знайшли там і взяли собі) а тоді, коли ми прагнемо створити цю колонію. Спочатку в нас буде проект колонії, а потім сама колонія. Для точності інформації у статті я, звичайно, можу зробити правку про те, що шрифт призначено для майбутньої колонії на Марсі. Будь який автор може робити будь що без замовлення від іншої особи чи організації. Саме так зробив я. Я хочу наблизити нас до Колонії на Марсі, тому роблю те, що вмію для цього. Такі рішення як відкрита ліцензія OFL сприяють тому, щоб усі могли скористатися розробкою, яка може бути частиною колонії на Марсі. — Користувач:Євген Садко (обг.) 14:36, 1 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
- @Євген Садко: Ви пишете, що це «шрифт для людської колонії на Марсі». Колонії на Марсі зараз очевидно немає, вона не потребує ніякого шрифту, бо там нема де робити навігацію. Але чи хтось, хто працює над колонізацією Марсу, має якийсь стосунок для цього шрифту? Якщо немає, то Марс із твердження («це шрифт для людської колонії на Марсі») стає елементом піару («розробник просуває його як шрифт для людської колонії на Марсі»). Вікіпедії важливі факти, а не піар — NickK (обг.) 14:08, 2 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
- @NickK: У статті немає слів «перший у світі шрифт для Марса» коли я робив цей шрифт я знайшов один шрифт, який мав назву Mars (не Mars Type) і він був не стільки для планети, скільки мав маскулінний вигляд, був акцидентним, трохи футуристичним. Також я перевірив сучасні марсіанські місії різних країн, там теж були добре відомі впізнавані на вигляд шрифти, не розроблені спеціально для Марса. І дизайн чомусь був не дуже якісним. Тобто мої власні дослідження (на які у Вікіпедії немає посилань, бо я не все публікував) показали, що у своєму класі Mars Type унікальний і дійсно перший шрифт, що спеціально розроблений для колонії на Марсі, як навігаційний шрифт (way finding). Офіційно мій шрифт є першим в Україні шрифтом, зареєстрованим як твір графіки і ПЗ одночасно. Про це написано у статті. Якщо ви перевірите джерела, ви побачите, що деякі люди також сприйняли мій шрифт як перший шрифт для Марса. Насправді Марс, як планета, не належить жодній країні чи організації, тому я не знаю, хто би міг видати свідоцтво про те, що цей шрифт дійсно перший шрифт для Марса. Але я, звичайно писав електронні листи у космічні агенції, NASA, ESA, Українська Космічна Агенція, а ще Ілону Маску (не на пряму, я й інші люди тегали його у твітері) та у SPACEX. Відповіли наразі лише з ESA, але я не питав у них сертифікат про "першість шрифту". Можна констатувати, і це видно із джерел, що шрифт цей зацікавив людей з різних країн які відслідковують новини про космос, Марс і шрифти. Ще мій шрифт привернув увагу кремлеботів на сайтах з РФ і на сайтах Шарія, які не є поважними джерелами, бо робили просто копію з джерел, які писали власний текст. Тобто італійські, іспанські, китайські, англомовні сайти про дизайн і космос зацікавилися, українські ЗМІ стримано відреагували (бо люди досі не знають що таке шрифт взагалі) а російські та проросійські боти зробили тисячі картиночок із салом і Порошенком у космосі. Дуже показово. Співробітники планетарію у Лекко навіть попросили зробити у цьому шрифті літери з діакритичними знаками для їх мови, тоді шрифт ще був у ранній версії, підтримував лише англійську та українську. — Користувач:Євген Садко (обг.) 21:50, 1 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
- @Євген Садко: Чи має цей шрифт якийсь офіційний статус як «перший у світі шрифт для Марса»? Його визнали таким НАСА, якась інша космічна агенція? Чи цей статус придумав творець цього шрифту, не маючи ніяких підстав вважати, що цей шрифт буде реально використовувати хтось пов'язаний з Марсом? — NickK (обг.) 21:08, 1 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
- У статті «Що робити, якщо ваша стаття стала кандидатом на вилучення» написано, що «реклама, спам — таке звинувачення можна почути, коли у Вашій статті щось дуже емоційно хвалиться і нав'язується». Але у статті про Mars Type немає слів з емоційною оцінкою: шрифт не названо геніальним, чудовим, надзвичайним чи будь-яким іншим словом, що містить конотацію «хвала». Є мовознавчі дослідження, які окреслюють список таких слів (у Гугл Академії їх можна знайти, ввівши «лексеми з позитивною конотацією»). Так само нав’язування – це процес, який має певні механізми. Якщо вони виявлені у статті про Mars Type, наведіть їх, будь ласка. На мою думку, у статті просто описано шрифт: до якої категорії він належить, яка концепція в його основі лежить, хто його створив, хто його вже використав. — Користувач:Olena Sztefan (обг.) 20:16, 1 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
- Резонансний проект. Є кілька незалежних джерел у статті. Чому б не зберегти? --Viter-z-bayraku (обговорення) 20:34, 1 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
- помітний проєкт української роботи, що зібрав чимало відгуків в пресі, має міжнародний ужиток. відповідає критеріям значущості, має чимало посилань. чому це раптом видаляти? --Andrijtype (обговорення) 09:58, 2 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
- краще ніж Користувач:Andrijtype не скажу: «помітний проєкт української роботи, що зібрав чимало відгуків в пресі, має міжнародний ужиток. відповідає критеріям значущості, має чимало посилань». Переконаний, що треба залишити.--Dilepis (обговорення) 09:53, 5 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
- Я шрифтофик з 20-річним стажем, учасник та доповідач міжнародних конференцій, де презентував Україну, переможець кількох міжнародник шрифтових конкурсів, автор досліджень, статей та доповідей з історії та теорії шрифту, співробітник кількох міжнародних словолитен та співзасновник словолитні Апостроф. Мушу зазначити, що шрифтова справа в Україні занедбана ще з часів Олексія Михайловича і ледь відроджується останні пару десятиліть, досі нема професійної освіти (сміхотворні приклади, де у студентів створюють враження, що зробити шрифт, це просто домалювати кілька літер скоріше шкодять). В результаті маємо те що маємо – безліч непрофесійних рішень, як наприклад історія з краденими шрифтами на українсих банкнотах тощо. На цьому тлі проект шрифту Марс заслуговує всілякої поваги, як зразковий приклад ґарнітури, що від початку задумана та зроблена комплексно та професійно, і цей досвід та його результат (ориґінальний на доволі вузькому просторі текстових ґротесків) заслуговують всілякого поширення, популяризації та інформаційної підтримки. Тим більше, що наша Вікіпедія має значні лакуни щодо ужиткової графіки, графічного та шрифтового дизайну --Користувач:Віктор Харик (обговорення) 11:27, 5 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
- Вважаю за необхідне залишити статтю про Mars Type, як частину сегменту української Вікіпедії про сучасне українське шрифторобство. І таких статтей має ставати більше, бо допомагають молодим шрифторобам та графічним дизайнерам в їх професійному зростанні. На сьогоднішній день студенти-дипломники графічних напрямів мають змогу брати актуальну інформацію про сучасні шрифти з української Вікіпедії, чого не було ще 10 років тому. Це безумовно сприяє творенню спадковісті поколінь професіоналів та формування Української школи шрифторобства. --Користувач:Oksana Yershova (обговорення) 16:26, 5 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
- В Україні галузь шрифтового дизайну за роки незалежності була недостатньо розвинутою відносно досвіду провідних країн світу. Мало хто насправді розумів і розуміє в повній мірі значення саме українських шрифтів, шрифтів українського авторства. Можна стверджувати, що за останні роки шрифтовий дизайн в Україні має певні тенденції та умови для розвитку, а головне, втілення шрифтової культури в реальне життя як українського суспільства, так й світового. Статей накшталт Mars Type повинно бути більше - як про шрифти, так й про їх авторів! --Tetiana Ivanenko (обговорення) 16:42, 5 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
- Як викладач дизайну в Харківскому Національному Педагогічному Універсітеті ім. Сковороди і практикуючий дизайнер я вважаю, що такі статті мають бути. Гарний шрифт з цікавою історією, який безсумнівно так чи інакше війде в історію українського сучасного шрифторобства. Нам потрібно більше таких прецендентів, щоб студенти бачили, що українське шрифторобство існує і розвивається. Реклами чи піару в статті не побачила. В коментарях є багато непрофесіоналів, що не розуміють цінність шрифтів в культурі і складність їх створення і думають, що можна створити гарний шрифт як "домашку". Я думаю, що точка зору людей, які погано орієнтуются в профессії, не треба враховувати. Буду рада читати більше статей про автентичні оригінальні вітчизняні шрифти сучасних дизайнерів --Ольга Скоробогатова (обговорення) 18:55, 5 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
- Стаття Вікіпедії про Mars Type містить 9 посилань на ЗМІ, що використовували появу шрифту як інформаційний привід. Серед них такі видання, як: telegraf.design (Україна) грудень 2018, designtaxi.com (Сінгапур) грудень 2018, wired.it (Італія) грудень 2018, frogx3.com (Іспанія) груднь 2018, ifanr.com (Китай) грудень 2018, rediseno.com (Іспанія) січень 2019, typeroom.eu (Греція) січень 2019, iod.media (Україна) травень 2019 (2 публікації), supportyourart.com (Україна) серпень 2019. Це свідчить про релевантність цього контенту запитам не тільки шрифтової спільноти, але й більш широкої української та світової авдиторії. Також стаття відповідає вимогам Вікіпедії щодо належної кількості «незалежних вторинних джерел», що дають «своє трактування інформації», «не співпрацюють із якою-небудь із зацікавлених сторін», мають «незалежний від авторів редакторський контроль і перевірку фактів». Лексико-стилістичний рівень тексту (про що більш розгорнуто вже писала Olena Sztefan) відповідає нейтральному тону Вікіпедії. Усе разом спростовує підозру щодо промоційного характеру статті (мовою Вікіпедії – «не саморозкручування», «не реклама»). Тривала неперервність публікацій вказує на значимість Mars Type як важливого феномену, що викликає не «короткотерміновий інтерес», а регулярну увагу до теми сучасного українського шрифторобства. --Марія Звєгинцова (обговорення) 00:33, 6 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
- Я графічний дизайнер з досвідом роботи більше 10 років. Займаюсь міським дизайном та розробкою системами орієнтування. Шрифт якісний та загалом важливий, тож був помічений професійною критикою та був неодноразово згаданий на тематичних ресурсах, про що свідчать посилання у статті. Вважаю що стаття потрібна та корисна. Дуже здивований та обурений тім, що хтось вважає доцільним видалення цієї статті. Розробка шрифту це складний та тривалий процес і кожна стаття яка детально розповідає про українські шрифтові проекти важлива для розвитку професійної спільноти та її покращення. Стаття має багато посилань та згадувань про шрифт на сторонніх ресурсах, пояснює концепцію та мету створення проекту. В жодному разі не є рекламою продукту, бо не має жодної комерційної мети. — Користувач:Vladislav Kulik (обговорення) 11:40, 6 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
- Утримуюсь:
- Шрифт хороший, назва спірна, текст піарний, для енциклопедії неможливий. Але Вікіпедія — то і так вже давно смітник, так що я не за видалення, але і не проти. --Користувач:Igordudnyk
- Для видалення статті дивно оперувати суб'єктивними оціночними судженнями, особливо коли є чіткі правила. Назва шрифту спірна — ваша думка, про назви шрифтів немає привил. Текст піарний — яке речення, який абзац має ознаки вихваляння чи намагання продати щось? А стаття про чудові українські шрифти Arsenal, Lutsk Type, Kobzar KS які? Там теж текст піарний? Вікіпедія смітник — ваша думка, було б цікаво побачити ваші аргументи і приклади на користь того, що це саме смітник. --Євген Садко (обговорення) 16:55, 5 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
- Євгене, Ви засліплені азартом суперечки, і не дуже розумієте те що читаєте. Ще раз: я не за видалення і не проти. Назва шрифту сама по-собі може бути: може мається на увазі батончик Mars, який Ви, можливо, полюбляли в дитинстві чи це взагалі абревіатура ;)) Але в контексті подібних фраз: «Розробку шрифту для Марса Євген Садко почав у 2018 році...» чи «Mars Type задуманий насамперед як шрифт для майбутньої людської колонії на Марсі» і особливо «у майбутньої колонії на Марсі тепер є шрифт Mars Type. Як тобі таке, Ілоне Маск» — не можна не помітити маніпулювання та введення читача в оману. Саме подібні фрази створюють від Вашої статті враження піарної. Шрифти Арсена і Кобзар — це цілком конкретні проекти, що і зазначено на їх сторінках, без жодних маніпуляцій і піару. З іншими ознайомлюсь найближчим часом. Те що Вікіпедія перетворюється на смітник — результат наявності у ній статей подібних до Вашої. Ну не можна об'єктивно писати самому про себе, як Ви це не розумієте? --Igordudnyk (обговорення)
- Ігоре, коли ви наводите цитати зі статті, я розумію на що звернути увагу. Ви пишете "Вікіпедія — то і так вже давно смітник", але моя стаття з'явилася тижднь тому, мабуть є інші приклади, які роблять Вікіпедію смітником, на вашу думку. Ця стаття не про мене. Я її редагував і редагую, але писав я її не сам, дивіться історію редагувать. Як же ви не розумієте, що стаття про шрифт не є статтею про автора?--Євген Садко (обговорення) 09:59, 6 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
- Євгене, Ви засліплені азартом суперечки, і не дуже розумієте те що читаєте. Ще раз: я не за видалення і не проти. Назва шрифту сама по-собі може бути: може мається на увазі батончик Mars, який Ви, можливо, полюбляли в дитинстві чи це взагалі абревіатура ;)) Але в контексті подібних фраз: «Розробку шрифту для Марса Євген Садко почав у 2018 році...» чи «Mars Type задуманий насамперед як шрифт для майбутньої людської колонії на Марсі» і особливо «у майбутньої колонії на Марсі тепер є шрифт Mars Type. Як тобі таке, Ілоне Маск» — не можна не помітити маніпулювання та введення читача в оману. Саме подібні фрази створюють від Вашої статті враження піарної. Шрифти Арсена і Кобзар — це цілком конкретні проекти, що і зазначено на їх сторінках, без жодних маніпуляцій і піару. З іншими ознайомлюсь найближчим часом. Те що Вікіпедія перетворюється на смітник — результат наявності у ній статей подібних до Вашої. Ну не можна об'єктивно писати самому про себе, як Ви це не розумієте? --Igordudnyk (обговорення)
- Для видалення статті дивно оперувати суб'єктивними оціночними судженнями, особливо коли є чіткі правила. Назва шрифту спірна — ваша думка, про назви шрифтів немає привил. Текст піарний — яке речення, який абзац має ознаки вихваляння чи намагання продати щось? А стаття про чудові українські шрифти Arsenal, Lutsk Type, Kobzar KS які? Там теж текст піарний? Вікіпедія смітник — ваша думка, було б цікаво побачити ваші аргументи і приклади на користь того, що це саме смітник. --Євген Садко (обговорення) 16:55, 5 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
Зауваження:
- Шановні @Віктор Харик, Oksana Yershova, Tetiana Ivanenko та Ольга Скоробогатова:, а також інші Ваші колеги по цеху та співробітники кафедри, які можуть ще приєднатися до обговорення. Хочу зауважити, що адмінресурс у цьому випадку не діє. Тут не голосування, а обговорення, яке має бути побудоване на аргументах, сформульованих на основі критеріїв значимості та загальних правил проєкту. Те, що Ваших коментарів «проти» буде більше, ніж «за», не врятує статтю від вилучення, якщо не буде суттєвих аргументів у бік ЗНАЧИМОСТІ на її порятунок. Репліки на кшалт «вважаю» не рахуються аргументами. Прошу ознайомитися із ВП:КЗ. Дякую за розуміння.--Кучер Олексій (обговорення) 20:19, 5 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
- @Кучер Олексій: Серед аргументів і За і Проти видалення є різні, хтось пище свою думку, а хтось посилається на правила. Але чому ви звертаєтесь лише до користувачів, які Проти видалення, хоча серед тих, хто За теж є власні ставлення, разом з історіями про те, що шрифт — справа не хитра, за одну домашку робиться. Коли я бачив конструктивні зауваження, в тому числі від того, хто запропонував видалити, я редагував статтю, додавав джерела, яких спочатку не додав. Цю статтю вже редагував більш досвідчений у цій спільноті @Anntinomy:, який додав Зміст, і ще один розділ для посилання на відео. Також він залишив корисні поради, до яких я дослухався і виправив, як зрозумів. Аргументи против видалення залишаються недостатніми (з точки зору правил, як я хз зрозумів). У статті є зовнішні незалежні джерела, перегляньте сучасну версію — 10 публікації у ЗМІ, від людей, які мене не знали, 6-ма мовами. Також є внутрішні лінки на Вікіпедію. Стиль я виправив там, де він нагадував есе, коли додали зауваження. Значимість теми, тут можна послухати представників тієї галузі, з якої в Українській Вікіпедії так мало статей. Хто ще буде писати статті про шрифти, каліграфію, дизайн, як не шрифтарі та дизайнери? І це зовсім не якась одна кафедра і не адмінресурс. У нас мало статей про українські шрифти, але дуже багато про шрифти іноземні. Чому так? Хіба у нас немає своїх цікавих шрифтів? Є, але звідки ж люди про них дізнаються? В тому числі з Вікіпедії, якщо дивитися на інші статті про шрифти? Чому не дослухатися до думки галузевих спеціалістів, чи вони не можуть бути членами спільноти? --Євген Садко (обговорення) 21:34, 5 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
- @Євген Садко: Хочу зауважити, що з приводу статті я ніяк не висловився. Мною було зауважено власне процедуру обговорення. Те, що зараз у «проти», є явним збиранням голосів. Ось до цього долучилася ще користувачка Марія Звєгинцова, яка також очевидно зареєструвалася тільки для того, щоб взяти участь у цьому конкретному обговоренні. Щодо аргументів «за», то там видно справді аргументи, дійсність яких може перевірити кожен користувач. А участь в обговоренні користувачів із репліками я професор/доцент/з багаторічним стажем ніяк не вплине на вилучення-залишення статті. Якщо у «за» залишить суттєвий обґрунтований аргумент лише один користувач, а у «проти» будуть репліки кількох десятків користувачів на кшталт мною наведених вище, то стаття буде вилучена. Я саме про це веду мову. Я тільки за те, щоб у розвитку проєкту брали участь фахівці своїх галузей, але щоб це було в рамках правил проєкту. Окрім того, у Вікіпедії немає виокремлення на професорів, студентів, робітників чи політиків. Тут всі рівні. Тому не потрібно дорікати досвідченим користувачам у тому, що вони не фахівці зі шрифтології чи каліграфії, тому їм краще не сперечатися з фахівцями. Тут кожен може писати статті з різних тематик, оскільки все тут базується на наявних джерелах, які користувачі збирають, опрацьовують, реферують та тут публікують. І як висловився один з користувачів у цьому ж обговоренні про нерозуміння різниці між любительською і професійною роботою теж свідчить про нерозуміння суті проєкту. Історик за освітою може цілком професійно (якщо він досвідчений вікіпедист) пояснити, що не так зі статею з математики, оскільки для всіх тематик статей існують єдині вимоги. І те, що в нас мало статей з каліграфії і саме цей шрифт цікавий і що про нього мають дізнатися у тому числі з Вікіпедії — зовсім не аргумент.--Кучер Олексій (обговорення) 08:41, 6 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
- @Кучер Олексій: Ви даєте дійсно корисну інформацію, яка дає більше розуміння правил Вікіпедії, але водночас демонструєте упередженість на користь вікіпедистів із досвідом, як і я вам казав, що думка моїх колег важлива, але намагався не бути упередженим і слухати все, що кажуть опоненти, якщо у них не просто "думка", а справжні зауваження. З одного боку тут неважливо хто який доцент, добре, хай так, але чи можуть бути важливими аргументи користувачів вікіпедії, може і досвідчених, які замість посилань на правила із прикладами розповідають відверто образливі за тональністю історії про те, що шрифти робляться за один вечір? Як би люди За вилучення писали щось окрім "На мою думку — реклама", я би не розповідав знайомим і колегам про те, як хочуть вчинити зі новою статтею про шрифт. Я би просто більше редагував статтю, що я до речі і робив регулярно, намагаючись урахувати всі конструктивні зауваження. Змістовних статей про цікаві шрифти дуже мало, деякі відомі на весь світ шрифти мають лише сторінку з початковою інфою, тобто ця галузь дуже недовисвітлена в Українській Вікіпедії (може підкажете куди про це написати, щоб не казали що це не по правилам?) До речі, слова шрифтологія немає в жодному словнику. Була одна книжка 2003 року із таким словом у назві, але це було авторське слово.--Євген Садко (обговорення) 09:47, 6 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
- @Євген Садко: Згоден, що репліки на кшалт того, що шрифти робляться за один вечір співмірні із репліками про професійність та аматорство. Так вже склалося, що аргументи за вилучення можуть бути не розгорнутими, однак аргументи на захист статті мусять бути достатньо обґрунтованими. Якщо статтю номіновано з коментарем, що це реклама, то коментаря, що це не реклама для її порятунку не достатньо. Вам потрібно доводити, що це не реклама. Нещодавно один із колег виніс питання про обґрунтованість виставлення статей на вилучення і відповідно аргументація будь-яких коментарів. Однак ця пропозиція не була підтримана. Тому наразі якось так. У випадку цієї статті на користь її рекламності грає ще той нюанс, що імена розробника шрифту та ім'я користувача автора співпадають. До того ж це ймовірний конфлікт інтересів. Думаю, колеги на це і звернули увагу. Окрім того, окремі частини тексту скидаються на оригінальне дослідження автора. Щодо невисвітленості галузі у Вікіпедії, то писати нікуди не потрібно. Якщо у Вас є підбірка авторитетних джерел з проблеми, то можна спокійно писати (хоча і тут виникають суперечки про те, яке джерело може бути авторитетним, а яке ні, яке незалежне, яке афілійоване і т.д.).--Кучер Олексій (обговорення) 10:17, 6 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
- @Кучер Олексій: Щодо конфлікту інтересів, я значно редагував статтю, але писав її не я. Щодо коментарів "це не реклама". Ніхто з коментаторів Проти не писав такого, писали про правила, за якими ця стаття не відповідає критеріям рекламності. Писали про формулювання і стиль і про те, що через наявність джерел інформації (9 джерел), з усього світу, не пов'язаних із автором, показує, що цей шрифт є предметом інтересу різних людей з усього світу, а не якимось невідомим комерційним продуктом. --Євген Садко (обговорення) 10:40, 6 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
- @Кучер Олексій: штука в тому, що зрештою «значимість» визначається власне суб'єктивною думкою певних осіб, попри дотримання формальних вікі-вимог. саме так сталося з іншою статтею про прекрасний український шрифт ЛугаТайп. ну що ж, тим гірше для української вікі --Andrijtype (обговорення) 13:54, 6 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
- @Кучер Олексій: Щодо конфлікту інтересів, я значно редагував статтю, але писав її не я. Щодо коментарів "це не реклама". Ніхто з коментаторів Проти не писав такого, писали про правила, за якими ця стаття не відповідає критеріям рекламності. Писали про формулювання і стиль і про те, що через наявність джерел інформації (9 джерел), з усього світу, не пов'язаних із автором, показує, що цей шрифт є предметом інтересу різних людей з усього світу, а не якимось невідомим комерційним продуктом. --Євген Садко (обговорення) 10:40, 6 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
- @Євген Садко: Згоден, що репліки на кшалт того, що шрифти робляться за один вечір співмірні із репліками про професійність та аматорство. Так вже склалося, що аргументи за вилучення можуть бути не розгорнутими, однак аргументи на захист статті мусять бути достатньо обґрунтованими. Якщо статтю номіновано з коментарем, що це реклама, то коментаря, що це не реклама для її порятунку не достатньо. Вам потрібно доводити, що це не реклама. Нещодавно один із колег виніс питання про обґрунтованість виставлення статей на вилучення і відповідно аргументація будь-яких коментарів. Однак ця пропозиція не була підтримана. Тому наразі якось так. У випадку цієї статті на користь її рекламності грає ще той нюанс, що імена розробника шрифту та ім'я користувача автора співпадають. До того ж це ймовірний конфлікт інтересів. Думаю, колеги на це і звернули увагу. Окрім того, окремі частини тексту скидаються на оригінальне дослідження автора. Щодо невисвітленості галузі у Вікіпедії, то писати нікуди не потрібно. Якщо у Вас є підбірка авторитетних джерел з проблеми, то можна спокійно писати (хоча і тут виникають суперечки про те, яке джерело може бути авторитетним, а яке ні, яке незалежне, яке афілійоване і т.д.).--Кучер Олексій (обговорення) 10:17, 6 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
- @Кучер Олексій: Ви даєте дійсно корисну інформацію, яка дає більше розуміння правил Вікіпедії, але водночас демонструєте упередженість на користь вікіпедистів із досвідом, як і я вам казав, що думка моїх колег важлива, але намагався не бути упередженим і слухати все, що кажуть опоненти, якщо у них не просто "думка", а справжні зауваження. З одного боку тут неважливо хто який доцент, добре, хай так, але чи можуть бути важливими аргументи користувачів вікіпедії, може і досвідчених, які замість посилань на правила із прикладами розповідають відверто образливі за тональністю історії про те, що шрифти робляться за один вечір? Як би люди За вилучення писали щось окрім "На мою думку — реклама", я би не розповідав знайомим і колегам про те, як хочуть вчинити зі новою статтею про шрифт. Я би просто більше редагував статтю, що я до речі і робив регулярно, намагаючись урахувати всі конструктивні зауваження. Змістовних статей про цікаві шрифти дуже мало, деякі відомі на весь світ шрифти мають лише сторінку з початковою інфою, тобто ця галузь дуже недовисвітлена в Українській Вікіпедії (може підкажете куди про це написати, щоб не казали що це не по правилам?) До речі, слова шрифтологія немає в жодному словнику. Була одна книжка 2003 року із таким словом у назві, але це було авторське слово.--Євген Садко (обговорення) 09:47, 6 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
- @Євген Садко: Хочу зауважити, що з приводу статті я ніяк не висловився. Мною було зауважено власне процедуру обговорення. Те, що зараз у «проти», є явним збиранням голосів. Ось до цього долучилася ще користувачка Марія Звєгинцова, яка також очевидно зареєструвалася тільки для того, щоб взяти участь у цьому конкретному обговоренні. Щодо аргументів «за», то там видно справді аргументи, дійсність яких може перевірити кожен користувач. А участь в обговоренні користувачів із репліками я професор/доцент/з багаторічним стажем ніяк не вплине на вилучення-залишення статті. Якщо у «за» залишить суттєвий обґрунтований аргумент лише один користувач, а у «проти» будуть репліки кількох десятків користувачів на кшталт мною наведених вище, то стаття буде вилучена. Я саме про це веду мову. Я тільки за те, щоб у розвитку проєкту брали участь фахівці своїх галузей, але щоб це було в рамках правил проєкту. Окрім того, у Вікіпедії немає виокремлення на професорів, студентів, робітників чи політиків. Тут всі рівні. Тому не потрібно дорікати досвідченим користувачам у тому, що вони не фахівці зі шрифтології чи каліграфії, тому їм краще не сперечатися з фахівцями. Тут кожен може писати статті з різних тематик, оскільки все тут базується на наявних джерелах, які користувачі збирають, опрацьовують, реферують та тут публікують. І як висловився один з користувачів у цьому ж обговоренні про нерозуміння різниці між любительською і професійною роботою теж свідчить про нерозуміння суті проєкту. Історик за освітою може цілком професійно (якщо він досвідчений вікіпедист) пояснити, що не так зі статею з математики, оскільки для всіх тематик статей існують єдині вимоги. І те, що в нас мало статей з каліграфії і саме цей шрифт цікавий і що про нього мають дізнатися у тому числі з Вікіпедії — зовсім не аргумент.--Кучер Олексій (обговорення) 08:41, 6 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
- Я спілкувався зі знайомими адмінами про статтю, отримав корисні поради, говорив з авторкою статті щодо всіх зауважень, деякі редагування робив сам. Усі коментарі, що мають відношення до правил будуть враховані, а люди, що пишуть проти видалення висловлюють свою думку і своє розуміння правил, а не повторюють мою думку. Я розповідав, що статтю про мій шрифт хочуть видалити з причин, які я вважаю недостатніми для цього, але я не казав колегам що писати і ніяк не стимулював їх. Я казав "читайте статтю, читайте правила, читайте претензії, пишіть ввічливо". Не всі, кому я розповів про статтю написали Проти, одна людина утрималася. --Євген Садко (обговорення) 14:05, 6 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
- @Кучер Олексій: В обговоренні було наведено достатньо фахових аргументів, чому публікація важлива. Починаючи з виконання умов важливості і використання як мінімум кількох незалежних джерел, і закінчуючи поясненням, чому ця тема важлива глобально, і чому вона не може вважатися рекламою. Тому якщо ви одноосібно всупереч кількості людей, які виступили проти видалення статті, її вилучите, то це буде сприйматися саме як суб'єктивний підхід з вашого боку, який я неодмінно підніму на широке обговорення як приклад проблем в українському сегменті Вікі. Нещодавно вже була історія з абсурдним вилученням редагувань відомої особи, інформація про яку була надана від першоджерела. --Viter-z-bayraku (обговорення) 13:03, 8 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
- @Viter-z-bayraku: Я десь писав, що я за вилучення статті? Одноосібне? За вилучення висловилося три досвідчених користувачі. Не досвідчені фахівці у галузі графічного дизайну чи шрифтів, а досвідчені вікіпедисти. Фахові аргументи? Це в якому розумінні вони фахові? У сфері розробки шрифтів чи Вікіпедії? Окрім того, інформація про яку була надана від першоджерела звідки взята? З опублікованого першоджерела чи з оригінального дослідження відомої особи? І ще раз повторюю, що у ВП:ВИЛ кількість людей, яка просто власними думками, підписами чи флудом підтримала одну із позицій, НІЯК НЕ ВПЛИНЕ НА ПІДСУМОК, якщо аргументи чи думки цієї кількості людей ніяк не стосуються ВП:КРВИЛ. Тут НЕ ГОЛОСУВАННЯ.--Кучер Олексій (обговорення) 13:26, 8 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
- @Кучер Олексій: Ок, ок. Нічому не дивуюся. Ви робите максимум для того, щоб відбити у мене бажання далі робити вклад у Вікі. Пробиваєте чергове дно. Але це вже лірика. До речі, даю вам нову ціль: стаття про мене створена мною. Очевидно, що ви захочете її видалити ))) Вирішив вам допомогти). — Це написав, але не підписав користувач Viter-z-bayraku (обговорення • внесок).
- @Viter-z-bayraku: Для початку радив би Вам ознайомитися із правилами проєкту. Зокрема, із ВП:НО. Пробивати дно будете в іншому місці. Тут Вам не соцмережа. Щоб робити внесок у Вікі, для початку потрібно ознайомитися з її правилами. Якщо користувач-новачок чогось не розуміє, то звертається до інших користувачів чи просто враховує їх зауваження, а не приносить сюди якісь свої переконання і доводить щось позапроєктне на просторах проєкту. Очевидно, що Ви не просто не розумієте правил та норм, які діють у Вікіпедії, а й просто не бажаєте щось розуміти з того, що Вам говорять (пишуть). Повторю ще раз — особисто я НЕ ВИСТУПАВ за вилучення статті. Якби я був беззаперечно за її вилучення, то мої аргументи були б у відповідному пункті обговорення.--Кучер Олексій (обговорення) 18:16, 8 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
- @Кучер Олексій: Ок, ок. Нічому не дивуюся. Ви робите максимум для того, щоб відбити у мене бажання далі робити вклад у Вікі. Пробиваєте чергове дно. Але це вже лірика. До речі, даю вам нову ціль: стаття про мене створена мною. Очевидно, що ви захочете її видалити ))) Вирішив вам допомогти). — Це написав, але не підписав користувач Viter-z-bayraku (обговорення • внесок).
- @Viter-z-bayraku: Я десь писав, що я за вилучення статті? Одноосібне? За вилучення висловилося три досвідчених користувачі. Не досвідчені фахівці у галузі графічного дизайну чи шрифтів, а досвідчені вікіпедисти. Фахові аргументи? Це в якому розумінні вони фахові? У сфері розробки шрифтів чи Вікіпедії? Окрім того, інформація про яку була надана від першоджерела звідки взята? З опублікованого першоджерела чи з оригінального дослідження відомої особи? І ще раз повторюю, що у ВП:ВИЛ кількість людей, яка просто власними думками, підписами чи флудом підтримала одну із позицій, НІЯК НЕ ВПЛИНЕ НА ПІДСУМОК, якщо аргументи чи думки цієї кількості людей ніяк не стосуються ВП:КРВИЛ. Тут НЕ ГОЛОСУВАННЯ.--Кучер Олексій (обговорення) 13:26, 8 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
- Оскільки головні претензії до статті це те, що вона є рекламою, наведу аргументи, чому це не так.
1. Шрифт для Марсу - не комерційний проєкт, бо шрифт є безкоштовним, а сам задум по його створенню має на меті гуманітарні цілі – залучення уваги українців до теми підкорення космосу, науки астродинаміки та теми створення шрифтів. Це важлива робота тому що, у найближчі два роки українські наукові інститути не будуть мати аспірантів. Наприклад, якщо 10 років тому на одне місце в аспірантурі був конкурс 7-10 людей, то зараз – 1 (джерело даних – рада молодих вчених та голова інституту мікробіології та вірусології Заболотного НАН України та голова інституту молекулярної біології й генетики НАН України). Відсутність аспірантів виникла через те, що школярі та студенти не цікавлять наукою, особливо природничими. Зацікавленість не створює ні держава, ні навчальні заклади, ні суспільство та родини. Поширення інформації на теми космосу та висвітлення проєктыв у цій галузі, які пов'язані з українцями, важливо для загальноукраїнської популяризації науки та розвитку суспільства. 2. Це не э комерційним проєктом, оскільки всі публікації у ЗМІ були проявом того, що поява подібного українського проєкту – соціально-значуща інформація (СЗІ). Критерії визначення СЗІ наступні: - Містить відомості про процеси функціонування суспільства; - Доступність викладеної інформації для маси (для всього населення); - Влив на громадську думку навколо найважливіших проблем суспільного буття; - Спрямованість на маси (на все населення) – масова інформація, яка повинна відповідати таким ознакам, як актуальність, документалізм, хронологічність, відкритість, цікавість. Однак, прислухаючись до зауважень, можливо статтю потрібно розширити, виклавши в ній такі питання як: - важливість створення шрифту для Марсу? Чому це питання є актуальним у світі? Чому воно є загальним питанням, а не вузьким. - чи є у світі інші розробки по створенню шрифту для Марсу? Чи український шрифт – перший подібний публічний проєкт? Також можливо треба додати інформацію у статтю на Вікіпедії "Марс", створивши главу "Участь України у вивчені Марсу" і додати туди інформацію про всі українські космічні заходи, що пов'язані з Марсом. По пам'яті можу назвати наступне: Україна анонсувала, що планує брати участь у дослідженні Марсу у 2007 році. У 2016 році на конкурсі НАСА переміг української розробки літак для дослідження Марсу. Українці брали участь у запуску ракети Ілоном Маском. Українець Сергій Якименко пройшов відбір та став учасником програми "перше поселення людей на Марсі" - Mars One. Остання заява голови космічного агентства України про те, що Україна відмовляється брати участь у програмах по дослідженнях Марсу, оскільки спрямовує свої зусилля на роботу навколо Місяця. Плюс додати сюди відомості про створення шрифту Mars Type. Підсумок: вважаю, що статтю потрібно не прибирати/видаляти, а доробити. --Ганна Мамонова (обговорення) 21:24, 6 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
Підсумок[ред. код]
Якщо коротко переказати статтю, то маємо наступне: автор створив шрифт для вільного користування і пропонує його для майбутньої марсіанської колонії і описує його переваги, епізодичне використання. Наявні джерела це інтерв'ю розробника, згадки на сайтах, на деяких є коментарі розробника та посилання на сайти для завантаження шрифту. Істотне висвітлення в незалежних джерелах відсутнє. Зате це виглядає як саморозкручення та те, що Вікіпедія не передбачає майбутнє. Отже самостійної значимості на теперішній час тема статті не має. Разом з тим на майбутнє я хочу зазначити, що в критеріях значимості зазначено, що Верифіковані факти та зміст, які не підтримано численними джерелами, можуть бути прийнятними для включення до іншої статті. У нашому випадку це могла б бути стаття про українські шрифти, яка на жаль не створена. Та й стаття Шрифт відносно деяких інших вікі бідна. Тому варто розвинути більш загальні поняття і з часом переходити до більш конкретніших, якщо воно задовільнятимуть критеріям значимості. Але це справа бажання користувачів. А так вилучено. --Submajstro (обговорення) 19:15, 8 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
- Поставив: --Arxivist (обговорення) 18:12, 31 липня 2020 (UTC)[відповісти]
- За:
- Без джерел, посилань. Таке враження, що користувач просто хотів уявити ймовірність, що така стаття може проіснувати довго. --Arxivist (обговорення) 18:12, 31 липня 2020 (UTC)[відповісти]
- Джерела є, але не дуже незалежні. Це свого часу був переклад з рувікі, а в тій же рувікі статтю насправді вилучили: ru:Википедия:К_удалению/13_июля_2013#Научная_нефантастика й з підсумком погоджуюсь. --塩基 19:46, 31 липня 2020 (UTC)[відповісти]
- Проти:
- Утримуюсь:
- Є трохи джерел рівня Wired, але мабуть недостатньо для значимості — NickK (обг.) 19:30, 1 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
Підсумок[ред. код]
Вилучено на основі аргументів в обговоренні. --Submajstro (обговорення) 18:00, 22 жовтня 2020 (UTC)[відповісти]
- Поставив: --Kharkivian (обг.) 21:48, 31 липня 2020 (UTC)[відповісти]
- За:
- Значимість особи не показано та не розкрито. Власне серед досягнень - керівник облосередка Руху, третє місце на виборах мера 2002 року, а також помічник нардепа. Єдина помітність - це скандал 2009 року, через підтримку на виборах Тимошенко, але він якось навіть на місцевому рівні промайнув малопомітно, бо Рух вже тоді ледь існував. Інших помітних досягнень не показано. Джерела були лише про скандал 2009 року, а от про біографію особи джерел не зберіглося. Власне, підтвердити ці факти не є можливим. Та й досягнень чи нагород не показано. Зважаючи на це - статтю вилучити. --Kharkivian (обг.) 21:48, 31 липня 2020 (UTC)[відповісти]
- Per Kharkivian. Усі джерела, які представлені у статті не стосуються конкретно особи, а лише однієї події. Незначимо.--eNVoy (обговорення) 11:12, 1 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
- Проти:
- значим за пунктом Інші політичні діячі міжнародного, державного і муніципального рівня, чиї конкретні дії (публічні виступи, законодавчі ініціативи тощо) потрапляли у фокус широкої громадської думки (підтверджується посиланнями на ЗМІ) і суттєво впливали на життя регіону, країни чи світу.. Ось це якраз про нього [6], [7], [8], [9], [10], [11], [12]. Flavius (обговорення)
- @Flavius1: Як мінімум УНІАН за 2006 рік та публікація у РС не підходять: у публікації УНІАНу Семенченко просто коментує рішення Проводу, а у РС - висловлює свою позицію. Це точно не впливає на значимість. У публікації в "Березолі" мова йде про те, що Рух провів акцію. Там не сказано, що акція проведена за ініціативи Семенченка, а за ініціативою партії. З погляду правил Вікіпедії: досягнення організації та керівника цієї організації не є одним і тим самим. Фактично Семенченко відомий по одній скандальній події. Більше помітних досягнень він не мав. Як громадський активіст з 2006 року скажу, що у Харкові як такого скандалу не було. Його майже ніхто не помітив, бо Рух на той момент був малопомітною організацією з назвою славної партії. ПРП, УНП, КУН і навіть НУНС були активнішими за Рух. --Kharkivian (обг.) 17:34, 2 серпня 2020 (UTC)[відповісти]
- Утримуюсь:
Підсумок[ред. код]
Особа не відповідає критеріям значимості для осіб. Особа по суті відома за однією подією, яка не була широко висвітлена незалежними джерелами, а це потрапляє під Значимість — не тимчасова ВП:КЗ, тому існування статті недоцільне. Вилучено. --Submajstro (обговорення) 17:50, 11 жовтня 2020 (UTC)[відповісти]