Гайдамака Анатолій Васильович

Гайдамака Анатолій Васильович
Народження	9 червня 1939(1939-06-09) Волосківці, Менський район, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР
Смерть	27 жовтня 2023(2023-10-27) (84 роки)
	Шостка, Сумська область, Україна
Країна	СРСР  Україна
Навчання	Російський державний художньо-промисловий університет імені Сергія Строганова (1967)
Діяльність	художник
Вчитель	Козлинський Володимир Івановичd і Коржев Гелій Михайлович
Член	Спілка радянських художників України
У шлюбі з	Міщенко Лариса Василівна
Нагороди

Анато́лій Васи́льович Гайдама́ка (9 червня 1939, Волосківці — 27 жовтня 2023, Шостка)  — український художник-монументаліст. Народний художник України, лауреат Державної премії ім. Шевченка, Заслужений діяч мистецтв України. Головний художник Меморіального комплексу «Музей Великої Вітчизняної війни». Член-кореспондент Національної академії мистецтв України, Національної спілки художників України. Мешкав у м. Києві. Член творчого об'єднання «Погляд».

Життєпис

Народився 9 червня 1939 року в селі Волосківцях Менського району Чернігівської області.

Закінчив 1961 року Харківське художнє училище, 1967 року — Москововське вище художньо-промислове училище (фах «Монументально-декоративне мистецтво»).

Протягом 1967–1971 рр. працював художником-архітектором інституту «Київпроект». З 1995 — головний художник Меморіального комплексу «Музей Великої Вітчизняної війни». З 1971 року член Національної спілки художників України.

З травня 2001 року — член Академії мистецтв України.

Протягом грудня 2005 — жовтня 2006 рр. був позаштатним Радником Президента України. У 2006 році був кандидатом у Народні депутати України від Блоку «Наша Україна» (№ 206 в списку). Член Центрального правління Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т.Шевченка. Член Народного Союзу «Наша Україна».

Помер 27 жовтня 2023 року у віці 84 років.

Творчість

Анатолій Гайдамака спільно зі своєю першою дружиною Ларисою Міщенко декорував панно стіни Інституту теоретичної фізики.

Був автором оформлення Державного історико-культурного заповідника на о. Хортиця (1977—1988), Історико-культурного комплексу "Запорозький Дуб" Запоріжжя, музеїв М. Островського у Шепетівці (1979), М. Коцюбинського в Чернігові (1982—1983), Т. Шевченка у Києві (1984—1987), літературного музею в Одесі (1984—1985), філії Центрального музею В. І. Леніна (1980-82; зараз — «Український дім»); художнього вирішення інтер'єрів банку «Україна» в м. Києві (1994), інтер'єрів адміністрації культурного центру «Росія» в Харбіні (1997, Китай), церкви Святої Трійці (1998—1999, Македонія), художнього оформлення Національного музею «Чорнобиль» у Києві (1994—1996), автор музею катастрофи в Чернобилі "Зірка Полинь". Створив живописний цикл «Розп'яття» (1988—1990), учасник проекту «Музей катастроф на водах», автор храму Храм Святителя Миколи Мірлікійського, тощо.

Учасник українських та міжнародних виставок у Швеції, Данії, Німеччині, Польщі, Угорщині, Чехії, Словаччині та ін.

Нагороди, відзнаки та звання

1989 року присвоєно почесне звання «Заслужений діяч мистецтв України». Лауреат премії Ленінського комсомолу (1980), Державної премії України ім. Т. Шевченка (1985)— в колективі, зокрема із Володимиром Баруленковим. Нагороджений орденами «Знак Пошани» (1982), князя Ярослава Мудрого V ступеня (січень 2009 року). 1998 року присвоєно почесне звання «Народний художник України»

Джерела

• Гайдамака Анатолій Васильович у базі «Політична Україна сьогодні»
• Гайдамака Анатолій Васильович у Оренбурзькій бібліографічній енциклопедії
• Гайдамака Анатолій Васильович [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] у базі Інституту історії України Національної академії наук України
• Гайдамака Анатолій Васильович [Архівовано 7 липня 2010 у Wayback Machine.] на сайті Національної академії мистецтв України
• Почесні громадяни Менського району

[Архівовано 2 червня 2018 у Wayback Machine.]