Гай Фонтей Капітон (консул 67 року)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гай Фонтей Капітон
Народився 1 століття
Помер 68
Нижня Германія, Стародавній Рим
Країна Стародавній Рим
Діяльність політик, військовослужбовець
Посада давньоримський сенатор[d] і консул
Батько Гай Фонтей Капітон
Брати, сестри Gaius Fonteius Capitod

Гай Фонтей Капітон (? — 68) — політичний та військовий діяч Римської імперії, консул 67 року.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з роду нобілів Фонтеєв. Син Гая Фонтея Капітона, сенатора та консула 59 року. Про молоді роки мало відомостей. По смерті батька отримав звання сенатора.

У 67 році його було обрано консулом разом з Луцієм Юлієм Руфом. Свої обов'язки виконував до березня, коли передав свої функції консулам-суффектам.

У 68 році був призначений імператорським легатом—пропретором до римської провінції Нижня Германія. На цій посаді придушив повстання вождя батаїв Клавдія Павла, а іншого вождя — Цивіліса — захопив у полон та відправив до Риму.

По смерті Нерона готував змову з метою захоплення влади, втім цьому завадили військові легати на чолі із Фабієм Валентом, які стратили Капітона. Ці дії схвалив новий імператор Гальба, спрямувавши новим намісником Авла Вітеллія.

Джерела[ред. | ред. код]

(нім.)

  • Werner Eck: Die Statthalter der germanischen Provinzen vom 1.-3. Jahrhundert. Köln 1985, S. 129—131.
  • Emil Ritterling: Fasti des römischen Deutschland unter dem Prinzipat. Wien 1932, S. 53f.