Вінцент Равський (молодший)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вінцент Ян Равський
Wincenty Rawski. Czasopismo Techniczne № 19, 1927, s. 305.jpg
Народження 26 листопада 1850(1850-11-26)
Львів
Смерть 4 вересня 1927(1927-09-04) (76 років)
Львів
Поховання Личаківський цвинтар
Праця в містах Львів
Архітектурний стиль історизм, модерн, ар деко

Вінцент Ян Равський молодший (пол. Wincenty Jan Rawski, 26 листопада 1850, Львів — 4 вересня 1927) — архітектор. Син Вінцента Равського-старшого.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 26 листопада 1850 у Львові. Там закінчив реальну школу. Протягом 18691872 років навчався у львівській Технічній академії, після чого два роки був слухачем політехніки у Відні.[1] Зокрема відвідував лекції Генріха Ферстля. Відбув навчальну подорож до Італії.[1] Повернувшись до Львова, працював у будівельній фірмі батька. Від 1876 року — уповноважений будівничий. Активно працював проектантом і будівничим-виконавцем. Взяв участь у спорудженні будівлі Галицького сейму (проект Юліуша Гохбергера)[2], церкви святого Георгія у Львові (18971900, проект Густава Захса).[3]

1892 долучився до Товариства для розвитку і прикрашення міста Львова.[4] Від 1893 року — член міської ради. Член Галицької інженерної палати, входив зокрема до її правління.[5]

У 1890-х був одним з експертів на судовому процесі між Леонардом Марконі і Юзефом Каетаном Яновським у справі щодо авторства проекту Промислового музею.[6] Входив також до складу журі конкурсів на найкращий проект будинку Торговельно-промислової палати у Львові (1907)[7], реконструкції львівської ратуші (1908)[8], будівлі Акціонерного кооперативного банку у Львові (1909)[9], генплану «Великого Кракова» (1910)[10], на проект будівлі казино у Львові (1910)[11], прибуткових будинків у Львові на вулицях Коперника і Банківській (1910)[12], ескізів дому Ремісничої палати у Львові (1912)[13], проектів нового корпусу Львівського університету (1913).[14]

Проживав у Львові, спочатку в місцевості Кастелівка (вілла не збереглась). Від 1894 року — на вулиці Матейка, 8, а від 1896 — знову на Кастелівці на вулиці Кшижовій, 61 (тепер Чупринки).[15] Помер у Львові, похований на Личаківському цвинтарі у Львові, поле № 3.[16]

Діяльність у Політехнічному товаристві

Від 1877 року Вінцент Равський належав до Політехнічного товариства у Львові.[17] У 18831885, 18871900, 19081910, 1919 роках входив до його правління (вибори відбувались щороку). Зокрема у 1883, 1884, 1889, 1890 роках був заступником секретаря, у 18931895 — заступник голови правління. У 19081909 роках обирався головою товариства.[18] 1894 року іменований пожиттєвим членом.[17] 1894 року очолив щойно створену промислово-будівельну секцію товариства[19], від 1907 року — почесний член товариства.[20] На закритому конкурсі до реалізації було прийнято проект будинку Політехнічного товариства авторства Равського. Він же особисто два роки керував спорудженням.[2] Був одним із засновників і першим головою створеного в рамках товариства в червні 1908 року «Кола архітекторів польських у Львові».[21] На початку грудня того ж року у складі делегації Кола брав участь у Першому з'їзді польських архітектурних кіл у Кракові. Там був обраний до тимчасового складу Сталої делегації польських архітекторів.[22]

1889 року Равський профінансував книжку «Вади і покращення нашого житла» (пол. «Wady i ulepszenia naszych mieszkań»), видану Політехнічним товариством з нагоди Гігієнічної виставки у Львові.[23] У 18901894 роках входив до складу редакції друкованого органу товариства — журналу «Czasopismo Techniczne», автор низки фахових статей.[24] Один з організаторів та голова оргкомітету архітектурної виставки 1910 року у Львівському палаці мистецтв[25]. Експонував там конкурсний проект костелу Єлизавети та фотографії реалізованих будівель.[26] Член комісії, організованої львівським Колом польських архітекторів, з питань реформування архітектурної освіти у Політехнічній школі.[27]

Проекти[ред.ред. код]

У Львові
В інших населених пунктах
  • Будинок для Дирекції скарбу на вулиці Ягеллонській, 52 в Новому Сончі. Збудований у стилі історизму не пізніше 1899 року.[37]
  • Проект «Міщанського дому» на розі вулиць Длугоша і Костюшка в Новому Сончі (1912).[38]
  • Палац Лянцкоронських у Тартакові.[2]
  • Маєток Дідушицького в Ізидорові.[2]
  • Маєток Козловецьких у Раковій.[2]
Нереалізовані
  • Конкурсний проект реальної школи у Стрию (ІІ місце, співавтор Густав Бізанц).[2]
  • Проект низки будинків Кредитного земельного товариства на розі нинішнього проспекту Свободи і вулиці Коперника у Львові (1912).[39]
  • Проект «перехідного» неоготично-неороманського костелу Єлизавети у Львові. Не здобув відзнак на конкурсі 1903 року, але був придбаний журі. Перед тим, 1898 року Равський входив до складу комітету будівництва костелу.[40] Проект експонувався 1910 року на архітектурній виставці у Львові.[26]
  • Ескізний проект костелу святого Вінсента де Поля у Львові (1919). Вінцент Равський входив також до комітету будівництва костелу.[41]
  • Конкурсний проект будівлі Промислового музею у Львові.[2]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Księga pamiątkowa Towarzystwa «Bratniej Pomocy» Słuchaczów Politechniki we Lwowie. — Lwów, nakładem Towarzystwa «Bratniej Pomocy» Słuchaczów Politechniki, 1897. — S. 257.
  2. а б в г д е ж Śp. Inż. Wincenty Rawski // Czasopismo Techniczne. — 1927. — № 19. — S. 305.
  3. Вуйцик В. С. Православна церква св. Георгія // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 2004. — № 14. — С. 79—78.
  4. Kronika // Gazeta Lwowska. — 9 listopada 1892. — № 255. — S. 3.
  5. Rozmaitości // Architekt. — 1906. — № 7. — S. 161.
  6. Сьомочкін І. В. Будинок Художньо-промислового музею у Львові (до питання про авторство проекту) // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 1995. — № 3. — С. 30—33.
  7. Budowa gmachu Izby handlowej i przemysłowej // Gazeta Lwowska. — 19 lutego 1907. — № 40. — S. 4; Budowa gmachu Izby handlowej i przemysłowej // Nowa Reforma. — 18 lutego 1907. — № 80. — S. 3.
  8. Konkurs na rekonstrukcję ratusza we Lwowie // Architekt. — 1908. — № 2-3. — S. 15; Z konkursu projektów rekonstrukcyi ratusza m. Lwowa // Przegląd Techniczny. — 1908. — № 17. — S. 220.
  9. Konkurs na dom Galicyjskiego Banku Związkowego // Czasopismo Techniczne. — 1909. — № 21.
  10. Konkursy // Architekt. — 1910. — № 4. — S. 69; Sąd konkursowy na plan Wielkiego Krakowa // Nowa Reforma. — 8 kwietnia 1910. — № 157. — S. 3.
  11. Konkurs na gmach Kasyna miejskiego we Lwowie // Czasopismo Techniczne. — 1910. — № 7. — S. 98; Konkurs na gmach kasyna we Lwowie // Architekt. — 1910. — № 1. — S. 20.
  12. Rozmaitości // Czasopismo Techniczne. — 1910. — № 13. — S. 192; Konkurs na szkice domów czynszowych we Lwowie // Architekt. — 1910. — № 6, 7, 8. — S. 126.
  13. Konkurs na szkice domu Izby rękodzielniczej we Lwowie // Architekt. — 1912. — № 5. — S. 58; Lewicki J. Między tradycją a nowoczesnością: architektura Lwowa lat 1893—1918. — Warszawa: Neriton, 2005. — S. 178. — ISBN 83-88372-29-7.
  14. Konkurs na budowę nowego gmachu uniwersyteckiego we Lwowie // Architekt. — 1912. — № 11—12. — S. 134; Rozstrzygnięcie konkursu na gmach uniwersytetu we Lwowie (wyciąg z protokołu) // Architekt. — 1913. — № 5—6. — S. 69.
  15. а б в Бірюльов Ю. О. Вілли архітекторів // Галицька брама. — 2007. — № 3—4 (147—148). — С. 22—23.
  16. Квятковський А., Ратушний Р. Цвинтар на Личакові. — Львів : Піраміда, 2001. — С. 26. — ISBN 966-7188-28-0.
  17. а б Towarzystwo Politechniczne we Lwowie 1877—1902. Pamiętnik jubileuszowy / pod red. E. Grzębskiego. — Lwów, 1902. — S. 94.
  18. Towarzystwo Politechniczne… — S. 76, 78, 80; Księga pamiątkowa, wydana przez komisję, wybraną z łona Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie [1877—1927] / Pod. red. dr. Maksymiljana Matakiewicza. — Lwów: Nakładem Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie, 1927. — S. 74, 76, 78.
  19. Lewicki J. Między tradycją… — S. 62.
  20. Księga pamiątkowa… — S. 88.
  21. Ruch budowlany i rozmaitości // Przegląd Techniczny. — 1908. — № 30. — S. 376.
  22. Z I-go Zjazdu Delegatów Kół Architektonicznych Polskich w Krakowie (1908) // Przegląd Techniczny. — 1908. — № 52. — S. 635.
  23. Księga pamiątkowa… — S. 11.
  24. Kucharzewski F. Piśmiennictwo techniczne polskie // Przegląd Techniczny. — 1908. — № 31. — S. 380.
  25. Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 497. — ISBN 978-966-7022-77-8.; Księga pamiątkowa… — S. 71.
  26. а б Sprawozdanie Komitetu Wystawy Architektów polskich // Czasopismo Techniczne. — 1910. — № 24. — S. 387.
  27. Lewicki J. Między tradycją… — S. 74.
  28. Бірюльов Ю. О. Віняж Іґнацій // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 1. — С. 364. — ISBN 978-966-7007-68-8.; Biriulow J. Rzeźba lwowska. — Warszawa: Neriton, 2007. — S. 155. — ISBN 978-83-7543-009-7.
  29. Архітектура Львова… — С. 273; Lewicki J. Między tradycją… — S. 49, 51, 103.
  30. а б в Дорош А. Мешканці Нового Світу // Галицька брама. — № 3—4 (147—148), 2007. — С. 16.
  31. Lwów. Ilustrowany przewodnik. — Lwów: Centrum Europy, 2003. — S. 83. — ISBN 966-7022-26-9.
  32. Архітектура Львова… — С. 355.
  33. Архітектура Львова… — С. 403, 443; Biriulow J. Rzeźba… — S. 174; Księga pamiątkowa… — S. 9; Lewicki J. Między tradycją… — S. 59—62, 143; W. Ż. Konkurs na budowę domu Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie // Przegląd Techniczny. — 1906. — № 3. — S. 26—27.
  34. Księga pamiątkowa… — S. 9.
  35. Архітектура Львова… — С. 473.
  36. Grankin P. Lwowski architekt Julian Cybulski (1859—1924) // Статті (1996—2007). — Львів: Центр Європи, 2010. — С. 109. — ISBN 978-966-7022-84-6.
  37. Migrała L. Ulica Jagiellońska w Nowym Sączu od końca xix wieku do 1945 roku — mieszkańcy i zabudowa. — Nowy Sącz: GOLDRUK, 2012. — S. 92. — ISBN 978-83-933269-1-4.
  38. Projekt polskiego domu mieszczańskiego w Nowym Sączu // Czasopismo Techniczne. — 1912. — № 9. — S. 126—127, tabl. VIII, IX.
  39. Szkic budynków zaprojektowanych w miejsce obecnego budynku Tow. Kredytowego Ziemskiego we Lwowie // Czasopismo Techniczne. — 1912. — № 11. — S. 154—155.
  40. Lewicki J. Między tradycją… — S. 180; Krasny P. Kościół parafialny p. w. Św. Elżbiety // Kościoły i klasztory Lwowa z wieków XIX i XX. — Kraków: Antykwa, 2004. — S. 168, 185. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-85739-17-9.
  41. Biernat M. Kościół parafialny p. w. Św. Wincentego a Paulo (Misjonarzy) // Kościoły i klasztory Lwowa z wieków XIX i XX. — Kraków: Antykwa, 2004. — S. 305—306. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-85739-17-9.

Джерела[ред.ред. код]

  • Dom Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie // Czasopismo Techniczne. — 1907. — № 4. — S. 67—68.
  • Śp. Inż. Wincenty Rawski // Czasopismo Techniczne. — 1927. — № 19. — S. 305.